Вже незабаром Київщина готуватиметься до виборів міських голів та депутатів. За свою каденцію міські голови встигли наробити багато чого. Час від часу вони жаліються, що їхньої кропіткої праці не помічають, а вони працюють, не покладаючи рук. Вивчити ситуацію кожного міста, а тепер ще й об’єднаних громад, вирішила KV. Протягом майже 8-ми місяців ми спілкуватимемось із головами про їхні проблеми і досягнення. Продовжує цикл матеріалів інтерв’ю розмова із головою Баришівської об’єднаної громади Олександром Вареніченко.

KV: Розкажіть про історію створення об’єднаної громади. Які труднощі виникали?

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Олександр Вареніченко: Процедура об’єднання Баришівської громади розпочалася ще у 2015 році, коли набрав чинності Закон України “Про добровільне об’єднання територіальних громад”, на той час я ще не перебував на посаді голови селищної ради. Тоді, у 2015 році, процес зупинився у зв’язку із порушенням документального оформлення процедури та проведенням чергових місцевих виборів. У 2016 році ми зібрали оновлений пакет документів, де було все правильно, але позитивного висновку від Київської обласної державної адміністрації теж не отримали. Вже на початку 2018 року знову почали займатись питанням об’єднання громади, були різні думки з приводу формату об’єднання. Я пропонував громаду у складі декількох сільських рад району, адже за моїми розрахунками велика Баришівська ОТГ не була б спроможною. Ми не маємо потужного економічного потенціалу, який забезпечив би велику громаду, створення маленької ОТГ дало б можливість сформувати фундамент, створити декілька бюджетоутворюючих підприємств, а потім вже приєднувати інші населенні пункти. Сьогодні ми маємо дефіцит бюджету 22 млн, на початку об’єднання ця сума складала 27 млн гривень. Розрахунки, зроблені спеціалістами U-Lead, були недостовірними. Хотілося б сьогодні почути їхні роз’яснення, та, на жаль, на наші запрошення щодо участі у сесіях селищної ради вахівці U-Lead не реагують.

KV: За рахунок чого зменшився дефіцит бюджету?

Олександр Вареніченко: За рахунок перевиконання дохідної частини бюджету. Звичайно, першочергово ці кошти будуть направлятися на фінансування захищених статей бюджету – оплату праці працівникам освіти, культури, медицини та енергоносії.

KV: З чого розпочали роботу? Чи можете вже відмітити якісь зміни для міста та сіл?

Олександр Вареніченко: Цей рік – рік становлення. Насамперед необхідно було сформувати структурні підрозділи апарату та створити умови для їхньої діяльності, налагодити роботу старостинських округів (виготовити печатки, затвердити штатні розписи і таке інше); забезпечити в правовому полі процес передачі у комунальну власність селищної ради підприємств, установ та організацій, що перебували у комунальній власності Баришівської районної ради; впорядкувати земельні відносини – щоб податки за оренду землі надходили до місцевого бюджету в повному обсязі, адже, найголовніше – працювати над наповненням бюджету.

Звичайно, мешканці громади очікували, що стане краще вже завтра. Так не відбувається, оскільки є багато проблем. Зокрема, не вистачає кваліфікованих кадрів і така проблема сьогодні існує у всіх об’єднаних громадах. Є проблема у відсутності професійного юридичного супроводу, тому у перспективі маємо заключити договір із адвокатським об’єднанням з надання юридичних послуг та правової підтримки.

KV: Чи отримали обіцяну державою інфраструктурну субвенцію?

Олександр Вареніченко: Ми отримали інфраструктурну субвенцію у розмірі 1,7 млн гривень і будемо отримувати по 880 тисяч щомісячно до грудня 2019 року. Бачення в.о. старост та депутатів щодо розподілу коштів інфраструктурної субвенції різниться. Задовольнити всі потреби неможливо, тому ми прийняли спільне рішення, що будемо купувати апарат флюорографії та комунальну техніку для усієї громади.

Також маємо кошти від області на облаштування інфраструктури за цільовими програмами. Наразі у Баришівці реалізується проект із облаштування двох футбольних полів зі штучним покриттям, одне з яких вже діюче, починаємо втілювати проект з реконструкції парку “Липняки”.

KV: Яка ситуація склалася у селищній раді?

Олександр Вареніченко: Є так звані “парашутисти”. Вони не місцеві і, на мій погляд, їм байдуже, що відбувається у селі – вони виконують партійні вказівки. Є також люди, які вперше стали депутатами – вони не до кінця розуміють, у чому суть депутатської діяльності. Частина депутатського корпусу думає, що вони мають ходити на сесії і голосувати “за” чи “проти”.

На жаль, одиниці приходять із пропозиціями, інші – з проблемами без варіантів їх вирішення, кажуть – “ви голова громади, тому вирішуйте”. А щодо моїх пропозицій – доводиться переконувати, що це не особисто моя забаганка, незважаючи на те, що експерти з місцевого самоврядування, яких запрошували на навчання для депутатського корпусу намагались донести, що голова громади має виконувати рішення, а не думати замість депутатів.

Серед депутатського корпусу є не тільки підприємці, а й досвідчені бухгалтери. Але коли я запитав, як будемо вирішувати проблему дефіциту бюджету, то відповідь здивувала – “вирішуйте самі”. Це позиція окремих депутатів. Але люди чекають змін, тому ми маємо працювати і домагатися результатів.

KV: Які стосунки із старостами?

Олександр Вареніченко: Частково впевнений, вони очікували швидких і позитивних результатів. До об’єднання, щоб переконати в успіхах децентралізації, їм наводили приклад та демонстрували успішні громади. Старости не розуміли, що може бути інакше, що бюджет району був дотаційним, тому зараз нам золотовалютний резерв не відкриється. До об’єднання бюджети і можливості сільських рад були різні – комусь пощастило із розташуванням поблизу траси – надходження в бюджет здійснювались за рахунок акцизу, хтось працював та намагався розвиватися співпрацюючи тісно із базовим господарством. Та очевидно, що коли за рахунок багатого сусіда починає жити сусід-пияка, який не хоче працювати, то вони обидва багатшими не стануть. І найголовніше – для злагодженого життя і розвитку має бути розуміння, що ми тепер громада.

KV: Інші сільради не заявляли про бажання доєднатись до Баришівської ОТГ?

Олександр Вареніченко: Залишилось дві сільських ради Баришівського району, які не визначились – Яблунівська і Семенівська. Ми – одна із найбільших громад в Україні: 18 сільрад, 26 населених пунктів та 24 068 дорослого населення. Часу у добі не додалось, а роботи стало дуже багато.

KV: Яка ситуація із інвесторами?

Олександр Вареніченко: У минулому році було два потужних проекти. Українсько-голландське підприємство “Т. Метер-Україна”, єдине у Європі, яке спеціалізується на виробництві пересувних інкубаторів. Два роки тому відбулася зустріч із директором компанії, яка обирала місце будівництва підприємства між Бельгією та Україною. Для них було важливо, щоб місцеве керівництво підтримувало розвиток компанії. Я надав такі гарантії і вже 18 червня цього року у Баришівці буде відкриття комплексу за участі консула Голландії із делегацією у кількості 100 чоловік та 40 чоловік із Китаю. На його побудову було витрачено більше 150 млн гривень.

Підприємство вже випускає напівпричепи – пересувні інкубатори; один такий коштує біля 280 тис. євро. Їх поставляють у країни Європи, Північну Америку.

Функціонує ще одне підприємство – Баришівська газонаповнювальна станція, де розташовано термінал для збереження газу. Залізницею надходять цистерни із скрапленим газом, який розвозиться по заправкам Київської області. Бюджет підприємства – більше 100 млн гривень.

Крім того, на території громади є підприємство “Метало Гальва”, яке займається гальванічними процесами.

Будівництво майбутнього потужного підприємства сьогодні намагаються зупинити псевдоактивісти. Проведені екологічні розрахунки, зустрічі із представниками КОДА, спільні наради із залученням фахівців з екології, громадськості, керівництва підприємства – йдеться про будівництво 11-го комплексу групи компаній ТОВ “Нива Переяславщини”, яке є одним із провідних підприємств України у розведенні свиней та виготовленні м’ясо-ковбасних виробів. Зазначу – це дуже соціально відповідальне підприємство, яке власними коштами підтримує заклади культури, освіти та медицини громади.

KV: Чи влаштовують громаду тарифи?

Олександр Вареніченко: Невдоволення є завжди, здебільшого через невідповідність наданих послуг діючим тарифам, зокрема скаржаться на незадовільний стан покрівель багатоповерхових будинків. Звичайно пояснюємо, що у тариф, який вони сплачують, включено вивіз сміття, прибирання прибудинкової території, обслуговування внутрішньобудинкових мереж. Коштів на проведення капітальних ремонтів покрівель тарифом не передбачено. Податки сплачуються однаково як жителями багатоквартирних будинків, так і мешканцями приватного сектору. І депутати, у яких округи – приватні сектори, обурюються – чому ми маємо виділяти кошти тільки на ремонти дахів багатоповерхівок?

Вихід із ситуації – створення мешканцями багатоповерхівок ОСББ, але активізуватися і взяти на себе відповідальність бажання у населення не виникає.

KV: Чи є проблема із очисними спорудами?

Олександр Вареніченко: Є проект з проведення санації напорного коллектора. На його будівництво йшли державні кошти, селищна рада цим питанням не займалась, це компетенція районної державної адміністрації. Частину грошей було освоєно, але з якоїсь причини роботи не завершуються. По закінченню робіт до колектора буде підключено не лише селище Баришівка, а й село Коржі. Наразі очисні споруди працюють, єдине – частина каналізації потребує вкладень і до зими ми це питання плануємо вирішити. Підприємство “Райводоканал”, яке надає послуги громаді з водопостачання та водовідведення на даний час є комунальним підприємством Баришівської районної ради.

KV: Чи є сміттєва проблема?

Олександр Вареніченко: Наша громада одна із небагатьох, у якої виготовлений паспорт та офіційно оформлене сміттєзвалище. Територія його біля 4 га, ресурсів ще вистачає. Наразі укладено договір із підприємством, яке буде займатись сортуванням сміття після будівництва сортувальної лінії. Це підприємство за власні кошти встановило баки і здійснює вивіз сміття. Поставили баки й для роздільного сміття. Одна з проблем, над якою ми працюємо – заключення договорів. Приватний сектор вважає, що 30 гривень на місяць за вивезення сміття – це дорого.

KV: Яка ситуація із перевізниками?

Олександр Вареніченко: Міжміськими маршрутами займається Київська обласна державна адміністрація. Із перевізниками у межах громади укладено договори, але хотілося б, щоб серед них була налагоджена комерційна конкуренція. Після завершення договорів з діючими перевізниками будемо пропонувати брати участь у конкурсі підприємцям, які надають послуги транспортного перевезення із міст Бровари, Бориспіль та іншими “приватниками”. У майбутньому, якщо депутати підтримають, хочемо придбати комунальні автобуси у лізинг та встановити доступні для населення тарифи і забезпечити транспортним перевезенням всіх мешканців громади, а не лише на марштрутах, які є прибутковими. Також плануємо створити день пільгового проїзду.

KV: Які стосунки з районом?

Олександр Вареніченко: На відміну від багатьох, наша районна рада, адміністрація та селищна рада працюють в унісон. Ми завжди вирішуємо усі проблеми спільно і в співпраці.

KV: Чи є співпраця із областю?

Олександр Вареніченко: Нещодавно губернатор проводив онлайн нараду з питань стану доріг, забезпечення дітей-сиріт житлом, забезпечення субвенцією сільської медицини. Під час наради я вкотре підняв питання ремонту шляхопроводу через залізничний міст, який зараз у жахливому стані. Ми разом із народним депутатом Павлом Різаненком, головою РДА, зустрічались із начальником відповідної служби у Київській області щодо ремонту вказаного шляхопроводу. Чиновник служби автомобільних доріг пояснював затримку ремонту температурним режимом, нібито роботи не можна починати. Жителі вже настільки обурені, що налаштовані мітингувати та перекривати дорогу. Про це губернатор області був попереджений. І знову зазначу, що 18 червня до нас приїдуть відкривати єдине у Європі підприємство, люди вклали 150 млн гривень у будівництво саме у Баришівці, то невже той шляхопровід настільки затратний, що ми маємо червоніти через нього?

Деякі псевдоактивісти вже користуються ситуацією і всюди скандують, що “влада нічого не робить”. На жаль, згідно чинного законодавства вкладати кошти місцевого бюджету в ремонт вказаного об’єкту неможливо.

KV: Чому вирішили піти на вибори від БПП? Які стосунки зі “Свободою”?

Олександр Вареніченко: Мене намагались зняти, як кандидата на голову громади, зареєструвавши у Черкаській області у депутати Червонослобідської сільради. Подвійна реєстрація – автоматичне зняття з виборів. Є підозра, що це зробили представники “Батьківщини”. У виборчій комісії Черкащини виявилась ксерокопія мого паспорту, знята із особової справи. Підписи були підроблені. Члени виборчої комісії підтвердили, що бачать мене вперше. Я передбачав, що щось подібне може статись, тому що перед виборами з’явилися “реваншисти”, які дуже не хотіли бачити мене головою громади. Оперативне виявлення злочину відбулося саме завдяки співпраці із народним депутатом Павлом Різаненком, який за три роки попередньої каденції жодного разу не відмовив у допомозі. І на цей раз за його втручання, через тоді діючого губернатора Київщини, оперативно було повідомлено губернатора Черкаської області та керівника місцевої поліції про виявлені порушення виборчого законодавства. Очевидно, що в період передвиборчої кампанії у “Свободи” не було того ресурсу, який би стримав шалений тиск на мене.

Та, незважаючи на мій перехід до БПП, я завжди працював і працюватиму по совісті і для громади, а не за вказівкою будь-якої партії.

KV: Чи довго були членом “Свободи”?

Олександр Вареніченко: У 2015 році на вибори я йшов як самовисуванець, незважаючи на те, що був членом партії ВО “Свобода”. Я не є технологом у політиці і вважав, що за партійної підтримки буде набагато легше. Виявилось – ні. Ще у 2016 році мав наміри вийти зі “Свободи”, які зумовила заява депутата, представника фракції ВО “Свобода” в Баришівській районній раді: “ми не голосуємо за бюджет, така наша політика, ми в опозиції до влади”. Не розумію, як можна не голосувати за такі важливі рішення і ставити у пріоритет не життєзабезпечення громади, а політичні амбіції. Сьогодні я працюю з усіма, хто робить щось на благо громади, жодна партійна директива не може бути вищою за потреби громади.

KV: Які амбіції маєте щодо кар’єрного зростання?

Олександр Вареніченко: У 2020 році планую знову балотуватись на голову громади. Сподіваюсь на підтримку виборців.

Читайте:

Наталія Дзюба: “За час функціонування пункту біженців конфліктів із громадою не виникало”

Михайло Нетяжук: “Порядну людину треба дуже довго вмовляти, щоб вона пішла в депутати”

Тарас Костін: “Радимось із Віталієм Кличко в питаннях управління містом”

Олексій Момот: “Сподіваюсь, новий губернатор не зупинить переїзд КОДА до Вишгороду”

Анатолій Федорчук: “Аеропортом мене шантажують постійно – ще з часів, коли не хотів вступати в Партію Регіонів”

Володимир Сабадаш: “Із інвесторів до Василькова найбільше йдуть забудовники”

Ігор Сапожко: “Нинішня модель агломерації з Києвом несе певні перестороги для Броварів”

Олександр Зарубін: “Управління містом передам винятково його жителям”

Забудови набережної міста Українка не буде, – в.о. мера Тетяна Кучер