У столиці продовжується епопея скандалів навколо робіт з “ретаврації” на ділянці по вул. Рейтарській, 37, де розташований зведений у 1913 році Будинок Київського повітового земства. Громадські активісти та місцеві мешканці намагаються перешкодити будівництву замість цієї історичної споруди бізнес-центру “REITER HALL”: зокрема, вже добилися від КМДА припису щодо зупинення робіт з демонтажу, а від Нацполіції – відкриття кримінального провадження за фактом можливої незаконної реставрації вказаної будівлі. На боці громадськості наразі активно виступає й новий “легендарний” заступник директора Департаменту захисту культурної спадщини КМДА Дмитро Перов (на колажі праворуч) – заявляє, що від пам’ятки історії та архітектури забудовник хоче залишити лише фасад, що неприпустимо. При цьому, в компанії “НЕСТ”, яка виступає девелопером даного проєкту, заявляють, що попередньо отримали для цієї “реставрації” всі необхідні дозволи та погодження, в тому числі – від КМДА. Тому, судячи з усього, знищувати історичну споруду будуть після того, як забудовник доведе в судах свою правоту, що регулярно відбувається у столиці через недолугу політику керівництва міста.
Як стало відомо KВ, нещодавно в Києві розпочалася чергова серія скандалів навколо знесення старовинних будівель на вул. Рейтарській, 37 (Шевченківський район) та подальшої забудови цієї землі.
Відповідно до даних чисельних публічних джерел, ще навесні 2023 року там розпочався демонтаж “Будинку Київського повітового земства” (збудований в 1913 році, є пам’яткою історії та архітектури відповідно до наказу Мінкультури від 6 червня 2011 року) та його флігеля. Вказаний будинок відомий, серед іншого, тим, що у ньому жив громадський діяч і письменник Микола Шаповал, а у радянські часи там був розташований гідромеліоративний інститут.
Наприкінці квітня поточного року, на фоні звернень громадськості та окремих депутатів Київради, Департамент міського благоустрою Київської міськдержадміністрації (КМДА) призупинив дію картки на порушення благоустрою, яку цей орган видав 22 лютого 2022-го у зв’язку з підготовкою до будівельних робіт на цій землі. А вже 4 травня 2023 року Шевченківське управління Нацполіції Києва зареєструвало кримінальне провадження за фактом можливої “незаконної реставрації вказаної будівлі” (за ч.1 ст. 298 Кримінального кодексу України – незаконне проведення археологічних розвідок, розкопок, інших земляних чи підводних робіт на об’єкті археологічної спадщини). Втім, роботи зі знесення будівель чомусь продовжилися – 18 липня столичний захисник старовинних будівель, а тепер вже заступник директора Департаменту захисту культурної спадщини КМДА Дмитро Перов повідомив, що пам’ятку історії “розбирають”.
Читайте: У столиці зупинили знесення 130-річний флігеля на Рейтарській, але історична будівля пошкоджена
Надалі демонтаж на певний час зупинився, але 8 вересня 2023 року, за інформацією того ж Перова, такі роботи було відновлено і зупинено тільки після приїзду начальника слідства Шевченківського УП ГУ Нацполіції. Того ж дня Департамент територіального контролю КМДА (“колишній” Департамент міського благоустрою) виніс припис з вимогою негайної зупинки робіт та надання чиновникам усієї дозвільної документації. У свою чергу, Департамент охорони культурної спадщини КМДА зафіксував факт руйнування історичної будівлі, про що була складена заява “щодо вчинення протиправних дій забудовника, а саме умисного руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини”. Наступного дня, 9 вересня, мешканці вул. Рейтарської направили до Київської міської прокуратури колективне звернення проти зносу історичних будівель Київського повітового земства.
Стан будівлі у вересні 2023 року (фото Дмитра Перова)
Наразі заступник директора профільного департаменту КМДА Дмитро Перов запевняє, що проведення робіт на вул. Рейтарській, 37 “суперечить вимогам чинного пам’яткоохоронного законодавства”. Він зазначив, що забудовник планує перебудувати пам’ятку, збільшивши її висоту з 21,8 м до 25,4 м, та облаштувати підземний паркінгу під цією будівлею. На думку чиновника-активіста, ці та інші обставини негативно вплинуть на стан та ступінь збереженості пам’ятки, її зміст та значення в історичному середовищі. Фактично ж, на переконання Перова, наразі йдеться лише про збереження фасаду вищезгаданої будівлі.
Також він звернув увагу на те, що земельні ділянки під цими спорудами знаходиться в межах Центрального історичного ареалу м. Києва та є складовою частиною пам’ятки археології національного значення “Культурний шар “Міста Ярослава”, ХІ-ХІІІ ст. – на таких територіях, мовляв, повинні бути створені “найбільші умови сприяння у збереженні та захисті об’єкту культурної спадщини”.
Зазначимо, ще у червні 2023 року девелопер “НЕСТ”, який планує забудову цієї території, повідомив, що там “повстане надсучасний бізнес-центр “REITER HALL”. У ньому, мовляв, “буде збережено архітектурний стиль та саму атмосферу архітектурної пам’ятки, що має вагоме значення для столиці”. У компанії уточнили, що “оскільки локація має охоронний статус, забудовник має намір підійти до проекту дбайливо і з максимальним збереженням автентичного вигляду будівлі”.
Візуалізація майбутнього бізнес-центру відповідно до проєкту “Нест” (з відкритих джерел)
При цьому, в “НЕСТ” зазначили, що забудовник отримав дозволи на початок реставраційних робіт в Інституті археології НАН України, Міністерстві культури, молоді та спорту України та Департаменті охорони культурної спадщини КМДА. Відповідно до планів, відкриття бізнес-центру заплановане на 2025 рік.
Передісторія забудови
2 квітня 2009 року Київрада рішенням №193/1249 погодила передачу ділянку на вул. Рейтарській, 37 площею 0,14 га в оренду ТОВ “Рейтарське” для “реставрації та пристосування до сучасних умов існуючих будівель з подальшими експлуатацією та обслуговуванням” (кадастровий номер – 8000000000:88:175:0007). На момент вказаного землевідводу дана ділянка знаходилась в оренді ВАТ “Агробудсистема”, яке було власником розташованого на ній майнового комплексу (ймовірно, майно було продано.- KВ). А тому, згідно з вищевказаним рішенням Київради, це право оренди було припинено.
Термін оренди, згідно рішенню Київради №193/1249, мав скласти 1 рік, новому орендарю цим же рішенням була поставлена умова щодо подальшого викупу земельної ділянки. Врешті-решт, у січні 2010 року між ТОВ “Рейтарське” та Київрадою було підписано договір купівлі-продажу даної ділянки (вартість приватизації у відкритих джерелах не зазначається. – KВ), а в лютому того ж року компанія отримала державний акт на право приватної власності на цю землю.
Ділянка на вул. Рейтарській, 37
Надалі ТОВ “Рейтарське” розпочало заходи із підготовки до забудови, які розтягнулися фактично на десятиріччя. Що цікаво, з отриманням дозволу на проєктування все було швидко – вже 9 лютого 2010 року Департамент містобудування та архітектури КМДА видав компанії містобудівні умови та обмеження (МУО) на проєктування “реставрації та пристосування до сучасних умов існуючих будівель на вул. Рейтарській, 37 з подальшими експлуатацією та обслуговуванням”. А вже через півтора роки, 12 липня 2011-го, ТОВ “Рейтарське” отримало від КМДА “нові” МУО – тепер вже для проєктування “реставрації головного фасаду з пристосуванням існуючої будівлі до сучасних умов, із занесенням дворових будівель”.
Примітно, що повні версії цих документів станом на сьогодні відсутні у публічному доступі. У зв’язку з цим наразі проблематично встановити, навіщо компанія двічі отримувала “містобуди” і якими саме були вихідні дані проєктування (площа будівлі після реставрації, її висотність, кількість паркувальних місць тощо). Вищезгаданий Перов теж чомусь широку громадськість з цими документами не знайомить, хоча в КМДА на своїй посаді доступ до них явно має. Це ж саме стосується дозволу на будівельні роботи, який ТОВ “Рейтарське” отримало ще 11 грудня 2012 року і до якого в липні 2022 року було внесено зміни. Втім, деяку інформацію щодо планів компанії по освоєнню цієї землі можна знайти у подальших “будівельних погодженнях”.
Так, у 2012 році на замовлення даної ТОВки було розроблено проєкт “реставрації головного фасаду будинку по вул. Рейтарській, 37 з пристосуванням існуючої будівлі до сучасних умов, із знесенням дворових будівель та будівництва нового об’єму у дворовому просторі”. Ним, зокрема, передбачалося, що в результаті реставрації до чотириповерхової адмінбудівлі (той самий будинок 1913 року. – KВ), що розташована на цій землі, повинен бути надбудований 5 поверх. Також в проєкті було “закладено” знесення розміщених на цій землі флігеля і ще однієї споруди під назвою “прибудова” та будівництво на їх місці п’ятиповерхової офісної будівлі із вбудованим гаражем на 16 машино-місць в одну чергу будівництва.
Надалі, в 2022 році, ТОВ “Рейтарське” відкоригувало вказаний проєкт. Головною зміною, яка була передбачена цими коригуваннями, стало те, що роботи повинні проводитися у дві черги. Зокрема, відповідно до проєкту, демонтаж флігеля повинен бути здійснений в рамках першої черги, а будівництво офісної будівлі – в рамках другої. Загальна площа цих будівель (вочевидь, вони будуть об’єднані в одну. – KВ) має скласти 6 тис. кв.м., з яких 5,3 тис. кв.м. – офісні приміщення.
Зазначимо, в “НЕСТ” запевняють, що погодили все це в тому числі і в КМДА.
Хто володіє історією
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Рейтарське” було зареєстроване у Києві в листопаді 2007 року. Наразі його керівником є Олександр Трифонов, засновниками – ТОВ “Нест Офіс Ессет Р37” і ТОВ “КУА “Контадор”, кінцевим бенефіціаром – киянка Ксенія Трофіменко.
Всі три вищевказані компанії система Youcontrol відносить до т.зв. “групи братів Трофименків”, яка об’єднує близько сотні суб’єктів господарювання, зайнятих у сферах будівництва, девелопменту та управління нерухомістю. Головними активами даної групи є вищезгаданий столичний девелопер “НЕСТ”, в управлінні якого знаходиться 260 тис..кв.м. комерційної нерухомості, а також мережа кінотеатрів “Мультіплекс”. Ключовими особами цієї групи є народний депутат ВР IV і VI скликань Вадим Трофименко (на колажі ліворуч, обирався від “Нашої України” та “БЮТ”) і його брат Володимир Трофименко (саме його донька є офіційною власницею ТОВ “Рейтарське”. – KВ).
Як повідомляла KВ, компанії з групи “НЕСТ” і раніше фігурували в гучних історіях щодо комерційної забудови столичних земель, у тому числі й тих, на яких розташовані старовинні будівлі. Зокрема, йдеться про реконструкцію садиби Міхельсона на вул. Євгена Чикаленка, 35-37 (колишня назва – Пушкінська), яку планується “перетворити” у житловий будинок. Експерти і громадськість неодноразово висловлювали обурення стосовно реалізації даного проєкту – серед іншого, вони вказували на те, що дана будівля “опинилася у приватних руках” за сумнівних обставин і що замість заявленої реконструкції йдеться про знесення цього об’єкту.
Читайте: Жители центра Киева пожаловались в Кабмин на Авакова и Кличко
Як неодноразово писала KВ, міська влада абсолютно не справляється із охороною історичних будівель та споруд Києва. Чиновники КМДА і депутати Київради регулярно обіцяють працювати над їхнім збереженням та наголошують на тому, що такі об’єкти не повинні зноситися заради будівництва чергових висоток житлового і комерційного призначення. Проте, більшість таких заяв не мають практичного втілення. Справа в тому, що у таких випадках забудовники майже завжди виграють суди і втілюють свої комерційні намірі. Так відбувається через те, що міська влада, зокрема, багато років поспіль саботує процес чіткої фіксації на території столиці меж культуро-охоронних зон, від самого початку виділяє забудовникам землю з цільовим призначенням, фактивно передбачаючим руйнацію історичних будівель, і без проблем надає відповідні дозволи на проєктування (МУО).
Читайте: Як столична влада впоралася зі збереженням культурної спадщини у першому півріччі 2022 року
Цікаво, що в цій ситуації будуть робити на своїх посадах новопризначені директриса Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Марина Соловйова (адвокатеса, яка в цьому статусі, зокрема, займалась і “збереженням культурної спадщини столиці”.- КВ) та її заступник Дмитро Перов (активіст-правозахисник, який теж спеціалізувався в цій сфері.- КВ)? Нагадаємо, у Київраді це показове призначення на важливі посади “людей з гарною репутацією” деякі депутати сприйняли, як банальну спробу КМДА “розіграти карту активістів при владі”. “Якщо так і є, то через кілька місяців побачимо, які мотиви. Варіанти два – або показати, що ці чуваки можуть тільки язиком тріпати у фб, і керувати мають “професійні чиновники”, або дискредитувати активістів, або реально почати запроваджувати політику збереження старого міста”, – заявила у своєму ФБ 17 серпня депутатка Київради Ксенія Семенова(фракція “Слуга народу”).
Нагадаємо, наприкінці серпня 2023 року в Києві розгорівся скандал навколо забудови ділянки на вул. Дмитрівській, 23-А, де розташована споруда XIX століття – т.зв. “Євбаза”). На місці даного об’єкту КМДА ще в 2021 році фактично дозволила проєктувати, а в 2022 році – будувати клубний будинок з апартаментами, а вже цьогоріч там трапилася пожежа. Столичні активісти та експерти впевнені, що будівля була спалена навмисно, а компанії-забудовники, власником яких є відомий столичний бізнесмен Євгеній Леськів, задля реалізації своїх планів вдавалися до маніпуляцій. Зокрема, за інформацією експертів, “на папері” було занижено клас наслідків та поверховість майбутньої будівлі, щоб не довелося проходити додаткові перевірки та експертизи від профільних держорганів.
Читайте: Житло на згарищі: як у столиці перетворюють споруду XIX століття в клубний будинок
Посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА – головного архітектора Києва з 1 листопада 2016 року займає Олександр Свистунов. Діяльність цього структурного підрозділу з квітня 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич.
Департамент територіального контролю КМДА (до липня 2023 року – Департамент міського благоустрою) з 24 травня 2023 року очолює Михайло Буділов – депутат минулого VIII скликання Київради від “ВО “Свобода”. Діяльність вказаного структурного підрозділу з лютого 2022 року контролює заступник голови КМДА Петро Пантелеєв.
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова (вищезгаданого Дмитра Перова десь в той же час було призначено її заступником). На цій посаді Соловйова змінила Ірину Черненко, яка виконувала обов’язки директора департаменту з 10 червня 2023 року.
Раніше, з 7 вересня 2018 року по 9 червня 2023 року, цей департамент очолював Олександр Никоряк. Його було позбавлено цієї посади на фоні гучного скандалу. Журналісти помітили Никоряка біля одного зі столичних ресторанів, де він святкував день народження дружини, уже під час комендантської години, а тому Віталій Кличко вирішив, що цей чиновник має нести політичну відповідальність у вигляді звільнення. Де-юре міський голова звільнив Олександра Никоряка “за угодою сторін”.
Діяльність Департаменту охорони культурної спадщини КМДА з початку 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень Володимир Прокопів (екссекретар столичної міськради, депутат діючого IX скликання Київради від “Євросолідарності”).
Фото: колаж КВ
