Київрада доручила КМДА та столичним РДА впродовж місяця обстежити, дообладнати та облаштувати укриття в дитячих садках і школах, створити в них запаси медикаментів, води тощо. На думку представників столичної влади, це під час війни з рф дозволить вже з 1 вересня організувати безпечний навчальний процес в столичних освітніх закладах в режимі офлайн. Втім, на думку окремих депутатів Київради та експертів з архітектури, нічого не вийде. Адже в існуючих підвальних приміщеннях здебільшого неможливо створити додаткові входи/виходи, що дуже важливо. Крім того, діючі Державні будівельні норми зовсім не розраховані на захист населення від бомбардувань, тому спершу вони потребують термінового редагування.
Як стало відомо KВ, 23 червня 2022 року Київрада підтримала проєкт рішення “Про вжиття заходів щодо створення умов для укриття здобувачів освіти та педагогічних колективів в умовах дії особливих правових режимів” (№08/231-694/ПР від 7 червня 2022 року).
В такий спосіб Департаменту освіти і науки Київської міськдержадміністрації (КМДА) спільно з іншими структурними підрозділами КМДА та районними в місті Києві державними адміністраціями (РДА) доручили протягом одного місяця:
-
обстежити та взяти на облік підземні та наземні будівлі і споруди закладів освіти для встановлення можливості їхнього використання як споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів;
-
вжити заходи щодо дообладнання споруд подвійного призначення та найпростіших укриттів або облаштування швидкоспоруджувальних захисних споруд в кожному закладі дошкільної та загальної середньої освіти з урахуванням забезпечення укриття 100 відсотків учасників освітнього процесу;
-
створити запаси матеріалів, обладнання, інструментів, води та медичних засобів, необхідних для приведення у готовність та укомплектування фонду захисних споруд цивільного захисту;
-
вжити заходів щодо розробки проектно-кошторисної документації з облаштування найпростіших укриттів у закладах дошкільної та загальної середньої освіти.
Все це має відбуватися за рахунок коштів столичного бюджету.
Суб’єктами подачі цього проєкту рішення виступила група депутатів Київради із фракції “Слуга народу”, але до підготовки кінцевої редакції документу долучилася також депутатка Алла Шлапак (фракція “ВО “Батьківщина”). Її правки та рекомендації було враховано та затверджено, адже спочатку в документі навіть не були вказані структури, відповідальні за його виконання. У сесійній залі столичної міськради за погодження вказаного рішення в підсумку проголосували 85 народних народних обранців.
Зазначимо, против затвердження цього документу в існуючому вигляді виступили члени фракції “Європейська солідарність”. Вони вказували на те, що в цілому підтримують ідею покращення захисту дітей і працівників освітніх закладів під час війни, але згідно з цим документом навіть незрозуміло, чи йде мова про створення нових укриттів чи про облаштування існуючих.
Народні обранці з цієї політсили наполягали на тому, що проєкт рішення потрібно прийняти в першому читанні, допрацювати впродовж десяти днів, після чого – знову винести на розгляд депутатського корпусу Київради.
Проте більшість депутатів дослухались до аргументів голови фракції “Слуга народу” Андрія Вітренка. Він наполягав, що такі рішення потрібно приймати якнайшвидше, щоб столична влада та освітяни встигли створити безпечні умови в дитячих садках та школах до початку нового навчального року.
Член-кореспондент Української академії архітектури Віктор Глеба вважає, ще прийняте столичною владою рішення є декларативним та фіктивним.
“У документі немає відповіді на основне питання – яким чином КМДА планує захищати дітей та працівників освітніх закладів. Займатись облаштуванням укриттів треба було заздалегідь, ще до початку активної фази війни – це стосується і загальнодоступних сховищ, і тих, які знаходяться в дитсадках і школах. Проте ця проблема ігнорувалася та ігнорується”,- заявив КВ Віктор Глеба.
За його словами, наразі в столиці, як і у всіх інших містах України, є серйозний дефіцит необхідних укриттів: більшість підвалів, до яких влада закликає спускатися під час повітряних тривог, не можуть використовуватися для захисту населення – вони або захаращені, або не відповідають нормам безпеки. Одна із головних проблем – відсутність у таких приміщеннях як мінімум двох виходів. Вирішити це питання станом на сьогоднішній день вкрай важко – столиця настільки щільно забудована, що часто немає можливості робити “додаткові” виходи навіть у спорудах, які ще будуються.
Читайте: Підвали житлових будинків не можна використовувати як бомбосховища — експерт
Що стосується освітніх закладів, то крім невідповідності їхніх укриттів нормам безпеки, існують й інші проблеми. Наприклад – недостатня ширина коридорів та сходів, через що при екстреній евакуації дітей цілком вірогідною є тиснява, яка ускладнює процес переміщення до сховищ.
“І головне. На підставі якої програми та яких проєктів київська влада збирається до 1 вересня облаштовувати укриття та сховища в освітніх закладах? Якими є проєктні та технічні рішення? У рішенні Київради повинно було бути чітко вказані покрокові плани заходів з конкретним фінансуванням. Чи вони просто хочуть “поставити галочку”, що пофарбували підвали? Не менш цікаво і те, на чиї плечі вони поклали виконання цих задач – на директорів шкіл, завучів, вчителів та батьків. Департамент освіти і науки [КМДА] не буде цим займатися – ці чиновники просто отримують зарплату. Більше того – вони не повинні займатися виконанням таких задач, адже це питання відноситься до компетенції Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС)”, – впевнений Віктор Глеба.
На його думку, відсутність комплексного підходу до вирішення цих проблем може мати фатальні наслідки.
“Мені особисто не зовсім зрозуміло, чи вони збираються робити нові укриття чи якось облаштовувати існуючі? Більшість існуючих сховищ у школах та дитсадках є небезпечними. Наприклад, в столичній школі №## є спортзал на цокольному поверсі. Там можуть поміститися всі діти, якщо їх зібрати за 15 хвилин – хоча б стоячки. Це приміщення знаходиться нижче рівня землі, тому осколки їм не загрожують. Але виходом з цього приміщення є єдині сходи, і якщо в них потрапить снаряд або бомба, наслідки будуть жахливими. Чи влада хоче братських дитячих могил? Досвід Маріуполя і Гостомеля їх нічому не вчить?” – зазначив експерт.
При цьому, Віктор Глеба вказує на те, що Україна в цілому потребує зміни підходів до будівництва та облаштування укриттів та сховищ.
“Існуючі державні будівельні норми (ДБН) розраховані лише на протидію внутрішнім факторам небезпеки (наприклад, пожежі) – в них немає жодної пункту щодо зовнішньої небезпеки (наприклад, стосовно “бомбардувань”). Крім того, нашій державі катастрофічно не вистачає профільного органу, який мав би займатися захистом цивільного населення: ДСНС, на яку покладено більшість завдань цієї сфери за профілем своєї діяльності не націлена на роботу з “військовими чинниками”. Україні конче потрібно розробити ДБН інженерного захисту цивільного населення і створити державну інституцію, яка б контролювала їхнє виконання та оперативно реагувала на усі загрози для мирних людей”,- впевнений Глеба.
За його словами, попередній алгоритм такої реформи вже готовий: відповідну програму підготувала очолювана Віктором Глебою громадська організація (ГО) “Містобудівна платформа “Ренесанс”, і цей документ найближчим часом буде запропоновано до розгляду державними органами влади.
“Організація, до якої входить більше п’яти десятків фахівців, підготувала програму для ДСНС. Вона в тому числі стосується модернізації існуючих укриттів та розробки нових концептів. Наша програма, серед іншого, передбачає систему, яка існує в Ізраїлі – створення приміщень подвійного використання, укриттів на кожному поверсі будівель, за рахунок внутрішнього посилення конструкцій. Це своєрідні “броньовані кімнати і кабінети”. Якщо, наприклад, робити всередині будівель сховища або укриття, побудовані з “семисотого” бетону, з арматурою “десяткою”, обшиті металевими пластинами, люди будуть в безпеці. Підвали у тому вигляді, в якому вони використовуються наразі, не є безпечними укриттями – не дивлячись на те, що ведучі інформаційного марафону “Єдині новини” переконують нас в протилежному. Вони мають мати два запасних та аварійних вихода за межами “жовтих ліній” будинків (лінії завалу будівель під час бомбардувань. – *КВ), адже в іншому випадку їхнє значення повністю нівелюється”, – резюмував Віктор Глеба.
Читайте: Архітектори здатні та готові розробити програму відновлення населених пунктів України
Зазначимо, у травні 2022 року Київська міська військова адміністрація (КМВА) також повідомила, що досвід оборонної операції Києва вказав на необхідність перегляду ДБН. За даними військових, в цих нормах мають бути передбачені питання щодо безпеки мешканців міста, зокрема – щодо наявності укриттів у всіх житлових будинках, в яких обов’язково повинні бути місця загального користування: вбиральні, душові, обігрів тощо. Також в КМВА наголосили, що конструкції будинків мають витримувати ракетно-бомбові удари.
Читайте: У Києві через війну планують переглянути будівельні норми
Нагадаємо також, що у кінці червня Київська обласна військова адміністрації (КОВА) заявила про підготовку до початку нового навчального року 1 вересня в освітніх закладах Київської області. Головним пріоритетом військова влада назвала забезпечення безпеки дітей та співробітників, які беруть участь в освітньому процесі. В КОВА повідомили, що засновники та керівники закладів освіти до “першого дзвоника” мають забезпечити функціонування укриттів у закладах освіти або в безпосередній близькості до них, забезпечити якісну систему оповіщення (перевірити справність звукового сигналу, наявність інформаційних табло та ін.), позначити шляхи евакуації (вказівники до місць укриттів) тощо.
Читайте: Київщина готується розпочати новий навчальний рік 1 вересня у режимі офлайн
Департамент освіти та науки КМДА (до березня 2018 року – Департамент освіти та науки, молоді та спорту КМДА) з 29 квітня 2014 року очолює Олена Фіданян (на колажі). Діяльність цього департаменту вже не перший рік контролює заступник голови КМДА Валентин Мондриївський.
Треба зазначити, що на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить КМВА, яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко.
Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов
Фото: колаж КВ
