Комунальне підприємство “Головний інформаційно-обчислювальний центр” (КП “ГІОЦ”) не впоралось з модулем, через який голосували члени Громадської бюджетної комісії п’ятого скликання (ГБК-5): модуль зависав, перекручував результати голосування тощо. Через це ГБК-5 вимушено повернулась до попередньої моделі прийняття рішень – ручного голосування в прямому ефірі. А людина, яка мала відповідати за роботу модулю, замість догани отримала підвищення.
Про це в статті для KV написав член ГБК-5 Юрій Тимофєєв.
ГБ Києва триває в столиці вже шостий сезон. ГБК, як основний і єдиний орган з розгляду усіх спірних питань в ГБ столиці, приймає всі свої рішення в прямому ефірі шляхом голосування.
Історія таких голосувань знає принаймні два метода їх організації:
-
Голосування вручну, як це було з першої по четверту каденцію ГБК: всіх членів ГБК у алфавітному порядку заносять в спеціальну Excel-таблицю; під час голосування за те чи інше питання головуючий в прямому ефірі робить перекличку, питаючи кожного він за, проти чи утримався; секретар ГБК все це підбиває і формує протокол комісії.
-
Голосування через модуль (спеціальну програму) шляхом натискання протягом 45 секунд (цей ліміт можна змінювати) двох кнопок: “за”, “проти” чи “утримався” та кнопки, яка підтверджує вибір голосуючого. Якщо член ГБК відсутній або не встиг проголосувати, система фіксує його як такого, що не голосував. Протокол формується автоматично. Модуль працює лише за наявності кворуму – від 1 осіб.
Створення модуля для голосування ініціювала ГБК-4 на чолі з Михайлом Лейченком, який і зробив основну роботу. Незважаючи на прогресивність цього методу, перед його запровадженням слід було опрацювати усі деталі, в тому числі, на предмет можливих збоїв, а також організувати курси для нових членів ГБК.
Михайло Лейченко запевняє, що все необхідне тестування було зроблено. Але він сам стверджував, що свого часу розробку модуля у нього забрало КП “ГІОЦ” і на той момент модуль знаходився в стадії тестування, тобто – був достатньо “сирим”. Тому вся відповідальність за його роботу лягла на КП “ГІОЦ”, результати чого в повному обсязі відчула на собі ГБК-5.
Ніякого навчання з новими членами ГБК, незважаючи на обіцянки, ніхто не проводив – ми все отримували “на марші”. Членів ГБК-5 постійно вибивало з модуля, від чого особливо страждали ті, хто приймав участь в онлайн-засіданнях через смартфон.
Лічильник модуля теж вів себе дивно. Як вже сказано, за умовчанням він розрахований на 45 секунд. Але, якщо засідання було тривалим, то чомусь (приблизно з другої половини) лічильник сам по собі зменшував ліміт до 30 секунд, хоча його ніхто не корегував. А перед урочистим засіданням ГБК-5 модуль почав фальсифікувати окремі голоси. Наприклад, коли член ГБК голосував “за”, модуль відображав це як “проти” – і навпаки.
Читайте: Громадський бюджет Києва: наявний стан та перспективи
ГБК-5 неодноразово зверталася до КП “ГІОЦ” та Департаменту інформаційно-комунікативних технологій Київської міськдержадміністрації (КМДА), якому КП “ГІОЦ” підпорядкований напряму, з проханнями навести порядок з модулем, звертали увагу на його недосконалість. Але відповідей як не було, так і немає.
Врешті решт ГБК-5 це набридло і було повернуто перший варіант голосування – вручну в прямому ефірі.
Вочевидь, за модулем, як інформаційно просунутим рішенням, майбутнє, але на сьогодні він непрацездатний. І єдиний висновок, який можна зробити зараз – недолугі чиновники КП “ГІОЦ” та Департаменту інформаційно-комунікативних технологій КМДА знищили цікаву та слушну ідею.
А представниця КП “ГІОЦ” Вікторія Оламуцька, яка відповідала за функціонування модулю і по якій є рішення ГБК про визнання її недоброчесною, не тільки не понесла ніякої відповідальності, але й пішла на підвищення – тепер вона член Міської робочої групи (МРГ).
Читайте: Конфлікти в ГБК-5 продовжуються через недбалу роботу КП “ГІОЦ”
Нагадаємо, головою МРГ є перший заступник голови КМДА Микола Поворозник (на колажі ліворуч), який є відповідальним за роботу ГБ Києва. До складу МРГ також входять:
-
перший заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА Дмитро Рубан (заступник голови МРГ);
-
заступник директора Департаменту фінансів КМДА Сергій Сліпчук (заступник голови МРГ);
-
головний спеціаліст аналітичного відділу управління контрольно-аналітичного забезпечення першого заступника голови КМДА Ольга Бернасовська;
-
начальник відділу з правових питань управління забезпечення діяльності постійних комісій Київради секретаріату Київради Максим Боднар (за згодою);
-
заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА Олександр Деніс;
-
начальник управління забезпечення діяльності постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально-економічного розвитку секретаріату Київради Ксенія Дика (за згодою);
-
начальник відділу моніторингу виконання бюджету Бюджетного управління Департаменту фінансів КМДА Володимир Курінний;
-
головний спеціаліст відділу контрольно-аналітичного забезпечення заступника голови КМДА Валентин Мондриївський;
-
головний спеціаліст відділу управління контрольно-аналітичного забезпечення заступників голови КМДА Олег Мукан;
-
провідний інженер групи управління проектами електронної демократії та веб-ресурсами КП “ГІОЦ” Вікторія Оломуцька;
-
заступник начальника департаменту управління проектами КП “ГІОЦ” Петро Остапчук;
-
начальник управління з питань розвитку механізмів прямої демократії, регіонального та міжнародного співробітництва у сфері розвитку самоврядування секретаріату Київради Юрій Павлов (за згодою);
-
начальник відділу фінансів комунальної сфери Управління фінансів транспорту, зв’язку та сфери послуг Департаменту фінансів КМДА Людмила Слинько;
-
завідувач науково-методичного відділу комунікацій комунальної науково-дослідної установи “Науково-дослідний інститут соціально-економічного розвитку міста” Наталя Ткаченко.
В.о. директора КП “ГІОЦ” є Оксана Мисак. КП перебуває у віданні Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, яким з 18 серпня ц.р. керує Олег Половинко. Роботу цього департаменту координує заступник голови КМДА Петро Оленич (на колажі праворуч).
Головою постійної комісії Київради з питань бюджету та соціально- економічного розвитку є Андрій Странніков (заступник співголів фракції “УДАР”).
В поточному році сума, виділена з бюджету Києва на реалізацію проектів ГБ, складає майже 170 млн гривен. В наступному році ця сума складе 200 млн гривень.
Читайте: 11 кроків, які змінять ГБ Києва на краще
Фото: колаж KV
