На початку квітня фермерські господарства Київщини посіяли 184,71 тисяч гектарів пшениці, ячменю, ріпаку, гороху, овесу та жита. Це трохи більше половини від запланованого на цей рік посіву. Незважаючи на складний економічний період, обмеження через запровадження надзвичайної ситуації, несприятливі погодні умови та зростання цін на закупівлю добрив, аграрії налаштовані позитивно та планують максимально виконати план посівної. Кажуть, без свого шматка хліба Київщина не залишиться.
Посівна
Як стало відомо KV, станом на 2 квітня в Україні було посіяно 9 млн 265 тис. га зернових культур, із них у Київській області – 184,71 тис. га.
За даними КОДА, в Київській області загалом посівна площа становить 1155 тис. га. Із них під зернові культури запланували 625,0 тис. га, технічні культури займатимуть 344,6 тис. га, а картопля та овочі – 121,8 тис. га. Найменше посівної площі віддано під кормові культури – 63,6 тис. га.
Зокрема, за даними сайту “Латифундист”, найбільше на Київщині посіяно озимої пшениці – 106,3 тисячі га (61% від запланованого). Також аграрії засіяли 31,8 тис. га озимого рапсу (85%); 25,72 тис. га ярого ячменю (51,87%); 7,6 тис. га озимого ячменю (99%); 5,27 тис. га гороху (69,43%). Найменше наразі посіяно озимого жита – 4,3 тис. га (51%), овесу – 2,09 тис. га (67,42%) та ярої пшениці – 1,63 тис. га (14,03%).
В деяких районах аграрії вже готуються до посіву соняшнику, кукурудзи, цукрових буряків та сої.
Читайте: Посевная на Киевщине пройдет вовремя и в штатном режиме
Озимина
За даними інтерактивної карти “Посівна Онлайн 2019/20” в Київській області під урожай 2020 посіяно 106 тис. га озимої пшениці та 31,8 тис. га озимого ріпаку. В порівнянні з показниками минулого року, це – менше на 23 тис. га та 12,5 тис. га відповідно (у 2019 було посіяно 129 тис. га озимої пшениці та 44,2 тис. га озимого ріпаку).
Щодо 2018 року, то під пшеницею тоді було 158 тис. га, а під ріпаком – 33 тис. га. Зменшення площ під пшеницю спостерігається з 2017 року.
Як розповів голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, цього року озимої пшениці було посіяно вдосталь, а ось об’єми посівів ріпака зменшилися набагато у зв’язку з осінньою посухою і відсутністю необхідних запасів вологи в ґрунті. Не сприяли розвитку культур і заморозки.
“Є й інша проблема. Озима пшениця перезимувала за досить несприятливих погодних умов, нестабільних. 5-6 разів вона “прокидалася” і розпочинала завчасний ріст. Вона так виснажилась, що не може налагодитися стабільна вегетація розвитку. Тим паче, що і зараз немає вологи і тепла. Місцями стан незадовільний. Аграрії очікують меншого врожаю”, – говорить він
Хлібу – бути?
За інформацією Агродовідника, на Київщині в аграрному секторі функціонує 2354 сільськогосподарських підприємств. Найбільші фермерські господарства розташовані у Переяслав-Хмельницькому, Сквирському, Бородянському, Згурівському, Білоцерківському районах. Це ПП “Соснова” (7 тис. га), ФГ “Гаврищук” (7 тис. га), підприємство “Агропроммаш” (5,5 тис. га), підприємство “Земля Переяславщини” (4 тис. га), ФГ “Архат” (4 тис. га), підприємство “Агрофірма “Узинська” (3790 га).
Як додав у коментарі KV голова асоціації фермерів Київської області Олександр Чубук, у зв’язку з епідемією в аграріїв сьогодні повсякчас виникають проблеми із закупівлею запчастин чи необхідних препаратів. Наразі набагато довше йдуть замовлення міндобрив із-за кордону. Оператори ринку прогнозують брак препаратів захисту та запчастин саме через проблеми з імпортом.
“Все це можна вирішити. Головна проблема аграріїв сьогодні – це все ж погода. Ми не можемо сіяти через брак вологи в ґрунті, а закласти зерно на глибину при такій температурі – вони просто не зійде. Очікуємо. Наразі радують ціни, купуємо дизпаливо на 4 гривні дешевше. На міндобрива, навпаки, незначне зростання. У зв’язку з курсом доллара трохи виросли ціни і на насіння. Але це прогнозовано. Про державну підтримку можна і не говорити. Коштів сьогодні на їхнє фінансування у держави немає. Голова адміністрації через день просить допомоги на закупівлю засобів захисту для медицини”, – говорить він.
Тож KV також вирішила поцікавитись у фермерів, як вони налаштовані щодо посівної, чи розпочали роботи, які виникають проблеми. А також, які мають сподівання на нинішній аграрний рік і чи очікувати високих показників урожайності.
Анатолій Ляшенко, директор СФГ “Лад” БІлоцерківського району (483 га землі):
Карантин не стільки вплине на посівну, як погодні умови. Сьогодні вони не на нашому боці. Дуже мало вологи в землі. Питання фінансування кожний по-своєму вирішує: хто кредитується, хто має власні кошти. Дизель сьогодні набагато подешевшав. Але добрива все одно рівняються під долар, який сьогодні пішов значно вгору. Продавали продукцію по 24, а сьогодні агрохімію та решту купуємо по 28. І знову незрозуміло, при якому курсі будемо продавати. Все необхідне ми закуповували ще з осені, тож важко сказати, чи ускладнилася сьогодні через коронавірус доставка захисту чи насіння. Наразі ми ресурсом забезпечені і працюємо. Відчуваємо приплив кадрів, вистачає робочих рук. Дуже багато українців повернулось із заробітків із-за кордону. В цьому плані динаміка позитивна. Аби тільки була можливість платити гідні зарплати, бо кадри в цій галузі треба цінувати. Держпідтримка наразі заблокована, дефіцит бюджету в країні.
Вадим Янчук, директор ПП “Росава-Агро” Сквирського району (більше 1,2 тис. га):
Проблем у господарстві немає ні з кадрами, ні з насіннєвими чи з паливно-мастильним матеріалами. Ми до посівної підготувалися завчасно – закупили матеріальні добрива і засоби захисту. Тож посівна йде за планом, але край вежлива сприятлива погода. Це – основна наша проблема. Сьогодні дуже погані прогнози на урожаї і саме на озиму пшеницю. У багатьох і ріпак також перезимував погано, бо не було сприятливої погоди. Ми пересівали ячмінь. Культури потрібно сіяти всі і дотримуватися сівозміни. Це навіть більше своєрідна перестраховка, бо невідомо, як і яка культура себе поведе. Зараз ціни на продукцію суттєво зросли і нас, аграріїв, повністю влаштовують. Державні програми підтримки є на папері, але чи будуть вони в цьому році працювати – не прогнозує ніхто. Минулими роками допомога була суттєвою: працювало відшкодування відсотків за кредитами, купівлю техніки. У мене немає потреби в кредитах, але цієї послугою користуюся, бо це дає можливість притримати врожай. Щодо карантину, то для аграріїв він не створює проблем у пересуванні чи поставках.
Леонід Бебех, агроном ДП “Дослідне господарство панфильської дослідної станції Національного наукового центру “Інститут землеробства Національної академії аграрних наук” у Яготинському районі (1 261 га):
Днями розпочалась посівна, вже працюємо. Почали із соняшнику. Щодня перевіряємо поля. Для фізичної роботи рук не вистачає, а як розумова – то кадрів навіть забагато. Карантин не вплинув на господарство, робота йде у нормальному режимі, всі посівні площі задіяні. Трохи проблемно буде у цьому році із центрами реалізації – ринки закрили. Доводиться розвозити через знайомих.
Григорій Гавриленко, директор сільськогосподарського ТОВ “Аратта” Згурівського району(3 394 га):
Жодних проблем немає, робочої сили вистачає. Техніки також достатньо. Не можу відмітити, що ціни на техніку та добриво виросли. У нас все чудово.
Петро Чорненький, директор СФГ “Зоря” Згурівського району (213,7 га):
Весняно-польові роботи наше господарство почало, але посівну – поки ні. В першу чергу через відсутність достатньої кількості опадів. Не маємо проблем із робітниками, інвентарем, технікою. Налаштовані позитивно. Ціни на добрива, запчастини завжди то ростуть, то падають. Вартість міндобрив у цьому році трохи виросла, пальне дешевше придбали. Ціни на засоби захисту залежать від курсу доллара. Ми вже звикли, тому це не проблема. Коли є необхідність придбати, то на ціни уваги не звертаємо. Якби не було дискомфорту через коронавірус у державі та пішов дощ – було б взагалі все прекрасно. Кредитувань від держави намагаюсь уникати. Бо ж у минулому році придбав техніку за програмою, обіцяли 40% компенсації – досі не отримав. Фермерам краще розраховувати тільки на свої сили.
Анатолій Чорнобай, директор сільськогосподарського ТОВ “Італ Ік” Баришівського району (1,9 тис. га):
Наше підприємство посівну почало, поки проблем не бачу. У нас достатньо працівників, ціна на дизельне пальне знизилась, що нас дуже влаштовує. Сподіваємось, обмеження через карантин не вплинуть на наші плани, але поки складно про це говорити. У будь-якому випадку жити за щось потрібно буде, тому маємо сіяти. Державними програмами ніколи не користувались, потреб не виникало.
Микола Бондарчук, директор СФГ “Бондарчук” Баришівського району (419 га):
Ми поки не сіємо, але почали підготовчі роботи. Обмежень через надзвичайну ситуацію, запроваджену в країні та в області, не відчуваємо. Робочих рук вистачає, працюємо сімейним підрядом. Зростання цін поки нас не лякає, робота йде за планом. Від держави ми допомоги не чекаємо, якщо потрібні кредити – беремо у банків.
Вісті з районів
Більшість голів районних рад та адміністрацій наразі повністю сконцентровані на боротьбі із коронавірусом, тому про те, чи розпочалась посівна на полях ввірених їм територій, розповісти не можуть. Контроль над аграріями та можливість відстежувати статистику їхньої діяльності унеможливила ліквідація управлінь агропромислового розвитку при РДА на початку року. Тому доводиться покладатися на самих аграріїв та не заважати.
Голова Сквирської РДА Оксана Славінська:
“На сьогоднішній день ми не маємо оперативної інформації, управління АПР ліквідовані в районах і статистичні дані, що саме сіється і на яких площах, наразі нам не надаються. Втім, у Сквирському районі посівна триває і всі зацікавлені в тому, щоб аграрії не вибивалися із відповідного графіку. З проблемними питаннями аграрії до адміністрації не зверталися”.
На думку голови Білоцерківської райради Володимира Шевченка, закрити відділи сільського господарства з боку держави було сумнівним рішенням. Адже саме на місцях відбувався контроль над посівами, сівозмінами і вирішенням потреб галузі.
“Сільське господарство продовжує працювати в звичному режимі, адже забезпечення жителів хлібом – це найважливіше. Господарства вчасно приступили до посівної. На території діє 41 базове сільськогосподарське підприємство. І крім Дослідно-селекційної станції Нацакадемії аграрних наук – всі вони приватні, тож зацікавлені виростити максимальний врожай. Левова частка депутатів в районній раді – фермери та керівники підприємств. Тож на останній сесії вони просили одного – не заважати. У них всього вдосталь, головна проблема – відсутність дощу”, – говорить голова райради.
У Кагарлицькому районі, як вдалось дізнатись KV, незважаючи на карантин, рання група зернових (горох, ярові пшениця та ячмінь) вже посіяні, і є вже навіть перші сходи. Як розповів голова Кагарлицької райради Іван Сємцов, фермери забезпечують всіх працівників необхідними дезінфікуючими та індивідуальними засобами захисту. Маски на замовлення виготовив місцевий невеликий швейний цех.
“Наразі аграрії приступили до посіву пізньої групи рослин: соняшнику, кукурудзи, буряків. Дуже катастрофічна ситуація із запасами вологи в ґрунті. Тож для захисту посівів озимини, від вивітрювання, задіяли заходи боронування для закриття вологи. Якщо дощу не буде ще два тижні, то озима ризикує загинути. І така ж ситуація буде з яриною. В районі діє близько 100 фермерських господарств, що обробляють території від 50 до 3 тис.га. Із потужних – ПОСП “Дніпро” (4 тис. га), компанія “Успіх” и ТОВ “Віскар-Агро” (до 10 тис. га), ПСП “Переселенське-К” (4,5 тис. га). Сільгоспвиробники забезпечені паливом, агрохімією. Ціни були занизькі на їхню продукцію, але нещодавно повернули ПДВ трейдерам, тож соя і ріпак подорожчали. Якщо сою купували по 8 тис. гривень за партію, то нині по 11 тисяч. Із позитивного для галузі також – зниження ціни на пальне і введення на місяць “податкових канікул”. Проблем із доставкою захисту наразі не маємо. Державні програми підтримки є, але на час карантину їх фінансування призупинено. Та й її підтримки особливо не треба. Аби тільки повернули зворотнє ПДФ на спецрахунки для закупівлі ПММ, захисту та техніку. Як для району, то зарплати у працівників досить непогані, але з кадрами дуже проблемно”, – відмітив Сємцов.
У Бородянському районі посівна також вийшла на фінішну пряму. За словами голови Бородянської райради Георгія Єрко, весняна посівна кампанія цьогоріч розпочалася набагато раніше через брак вологи.
“Аграрії спрацювали добре. Посівна завершується, в залежності від культур і термінів майже всі вже “відсіялися”. На території району діють чотири більш-менш потужні підприємства, у решти фермерів від 3 до 7 тис. га землі. Сьогодні нам підприємства не звітують, відповідного агровідділу вже немає. Єдине, чого завжди не вистачає аграріям – це коштів на закупівлю міндобрив, палива чи посівного матеріалу. Були б дешевші кредити. Адже сучасна техніка дає змогу здешевити продукцію, а коли вони беруть кредити по 25-30%, то, звичайно, він лягає на собівартість продукції. Не вистачає і рук: механізаторів, агрономів, слюсарів тощо. Єдине, що заважає сьогодні – це загострення стихійних пожеж через спалювання сухої трави населенням, до ліквідації яких ми залучаємо і місцевих фермерів”, – резюмував він.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KV, Верховна Рада (ВР) прийняла законопроєкт № 2178-10 (т.зв. “закон про ринок землі”).
В кінцевому варіанті закону від початкової ідеї зняти мораторій на відчуження державних сільськогосподарських земель відмовилися – продавати такі землі заборонено. Також до 2024 року діє обмеження – не більше 100 га в одні руки і тільки громадянам України. З 2024 року громадяни України і українські юрособи зможуть володіти по 10 тис. га сільгоспугідь. Але банки зможуть через застави володіти якими завгодно площами українських чорноземів два роки, після чого будуть повинні продати ці землі на торгах.
Склад нардепів, які підтримали “ринок землі” свідчить, що в Раді більше немає монобольшості, але є коаліція з частини “Слуги народу”, “Європейської солідарності” Петра Порошенка, “Голосу” Святослава Вакарчука і депутатської групи “Довіра”, яку пов’язують з мультимільйонером і аграрним промисловцем Андрієм Веревським.
Читайте: Киевщина против рынка земли (опрос КиевVласти)
Фото: коллаж KV
