Оприлюднено подробиці шахрайських дій “пастора” Володимира Кунця щодо незаконного заволодіння майном релігійної організації в хронологічній послідовності.
В період з 1992 року по 2013 рік парафіяни релігійної організації “БМТ “Слово життя”, яку очолював Володимира Кунець, жертвували свої власні кошти на будівництво молитовного будинку. Але на пожертви прихожан в Кунця були свої особисті, корисливі плани. Дочекавшись зручного часу, коли Кунець переконався в абсолютній довірі парафіян до себе, 21 серпня 2015 року він таємно та самовільно переписав майно релігійної організації на членів своєї родини.
Кунець охоче роками збирав кошти з вірян, щоб в зручний момент ними вдало розпорядитися на свою користь. Жодного обліку не вів, звітів не надавав. Беззаперечна довіра прихожан релігійної організації відчиняла Кунцю двері до власного збагачення. Як керівник РО “пастор” освоював кошти парафіян на молитовний будинок, ігноруючи процедури розробки проектної документації та отримання дозволу на будівництво. З точки зору закону – це очевидне правопорушення, з точки зору Кунця – це прерогатива, оскільки відсутність документації унеможливлює контроль за використанням коштів, які були отримано як пожертву.
Відтак, до 2013 році на земельній ділянці в Печерському районі столиці було збудовано кілька будівель та споруд.
У 2015 році Кунця звільнили з посади іншої релігійної організації МЕБЦ ОХЦУ “Слово життя”, яка здійснювала будівництво на сусідній ділянці. Причиною звільнення Кунця стала саме відмова з його боку надати звітність за цільове використання коштів.
Розуміючи, що аналогічна проблема може виникнути і через будівництво молитовного будинку на вул. Мічуріна, 64, де в будь-який час члени релігійної організації запитають звіт, Кунець вирішив негайно переоформити майно РО “БМТ “Слово життя” на свого сина – Кунця Олександра Володимировича. У серпні 2015 р. “пастор” таємно, БЕЗ ПОГОДЖЕННЯ з членами РО уклав зі своїм сином два договори купівлі-продажу частин житлового будинку за адресою вул. Мічуріна, 64.
Внаслідок цих незаконних правочинів РО “БМТ “Слово життя” від продажу нерухомості в центрі Києва отримала менше 200 тис. гривень. Смішна сума за нерухомість в Печерському районі, щонайменше в 40 разів дешевше реальної вартості.
Зловживаючи повноваженнями керівника, відчужив церковне майно за очевидно заниженою ціною на вкрай невигідних для релігійної організації умовах, а головне – без будь-якої згоди її членів.
Нагадаємо, що рішенням Печерського районного суду Києва, яке залишено в силі постановою Київського апеляційного суду, нерухоме майно законно повернуто у володіння законного власника – релігійної організації “БМТ “Слово життя”, а також визнано недійсними всі реєстраційні дії з нерухомістю та нижче наведені договори купівля-продажу, які фіктивно були підставою для заволодіння Кунцем нерухомістю на Печерську. Рішення вступило в законну силу ще в липні 2023 року.
При цьому, Кунець з 2015 року продовжував підтримувати ілюзію того, що майно належить релігійної організації, а його діяльність в цілому чесна та добросовісна. Але цинізм “горе-пастора” полягає в тому, що кошти за комунальні послуги, газ та воду, сплачувались коштами з рахунку РО “БМТ “Слово життя”, хоча майно юридично вже належало сину Кунця – Олександру. Звичайно, такі зміни у власності нікому не були відомі, окрім Кунця та його родини.
У березні 2020 року Кунець вирішив завершити свій злочинний намір, розпочатий у 2015 році, але вочевидь стратегічно розроблений ще в 1990-х роках. За допомогою “чорного” нотаріуса без жодних юридичних підстав, в тому числі використовуючи підроблені документи, зареєстрував за своєю донькою Ольгою Горіченко та онуком Олександром Рябим право власності на дві інші споруди, які оформив як житлові будинки на вул. Мічуріна, 64. Оформлення нерухомості як житлових будинків було необхідне Кунцю для подальшої приватизації землі релігійної організації.
Інакше кажучи, Кунець діяв в своїх власних інтересах та інтересах найближчих родичів, вступив з ними у змову, та протиправно позбавив релігійну організацію прав на будівлі. Розпорядився церковним майном, збудованим на кошти прихожан, як своїм власним. На цьому етапі, в 2020 році шахрайство родини Кунця було викрито, а самого Кунця знято з посади президента РО “БМТ ”Слово життя”.
Вигадуючи виправдання, Кунець з подільниками намагалися висвітлити обставини таким чином, що членами РО “БМТ “Слово життя” є виключно члени його численного сімейства, заднім числом вони підробили протокол засідання правління від 01.11.2020 року, в якому зазначили, що нібито в релігійній організації всього 14 членів, 12 з яких – члени родини Кунця.
· Герман Роман Олександрович є чоловіком онуки Кунця В.Я.;
· Горіченко (у дівочості Кунець) Ольга Володимирівна – донька Кунця В.Я.;
· Горіченко Сергій Григорович – зять Кунця В.Я., чоловік Горіченко Ольги Володимирівни;
· Денисенко (у дівочості Кунець) Віра Володимирівна – донька Кунця В.Я.;
· Денисенко Данило Євгенович – онук Кунця В.Я., син Денисенко Віри Володимирівни;
· Денисенко Ірина Євгенівна – онука Кунця В.Я., донька Денисенко Віри Володимирівни;
· Кунець Андрій Сергійович – онук Кунця В.Я., син Кунця Сергія Володимировича;
· Кунець Микола Володимирович – син Кунця В.Я.;
· Кунець Сергій Володимирович – син Кунця В.Я.;
· Рябий Олександр Володимирович – онук Кунця В.Я, син Рябої (у дівочості Кунець) Любові Володимирівни);
· Шелестун Наталія Романівна – племінниця Кунця В.Я., донька сестри Позивача Шелестун (у дівочості Кунець Віри Яківни).
Задум був у тому, щоб переконати суд у тому, що члени РО “БМТ” Слово життя” не були проти відчуження нерухомості. Така примітивна комбінація, на превеликий жаль для Кунця, не переконала суд.
Слід відзначити, що згідно протоколу зборів за травень 2015 року, коли Кунця востаннє призначали на посаду президента релігійної організації, тільки присутніх членів було 21 людина. Жодного підтвердження, що з 2015 по 2020 рік хтось з членів був виключений або добровільно залишив організацію, Кунець надати не спромігся. Мабуть сподівався, що суд повірить йому на слово, але цього, як показали судові рішення 2023 року, не сталось.
Ще у 2020 році розпочались провадження щодо притягнення Кунця та його сімʼї до кримінальної відповідальності та повернення незаконно привласненого майна у власність релігійної організації.
На сьогоднішній день судові справи в Господарському та Печерському судах Києва завершено: вкрадену Кунцем та його родиною нерухомість повернуто у власність РО “БМТ “Слово життя”.
Кримінальне провадження за фактом заволодіння Кунцем та членами його родини нерухомістю за адресою Мічуріна 64, яка належить РО “БМТ “Слово життя”, в якому їх дії кваліфіковано за ч. 4, ст. 190 ККУ.: шахрайство, вчинене у великих розмірах, – карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. Після закінчення розгляду справ у господарському суді та Печерському районному суді Києва рух кримінальної справи відносно Кунця та його родини прискорено. Незабаром підозри про вчинення кримінального правопорушення отримають Кунець В.Я, його син Кунець О.В, донька Горіченко О.В. та онук Рябий О. Але насправді причетних до шахрайського заволодіння майном більше. Якщо правоохоронні органи доведуть наявність змови численної родини Кунця, які допомагали йому фальсифікувати протоколи загальних зборів і виступали посібниками головного організатора шахрайської схеми – самого Кунця, їх дії можуть бути кваліфіковані за ч. 5 ст .190 ККУ (шахрайство вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою, яке карається позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна).
Постає риторичне питання: наскільки аморальними можна назвати дії “пастора” Кунця, який поправ та розтоптав довіру людей – членів РО “БМТ “Слово життя”, віруючих християн-баптистів, що прийшли до Кунця в пошуках спасіння. Пожертви цих вірян роками обслуговували та утримували потреби родини Кунця, але нарешті цьому буде покладено кінець.
Читайте: На горе-пастора Кунця чекає виселення з будівель і кримінальна відповідальність
