Столична влада так і не змогла затвердити спеціальний Порядок, який дозволить виділяти кошти з бюджету міста на фінансову підтримку громадських організацій (ГО), що утримують притулки для тварин. Головною причиною стала байдужість депутатського корпусу Київради до цього питання – жоден з народних обранців не подав свої правки, зауваження та пропозиції до відповідного проєкту рішення, який у березні 2023 року було прийнято у першому читанні. Разом з тим, голосувати за документ у тому вигляді, який пропонувала КМДА, міськрада також не могла – він був відверто “сирим” та неготовим, на що звертали увагу зоозахисники. Також цей проєкт рішення мав явні ознаки регуляторного акту, через що повинен був проходити додаткові погодження. Що цікаво, наразі такі притулки для тварин фактично “тримаються на ентузіазмі” – ні в минулому році, ні в першому кварталі поточного року керівництво столиці не виділило на них жодної копійки.
Як стало відомо KВ, 18 травня 2023 року Київрада не підтримала проєкт рішення “Про затвердження Порядку відбору ГО, на утриманні яких знаходяться притулки для безпритульних тварин (котів, собак), що виловлені/знайдені на території Києва для надання фінансової підтримки з міського бюджету” (№08/231-1429/ПР від 31 жовтня 2022 року).
За погодження цього документу в сесійній залі проголосував лише 51 депутат.
Даний проєкт рішення розглядався депутатським корпусом у другому читанні – після того, як на пленарному засіданні 2 березня 2023 року столична міськрада вирішила доопрацювати його, зібравши та опрацювавши правки від депутатів та громадських організацій. Суб’єктом подання цього документу виступив Департамент міського благоустрою Київської міськдержадміністрації (КМДА), а його підготовкою до другого читання повинна була займатися комісія Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою.
Головною причиною провалу голосування стало те, що протягом 10 днів з моменту прийняття міськрадою рішення про підготовку проєкту до другого читання жоден з народних обранців не надав до нього свої зауваження та рекомендації. Відповідно, вищезгадана комісія не могла його розглянути та підготувати до розгляду на пленарному засіданні узагальнений документ. Про це депутатам повідомив секретар Київради Володимир Бондаренко. Також він уточнив, що подавати правки до цього проєкту рішення вже під час його розгляду в сесійній залі народні обранці не можуть – це заборонено регламентом міськради.
Володимир Бондаренко вказав на те, що у цьому випадку існує два варіанти розвитку подій. Перший – депутатський корпус повинен відхилити даний проєкт рішення, після чого у Київраді буде зареєстровано новий документ, який буде підготовлено з урахуванням позицій чиновників, народних обранців та громадськості, а після цього – винесено до сесійної зали. Другий – Київрада приймає запропонований проєкт рішення в існуючому вигляді, після чого на найближчому пленарному засіданні до нього будуть внесені необхідні зміни. Втім, в результаті за відхилення даного документу проголосували всього 18 депутатів, а для його затвердження, як зазначалося вище, не вистачило десяти голосів.
Разом з тим, деякі народні обранці виступали проти обох запропонованих “алгоритмів”. Зокрема, голова комісії Київради з питань регуляторної політики Юрій Кириленко (позафракційний, раніше “ОПЗЖ”) заявив, що вказаний проєкт рішення є регуляторним актом, а тому перед затвердженням міськрадою повинен пройти спеціальну процедуру погодження.
При цьому, Кириленко повідомив що очолювана ним комісія, яка в тому числі займається розглядом таких документів, наразі не функціонує. Таким чином депутат вкотре нагадав про те, що деякі з депутатів не мають бажання працювати в даній комісії, а тому через відсутність кворуму вона не може збиратися – на цьому Юрій Кириленко неодноразово наголошував протягом останніх двох років роботи діючого IX скликання Київради.
“8 грудня 2022 року цей проєкт рішення було включено до плану регуляторних актів. Комісія, на жаль, не працює. Відповідну процедуру [цей документ] не пройшов. Згідно зі статтями 26 та 45 Регламенту Київради, цей проєкт рішення взагалі не повинен розглядатися та навіть не повинен був бути включений до порядку денного. Це повинен відслідковувати голова регламентної комісії (ним є депутат Леонід Ємець із фракції “Євросолідарність”. – KВ)”, – зазначив Юрій Кириленко.
Зазначимо, ще 20 березня 2023 року вказаний проєкт рішення без погодження повернуло управління правового забезпечення діяльності Київради. Зокрема, юристи також вказали на те, що цей документ не пройшов процедуру погодження, передбачену для регуляторних актів. Серед іншого, у правовому висновку було зазначено, що в матеріалах проєкту рішення немає інформації стосовно того, на яких підставах конкурсна комісія, що повинна обирати отримувачів фінансової допомоги з бюджету Києва, може здійснювати перевірки умов утримання безпритульних тварин у притулках.
Як повідомляла КВ, вказаним проєктом рішення КМДА планувала врегулювати питання надання фінансової підтримки тим ГО, які організовують притулки для безпритульних тварин. Ці організації мають право на отримання такої допомоги і наразі, але чіткого документу, який регламентував би такі процеси, у керівництва міста немає.
Відбір отримувачів бюджетних коштів КМДА пропонувала проводити щорічно, а обов’язки щодо визначення ГО, які мають на це право, покласти на спеціальну конкурсну комісію при Департаменті міського благоустрою КМДА, яку мав би очолювати директор вищевказаного департаменту. Крім нього, до складу даної комісії також планувалося включати депутатів Київради, представників комунального некомерційного підприємства (КНП) “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”, представників громадських організацій тощо.
Скільки саме коштів зможуть отримувати організатори притулків, у проекті рішення не уточнювалося. Але, за задумом чиновників КМДА, отримані з бюджету міста фінансові ресурси організації зможуть витрачати на забезпечення тварин харчуванням, питною водою, їхнє лікування, санітарну обробку, стерилізацію, обігрів тощо.
На доопрацюванні цього документу під час пленарного засідання від 2 березня 2023 року наполягала Олександра Мезинова – засновниця притулку для тварин “Сіріус”, який розташований в селі Федорівка Київської області та опікується столичними “безхатьками”. І саме до її позиції тоді дослухалися депутати.
Зокрема, вона вказувала на те, що цей документ не пройшов громадське обговорення, тоді як деякі ГО, що мають певний досвід у цій сфері, могли б надати важливі рекомендації. Також Олександра Мезинова зазначила, що в запропонованому чиновниками проєкті “не було прописано чіткий і прозорий механізм відбору громадських організацій”. Наприклад – у документі не було вказано критеріїв оцінювання ГО, тобто не уточнювалося, за що організація отримує нуль балів, а за що – п’ять балів.
Читайте: Київрада готується затвердити механізм фінансової підтримки волонтерських притулків для тварин
Столична влада здійснює контроль за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин в рамках профільної міської програми, яка була затверджена рішенням Київради №20/20 від 24 грудня 2020 року (зі змінами) і яка розрахована до кінця 2023 року. Загальний кошторис цієї програми на чотири роки складає 219,8 млн гривень, з яких 9 млн гривень протягом 2020-2023 років планувалося витратити саме на надання фінансової допомоги тим ГО, що утримують притулки для тварин.
Що цікаво, у минулому році через війну міська влада не виділила на цей захід жодної копійки з передбачених програмою 1,5 млн гривень. Така ж сума, до речі, зафіксована в програмі і на поточний рік, але, для прикладу, в першому кварталі 2023 року ці кошти також не освоювалися – з тих же причин.
Зазначимо, ще під час обговорення цього документу столичні зоозахисники та власники приватних притулків для тварин висловлювали чимало претензій, але керівництву міста все ж вдалося “закрити їм рот”, пообіцявши вищезгадані компенсації.
Читайте: Как столичным чиновникам позволили “освоить на животных” 183,7 млн бюджетных гривен
При цьому, одним із головних проєктів, які столична влада планує реалізувати в рамках вказаної програми, є будівництво Центру захисту тварин на вул. Автопарковій. На це протягом чотирьох років має бути витрачено 83,3 млн гривень. Головною метою створення такого закладу столична влада називає необхідність “оперативно реагувати на проблеми, що виникають через жорстоке поводження з тваринами”. Роботи по зведенню цього Центру розпочалися, але в лютому 2022 року через воєнний стан, будівництво було призупинено.
Обов’язки керівника Департаменту міського благоустрою КМДА наразі виконує перший заступник директора Михайло Буділов (на колажі праворуч). На цій посаді він формально змінив Тимура Ткаченка, який керував цією структурою на правах “в.о.” з 1 січня 2021 року по 21 квітня 2023 року. Офіційно директором цієї структури є Андрій Фіщук, який перебуває у відпустці для догляду за дитиною. Роботу даного департаменту контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв (на колажі ліворуч).
Комісію Київради з питань підприємництва, промисловості та міського благоустрою з 8 грудня 2020 року очолює депутат Владислав Трубіцин (фракція “Слуга народу”).
Читайте: “Стендап по-київрадівськи”: як “депутат Ніхто” і “депутат Хто” мірялися підозрами
Фото: колаж КВ
