Протягом 2022 року “муніципальні” аудитори здійснили лише 41 аудит фінансово-господарської діяльності низки столичних КП, структурних підрозділів КМДА і РДА. Такий показник є найгіршим за шість років та, вочевидь, пов’язаний із повномасштабною війною в Україні. Не дивлячись на це, “ревізори” встановили достатньо солідну суму порушень – вона дорівнює 1,2 млрд гривень, з яких 157,7 млн гривень було втрачено. Справжнім “рекордсменом” стало КП “Плесо”, на якому, нагадаємо, Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА знайшов різного роду “гріхів” на суму понад 983 млн гривень. Разом з тим, за підсумками зазначених “ревізій” до відповідальності було притягнуто лише 5 посадових осіб – йдеться виключно про різні “дисциплінарні стягнення”, наприклад догани або попередження. Станом на кінець 2022 року правоохоронні органи розслідували 214 кримінальних проваджень за матеріалами аудитів у столичних структурах за минулі роки, в рамках яких було підготовлено більше сотні підозр і обвинувальних актів.
Про те, які факти фінансових зловживань і маніпуляцій в роботі міських комунальних структур були зафіксовані “муніципальними ревізорами” у минулому році, KВ стало відомо зі звіту Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту Київської міськдержадміністрації (КМДА) про результати діяльності за 2022 рік.
Як зазначено у документі, протягом 2022 року в столичних КП, структурних підрозділах КМДА і районних в Києві державних адміністраціях (РДА) було проведено 41 аудит (26 планових та 15 позапланових). Цими перевірками займався як Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, так підрозділи внутрішнього аудиту при різних управліннях і департаментах столичної мерії та РДА.
За результатами цих аудитів “ревізори” встановили порушень на загальну суму 1,2 млрд грн, а саме: 1,1 млрд гривень – порушення, що не призвели до втрати фінансових та матеріальних ресурсів та 157,7 млн гривень – порушення, що призвели до втрат. При цьому, частину вказаних порушень, на загальну суму 79,8 млн гривень, структурні підрозділи КМДА, а також столичні КП і РДА, все ж усунули. Із них 50,8 млн гривень – це порушення без втрат, 29 млн – порушення з втратами. Варто зазначити, що в даному випадку мова йде про порушення, допущені протягом останніх кількох років – зазвичай такі аудиторські перевірки охоплюють період одного-двох-трьох років.
За інформацією Департаменту внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА, загальний фінансовий ефект від врахування у 2022 році рекомендацій “ревізорів” становить 156,9 млн грн. Мова йде про ті комунальні ресурси, які були заощаджені та повернуті. У свою чергу, економічний ефект від “роботи комунальників та чиновників над своїми помилками” становить 91,8 млн грн. У даному випадку йдеться про “майбутню вигоду від врахування рекомендацій та усунення порушень, що не призвели до втрат”.
Також у звіті повідомляється, що протягом 2022 року до правоохоронних органів були передані матеріали за 43 об’єктами аудиту, з яких 13 – це матеріали за аудитами, що були здійснені в минулому році (відповідно, можна припустити, що решта матеріалів стосуються більш ранніх перевірок. – KВ). Всього станом на 31 грудня 2022 року у правоохоронних органах було зареєстровано 214 кримінальних проваджень, які були зареєстровані за матеріалами перевірок аудиторського департаменту КМДА або до яких були долучені матеріали таких перевірок. При цьому, 30 кримінальних проваджень були відкриті у 2022 році, з яких 13 проваджень – за матеріалами аудитів, здійснених у минулому році.
Також аудитори КМДА поінформували, що по всім кримінальним провадженням підготовлено 81 повідомлення про підозру “відповідальним за правопорушеннях особам”, а по 34 кримінальних провадженнях до судів вже було передано обвинувальні акти. Крім того, за результатами аудитів до різних видів відповідальності було притягнуто 5 посадових осіб, з яких одну особу було звільнено, одній була оголошена догана, а ще трьом – винесено попередження.
Що знаходили аудитори
У звіті профільного департаменту КМДА перераховано найбільш “яскраві” випадки порушень, що були виявлені “ревізорами” в минулому році.
Так, за інформацією аудиторів КМДА, на КП “Спецжитлофонд” існував ризик втрати коштів підприємства на суму 58,4 млн гривень, через те, що воно не проконтролювало своєчасне використання своїми підрядниками авансових платежів за виконання будівельних робіт та не забезпечило їхнє повернення. Причиною цього, на думку “ревізорів”, стала у тому числі “недієва система претензійно-позовної роботи”. Тобто, йдеться про те, що КП повинно було або висувати підрядникам вимоги стосовно реалізації ними своїх зобов’язань у ті терміни, які передбачені договорами, або судитися з ними за повернення коштів.
У свою чергу КП “Плесо”, серед іншого, завдало міському бюджету Києва втрати на загальну суму 54,1 млн гривень “в результаті неналежного контролю за проведенням будівельних робіт на об’єктах благоустрою”. Зокрема, підрядники цього підприємства завищили обсяги і вартість робіт з розчистки та благоустрою ставка у селищі Мриги (Голосіївський район міста) та з реконструкції очисних споруд “Харківські” (Дарницький район). Крім того, на думку аудиторів, “Плесо” неефективно використало 3,4 млн гривень, які підприємство зекономило на проведенні різних закупівель – ці кошти було спрямовано на додаткові виплати працівникам даного КП.
Варто зазначити, що саме на “Плесо” припадає більше 80% виявлених у 2022 році порушень. Нагадаємо, аудитори встановили, що у період 2019-2020 років та І кварталу 2021 року керівництво цього підприємства допустило різного роду недоліків та порушень на суму 983,4 млн гривень.
Читайте: Порушень на мільярд: аудитори КМДА завершили перевірку діяльності КП “Плесо”
Також аудитори “знайшли гріхи” в роботі КП “Інформатика”. Наприклад, за інформацією “ревізорів”, на цьому підприємстві був ризик неефективного використання бюджетних коштів на суму 20,3 млн гривень. Це сталося через те, що підприємство в 2019 році закупило на вказану суму обладнання для функціонування Єдиного диспетчерського центру моніторингу роботи транспорту та збору інформації (бортові комп’ютери, сенсорні термінали) – незважаючи на те, що роком раніше, у 2018-ому аналогічне обладнання вже було придбано. При цьому, “додатково закуплена електроніка” протягом наступних двох років за цільовим призначенням не використовувалася. На думку аудиторів, це свідчить про “відволікання бюджетних коштів” – ці фінансові ресурси можна було б використати “на щось інше, з користю для громади”.
Читайте: Фінансові порушення у сфері ІКТ не підштовхнули керівництво Києва до звільнень та покарань
Не обійшли аудитори своєю увагою і КП “Київміськсвітло”. Наприклад, за інформацією “ревізорів”, це підприємство неефективно використало понад 2,2 млн гривень при здійсненні капітального ремонту мереж зовнішнього освітлення на вул. Оноре де Бальзака (Деснянський район) з заміною ртутних та натрієвих світильників на світлодіодні. Причиною цього стало “неналежне проведення аналізу поточних цін на ринку будівельних матеріалів, виробів та конструкцій під час визначення прямих витрат при складанні кошторисної документації”. Ймовірно, таким чином “ревізори” вказали на те, що витрати на ці роботи були завищені ще під час того, коли працівники “Київміськсвітла” визначали їхню вартість.
“Закупівлі з ризиком втрат через перевищення середньоринкових цін” протягом останніх років здійснювала ціла низка структурних підрозділів КМДА і РДА, а також КП та інших установ. Так, Святошинський психоневрологічний інтернат допустив завищення вартості договорів про закупівлю на загальну суму 414 тис. гривень, КП “Київпастранс” – на 13,5 млн гривень, Департамент соціальної політики КМДА – на 589,9 тис. гривень, комунальне некомерційне підприємство (КНП) “Психіатрія” – на 2,6 млн гривень, управління освіти Дніпровської РДА – на 4,8 млн гривень, управління освіти Солом’янської РДА – на 4,5 млн гривень тощо.
Аудитори виявили фінансові порушення і в роботі КП “Київський метрополітен”. Серед іншого, це підприємство допустило втрати бюджетних коштів на суму 191,6 тис. гривень внаслідок завищення обсягів та вартості ремонтних робіт на об’єктах підземки і через неправильне застосування т.зв. “ресурсних елементних кошторисних нормативів” (це “алгоритми” визначення вартості ремонтних та будівельних робіт. – KВ).
Також під час перевірок аудитори встановили низку порушень в роботі КНП “Київський міський центр крові”. Зокрема, ця установа неефективно використала медичні матеріали (компоненти та препарати з донорської крові) на загальну суму 11,07 млн гривень. Це сталося через те, що значні обсяги таких матеріалів списували з причин їхнього інфікування, неналежного зберігання та закінчення терміну придатності, що, на думку “ревізорів”, у тому числі, ймовірно, є наслідком неналежної організації управління системою якості і безпеки донорської крові. Крім того, “Київський міський центр крові” у 2021-2022 роках неправомірно використало 2,6 млн гривень (з яких 1,49 млн гривень – бюджетні кошти), виплачуючи надбавки та премії своїм керівникам і заступникам керівників без погодження з Департаментом охорони здоров’я КМДА.
Серед іншого, аудитори КМДА встановили порушення та недоліки в роботі Муніципального закладу вищої освіти “Київська академія мистецтв” на суму 905,8 тис. гривень. Зокрема, цей заклад занижував вартість послуг на курсах розвитку для дітей віком від 4 до 6 років, через що ним було недоотримано доходи на суму 829,9 тис. гривень. Крім того, “Київська академія мистецтв” недорахувалася 19 тис. гривень через те, що її керівництво не враховувало щорічний рівень інфляції в Україні “при визначенні вартості освітньої послуги на підготовку одного студента”.
Також “ревізори” встановили факти втрати бюджетних коштів на суму 1,8 млн гривень при здійсненні капітального ремонту (реставрації) башти №4 на вул. Старонаводницькiй, 2, замовником якого виступав підпорядкований міській владі Нацiональний iсторико-архiтектурний музей “Київська фортеця”. Це сталося внаслідок завищення вартості та обсягів робіт, завищення кількості матеріалів тощо.
Як працюють муніципальні аудитори
Як неодноразово повідомляла KВ, аудитори КМДА охоплюють своїми перевірками лише малу частину структур, які підпорядковуються столичній міськдержадміністрації – одних лише КП у Києві налічується близько 2 тис. І попри наявність фактів явних фінансових порушень (як звичайних “бюрократичних помилок”, так і відвертих “ розпилів” бюджетних коштів), лише невелика кількість чиновників притягається до відповідальності.
Так, з 2017 року по 2021 рік включно Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА спільно з колегам з інших підрозділів провів у підпорядкованих столичній міськдержадміністрації структурах 277 аудиторських перевірок. Найбільше аудитів за цей період було проведено у 2018 році (73 аудити), найменше – у 2020 році (45 таких “ревізій”). За ці п’ять років “перевіряльники” нарахували фінансових порушень на загальну суму близько 3,95 млрд гривень – як тих порушень, які спричинили втрату столичним бюджетом його ресурсів, так і тих, що не призвели до безпосередніх втрат. “Рекордним” для столиці став 2019 рік, коли сума таких порушень склала 2,2 млрд гривень, а найменше їх було зафіксовано у 2020 році – всього 229 млн гривень.
При цьому, протягом 2017-2021 років за результатами аудитів до дисциплінарної відповідальності за фінансові порушення було притягнуто всього 117 посадових осіб: найбільше чиновників потрапило “під роздачу” у 2018 році (48 осіб), найменше – у 2020 році (всього 8 посадових осіб).
Читайте: Многомиллионные нарушения и легкие наказания: аудиторы КГГА отчитались о работе в 2021 году
Нагадаємо також, що фінансові “огріхи” в роботі підпорядкованих столичній мерії структур знаходять не лише фахівці з її профільних структурних підрозділів, а й фахівці Держаудитслужби.
Зокрема, нещодавно ними було встановлено, що КП “Київтеплоенерго” за період з 1 січня 2018 року по 30 червня 2021 року “наробило” порушень і недоліків на рекордні 20,28 млрд гривень, із яких було остаточно втрачено 3,26 млрд гривень. Майже третину загальної суми цих порушень – 7,7 млрд гривень – склали втрати тепла і води внаслідок критичного стану мереж. Серед іншого: незаконні витрати коштів без підтверджуючих документів, завищення вартості замовлених робіт, сумнівне “успадкування” боргів ПАТ “Київенерго”, переплати при закупівлях газу, нарахування “зайвих грошей” своїм працівникам тощо. Зважаючи на такий “букет” проблем, аудитори запропонували Віталію Кличку розглянути питання покарання винних, кадрових змін в керівництві “Київтеплоенерго”, зобов’язати дане КП відшкодувати збитки. Втім, міська влада обрала іншу тактику – опосередковано звинувачує “ревізорів” в упередженості та намагається оскаржити їхні дії в суді.
Читайте: Порушень на 20 мільярдів: результати державної перевірки КП “Київтеплоенерго”
Департаментом внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА з 4 березня 2016 року керує Оксана Колтик (на колажі ліворуч). Діяльність цього департаменту вже не перший рік контролює особисто міський голова Києва Віталій Кличко (на колажі праворуч).
Фото: колаж КВ
