Гарно чи погано, але зараз ми живемо у матеріальному світі. Гроші – це одна з важливих складових. Майже все у суспільстві обертається навколо них. Важливим завданням батьків є навчити дітей правильно поводитися з грошима, тому що ці навички їм знадобляться в майбутньому. Кишенькові гроші — найкращій спосіб навчити дітей розподіляти грошові кошти, накопичувати їх та знайти шлях, як і де заробити у дорослому житті.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Психологи радять батькам
Людмила Ткаченко, шкільний психолог стверджує: “Ще зі шкільного віку кожна дитина прагне виокремлюватися від однолітків відчувати себе популярним та успішним. Спочатку дитина просить у батьків модний одяг не замислюючись про те, що фірмова етикетка збільшує вартість одягу в кілька разів, не завжди пропорційно її якості. Треба пояснити дитині, що можна купити більш якісний одяг за ту ціну, якій він відповідає. А на заощаджені гроші купити якийсь додатковий аксесуар, або почати збирати кошти на щось значуще, наприклад на гаджет, який сучасні діти змінюють кожен рік або два. Частіше всього на такі забаганки дають гроші батьки. Але можна знайти більш цікаве рішення. Кишенькові гроші – це певна сума, яка знаходиться в повному розпорядженні дитини. Спеціалісти стверджують: гарні оцінки в школі не є запорукою фінансового процвітання в дорослому житті. Уміння поводитися з грошима – це абсолютно особлива навичка, яка, на щастя, успішно піддається тренуванню. Кишенькові гроші – найкращий тренажер фінансової самостійності для наших дітей”.
Що думають батьки з цього приводу?
Катерина, мама 11-річного сина Андрія:
– Мені здається, що у кожної родини індивідуальний підхід до цього питання. Я даю сину гроші виключно на харчування. Але щомісяця виділяю певну суму для втілення маленьких забаганок моєї дитини. Якщо ця сума йому здається недостатньою, то окрім звичайних хатніх обов’язків виконуються ще додаткові завдання. І, якщо робота якісно виконана, а в школі гарні оцінки, Андрійко отримує свою винагороду.
Способи заробітку для неповнолітньої молоді
По-перше, ви можете обійти всі кафе, ресторани, готелі, магазини, базари, пошту і навіть ларьки, які знаходяться у вашому мікрорайоні. З’ясуйте чи не потрібні там виконавці для різноманітних разових, чи постійних доручень. Наприклад: розклеїти оголошення, розповсюдити листівки, цікаво оформити меню чи прейскурант, прикрасити зал, щось написати чи намалювати, попрацювати “зазивалою” чи живим рекламним щитом тощо. Пропонуйте та погоджуйтесь лише на ті завдання, які ви спроможні виконати. У закладах, де розмова склалась позитивно не забувайте залишати свої контакти.
Проте, з мого досвіду, в питанні працевлаштування варто також сподиватися на допомогу батьків. Ще маленькою дівчинкою, в ролі різних казкових персонажів підробляла на святах, які організовувала подруга моєї мами. Мій знайомий в 15 років навчається на кухаря і одночасно працює, як то кажуть “на підхваті” в кейтеринговій компанії, йому також допомогли батьки з працевлаштуванням.
Соціальне опитування
Де тінейджери беруть кишенькові гроші і чи хотіли б вони заробляти самостійно? На ці запитання відповідали підлітки віком 13-15-ти років.
Дарина Давидюк, 13 років:
– Гроші дають батьки, але хочу спробувати заробляти самотужки, щоб батьки не контролювали на що я витрачаю батьківські гроші.
Алевтина Мишко, 15 років:
– Кишенькові гроші дають бабуся та дідусь. Гроші це плата за роботу, якої в наші дні не вистачає. Бо в країні люди, вищі за статусом майже не працюють, а гроші заробляють. Тож я б хотіла працювати не тільки для того, щоб мати кишенькові гроші, а й щоб моя робота приносила користь.
Кирило Романенко, 15 років:
– Від батьків отримую гроші. Звісно, випрошувати гроші у дорослих не дуже охота. Хочу бути більш самостійним, але не вистачає часу на роботу. Наприклад, на розповсюдження листівок – ти витрачаєш багато часу, але заробляєш копійки.
Поліна Анісімова, 14 років:
– У батьків беру гроші. Але я мрію про роботу. Моя мама з ранку до вечора працює, щоб забезпечити мене, бо у 14 років самій важко себе забезпечувати. Тим паче під час пошуку роботи, можуть виникнути невдачі з роботодавцем: потрапити у шахрайські тенета.
Отож стає зрозуміло, що бажання працювати у підлітків є, законодавча база, начебто, теж є, а ось реальних можливостей мало, насамперед тому що роботодавці не сприймають молодь, як конкурентоспроможних працівників. Проте, хто хоче, той досягне, хто шукає, той знайде. Але будьте пильними, не погоджуйтесь на сумнівні пропозиції, обговорюйте усі деталі заздалегідь і повідомляйте батьків де ви і що робите.
P.S. За законом, не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років відповідно до ст. 188 КЗПУ. Як виняток, за згодою батьків або опікунів можуть бути прийняті на роботу особи, які досягли 15 років, а для виконання легкої роботи у вільний від навчання час – учні, які досягли 14 років.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Фото: sabibon.info
