Підвищення ціни на проїзд в комунальному транспорті стало черговим приводом, аби кияни вголос почали обговорювати інші проблеми міського господарства. Комусь болить благоустрій, комусь – вивіз сміття, а хтось не може зрозуміти політичної кон’юнктури, в якій живе Віталій Кличко та його команда. Про ігри столичної влади з Генпланом та бюджетом, комунальну інфраструктуру, метро на Троєщину, а також про плани і політичні амбіції в інтерв’ю виданню КиевVласть розповіла депутат Київради, лідер партії “Соціальна Справедливість” Алла Шлапак.
KV: Який ваш “діагноз” підвищенню тарифів на проїзд?
Алла Шлапак: Це безпрецедентне рішення. Жодна влада не дозволяла собі таких різких і популістських кроків. Це підвищення тарифів на проїзд — найбільше.
Чому саме в два рази – ніхто не знає. Ширяться чутки, що з цих коштів необхідно 1,8 млрд на закупівлю нових вагонів метро. Але ці кошти вже виділені з бюджету міста Києва і проголосовані бюджетною комісією. Тобто, вони не мають жодного стосунку до підвищення тарифу.
Крім того, ми бачили роботу прес-служби, хто тільки не погоджував це підвищення, залишилось тільки послу Сполучених Штатів зробити заяву, що Дональд Трамп погодив підвищення проїзду в Києві. І, звісно, у киян запитати.
KV: Чи справді завдяки новим тарифам робітникам транспортних комунальних підприємств можуть підвищити зарплату?
Алла Шлапак: Я вважаю, що відбулась спекуляція правами робітників “Київпастрансу” і “Київметрополітену”. Я, як депутат, в очікуванні – чи дійсно їм підвищать заробітну плату. Враховуючи слова Віталія Кличко про те, що транспортна галузь залишиться дотаційною, гадаю, не відбудеться ані розвитку, ані оновлення транспорту, тощо.
KV: Можливо метро на Троєщину за ці кошти побудують?
Алла Шлапак: Яскравим прикладом залучення інвестицій могла б бути саме транспортна галузь. Вже давно можна було б вирішити проблему із будівництвом метро на Троєщину. Є проект, де від метро Лісової до Чернігівської по землі передбачено метро до Троєщини. Це питання можна було б закрити і не спекулювати ним. Але, мабуть, вигідніше спекулювати.
Крім того, я вважаю повністю корупційною ініціативу будівництва метро на Виноградар. Там живе 200 тис. людей, а на Троєщині – більше півмільйона.
KV: Коли підвищували тариф у минулому році, чи обіцяли найближчим часом до цього питання не повертатись?
Алла Шлапак: З депутатами такі питання не узгоджують. Але коли проїзд піднімали на 1 гривню, було сказано, що тариф має бути вищим. І назвали орієнтовну суму: 7-8 гривень. Однак ніхто не зміг обгрунтувати і пояснити, чому.
Українські чиновники звикли вимірювати середню температуру по лікарні. Тому так і вирішили: метро має коштувати 8 гривень і трамвай має коштувати 8 гривень. Хоча перше їде під землею, а інший – над нею і не потребує такого обслуговування. Навіть за радянських часів не було однієї ціни на комунальному транспорті. Там були економічні розрахунки.
KV: Чи мають різнитись тарифи для киян та гостей столиці?
Алла Шлапак: Я багато разів піднімала це питання на бюджетній комісії – чому кияни та не кияни мають сплачувати одну ціну? Якщо ми говоримо про європейський рівень цін, то має бути чітка фіксація – ті, хто сплачують податки на території цієї територіальної одиниці, мають платити іншу ціну.
KV: Як щодо перевезення пільговиків?
Алла Шлапак: Перевезення пільгових категорій теж доволі болюче питання. Весною Кабінет Міністрів ліквідував постанову, якою з державного бюджету компенсувався проїзд пільговиків і це повністю віддали на відкуп органам місцевого самоврядування.
Після цього мало би збільшитись фінансування транспортної галузі в місцевому бюджеті як компенсація за пільговий проїзд. Але цих грошей в повному об’ємі в бюджеті не існує.
Є політичний страх Кличка перестати перевозити пільговиків. “Київпастранс” і “Київметрополітен”, виходячи із закону, продовжує це робити і демонструвати політичну волю.
Величезною проблемою є відсутність обліку пільговиків. Протягом 12 років я, як депутат, чую, що не сьогодні-завтра в кожному тролейбусі і на станціях метро встановлять валідатори. Сьогодні ми цього не маємо і невідомо, скільки пенсіонерів кожного дня перевозять, скільки з них киян.
KV: Чи може влада знизити тариф на проїзд?
Алла Шлапак: Таким чином влада тільки підтвердить свою слабкість. Не тільки місцева, але й в цілому. Коли ти прийняв рішення, підписав його і легалізував – давати задню неправильно.
Якщо незалежні експерти нададуть інформацію, що обгрунтований тариф – це 7 гривень, а не 8, тоді всі, хто підписував підняття, мають піти у відставку і бути притягнені до відповідальності.
KV: Яка відповідальність передбачена?
Алла Шлапак: Вони можуть понести політичну відповідальність, яка наступає в наступному році – це президентські і парламентські вибори. Також вони можуть нести юридичну відповідальність. Яка для них страшніша – скоро побачимо. Але я впевнена, що кияни не забудуть цього підвищення.
KV: Яка найбільша проблема столиці?
Алла Шлапак: Найбільша проблема в Києві – це системно-управлінська криза і відсутність бачення стратегічного розвитку столиці. Ми сьогодні бачимо велику кількість нових парків, аномальну кількість скверів. При цьому ми бачимо погіршення житлово-комунальної сфери.
До речі, бюджетна резолюція на наступний рік передбачає зменшення фінансування сфери ЖКХ ще на 500 млн гривень. І як це можна пояснити? Нещодавно в Шевченківському районі згорів ліфт, половина ліфтів вимагають заміни. Я вже мовчу про під’їзди, дахи і комунікації. А все через те, що йде житлова забудова, яка абсолютно не враховує специфіку інженерних мереж столиці.
KV: Як з приводу багаторічного “плачу Ярославни”, що Києву не додають коштів на делеговані функції столиці?
Алла Шлапак: Вже рівно 10 років, як змінилось ставлення Кабміну до столичного бюджету. В 2008 році був порушений принцип збалансованого розвитку регіонів. Більшість податків столиці забирають до центрального бюджету.
Якщо раніше, як інші регіони, ми мали баланс 50 на 50, в кращі часи – 40 на 60 на користь міста, то вже десять років, як він на користь держави. Ще за часів Черновецького це було спекулятивне протистояння між центральною і міською владою.
Протягом “темних” 2010-2013 років забирали зі столиці максимум, а повертали виключно цільовими коштами, де Азаров і КО ставити своїх “спостерігачів” на ті чи інші галузі. Тоді 80% тендерів у столиці вигравали компанії з Одеси. Відповідно, таким чином вони піднімали податки свого міста і вирвались в лідери.
За ці роки Кабмін навчився в ручному режимі давати кошти столиці. Потрібна дорога на Конча-Заспу – буде дорога і більше нічого. На жаль, корупція стала рідною сестрою бюджетного фінансування.
KV: Які мінуси системи “Прозоро”?
Алла Шлапак: Система “Прозоро” – наче гарна платформа, кожен може бачити, як повз нього пропливають кошти. Але коли обирається ціна, ніхто не враховує, що заключаючи контракт із польською фірмою, ми будемо віддавати їм свої кошти, вони просто підуть з України.
В минулому році департамент освіти купив китайські парти по 5,5 тис. гривень. Це ганьба, я вважаю. А українські виробники не можуть запропонувати парти за 1,5 тисячі, тому що технічно це неможливо. І це головна проблема.
KV: Як з приводу бюджету на наступний рік?
Алла Шлапак: Бюджетний процес в цілому дуже специфічний. У столиці було провалено довгострокове планування. В цьому році і держбюджет, і місцевий мали плануватись на два роки, але знову буде на один. Він буде зменшений, це пов’язано з тим, що закінчився митний експеримент в рамках реформи, дорожний і екологічний збір. Є суттєві заниження за доходами.
Той прогноз, який в бюджетній резолюції нам показує і пропонує до розгляду департамент фінансів, оптимістично виглядає тільки в галузі охорони здоров’я і освіти. Але знову-таки винятково за рахунок державних субвенцій на заробітну плату.
KV: Як щодо зміни підходів?
Алла Шлапак: В першу чергу не треба забувати, що державний бюджет України приймає парламент. На мою думку, вже багато років там відсутнє київське лоббі. Це призводить до того, що особливий статус Києва не враховується ні під час бюджетного процесу, ані під час розгляду інших законів.
Один з прикладів – проведення “Ліги чемпіонів”. Київ витратив більше 2,5 млрд гривень на підготовку. Туристичного збору ми отримали 120 тис. гривень. Це називається “бізнес по-українськи”.
Коллеги мені сказали: ви не враховуєте, що громадське харчування отримало прибуток. Напевно, комунальний транспорт взагалі розбагатів настільки, що був змушений підняти тарифи в два рази. Я звикла говорити цифрами. Туристичний збір – це найяскравіший приклад дій місцевої влади під час проведення таких заходів.
KV: Що робити із бюджетом?
Алла Шлапак: Процесс планування і формування бюджету потрібно зробити прозорим. Сьогодні є проект планування громадського бюджету Києва, де кияни виступили з ініціативою, щоб частину об’єктів із програми соціально-економічного розвитку формували в результаті того, як проголосують жителі столиці. І це є одним із правильних рішень. Крім політичної волі, для його реалізації нічого не потрібно.
Друге – міський голова не має закривати очі на порушення формування технічного завдання на проведення тендерів. Не тільки я йому про це писала, але й інші депутати. Ми в цій ситуації можемо тільки звертати увагу мера на виявленні порушення.
Я вважаю, що порушення і зловживання в цій сфері мають мати наслідки, в тому числі – адміністративні і кримінальні.
Зараз це – замкнене коло, де рука руку маже. Але це коло прорветься, так не буде завжди. Не наступить юридична відповідальність, прийде політична. І мер має вирішити, чи він розплатиться за дії своїх підлеглих сам, чи зупинить їх пориви до крадіжок.
KV: Ви вірите, що в сучасних умовах може наступити будь-яка відповідальність?
Алла Шлапак: Потрібно говорити і прагнути до цього. Мовчки спостерігати за тими зловживання, що сьогодні є, я вважаю неправильним. З приводу юридичної відповідальності дійсно є багато нюансів. Немає жодної справи з бюджетних питань.
Ми бачимо шоу з гвинтокрилами, але навіть там далі справа не йде. На жаль, правоохоронна система сьогодні не працює. Мені здається, це пов’язано з тим, що у революції гідності було багато позитивних зрушень, але один суттєвий недолік – на ключові посади прийшли люди, які не були професіоналами і не мали досвіду.
KV: Розкажіть про проблему генерального плану.
Алла Шлапак: Нового генерального плану немає. Хоча міський голова два роки виходить і клянеться, що на наступній сесії депутати розглянуть проект.
Є старий план, який змінений до невпізнаваності окремими рішеннями. Але з точки зору транспортної інфраструктури генеральний план – це в першу чергу цифри, прогнозована кількість населення, яка потрібна на цю кількість інфраструктури. Саме з цієї точки зору я виступаю за те, щоб якомога швидше прийняти новий генплан і була категорично проти детального плану забудови мого округу.
Там не враховано інженерні мережі, використана інформація про дитячі садочки взагалі з інших мікрорайонів, де також живуть люди. Серед лікувальних закладів вони пишуть лікарню №12, яка обслуговує весь Київ і половину України. В Печерському районі один консультаційно-діагностичний центр, вони вважають, що 100 тисяч нового населення також туди сходять.
KV: Що робити в цій ситуації?
Алла Шлапак: Генеральний план не має бути збіговиськом забудовників. Зрозуміло, що є бізнес. Але має бути влада, яка скаже: ось у нас 10 районів, в кожному стільки-то населення і квадратних метрів, на ці показники має бути така інфраструктура, хочете будувати – будь ласка, але маєте побудувати ще дитячий садок, школу і дорогу. Все дуже просто.
Зараз мер каже – це депутати відвели землю, то неправда. Вся історія, коли визначається поверховість, широта, інфраструктура – це розпорядження КМДА. І тут найбільші зловживання.
Наприклад, на вул. Кіквідзе є двоповерхова будівля, яку вже давно викупили і приватизували. В новому плані забудови передбачено будівництво багатоповерхового будинку. Депутати віддали землю згідно законодавству, але не голосували за багатоповерхівку. Таких прикладів дуже багато.
Крім того, на лівому березі необхідно розвивати ділову інфраструктуру. Зараз там будинок на будинку.
KV: Кажуть, що всі нові будинки заселені лише на третину.
Алла Шлапак: Перед виборами у 2014 році ми звіряли кількість виборців і у “Новопечерський липках” заселення було 9%. Можливо, там не всі зареєструвались. Але в таких мікрорайонах зазвичай офіційна реєстрація не перевищує 10%.
KV: Як на вашому окрузі відбувається планування програми соціально-економічного розвитку?
Алла Шлапак: Перед виборами я завжди провожу збір доручень виборців, де люди на бланках пишуть, що їх турбує в будинку, мікрорайоні і районі. Складається рейтинг згідно того, де більше підписів. І я пишаюсь тим, що за три роки депутатства було виконано 98% всіх доручень. З осені я починаю новий збір доручень.
KV: Що просять більше за все?
Алла Шлапак: Найбільше це – житлово-комунальні питання. Ремонт дахів, під’їздів, поштові скриньки, дитячі спортивні майданчики, асфальтування. Як правило, мікрорайон – це школи, садочки і подібні об’єкти. Моя територія специфічна, тому що тут розташований єдиний муніципальний басейн “Юність” і я дуже радію, що разом із жителями нам вдалось його зберегти. У 2016 році була ідея побудувати там “свічку” і на першому поверсі пообіцяли басейн.
В нас також є унікальна музична школа ім. Шостаковича з величезною історією, якій ми допомагаємо. Окрема тема – ботанічний сад ім. Гришка, який є державною власністю. На його територію дуже часто зазіхають.
Один із проблемних об’єктів – автовокзал “Видубичі”, куди з’їжджаються люди різних територій, тому є певна соціальна напруга. Але там розташований приватний сектор, тому вона не настільки яскрава.
В нас живе багато інженерів, які будували Північний міст. І одна з наших перемог – ми не дали Кличку переіменувати його у Фукса. Це була принципова позиція інженерів і конструкторів того часу.
KV: Люди були проти перейменування вулиці Кіквідзе на Бойчука?
Алла Шлапак: Мої волонтери обійшли всі квартири і запитали думку людей щодо цього перейменування. Вони виступили категорично проти, хотіли назвати вулицю Ботанічною, оскільки ми близькі до Ботанічного саду. Але гуртожиток ім. Бойчука зробив свою справу в електронному голосуванні.
А коли я прийшла до Кличка із підписами і копіями паспортів мешканців, щоб доказати, що ми тут живемо, сказали, що порядок такого не передбачає. Тому маємо вулицю Бойчука.
Читайте: “Власти необходимо системно подходить к вопросу защиты детей”, – Алла Шлапак
KV: Вам, як депутату, вистачає повноважень для вирішення питань виборців?
Алла Шлапак: Їх може вистачати, коли ти вперше став депутатом і, як багато молодих, бігаєш смітники переставляєш. Якщо говорити про вирішення системних питань і діяти не для того, щоб погасити пожежу, а щоб їй запобігти – то ні, не вистачає.
За 12 років діяльності я можу констатувати, що пенсіонери в столиці живуть набагато важче, ніж в інших містах. В рамках своїх повноважень я можу тільки видати їм одноразову матеріальну допомогу. І я це роблю. Але як людям жити ще 11 місяців без допомоги? До того ж, 20 територій взагалі не мають депутатів і більшість їх жителів часто в моїй приймальні.
Я буду рухатись далі, тому що розумію, що потрібно змінити на законодавчому рівні. Це стосується місцевого самоврядування, а саме: збільшення повноважень органів самоорганізації населення, відновлення аналогів районних рад. Має бути чітке визначення, що таке територіальна громада міста Києва і що – тергромада районів Києва. Громадські ради, які створені при районних адміністраціях, не працюють.
KV: Розкажіть про перехідні залишки у бюджеті міста.
Алла Шлапак: Це надзвичайно гостра проблема. За минулий рік перехідні залишки складали більше 3 млрд гривень і до квітня не могли погодити, як їх розподілити. При цьому, в нас є інфляція, тощо.
Я вважаю, що за недовиконання і перевиконання має бути чітка відповідальність. Принаймні така, що стосується подальшого обіймання керівних посад.
KV: Чи є питання до керівництва Києва, на які вперто не відповідають?
Алла Шлапак: Коли мер, бюджет міста якого складає вже майже 2 млрд доларів, знайде кошти, щоб відновити програму з адресною матеріальною допомогою? Її чекають всі кияни і вона могла б стати компенсацією за ту дороговизну, яка є в Києві.
Друге – публічний неформальний звіт перед громадою саме з його передвиборчою програмою. Нехай розкаже, що обіцяв і чи виконав.
І останнє: місто Київ – це оплот місцевого самоврядування чи плацдарм Адміністрації Президента і уряду?
KV: Ваш план максимум до кінця 2018 року?
Алла Шлапак: Виконати ті доручення виборців, які ще не виконані та зібрати нові на найближчі два роки. Відстояти інтереси Печерська під час формування бюджету і програми соціально-економічного розвитку на 2019 рік. І не втратити віру в те, що Києвом керують кияни.
Якщо говорити про Аллу Шлапак як політика – я є головою політичної партії “Соціальна справедливість”, яка активно розвивається у багатьох регіонах України і ми маємо дуже амбітні плани. Тому друга половина 2018 року – це розвиток нашої регіональної мережі і проведення загальноукраїнського з’їзду, пов’язаного з президентськими виборами і висуванням кандидата в президенти. І, звичайно, підготовка до парламентських виборів.
Читайте: Алла Шлапак хочет, чтобы в КГГА оперативно рассматривали проекты решений о соцзащите детей
