Генпрокуратура в рамках двох судових справ намагається повернути державі ділянку площею 5,69 га на просп. Академіка Глушкова, 65 (територія НПП “Голосіївський”). Йдеться про землю, на якій ТОВ “Юг-проект”, що входить до орбіти забудовника “КСМ-Груп”, планує звести житлові багатоповерхівки. Головні претензії правоохоронців у тому, що КМДА не погоджувала відведення землі під таку забудову, а Київрада без належних підстав змінила в інтересах забудовників категорію землі. У Генпрокуратурі зазначають, що забудовувати дану заповідну територію взагалі не можна, адже вона більш ніж на 96,6% покрита зеленими насадженнями, які будуть знищені під час проведення відповідних робіт. Паралельно з цим “Юг-Проект” добивається “коригування” МУО на проєктування цієї забудови, яке б дозволило компанії зводити на даній території будівлі висотою до 31 поверху замість погоджених КМДА 14-15 поверхів. Наразі забудовник чекає результатів експертизи, яка має чітко визначити, чи підлягає ця земля житловій чи громадській забудові і чи точно вона входить до складу НПП “Голосіївський”.
Як стало відомо КВ, наразі тривають два судових спори, в рамках яких Генеральна прокуратура намагається позбавити ТОВ “Юг-Проект” земельної ділянки площею 5,69 га на просп. Академіка Глушкова, 65 (Голосіївський район столиці).
Йдеться про справи №910/17474/23 і і №910/17599/23. Перша справа наразі розглядається Північним апеляційним господарським судом – після того, як 20 травня 2024 року Господарський суд Києва задовольнив вимоги правоохоронців, ТОВ “Юг-Проект” подав апеляційну скаргу. Що стосується другої справи, то вона наразі перебуває на розгляді столичного госпсуду, а найближче засідання по ній заплановане на 24 вересня 2025-го. При цьому, ще 15 лютого 2025 року в цій справі за клопотанням правоохоронців було накладено арешт на вказану ділянку, який ТОВ “Юг-Проект” оскаржити не змогло. Таким чином, наразі цю земельну ділянку не можна продати, на ній заборонено проводити будівельні роботи тощо – до винесення остаточного рішення по даному спору.
Через що судяться
В рамках справи №910/17474/23 Генпрокуратура добивається визнання незаконним та скасувати рішення державного реєстратора – приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Юлії Кузьменко від 27 січня 2022 року про державну реєстрацію за ТОВ “Юг-Проект” “права тимчасового використання” ділянки з кадастровим номером 8000000000:79:713:0855 за вищезгаданою адресою. Номінально власником цієї землі є держава, а користувачем на праві постійного користування Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена Національної академії наук (НАН) України, який передав цю ділянку вказаній компанії під забудову за угодою від 21 серпня 2017 року.
Відповідний позов правоохоронці подали у листопаді 2023 року. В обґрунтування своїх вимог вони наводять приклади відразу декілька порушень, які унеможливлюють право користування вказаною ділянкою компанією “Юг-Проект”.
Так, у прокуратурі, зокрема, зазначають, що дана ТОВка не могла зареєструвати за собою таке право, адже на момент укладення договору від 21 серпня 2017 року ця земельна ділянка взагалі не існувала як об`єкт цивільних прав та не могла бути передана під забудову за даною угодою. Йдеться про те, що станом на той час межі ділянки не були визначені в натурі і такі межі не були визначені у договорі.
Ділянка на карті
Також правоохоронці вказали на те, що дана ділянка взагалі не могла бути передана під забудову, оскільки вона належить до земель лісового фонду і на ній зростають лісові культури віком від 44 до 400 років, а діаметр дерев становить від 20 до 60 сантиметрів. При цьому, зелені насадження покривають майже всю площу цієї землі – 5,49 га з 5,69 га (96,6%). Відповідно, забудова цієї землі може призвести до “вирубування столітніх лісових насаджень та завдання значної шкоди навколишньому природному середовищу”.
При цьому, в Генпрокуратурі повідомили про те, що Київрада, не звернувши увагу про залісеність цієї землі, рішенням №5146/5187 від 25 серпня 2022 року, фактично змінила категорію цієї ділянки із “земель лісогосподарського призначення” на “землі житлової та громадської забудови” (код виду цільового призначення – 03.11 “Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки», вид використання – “для обслуговування та експлуатації будівель і споруд закладів науки”). Зазначимо, що вказаним рішенням столичний муніципалітет затвердив технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації низки ділянок, у тому числі й спірної. Також, вочевидь, у міськраді проігнорували той факт, що, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням дана ділянка належить до території лісів та лісопарків, а також громадських будівель та споруд.
Читайте: Гроші у прірву: Нацполіція розслідує “бюджетні розпили” при інвентаризації столичних земель
Крім того, в Генпрокуратурі підкреслили, що Київська міськдержадміністрація (КМДА), яка наділена повноваженнями розпоряджатися ділянками державної форми власності, не приймала рішень щодо передачі цієї демлі ТОВ “Юг-Проект” і щодо зміни її цільового призначення. Ба більше – столична мерія навіть не приймала рішень щодо відведення цієї землі НАН України або підпорядкованому їй Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена, адже фактично приблизно ця ділянка була передана академії наук державою ще за радянських часів – відповідною постановою Ради народних комісарів УРСР, датованою 1944 роком.
Позовні вимоги прокуратури, зокрема, підтримала Благодійна організація “Благодійний фонд Дніпровського району м. Києва “Київський еколого-культурний центр” (БО “КЕКЦ”). Її представники, зокрема, зазначали, що рішення у даній справі “може вплинути на права, можливості та інтереси громадської організації щодо створення на цій території об’єкта природно-заповідного фонду”. Але клопотання правоохоронців щодо залучення “КЕКЦ” до цієї справи в якості третьої особи на боці прокуратури не було задоволено судом.
Разом з тим, проти задоволення позову правоохоронців виступали НАН України та Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена (відповідачі), а також ТОВ “Юг-Проект” і ТОВ “КСМ-Груп” (остання компанія має бути підрядником будівництва на цій території). Вони вказували, на те, що у випадку скасування держреєстрації землі ТОВ “Юг-проект” буде позбавлений можливості отримувати дозвільну документацію та здійснювати будівництво житла, як це передбачено умовами договору, а вказаний інститут, у свою чергу, не зможе забезпечити житлом молодих наукових спеціалістів та втратить “цінні” кадри.
Крім того, втрата ділянки може призвести до дострокового розірвання договору генерального підряду від 24 травня 2022 року, який було укладено між “Юг-Проектом” і “КСМ-Груп”, що, мовляв, завдасть значних збитків державі Україна в особі НАН України. Про які саме збитки йдеться, в судових матеріалах не уточнюється.
Також Нацакмадемію наук підтримали двоє фізичних осіб – мешканців мікрорайону Теремки, які були залучені третіми особами у цій справі на боці відповідачів. Ці громадяни запевняли, що “незабудова” цієї землі призведе до порушення їхніх прав.
Свою позицію вони пояснили, у тому числі, тим, що наразі вказана земля та оточуюча Національний природний парк (НПП) “Голосіївський” територія перебувають в занедбаному та захаращеному стані, через що місцеві мешканці позбавлені можливості вільного відпочинку на території урочища “Теремки”. Стан цієї ділянки громадяни описали більш ніж яскраво. Вони повідомили, що там знаходяться повалені дерева, купи сміття, масові поховання домашніх тварин, а також зарослі амброзії, які несуть загрозу для людей з алергічними захворюваннями. Крім того, ці два мешканця мікрорайону зазначили, що на цій території проживають безхатьки, відбуваються постійні зустрічі наркоманів та неадекватної молоді, яка вживає спиртні напої, наслідком чого, у тому числі, є зафіксовані факти нападів на людей і навіть вбивств.
Один із заповідних дубів на цій ділянці (фото із соцмереж)
Як заявили вказані громадяни, завдяки забудові частини цієї ділянки буде поліпшено інженерно-транспортну інфраструктуру мікрорайону, люди отримають змогу вільно та безпечно пересуватися благоустроєною та безпечною територією, а ті категорії населення, які нагально потребують забезпечення житлом (вочевидь, йшлося про молодих вчених. – КВ), мовляв, отримають його.
Читайте: Генпрокуратура намагається не допустити нової забудови НПП “Голосіївський” компаніями “КСМ-Груп”
У свою чергу, у справі №910/17599/23 правоохоронці також вимагають скасувати право власності НАН України на цю землі і право постійного користування на неї за Інститутом зоології. Але, окрім цього, Генпрокуратура також оскаржує вищезгадане рішення Київради №5146/5187 від 25 серпня 2022-го в частині визначення для даної ділянки “нових” категорії, коду виду цільового призначення тощо, а також скасувати реєстрацію цієї ділянки в Державному земельному кадастрі, яка була здійснена Головним управлінням Держгеокадастру у Львівській області (такі реєстрації мають право проводити будь-які територіальні органи Держгеокадастру без “прив’язки” до регіону. – КВ).
Зважаючи на те, що у цій справі ще не винесено остаточного рішення, аргументи правоохоронців стосовно необхідності задоволення їхніх вимог поки не оприлюднені. Однак, під час розгляду клопотання щодо накладення арешту Генпрокуратура наводила схожі факти, що і в попередній справі – зокрема, стосовно того, що якщо на цій ділянці не заборонити будівельні роботи, столітні зелені насадження можуть бути знищені, і потім їх неможливо буде відновити (що логічно. – КВ).
Передісторія
4 липня 2017 року Бюро Президії НАН України постановою №213 надала згоду на забудову низки земельних ділянок, які знаходяться в постійному користуванні структур академії – задля забезпечення житлом їхніх працівників. До цього переліку увійшла і вищезгадана ділянка площею 5,69 га на просп. Академіка Глушкова, 65, яку використовував Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України. Цим же документом було погоджено, що інвестором будівництва виступить ТОВ “Юг-проект”. Як повідомлялося вище, 21 серпня 2017 року між Інститутом зоології ім. І.І. Шмальгаузена та згаданою вище компанією було укладено договір щодо забудови вказаної земельної ділянки.
Вказана угода відсутня у відкритому доступі, тому невідомо, на яких саме умовах сторони вирішили здійснювати співробітництво. На практиці схожі договори між держустановами та забудовниками їх землі найчастіше передбачають, що ці компанії за свої кошти здійснюють будівництво, а після його завершення передають “бюджетним структурам” певний відсоток житлових і нежитлових площ у зведених будинках або певний відсоток доходів від реалізації такого нерухомого майна.
27 січня 2022 року вищезгадана нотаріус Юлія Кузьменко зареєструвала право власності НАН України на вищезгадану ділянку, право постійного користування на неї за Інститутом зоології, а також т.зв. “право тимчасового користування” за ТОВ “Юг-Проект”, про що писалося вище.
Вже 14 лютого 2022 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав ТОВ “Юг-Проект” МУО №194 на проєктування будівництва багатофункціонального комплексу (БФК) на просп. Академіка Глушкова, 65. Цей документ наразі відсутній у відкритих джерелах – у тому числі на порталі Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Проте деякі вихідні дані запланованого будівництва за вказаною адресою можна знайти в держреєстрі судових рішень.
Як з’ясувала КВ, КМДА дозволила ТОВ “Юг-Проект” розробляти за вказаною адресою проєкт будівництва споруд з гранично допустимою висотою до 44,9 м (близько 14-15 поверхів. – КВ). Відсоток забудови, згідно з МУО, треба розрахувати у відповідності до Державних будівельних норм (ДБН). Що важливо, в документі було уточнено, що ділянка проєктування знаходиться в межах території природно-заповідного фонду – мова йде про Національний природний парк (НПП) “Голосіївський”. Тому чиновники прописали, що забудовники мають розробляти проєктну документацію з урахуванням положень Закону України “Про природно-заповідний фонд України”.
Зазначимо, ділянка на вул. Академіка Глушкова, 65, судячи з даних карти, фактично оточена урочищем Теремки, яке також входить до складу НПП “Голосіївський”. За вказаною адресою в пошукових системах Інтернету “пробивається” науково-дослідна база вказаного вище інституту. Ця база, схоже, наразі не функціонує.
Отримавши від КМДА ці МУО, ТОВ “Юг-Проект” з їх окремими пунктами не погодилось, у зв’язку з чим улітку 2022 року компанія ініціювала судовий спір щодо їх оскарження та “редагування”.
Так, забудовник висунув вимогу, щоб у МУО була “прописана” можливість” проєктувати будівництво на цій ділянці споруд висотою більше 100 метрів “з рекомендацією стосовно будівництва житлових будинків висотою від 25 до 31 поверхів та адміністративно-побутової частини висотою від 9 до 31 поверхів”. Такі свої “апетити” у ТОВ “Юг-Проект” пояснили тим, що при визначенні висотності профільний департамент КМДА застосував норми ДБН щодо житлових будівель, тоді як на цій ділянці офіційно заплановане будівництво саме БФК (такий тип споруд вигадали в КМДА, окремих ДБН для них не існує.- КВ).
Також позивач висунув вимогу стосовно скасування пункту МУО, яким встановлено, що ділянка знаходиться в межах території природно-заповідного фонду. У ТОВ “Юг-Проект” заявили, що насправді ця земля не включалась до вказаної території – мовляв, до складу НПП “Голосіївський”, відповідно до Указу Президента №794/2007 від 27 серпня 2007 року про створення цього парку, увійшли тільки “сусідні” три ділянки, які знаходяться в постійному користуванні Інституту зоології ім. I.I. Шмальгаузена.
Перевірити це важко, бо, як відомо, межи цього НПП досі юридично встановлені і оформлені, що і відкриває велике поле для будь-яких маніпуляцій з забудовою цих земель.
ОАСК своїм рішенням від 4 жовтня 2022 року задовольнив вимоги ТОВ “Юг-Проект” стосовно коригування норм МУО. Таким чином Департамент містобудування та архітектури КМДА було зобов’язано внести та зареєструвати ці зміни та розмістити їх у ЄДЕССБ. Суд тільки відмовив компанії в задоволенні її вимог стосовно того, що ці коригування повинні також реєструвати та вносити до вказаної системи ще в Державній інспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) та ДП “Дія” (це підприємство є адміністратором реєстру будівельної діяльності. – КВ).
Надалі Департамент містобудування та архітектури КМДА намагався оскаржити таке рішення суду. Втім, 30 січня 2023 року Шостий апеляційний адмінсуд відмовив чиновникам у задоволенні їхньої апеляційної скарги. А ось касаційна скарга вказаного департаменту була задоволена Касаційним адмінсудом 9 вересня 2024 року. Згідно з відповідною постановою, колегія суддів скасувала рішення судів перших двох інстанцій та відправила цю справу на новий розгляд Київського окружного адмінсуду (КОАС, цей суд “прийшов на зміну” ліквідованому ОАСК).
Чиновникам вдалося переконати служителі Феміди, що судами попередніх інстанцій не досліджено довідки з містобудівного кадастру Києва відносно ділянки, у яких зазначалося, що вона має цільове призначення “для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки, для обслуговування та експлуатації будівель і споруд закладів науки”. Також профільний департамент КМДА звинуватив суддів, що ті не врахували, що ця земля точно включена до складу НПП «Голосіївський».
У лютому 2025-го Київський окружний адмінсуд за клопотанням “Юг-Проекту” призначив у ній судову експертизу, згідно з якою має бути визначено, чи підлягає ця земля житловій чи громадській забудові, чи входить вона до складу НПП “Голосіївський” тощо. Наразі “нове” рішення по цій справі ще не винесено.
При цьому, минулоріч Генпрокуратура подала ще два позови, які стосувалися вищезгаданої ділянки та її запланованої забудови. Так, правоохоронці ініціювали оскарження МУО від КМДА в КОАС. Наразі ця справа ще не розглянута по суті. Крім того, на розгляді Північного апеляційного госпсуду знаходиться справа щодо скасування держреєстрації права власності НАН України на низку об’єктів нерухомого майна (була здійснена у 2020 році), начебто розташованого на цій землі. Правоохоронці зазначають, що на даній ділянці дійсно є “законно зареєстроване майно” (11 об’єктів), але низка будівель по факту ніколи не існували.
24 червня 2025 року була зареєстрована петиція до Київради щодо заборони забудови вищезгаданої ділянки. Її авторкою виступила киянка Світлана Тимченко. Вона висунула вимоги до столичної влади негайно скасувати надані “Юг-Проекту” МУО, заборонити будівництво на цій території, ініціювати надання відповідного природоохоронного статусу даній ділянці як частині урочища «Теремки» з метою її збереження та охорони тощо.
У петиції зазначалося, що реалізація проєкту від вказаного забудовника “означатиме повне знищення природного середовища на вказаній ділянці”. Йдеться про потенційне зменшення чисельності рідкісних та зникаючих видів, порушенння природної рівноваги, а також, як наслідок, втрату безцінної для місцевих мешканців зеленої зони. Також Світлана Тимченко підкреслила, що за наявною інформацією, забудовник має непрозорі ділові зв’язки з країною-агресором і фігурує у справах, пов’язаних із знищенням зелених зон в інших районах Києва.
“Урочище “Теремки” — це не просто зелена зона на карті столиці. Це залишки прадавнього дубово-грабового лісу, де збереглися рідкісні види флори, занесені до Червоної книги України, а також проходить міграційний «зелений коридор» птахів і дрібних ссавців. Для мешканців району урочище — це безцінний громадський простір, де можна відновити сили, дихати чистим повітрям і підтримувати психоемоційне здоров’я, не залишаючи меж міста. Наразі відкрито чотири судові справи, у тому числі кримінальні провадження, щодо правомірності дій із розпорядження зазначеною ділянкою. Але громада має підстави сумніватися в неупередженості розгляду, враховуючи вплив забудовника та потенційні корупційні ризики”, – підкреслила Світлана Тимченко.
Дана петиція набрала понад 6 тис. голосів та потрапила на розгляд столичного керівництва, і за його результатами 11 серпня 2025 року мер Києва Віталій Кличко надав свою відповідь. Згідно з нею, очільник міста фактично відмовив Світлані Тимченко у задоволенні її вимог. Підставою для цього стало те, що по цій ділянці та виданим на проєктування її забудови “містобудам” тривають судові спори, а тому остаточне рішення столичної влади щодо порушеного авторкою петиції питання “розглядатиметься з урахуванням результатів розгляду судових справ та ухвалення відповідних рішень”.
Зазначимо, що ТОВ “Юг-проект” збирається забудувати ще одну ділянку, яка на праві постійного користування належить Інститут зоології ім. I.I. Шмальгаузена – буквально в трьох кілометрах від згаданої вище. Мова йде про ділянку площею 1,1 га на вул. Академіка Лебедєва, 36 (кадастровий номер – 8000000000:79:476:0018), на якій ця компанія має намір звести житлові будинки із вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення. Відповідні МУО на проєктування цього будівництва ТОВ “Юг-проект” отримав від профільного департаменту КМДА у грудні 2020 року, а дозвіл від ДІАМ на проведення будівельних робіт – у вересні 2021 року.
Читайте: КГГА подкинула застройщикам ЖК “Кришталеві джерела” еще 1 га земли возле парка “Феофания”
Нагадаємо, що проблеми з забудовою в Києві заповідних природозахисних територій чи впритул до них найчастіше пов’язані з відсутністю чітко встановлених кордонів таких зон. Як неодноразово повідомляла КВ, протягом майже двох десятків років з моменту створення НПП “Голосіївський”, КМДА так і не розробила документацію із землеустрою території цього природоохоронного об’єкту, не встановила та не внесла межі тисяч га зелених насаджень у натуру.
Читайте: Национальный парк “Голосеевский” просит Ермака решить вопрос с границами и финансированием
Як наслідок – де-факто поки що цей парк існує “лише на папері”, а буферна зона навколо нього, у якій заборонено будівництво, зовсім відсутня. Відповідно, столичних забудовників ніхто не може зупинити в їхніх апетитах щодо освоєння “жирних” земель на території чи в безпосередній близькості до нацпарка.
Хто збирається забудувати НПП “Голосіївський”
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Юг-проект” було засновано в грудні 2008 року. Керівниця компанії – Наталія Возна, засновник та кінцевий бенефіціар – мешканець Києва Микола Копистира. Система Youcontrol відносить цю ТОВку, а також ТОВ “КСМ-Груп” (заявлений генпідрядник майбутньої забудови) до групи “КСМ-Груп”, яка об’єднує близько шести десятків компаній, зайнятих у сферах проектування та будівництва житлових масивів, інфраструктурних об’єктів, мостів, доріг тощо. Ключові особи даної групи – Арсеній (на колажі) та Сергій Копистири (сини Миколи Копистири), Ольга і Тетяна Черненко, а також згадана вище Наталія Возна.
За даними відкритих джерел, Арсеній Копистира є зятем Михайла Вербенського – генерала-полковника міліції, діючого очільника Державного науково-дослідного інституту Міністерства внутрішніх справ (МВС) України, екскерівника Головного штабу МВС (у 2005-2007 та 2014-2015 роках) та ексчлена Центральної виборчої комісії (2018 рік). Також відомо, що Арсеній Копистира як мінімум до 2020 року викладав у Київському національному інституті ім. Т.Г. Шевченка.
Не менш цікавою є і особистість його брата – Сергія. Як повідомляла КВ, останній є одним із підозрюваних у справі щодо пропозиції неправомірної вигоди тепер вже ексочільнику Мінінфраструктури Олександру Кубракову (також був віце прем’єр-міністром з відновлення України) за “допомогу” в забудові землі на вул. Тираспільській, 43 в Києві.
Наразі Національне антикорупційне бюро (НАБУ) вже встановило, що Сергій Копистира, який називав себе фактичним власником ТОВ “Сітігазсервіс” (потенційний забудовник цієї землі), просив згаданого посадовця в обмін на квартири не тільки не розривати договір щодо будівництва житлового комплексу за вказаною адресою, а й надати деякі інші “послуги”. Зокрема, Копистира, мовляв, сподівався, що міністр посприяє йому в передачі під забудову сусідніх земельних ділянок, у виділенні коштів з держбюджету на модернізацію електричних мереж на них, в отриманні МУО на проєктування будівництва, які профільний департамент КМДА відмовився надавати, тощо. При цьому, Кубракову начебто було обіцяно збільшення розміру хабара – на додачу до 15 квартир, які вже були “переписані” на його “довірену особу”.
Читайте: Квартири для Кубракова: за що скандальний київський забудовник пропонував хабар віцепрем’єру
Що стосується зв’язків з країною-агресором, про які повідомлялося в петиції до Кличка, то, вочевидь, йдеться про неодноразово оприлюднені в медіа дані щодо відношення до діяльності “КСМ-Груп” Олександра Сівковича – сина відомого українського експосадовця Володимира Сівковича, який з 2014 року проживає у Москві.
Так, Сівкович-молодший до 2015 року був власником ТОВ “Глобал Проперті 24”, яке свого часу було співзасновником ТОВ “Гідроінж-Буд”, яке де-факто є частиною “КСМ-Груп” і яке було замовником будівництва ЖК “Кришталеві джерела”, що зводився під брендом згаданого забудовника. При цьому, Олександр Сівкович також до 2016 року був співвласником ТОВ “Інвестиційні незалежна група” разом з нинішнім власником “Глобал Проперті 24” бізнесменом Романом Ребровим.
Нагадаємо, Володимир Сівкович, який за радянських часів проходив службу в КДБ, на початку XXI століття обіймав низку впливових посад – зокрема, був віце-прем’єром в уряді Миколи Азарова в березні-жовтні 2010-го і заступником Секретаря Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) до грудня 2013-го. Він був одним з підозрюваних в організації побиття студентів на Майдані в грудні 2013-го. А з липня 2022 року Сівкович-старший є підозрюваним у держзраді – Служба безпеки України вважає, що він причетний до організації масштабних інформаційних кампаній, спрямованих на штучну дискредитацію вищого військово-політичного керівництва України на користь Кремля.
Компанії з орбіти “КСМ-Груп” активно ведуть забудову земель Києва – зокрема, тих, які перебувають у користуванні НАН України та підпорядкованих академії структур. У першу чергу йдеться про територію в районі місцевості Феофанія (Голосіївський район столиці) – саме там наразі будуються 4 із 6 житлових комплексів, девелопером яких заявлено “КСМ-Груп”.
Реалізація забудовниками цих проєктів супроводжується скандалами, судовими розглядами і протестами з боку громадськості. Наприклад, наразі правоохоронці розслідують факти можливих порушень законодавства при забудові більш ніж 6,9 га землі на вул. Василя Степанченка та та бульв. Академіка Вернадського у Святошинському районі (її користувачами є структури все тієї ж НАН України). Правоохоронці встановили, що компанії, які входять до складу “КСМ-Груп”, зводять тут житлові будинки попри те, що Генплан Києва це забороняє, цільове призначення відповідних земельних ділянок зовсім не дозволяє зведення на них житла і забудовники не мають відповідних дозволів від ДІАМ.
Цікавим є і те, що КМДА у 2021 році дозволила проєктувати в даній локації лише реконструкцію нежитлових будівель (зовсім не під висотне житло), але забудовники змогли домогтися в судах рішення про внесення суттєвих змін у відповідні МУО. У столичній прокуратурі з цим раніше категорично не погоджувались і зазначали, що Департамент містобудування та архітектури КМДА явно “вибудовував” неякісну лінію захисту в цьому судовому процесі.
Читайте: Нацполіція хоче припинити “бездозвільну” житлову забудову “КСМ-Груп” на столичному Академмістечку
Інститут зоології ім. I.I. Шмальгаузена НАН України з квітня 2021 року очолює доктор зоологічних наук Віталій Харченко. На цій посаді він змінив Ігоря Акімова, який керував даною установою з 1987 року і до своєї смерті в квітні 2021 року. НАН України з жовтня 2020 року очолює Анатолій Загородній. Раніше, з 1962 року президентом академії був Євген Патон, який помер в серпні 2020 року.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих, а посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов, а ось за діяльність “містобудівного” департаменту відповідальний інший заступник Віталія Кличка – Вячеслав Непоп.
Із квітня 2021-го роботу обох цих структурних підрозділів столичної мерії в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений після отримання підозри у резонансній кримінальній справі щодо фактів заволодіння столичними комунальними ділянками, відомої як “операція “Чисте місто”.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
