3 березня відбулась чергова регіональна зустріч, присвячена публічним обговоренням нашумілих змін у Конституцію в частині децентралізації. Представники самоврядування Київщини висловили невдоволення деякими питаннями фінансування, контролю та роллю перфектів у діяльності місцевих рад. Крім того, столичний регіон пропонує центральній владі кардинально відкоригувати закон про децентралізацію.
Як передає кореспондент KV, 3 березня у Києві пройшли регіональні публічні консультації, де зібрали пропозиції самоврядування, практиків, експертів, влади, громадськості щодо змін до Конституції України в частині децентралізації. Одночасно обговорення проводились між представниками та самоврядуванням міста Києва та п’яти областей: Київської, Житомирської, Чернігівської, Черкаської та Рівненської.
Спікери
У першій частині заходу виступили представники різних асоціацій та місцевого самоврядування.
Голова Київської облдержадміністрації Олексій Чернишов відмітив, що зміни до Конституції в частині децентралізації вкрай важливе питання.
“В країні відбувається процес підготовки змін до Конституції України в частині децентралізації. Ми продовжуємо відкритий діалог, в результаті якого підготуємо свої пропозиції з вдосконалення Конституції. Ми будуємо нову державу, а сильна держава – це потужні громади. Ті зміни, котрі очікуються, зроблять Україну спроможною розвиватися, заможною. Всі погоджуються з тим, що дискусія необхідна. Дискусії йдуть лише про те, в яких параметрах децентралізація запрацює”, – говорить він.
Представники асоціацій висловили надію, що усі запропоновані зміни будуть якимось чином враховані при прийнятті змін у Конституцію.
Григорій Рудюк, заступник голови Асоціації ОТГ:
Чи назріло питання змін у Конституцію? Так, я також це підтверджую. Із 2014 року почалась реформа децентралізації і наразі вона підходить до свого логічного завершення. Утворено більше тисячі об’єднаних територіальних громад. І місцеві вибори мають пройти на новій адміністративно-територіальній основі. Для цього необхідно завершити процес. Дуже добре, що саме в такому форматі проходить обговорення змін у Конституцію. Ми в Асоціації напрацювали багато пропозицій. Я думаю, що вони стануть предметом для обговорення у другій частині нашого зібрання. І я підтримую колег у тому, що ми маємо знайти консенсус і глибоко переконаний, що нам це вдасться. І що ми напрацюємо такі зміни, які більшість народних депутатів прийме і Конституція України займе достойне місце серед Конституцій європейських країн.
Олег Бузун, представник Асоціації районних та обласних рад:
Хотілося б, щоб публічне обговорення стало остаточно домінантою української політики. І щоб нас чули всі: державна влада, самоврядні організації, органи місцевого самоврядування першого і третього рівнів. Безперечно українська Асоціація районних та обласних рад підтримує реформи, децентралізацію, зміни до Конституції. Але ми висловлюємо позицію, що зміни до Конституції повинні у першу чергу захистити місцеве самоврядування та посилити його. Знищення місцевого самоврядування на будь-якому рівні автоматично посилює державну владу. Зменшення кількості депутатів зменшує представницьку владу. Тому ми хотіли б, щоб наша позиція була почута у цьому залі та продовжена у наступних дискусіях. В першу чергу наші пропозиції стосуються частини повноважень та дохідної частини.
Ігор Абрам’юк, представник Всеукраїнської асоціації громад:
28 листопада минулого року на з’їзді Асоціації ми не тільки змінили назву, але й ухвалили стратегію, де одним з пунктів було записано – результати децентралізаційної реформи мають бути закріплені у змінах до Конституції України. Це публічна позиція Асоціації і ми на цьому наполягаємо. Також ми виступаємо за дружній і максимально лояльний до органів місцевого самоврядування державний нагляд за законністю. Тому що без законності також не може бути місцевого самоврядування. Ми позитивно оцінили ініціативи Президента із внесення змін до Конституції і для нас було найголовнішим, щоб розроблення і внесення цих змін було максимально публічним і з залученням усіх зацікавлених осіб. На жаль, так не сталося. Розроблення і доопрацювання проєкту №2598 відбулось без нашої участі і без участі інших наших колег. І ми думаємо, що це було однією з основних причин того, що Президенту довелось його відкликати. Критика цього законопроєкту на нашу думку була занадто політизованою. Тому ми його не критикували, нас не було серед підписантів заяви, ми просто закликали до консультацій. І ми раді, що цей заклик почуто. Свою остаточну позицію щодо пунктів змін сформуємо після усіх обговорень. Зміни мають базуватись на Європейській хартії місцевого самоврядування, ми за абсолютну рівність громад, за абсолютну автономність громад у здійсненні своїх повноважень, за законність, за субсидіарність.
Олександр Дехтярчук, представник Асоціації міст України:
В першу чергу хочу подякувати усім, хто долучився до відстоювання прав місцевого самоврядування, звертаючись і працюючи із народними депутатами, підписуючи звернення, надсилаючи телеграми. Наразі ми чуємо одну позицію – зміни потрібні, але їх потрібно обговорювати та напрацьовувати. Мабуть, потрібно було це робити трохи раніше. Всіх хвилює питання – а чи нас почують? Чи просто дадуть змогу поговорити, випустити пару, а у Верховній Раді з’явиться зовсім інший законопроєкт? Сподіваємось, що ні. Асоціація міст пропонує свої зміни до Конституції. Вони полягають у поверненні української термінології у Конституцію. При всій повазі до термінів “префект”, “округ”, ми пропонуємо муніципалітет, урядник, повіт. Ми говоримо про дворівневу систему місцевого самоврядування, бо для спілкування людей із Богом, як відомо, не потрібно посередників. Так само громаді для спілкування із центром достатньо регіону, не потрібні додаткові районні органи. Наша Асоціація є відкритою і ми готові до співпраці.
Уряд обіцяє
Представники уряду зазначили, що діалог із органами місцевого самоврядування важливий для них і всі висловлені пропозиції будуть враховані.
Іван Лукеря, радник прем’єр-міністра, експерт з децентралізації:
Ми маємо внести зміни у Конституцію, аби завершити повноцінно реформу місцевого самоврядування, територіальної організації влади. Чи можливо змінити адміністративно-територіальний устрій без внесення змін у Конституцію? Так, і це потрібно робити. У нас є чіткі терміни для призначення виборів, у жовтні 2020 року. Відповідно до цього маємо чіткі лімітовані проміжки часу, щоб прийняти відповідальні рішення по затвердженню громад, районів і так далі. Процес внесення змін до Конституції є важливим у форматі публічного обговорення з декількох причин. Місцеве самоврядування – це про кожного з нас. Мешканця, депутата, голову, мера і так далі. Ми розуміємо, що люди не живуть на вулиці Хрещатик, в урядовому кварталі чи на центральних вулицях міст-обласних центрів. Люди проживають у сільських, селищних громадах на різних територіях. Тому для нас важливий діалог із органами місцевого самоврядування.
Дмитро Гурін, народний депутат (“Слуга народу”):
Співорганізатором обговорень є Офіс Президента, Міністерство громад і територій і комітет з питань організації державної влади місцевого самоврядування регіонального розвитку і містобудування. Від імені співорганізаторів цього івенту хочу засвідчити, що вони визнають ці консультації, визнають їх формат і результати. Як ви розумієте, зміни до Конституції є предметом консенсусу, а не компромісу. Якщо говорити технічно, консенсус – це 300 голосів у Верховній Раді. Консенсус передбачає інклюзивність будь-яких процесів і тут я бачу представників і державної влади, і місцевого самоврядування, і містян, громадян, активістів та експертів. Пошук формулювань змін вимагає, аби у цих обговореннях брали участь всі. Я голова підкомітету з питань місцевого самоврядування і в цьому процесі я зайняв нейтральну позицію. Я вважаю, що зараз треба зробити так, щоб голос місцевого самоврядування було почуто, зафіксовано і далі ці матеріали стали підґрунтям і основою для політичних домовленостей щодо кінцевого тексту.
Яких змін хоче Київщина
Друга частина публічних обговорень відбувалась для кожної області окремо. Зокрема, серед представників Київської області були присутні депутати обласної ради Сергій Кармазін та Сергій Федорченко, голова Офісу реформ та депутат облради Володимир Удовиченко, міський голова Обухова Олександр Левченко, міський голова Переяслава Тарас Костін, міський голова Борисполя Анатолій Федорчук, міська голова Яготина Наталія Дзюба, голова Узинської ОТГ Віталій Гринчук, голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук, голова Студениківської ОТГ Марія Лях, голова Немішаєвської сільради Бородянського району Сергій Замідра, голова Гірської сільради Бориспільського району Олександр Кульчицький та інші.
Робота відбувалась у вигляді тренінгу, де кожен міг висловити свою думку щодо змін у Конституцію в частині децентралізації. Поділившись на окремі групи, представники самоврядування сформулювали бачення щодо п’яти напрямків, які передбачають зміни.
KV публікує оцифровані записи без купюр.
Так, у напрямку фінансового захисту для самоврядування важливо:
-
обсяг фінансування має відповідати делегованим повноваженням у повному обсязі;
-
кількість джерел наповнення місцевого бюджету має бути сталою;
-
адміністрування місцевих податків і зборів – за органами місцевого самоврядування;
-
загальнодержавні пільги не мають покладатись на місцевий бюджет;
-
треба забезпечити доступ до інформації Державної фіскальної служби про надходження бюджетів усіх рівнів;
-
тимчасова базова дотація від держави (60% від ПДФО);
-
чітке розмежування джерел фінансування і розміру надходжень до місцевих бюджетів різних рівнів;
-
удосконалити порядок надання субвенцій (міжбюджетні відносини), прибрати рівень області, має бути громада-держава;
-
удосконалити формулу реверсної дотації (вилучення 40%).
До поняття перфекту представники Київщини віднесли:
-
повноваження від імені держави;
-
звернення до суду у випадку порушень закону;
-
має право зупинити рішення органів місцевого самоврядування у випадку загрози національній безпеці та обороні держави.
За думкою представників місцевого самоврядування, мають бути такі зміни для посади мера:
-
це має бути сильна фігура, прописана в Конституції (голова ради, голова виконкому);
-
пропонує одноособово заступників та кандидатуру на секретаря ради;
-
призначає та звільняє керівників КП;
-
відставка мера може відбуватись лише через референдум, а не ⅔ голосів депутатів;
-
зарплата та премії через постанову Кабміну;
-
мер – позапартійний;
-
виконком формується за поданням мера та затверджується сесією;
-
мер має право бути депутатом обласної ради;
-
звітність перед громадою не менше одного разу на рік;
-
погодження керівників ПО з мером та виконавчих органів;
-
перевибори автоматично через 60 днів, а не за рішенням ВРУ.
Посада депутата має передбачати:
-
обирається по багатомандатній мажоритарці до 90 тис. виборців;
-
зменшення кількісного складу;
-
фінансове заохочення депутата;
-
відповідальність за голосування не перед партією, а перед виборцями;
-
звітність перед громадою (виборцями).
Щодо розділення повноважень держави, органів місцевого самоврядування (в тому числі делегованих), представники місцевого самоврядування відповідали на поставлені питання.
-
Що саме хочемо закріпити в Конституції України?
– Усі повноваження, від яких залежить життєдіяльність органів місцевого самоврядування, фінансове забезпечення делегованих повноважень та відповідальність за порушення цих відносин.
-
В чому є згода, в чому думки розходяться?
– Згода – в гарантії (КУ), не згода – в обсязі переданих повноважень;
-
Чому це важливо (інтереси, потреби)? Яку проблему це вирішує? Які можливості створює?
– Зняття протиріч (недопущення дуалізму влади). Створює систему розподілу повноважень. Планування (середньостроковість і довгостроковість).
-
Як ще можливо інакше вирішити ці проблеми, створити можливості?
– Закони і нормативно-правові акти.
-
Який варіант ми не можемо прийняти? Чому? Як на нас це вплине? Як ми це пояснимо іншим, щоб нас зрозуміли?
– Ризики постійних змін (“правил гри”); повернення до авторитаризму і невизначеності; не зможемо забезпечити якість послуг та їх планування; інтереси мешканців громади.
-
Хто зацікавлений в рішенні, хто його підтримає? Хто може чинити супротив?
– Підтримають громади, супротив – центральні органи виконавчої влади.
-
Особливості регіону, які делегат має пам’ятати при обговоренні будь-яких інших варіантів чи будь-яких інших питань?
– В залежності від регіону їх не має бути.
-
Як це узгоджується з загальнодержавними інтересами та можливостями?
– Інтереси людей – це і є загальнодержавний інтерес. Влада для людей, а не люди для влади.
На аналогічні питання щодо функції нагляду ОМС (органи місцевого самоврядування) відповіли наступним чином:
-
Функцію нагляду та супроводу (потрібен тематичний диспут).
-
Має бути нагляд за дотриманням законів та Конституції. Питання – чи потрібна ця функція, який інститут має це здійснювати?
-
Забезпечення законності і цілісності території держави.
-
Судовий порядок, оскільки незаконне рішення ОМС порушує права і свободи людини.
-
Безвідповідальність інституту нагляду та відсутність контролю; авторитаризм.
-
Центральні органи виконавчої влади; органи місцевого самоврядування.
-
Відсутність регіональних особливостей.
Також були відповіді на поставлені питання щодо великих громад (міст обласного значення):
-
Основою для ЗУ “Про міські агломерації” має стати ЗУ “Про співробітництво територіальних громад”.
-
Об’єднання зусиль, ресурсів для вирішення спільних проблем; невіра в реалізацію принципу “рівних можливостей”.
-
Можливість вирішувати проблеми людей; тверді побутові відходи, транспортне облаштування, ЖКГ в комплексі, економічний розвиток, створення інвестклімату; наявність компетентних трудових ресурсів.
-
Прямі партнерські угоди відповідно до ЗУ “Про співробітництво тергромад”.
-
Створення агломерації без рівності та чітких правил гри, відповідальності.
-
Великі міста; сільські, селищні громади.
-
Незалежно від регіону.
-
Можливість вирішення спільних проблем мешканців як великих міст, так і суміжних сільських, селищних громад.
Нагадаємо, результатом обговорень в регіонах має стати детальна оцінка ризиків та можливостей, які можуть принести зміни до Конституції в частині децентралізації. За результатами всього циклу обговорень мають бути сформовані консенсусні положення Конституції України та законів, що дозволять успішно продовжити та завершити реформу децентралізації, яка на даний момент має найвищу підтримку серед реформ у українців.
Остання зустріч, куди кожний регіон відправить по 6 делегатів, мала відбутись у Києві 10 березня. Однак, наразі вона перенесена орієнтовно на 16-17 березня. З урахуванням того, що в країні можуть бути запроваджені епідеміологічні заходи через поширення коронавірусу, дати проведення заходу можуть знову бути змінені. На зустрічі мають бути сформовані остаточні пропозиції щодо змін у Конституцію.
Читайте: Проєкт “Децентралізація”: зміни в Конституцію та права громад
