25 жовтня на місцевих виборах жителі заможної Ірпінської ОТГ обиратимуть свого очільника. За перспективну посаду змагатимуться дванадцятеро кандидатів. Серед них – чинні та колишні депутати, забудовники, адвокати, активісти та журналісти. Хто вони є і навіщо йдуть у владу, – у матеріалі KV.

Ірпінська міська ОТГ входить до складу Бучанського району, орієнтовна кількість виборців в ній складає 50734 осіб. Як стало відомо KV, до складу ОТГ, окрім міста Ірпінь, сюди увійдуть села Діброва, Забуччя, Козинці та Михайлівка-Рубежівка.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Всього кандидатами на посаду міського голови Ірпеня зареєстровано 12 осіб.

Замголови

На голову Ірпінської міської ради від партії “Нові обличчя” балотується заступник міського голови Маркушин Олександр Григорович, який народився 13 квітня 1980 року в Ірпені. Має дві вищі освіти, з 2012 року працював на посаді заступника директора комунального підприємства “Ірпіньводоканал”, з 2016 року – керівник КП.

На місцевих виборах 2010 року став депутатом Ірпінської міської ради від політичної партії “УДАР” по виборчому округу № 5. На місцевих виборах 2015 року був повторно обраний депутатом Ірпінської міської ради від політичної партії “Нові Обличчя”. В серпні 2018 року призначений на посаду першого заступника ірпінського міського голови (після відставки Володимира Карплюка).

На місцевих ресурсах щодо кандидата можна знайти різні позиції. Є й негатив, у якому Маркушина змальовують не з кращого боку. Приписують йому залякування та застосування сили до опонентів, звільнення з роботи за відмову агітувати тощо. На одній із сесій Ірпінської міської ради депутат Маркушин накинувся з кулаками на депутата Київської обласної ради Ігоря Домбровського (фракція ВО “Свобода”).

Випуск газети “Погляд” від 2 серпня 2019 року

У 2018—2019 роках в. о. Ірпінського міського голови Анастасія Попсуй закликала мешканців міста підтримати на виборах мера кандидатуру Олександра Маркушина. Про це вона заявляла у відеозверненні, опублікованому на її сторінці у фейсбуці. Утім, згадка про відеозвернення лишилася лише у місцевих ЗМІ.

Згідно декларації за 2019 рік, Маркушин заробив 532 133 гривні за місцем роботи, а от його дружина Наталія – 194 261 гривню, і ще 5 млн гривень – “подарунок”, які вона тримає готівкою. Сам Маркушин тримає у готівці 700 тис. гривень.

Подружжя безоплатно проживає у квартирі 93,1 кв.м. в Ірпені, та мають квартиру 53 кв.м. у Бородянці у спільній власності (25%). На дружину Наталію записано дві земельні ділянки (15 тис. 446 кв.м. та 24 тис. кв.м.) у Блиставиці Бородянського району та 101,3 кв.м. квартира у Києві.

Автопарк подружжя: BMW 420i 2015 р.в. та Land Rover RANGE ROVER Evoque 2012 р.в. – записані на дружину; сам Олександр декларує судно “Крим” №13127 1976 р.в. (човен) та Volkswagen Passat 2012 р.в. у безоплатному користуванні.

Активісти

Від ВО “Свобода” висувається Домбровський Ігор Ростиславович, що народився у Києві 23 травня 1966 року, і наразі проживає в Ірпені. Очолює ірпінську регіональну ГО “Самозахист”. Закінчив Київський Політехнічний Інститут та Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана.

Був обраний депутатом Київської обласної ради 2015 року. Входить в регламентну комісію. Балотувався на окрузі, до якого входить селище Коцюбинське та частина міста Ірпінь. На виборах 2020 також висувається за списком “Свободи” до КОР. Був помічником нардепа Олександра Марченка (8 скликання, ВО “Свобода”).

Неодноразово намагався виступити на сесії Ірпінської міськради, де розглядалися питання щодо землі громади, зокрема і на сесійному засіданні, коли розглядали генплан міста. Депутатська більшість і тогочасна головуюча в.о. мера Ірпеня Анастасія Попсуй не давали депутату облради слова. Нині його туди взагалі намагаються не пускати.

Фото зі сторінки Яліни Залеської у Facebook

Під час Революції Гідності був на Майдані. Разом з майданівцями люстрував мера Ірпеня Володимира Скаржинського (“Партія регіонів”). Після цього добровільно пішов на фронт, був заступником командира 72-ї механізованої бригади. Після повернення з фронту регулярно організовує формування та доставку волонтерської допомоги в зону АТО. Протягом останніх 10 років Домбровський бере участь у протистояннях навколо Біличанського лісу й відстежує схеми розподілу рекреаційного ресурсу.

Згідно до його декларації про доходи, за минулий рік Ігор Домбровський отримав 88 050 гривень пенсії, його дружина – 496 930 гривень зарплати, батько – 125 606 гривень з/п в Ірпінському економічному коледжі НАУ. Має цінних паперів Укрсоцбанку на суму 18 314 гривень (вартість одного – 0,1 гривня).

Із нерухомості у власності Ігоря Домбровського – земельна ділянка 0,01 га в Ірпені, та квартира 50,9 кв.м. у спільній власності із батьками. На дружину записані: житловий будинок (79,8 кв.м), гараж (24 кв.м.), земельна ділянка (517 кв.м.) у Коцюбинському, квартира 30,5 кв.м. в Ірпені.

На матір записана квартира (85,2 кв.м.), гараж (21,8 кв.м.), земельна ділянка (389 кв.м.) – усе в Ірпені. У батька – ділянка площею 1055 кв.м та житловий будинок 82 кв.м в Ірпені. У власності родини Домбровських дві автівки: ЗАЗ-Деу Т13110 (2007 р.в., Ігор) та Daewoo Nexia (2011 р.в., батько).

Від партії “Голос” балотується активістка та журналістка Михайлина Михайлівна Скорик-Шкарівська. Вона народилася у місті Дніпро 27 вересня 1979 року. Отримала вищу освіту за фахом “Журналістика” у КНУ ім. Тараса Шевченка, працювала головним редактором сайту podrobnosti.ua телеканалу “Інтер”, працювала у виданні “Лівий берег”, на сайтах sobytia.tv, tochka.net та низці інших. Нині є власницею журналістської агенції Media Masters, веде фейсбук-сторінку “Ірпінь Daily”, пише для “Української правди”.

У 2019 році балотувалася до Верховної Ради 9 скликання за 95 округом (Київська область) від партії “Голос”. Була помічницею нардепа Ярослава Железняка (9 скликання ВР, “Голос”) і набрала 7,3% голосів.

За даними аналітичної системи YouControl, є однією з засновниць ГО “Центр “Нова Європа”, що зареєстроване у Києві 6 березня 2017 року, та з 2006 року провадить консультування з питань комерційної діяльності й керування як ФОП.

Колєсніков Руслан Сергійович балотуватиметься від партії “Громадсько-політичний рух Валентина Наливайченка “Справедливість”, у якій членствує та тепер головує (2016-2017 роки – заступник голови). Він народився 21 листопада 1985 року у місті Перещепине, Новомосковського району Дніпропетровської області, де свого часу у якості ФОПа торгував комп’ютерами та устаткуванням. Вказав, що є першим заступником начальника у Управлінні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у м. Києві.

У самого нардепа Валентина Наливайченка був помічником, а перед тим працював помічником у “УДАР”-ників: нардепа 7-8 скликань Миколи Паламарчука (7 скл. – “УДАР”, 8 скл. – безпартійний) та депутатки Ольги Бєлькової (“УДАР”). В партії “УДАР” членствував сам у період 2010-2015 роки.

Активний учасник Революції Гідності, у січні 2014 року отримав поранення на столичному Майдані. Влітку 2014 року пішов добровольцем на фронт. У квітні 2016 року був нагороджений волонтерським орденом “За оборону країни”.

Читайте: На мера Ірпеня піде голова партії Валентина Наливайченка “Справедливість”

Борзило Ігор Миколайович – член та висуванець партії “Опозиційна платформа “За життя”, народився 17 жовтня 1964 року в Ірпені. Директор ТОВ “Фірма Марія”.

У 2007 – засновник ЗАТ “Текстиль дизайн компані”. З 2008 року почав активно займатися політичною діяльністю. З 2010 по 2015 роки був депутатом Київської обласної ради (“Партія регіонів”). З 2009-2010 рік працював заступником міського голови Вишневого. 2010-2011 рік – був першим заступником голови Києво-Святошинської райдержадміністрації з питань соціально-економічного розвитку. З 2013-2014 – був першим заступником міського голови Ірпеня. У 2015 році балотувався від “Нашого краю” на посаду міського голови Ірпеня.

Відпочинок кандидата на Алясці в компанії друзів в 2014 році активно обговорювався у медіа. У 2019 році був у списку довірених осіб Юрія Бойка (“Опозиційна платформа – За життя”).

Адвокат

Куц Ярослав Олександрович – кандидат від партії “Європейська солідарність”, який народився 22 липня 1985 року у смт Варва на Чернігівщині. Голова адвокатського об’єднання “А.ДВА.КА.Т” та учасник ще двох підприємств: ТОВ “Хай Левел” (засновник) та ТОВ “КЛБ” (засновник та керівник). З 2018 року – ведучий проєкту “Контролер” на телеканалі “Україна”, у 2016 був експертом у програмі “Глядач як свідок”. Раніше він був слідчим у кримінальних справах та злочинів у сфері економіки, але в 2009 році отримав свідоцтво на право займатися адвокатською діяльністю і залишив службу.

За даними “Чесно”, невдало балотувався на парламентських виборах 2019 року, набрав менше 2%.

Подав у травні ц.р. документи до Ради громадського контролю при Державному бюро розслідувань.

Сюжет телеканалу “Погляд” від 31 серпня 2020 року, програма “Чесний погляд”, YouTube

Екснардеп

Купрій Віталій Миколайович балотується у мери Ірпеня від ВО “Батьківщина”, безпартійний. Народився 20 серпня 1973 року у Кам’янську Дніпропетровської області. У 2013 році закінчив магістратуру Міжрегіональної академії управління персоналом за спеціальністю “Правознавство”. Із 2016 по 2018 рік проходив навчання в аспірантурі Інституту законодавства Верховної Ради України за спеціальністю “Конституційне право”.

Народний депутат України 8-го скликання по виборчому округу №29 (Дніпропетровський та Петриківський райони Дніпропетровщини) від БПП “Солідарність”. З 2015 року не належить до жодної з фракцій (вийшов з фракції БПП). Був заступником голови Комітету ВРУ з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності.

Голова Правління ГО “Всеукраїнське об’єднання правників “Маємо Право!”.

У 2019 році балотувався на посаду Президента України як безпартійний самовисуванець.

За даними “Чесно”, був радником голови Дніпропетровської ОДА та міністра екології з боротьби з корупцією та організованою злочинністю. Займався підприємницькою діяльністю (торгівлею одягом, оргтехнікою, відеоапаратурою, пізніше – у сфері нерухомості та зовнішньої реклами).

У травні 2018 року Купрій заявив, що готовий взяти на поруки Надію Савченко, яку звинувачують у підготовці терористичного акту, змові з метою насильницького повалення конституційного ладу, підготовці до посягання на життя державних діячів. У вересні 2018 року НАБУ відкрило проти Купрія кримінальну справу за хабарництво.

Сайт “Доступ” зібрав повну колекцію скандалів за участю кандидата.

Один з пунктів програми кандидата

Портал “Слово і діло” оцінив рівень його відповідальності, екснардеп виконав 45% своїх обіцянок.

Неодноразово ЗМІ пов’язували Купрія із олігархом Коломойським. Як аргументи 24 та OBOZREVATEL.UA наводили той факт, що після звільнення Ігоря Коломойського з поста Дніпропетровської ОДА в березні 2015 року, Купрій вийшов із БПП та почав активно критикувати Президента Порошенка, якого звинувачував у “дестабілізації влади в Дніпропетровській області”.

За даними останньої поданої ним декларації, у 2019 році Купрій отримав 652 859 гривень прибутків: 289 383 гривні зарплати (апарат ВР), 304 262 гривні компенсації депутатських витрат та 59 214 гривень компенсації проїзду.

У власності Купрія квартира за кордоном: у 2016 році він придбав житло в Грузії за 1,2 млн гривень; у дружини – квартира у Києві вартістю 1,35 млн гривень (95,7 кв.м) та квартира у Кам’янську на Дніпропетровщині за 145 тис. гривень (63,4 кв.м). Будує квартиру 118 кв.м. в Гостомелі (Приірпіння). Володіє магазином площею 290,9 кв.м., та дачним будинком у Дніпропетровській області (60 кв.м).

Купрій володіє чотирма авто: двома американської компанії CHRYSLER – мінівеном TOWN COUNTRY, легковиком 300С, Renault Logan та Audi Q7. Також він має мотоцикл KAWASAKI ZX600E та яхту Bavaria (ціна: 890 тис. гривень). Зберігає 15 тис. доларів США готівкою.

Під час святкування 14 жовтня Дня Козацтва і Захисника України в Ірпені кандидат на посаду ірпінського міського голови від партії “Батьківщина” Віталій Купрій викликав на дебати Олександра Маркушина.

Нотаріус

Від “Слуги народу” йде безпартійний уродженець Ірпеня Нельзін Максим Сергійович. Він народився 19 жовтня 1979 року, працює приватним нотаріусом. 1 березня 2018 р. увійшов до складу виконкому Ірпінської міської ради.

Згідно біографії на сайті “Зе! Київщина”, трудову діяльність розпочав у 2000 році на посаді юриста-методиста колективного підприємства Київського міського відділення УНП “Центр нотаріальної інформації, аналітики і методики”. З 2002 року працював на посаді завідувача Київського обласного державного нотаріального архіву. А у 2007 році відкрив приватну нотаріальну практику, якою і займається і зараз.

У досьє на сайті “Ірпінь онлайн” сказано, що у Приірпінні Нельзіна дехто називає “чорним нотаріусом”.

Близький з владною верхівкою міста Саме на Масима Нельзіна Карплюк оформлював договір купівлі-продажу свого будинку в Лісовій Бучі на Тургенєва.

У мережі можна знайти судове рішення, з якого випливає, що Нельзін оформлював одній особі договори купівлі-продажу півтори сотні квартир протягом трьох років на території ЖК “Щасливий”.

Як він сам зазначив у інтерв’ю виданню “Ірпінський вісник”, до цього часу “не мав стосунку до політики, але зараз, коли накопичилась така кількість проблем, я зрозумів, що потрібно діяти”.

Про зв’язки із Карплюком та фінансування його кампаній парламентських виборах-2019 Нельзін каже наступне:

“Щодо Володимира Андрійовича. Дійсно, я знаю його понад 13 років, та підтримував його першу передвиборчу кампанію. Мені, як людині небайдужій, імпонувала сама ідея зробити Ірпінь кращим. […] Я не раз казав Володимиру Андрійовичу що, те, що зараз відбувається в місті — неприпустимо. […] Карплюк немало зробив для міста і так, я його підтримував, в тому числі і фінансово. Я не крав на це гроші, а заробив їх сумлінною працею і вправі ними розпоряджатися так, як вважаю за потрібне. Точно так само я фінансував відкриття інфекційної клініки для хворих на COVID-19, я давав кошти на будівництво дитячої поліклініки та на безліч інших проєктів для міста і ніколи не просив за це піару та визнання”.

Раілко Інна Олександрівна – народилася 7 серпня 1985, суб’єкт висування – “Радикальна Партія Олега Ляшка”. Проживає у Бучі. Працювала заступником директора Ірпінської центральної міської лікарні (КНП “ІЦМЛ”). За фахом – дієтолог, здобула освіту у Національному медичному університеті ім. Богомольця, з 2008 року – лікар з проблем харчування в НДІ Харчування України, кафедра дієтології Національної Медичної Академії післядипломної освіти. Веде сторінку у Facebook та випускає ролики для ютуб-каналу.

У Facebook розганяли зраду, нібито людину з ознаками коронавірусу примусили оплатити вартість тестування на особисту банківську карту Інни Раілко. І остання, пишуть у вже видаленому дописі, навіть не спростувала цієї інформації. Утім, спростування підвезли до коментарів.

Згідно декларації про доходи за 2019 рік, Інна Раілко отримала 223 712 гривень зарплати з двох місць роботи. Заощаджень не мала. Декларувала житловий будинок (96 кв.м.) та земельну ділянку (1488 кв.м). На її батька записані будинок в Ірпені (220,9 кв.м, ціна –200 тис. гривень) та земельна ділянка 3,23 га у Богуславі, і ще одна ділянка 866 кв.м належить йому на 1%.

Ексдепутати

Карпенко Богдан Валерійович – депутат Ірпінської міської ради 7-го скликання (фракція “Нові обличчя”), народився 13 квітня 1984 року у Києві, мешкає в Ірпені. У 2006 році балотувався у нардепи від “Третьої сили”. Наразі балотується від партії “За майбутнє”, безпартійний. Відомий у Ірпені забудовник: звів ЖК “Фортуна” та “Фортуна-2” у цьому місті, а також ЖК “Модуль” у Бучі.

Депутат веде бізнес не лише в Україні, а й в Латвії. Там у нього 2 фірми – Skycap та Baltspan. У його дружини також свій бізнес: Юлія Карпенко – засновник та керівник ТОВ “Фабрика Рент”.

За даними його декларації про доходи, він сам отримав 393 тис. гривень від продажу майна, дохід його дружини – 1 919 199 гривень. На банківських рахунках – 23 799 доларів США та 1427 євро, ще 377 тис. доларів та 141 034 він дав у борг. Дружина не вказала, скільки коштів тримає готівкою у гривні та валюті.

Практично вся нерухомість у власності записана у декларації на дружину Юлію: це 4 житлові будинки по 113 кв.м кожен та ще один площею 251,3 кв.м. у Бучі, одна квартира (72,3 кв.м.), один будинок (1000 кв.м), 4 нежитлових приміщення в Ірпені та 15 ділянок у Бучі та Ірпені сукупною площею 3,297 га, і ще кілька будинків, що будуються у Бучі.

Богдан Карпенко із цінного майна вказав рушницю Benelli Raffaello, а також кілька ліфтів виробника “Отіс”. З автівок: Lexus LX570 2008 р.в. у спільній власності з Наталією Антонюк, мотоцикл BMW R1200RT 2012 р.в., а також записані на дружину Land Rover Range Rover Evoque (2012 р.в.) та Fiat Nuovo Doblo (2013 р.в.).

Панасюк Ігор Валерійович – депутат Ірпінської міської ради, безпартійний, висувається від партії “Єдина громада”. Народився 8 березня 1966 року в Ірпені, де і проживає. Керівник Ірпінської регіональної Спілки ветеранів Афганістану.

У декларації за 2019 рік не вказав жодних доходів, натомість там можна побачити серед автівок Lexus LX 470, Nissan Murano, а також придбаний у 2017 році садовий (дачний) будинок дружини на 139,6 кв.м. У позаминулорічній декларації на неї ж записаний був спортивний автомобіль Ford Mustang 2011 р.в..

Засновник ТОВ “Ірпінська гавань”, що займається тканинним виробництвом. У березні 2018 року тогочасний губернатор Київщини Олександр Горган нагородив Панасюка орденом “За заслуги” ІІІ ступеня за волонтерську допомогу учасникам бойових дій.

“Ірпінь онлайн” вказує, що Панасюк у 2019 році на виборах активно висловлював слова підтримки Володимиру Карплюку та закликав голосувати за нього в 95 окрузі. Голосував проти права Гостомеля сформувати власну окрему ОТГ. В 2020 році напередодні місцевих виборів увійшов до партії “Єдина громада”, керівником якої є Юрій Денисенко. Цю партію журналісти “Чесно” вважають технічною і.

Анонімус

Колошенко Олена Борисівна – підприємиця-самовисуванка. Народилася 1 серпня 1966 року в Ірпені, де і проживає; є єдиним засновником та керівником ТОВ “Джорні”, основна діяльність якого – туризм. Донедавна була також зареєстрована у якості ФОП, що провадив допоміжну діяльність у сфері фінпосередництва.

Читайте:

Хочуть до влади: список кандидатів на посаду голови Бучанської ОТГ на виборах 2020 року

Хочуть у владу: список кандидатів на голову Вишгородської ОТГ

Хочуть у владу: список кандидатів на голову Української ОТГ на місцевих виборах 2020

Хочуть у владу: список кандидатів на голову Тетіївської ОТГ на місцевих виборах 2020

Хочуть у владу: список кандидатів на голову Бориспільської ОТГ на місцевих виборах

2020

Хочуть у владу: список кандидатів на голову Богуславської ОТГ на місцевих виборах 2020

Хочуть у владу: список кандидатів на голову Фастівської ОТГ

Хочуть у владу: список кандидатів на голову Переяславської ОТГ на місцевих виборах 2020

Хочуть у владу: список кандидатів на голову Обухівської ОТГ на місцевих виборах 2020

Хочуть у владу: список кандидатів на голову Яготинської ОТГ на місцевих виборах 2020