Столична міськрада затвердила, що в 2026 році доходи міської скарбниці мають скласти 106,3 млрд гривень, а видатки – 113,2 млрд гривень. Таким чином, загальний дефіцит дорівнює близько 6,9 млрд (при прийнятті бюджету на цей рік, планувалось, що він буде профіцитним, але станом на грудень 2025-го його дефіцит сягнув 15,2 млрд гривень). Структуру видатків бюджетних коштів на 2026 рік цілком можна назвати традиційною. Віталій Кличко вважає документ збалансованим, і таким, що забезпечує фінансами найважливіші сфери і проєкти Києва. У свою чергу, “головний опонент” Кличка з фракції “Слуга народу” розкритикував роботу КМДА, яка готувала проєкти бюджету і змін до Програми економічного та соціального розвитку (ПЕСР), і заявив про неправильно розставлені пріоритети. Серед іншого, Андрій Вітренко зазначив, що до опрацювання проєктів головних фінансових документів столиці народними обранцями, на підтримку армії передбачалося лише 124 млн гривень. В результаті, в бюджеті на новий рік цю суму було збільшено до 2 млрд гривень.
Як стало відомо КВ, на учорашньому засіданні столична міськрада ухвалила бюджет Києва на 2026 рік та внесла зміни до ПЕСР на 2024-2026 роки (в частині видатків на наступний рік).
Мова йде про проєкти рішень №08/231-922/ПР і №08/231-921/ПР від 2 грудня 2025 року – за них під час пленарного засідання Київради проголосували 92 та 90 народних обранців відповідно. Суб’єктами подання цих документів традиційно виступили Департамент фінансів та Департамент економіки та інвестицій Київської міськдержадміністрації (КМДА).
Як запланували фінансувати життєдіяльність столиці
Згідно з прийнятим рішенням, дохідна частина бюджету Києва на наступний рік має скласти 106,3 млрд гривень, а видаткова – 113,2 млрд гривень. Таким чином, загальний дефіцит бюджету дорівнюватиме близько 6,9 млрд гривень (для порівняння, початкова редакція бюджету-2025 передбачала, шо він мав бути профіцитним на близько 0,7 млрд гривень).
Порівняння бюджету-2025 (його “останньої версії”) і бюджету-2026 (тут і далі – скріншоти з презентацій чиновників КМДА під час пленарного засідання)
Згідно з доповіддю директора Департаменту фінансів КМДА Володимира Репіка, найбільше коштів – майже 38 млрд гривень – у бюджеті на наступний рік закладено на сферу освіти. Друге місце посідає сфера транспорту і дорожнього господарства – 21 млрд. Із цієї суми, за словами Репіка, левову частину складають видатки на регулювання цін в комунальному громадському транспорті – тобто, це ті кошти, яких КП “Київський метрополітен” і КП “Київпастранс” не вистачає через “занадто низькі тарифи”. Третє місце – у сфери соціального захисту, на яку планується витратити 11 млрд гривень. Серед інших пріоритетних напрямів – сфери житлово-комунального господарства (майже 7,5 млрд гривень) і охорони здоров’я (7,3 млрд).
Розподіл доходів та видатків бюджету-2026
Що стосується ПЕСР, то, згідно з прийнятим рішенням, депутати затвердили, скільки бюджетних коштів у 2026 році має бути витрачено на реалізацію масштабних інфраструктурних проєктів – йдеться про 12,9 млрд гривень, з яких 7,4 млрд мають бути направлені на проведення капітальних ремонтів, а решта 5,4 млрд планується освоїти на капітальних вкладеннях (будівництво і реконструкція). Такі зміни столична влада затверджує щорічно – “в унісон” з прийняттям бюджету.
Порівняння ПЕСР-2025 і ПЕСР-2026, а також розподіл видатків на наступний рік
Щодо капітальних ремонтів, то найбільш коштів отримує КК “Київавтодор” – 1,5 млрд гривень, які комунальна корпорація має витратити на ремонти доріг та мостів. Також серед “лідерів” за обсягами виділених коштів є КП “Житлоінвестбуд-УКБ” (824,1 млрд на відновлення пошкоджених в результаті обстрілів будинків), КП “Київміськсвітло” (336,9 млн на капремонти мереж зовнішнього освітлення), КП “Київський метрополітен” (317,8 млн на капремонти станцій та ліній) тощо.
Серед найбільш дороговартісних капітальних вкладень варто відзначити видатки на будівництво метро на Виноградар (685,5 млн гривень), на будівництво під’їзної дороги від просп. Валерія Лобановського до аеропорту “Київ” (350 млн), на реконструкцію дамб мулових полів Бортницької станції аерації (272,2 млн), на реконструкцію об’єктів столичної дощової каналізації (200 млн), на реконструкцію декількох відділень Олександрівської міської клінічної лікарні та благоустрій і протизсувні роботи на її території (160 млн), на будівництво споруд інженерного захисту ТЕЦ-5 (146,3 млн), на реконструкцію та технічне переоснащення полігону твердих побутових відходів №5 у с. Підгірці (144 млн), на реконструкцію об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства з впровадження частотного регулювання і реконструкцію системи водопостачання і водовідведення з впровадженням альтернативних або резервних джерел живлення (по 100 млн) тощо.
Вчора, ще на початку пленарного засідання, мер Києва Віталій Кличко назвав проєкт бюджету збалансованим – тобто, таким, що забезпечує різні галузі міста. При цьому, він повідомив, що в міській скарбниці на наступний рік передбачено 2 млрд гривень на підтримку Збройних сил України, однак ця цифра не є фінальною, і протягом наступного року столична влада буде шукати можливості, щоб збільшити цю суму. За словами Кличка, Київ підтримує ЗСУ більше, ніж інші регіони. Разом з тим, міський голова побідкався, що держава забирає у столиці 60% податків на доходи фізичних осіб (за його словами, йдеться про 8 млрд гривень) – Кличко вважає, що ці кошти фактично “вкрали” із порушенням бюджетного кодексу і Конституції. Це – стара історія: керівництво міста щорічно скаржиться на те, що держава забирає у Києва до держбюджету більший відсоток ПДФО, ніж у інших міст.
“Проєкт [бюджету] готували таким чином, щоб найважливіші сфери і проєкти Києва були фінансово забезпечені. Щоб ми могли підтримувати життєдіяльність нашого міста, надавати відповідні послуги мешканцям, допомагати військовим і ветеранам. Столиця повинна працювати та утримувати інфраструктуру. Від цього залежить, зокрема, наскільки оперативно доїдуть “швидка” і рятувальники. Я озвучую це, щоб не було спекуляцій, бо це – дуже важливі галузі. Я ще раз підкреслюю: місто – це живий організм, якому потрібно допомагати. Треба, щоб наші захисники повернулися в домівки, де їх чекають і де за ними доглядають. Забезпечення життєдіяльності міста – це сотні тисяч робочих місць. Це ті люди, які працюють тут і платять податки, живлячи економіку та підтримуючи свої сім’ї”, – зазначив Віталій Кличко.
У свою чергу голова комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності Андрій Вітренко (голова фракції “Слуга народу”) висловив низку претензій до того, які пріоритети в головних фінансових документах столиці розставила КМДА. У зв’язку з цим, за його словами, депутатському корпусу довелося суттєво допрацьовувати ці документи – усього було розглянуто понад 3,4 тис. пропозицій на загальну суму 28 млрд гривень. Крім того, Вітренко обурився, що проєкт змін до ПЕСР був проголосований за основу без доповіді керівництва Департаменту економіки та фінансів столичної міськдержадміністрації.
“Коли депутатський корпус отримав цей бюджет, ми мали шалені дискусії. Депутатський корпус вважав, що за нього голосувати не можна. У ньому видатки на сили безпеки і оборони складали 124 млн гривень. А видатки на інформаційне забезпечення та функціонування телеканалу “Київ” – 207 млн гривень. В чому були пріоритети виконавчого органу? Я хотів би побажати виконавчому органу “чути” депутатський корпус. Єдиний плюс цього бюджету – збільшення витрат на дошкільну освіту”, – підкреслив Андрій Вітренко.
Зазначимо, що чимало перерахованих вище цифр стосовно того, скільки коштів буде направлено на той чи інший захід, є орієнтовними – якраз через те, що вже традиційно за пропозиціями депутатів міськради, структурних підрозділів КМДА і районних в Києві державних адміністрацій було частково змінено розподіл видатків напередодні пленарки. Серед іншого, наразі невідомо, чи увійшли до бюджету-2026 додаткові видатки в сумі 1 млрд гривень на будівництво все того ж метро на Виноградар, про що клопотало відповідне КП. У зв’язку з цим, точні дані можна буде встановити після публікації підписаних Віталієм Кличком повних версій вказаних документів. Однак, загальні обсяги фінансування по обом проєктам рішень, схоже, є актуальними, адже їх озвучували керівники департаментів, які є суб’єктами подання відповідних документів.
Що з цьогорічними бюджетом і ПЕСР
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на поточний 2025 рік було затверджено рішенням міськради №426/10234 від 5 грудня 2024 року. Згідно з ним, дохідна частина міської скарбниці мала скласти 90,2 млрд гривень, а видаткова – 89,5 млрд гривень. Того ж дня Київрада внесла зміни до ПЕСР (вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року), встановивши обсяги її фінансування на поточний рік.
Читайте: Бюджет Києва-2025: на що чиновники планують витратити 90 млрд гривень
Протягом 2025 року, столична влада шість разів вносила зміни головних фінансових документів Києва. Відповідно до цих коригувань, зокрема, дохідну частину бюджету збільшили до 109,9 млрд гривень, а видаткову – до 125,1 млрд гривень. Це було зроблено у т.ч. завдяки збільшенню надходжень до бюджету протягом січня-серпня.
Зокрема, у листопаді міська влада направила 898 млн – на реалізацію міської цільової програми “Захисник Києва”, 860 млн – на докапіталізацію ПрАТ “ХК “Київміськбуд”, 400 млн – на поповнення статутного капіталу КП “Спецжитлофонд” тощо. А на початку грудня столична влада зняла кошти з низки заходів і направила їх на інші цілі. Однією з причин цього стало те, що деякі розпорядники не встигають до кінця року освоїти фінансові ресурси – у тому числі відремонтувати стаціонарні і закупити модульні укриття, встановлення яких столична влада погодила лише у жовтні. “Вільні” кошти, серед іншого, було направлено на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” (324,3 млн) і на придбання житла для дітей-сиріт (140,7 млн) тощо.
Улітку КМДА оприлюднила звіти про виконання бюджету-2025 та реалізацію ПЕСР. З цих документів стало відомо, що, порівнюючи з аналогічним періодом минулого року, ситуація з доходами та видатками міської скарбниці у першому півріччі 2025 року покращилася. Так, у січні-червні 2025-го до бюджету надійшло 56,4 млрд гривень податків та зборів, що на 16,6% більше минулорічного показника. У свою чергу, видаткова частина склала 39,5 млрд гривень, що на 9,5 млрд гривень більше першого півріччя 2024-го.
Читайте: КМДА відзвітувала про витрати бюджетних коштів у першому півріччі 2025 року
Володимир Репік керує Департаментом фінансів КМДА з 2012 року. Департамент економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року очолює Наталія Мельник. Діяльність першого структурного підрозділу наразі контролює в.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв, другого – особисто Віталій Кличко.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
