Розвиток міст у Європі поставив найголовнішою цінністю комфорт проживання людей, екологію, приязне ставлення до зелених насаджень та тварин. Один із найкращих прикладів вдалося реалізувати Нідерландам, що не одне десятиліття вже опікуються питанням затишку, зручності та здоров’я сучасних містян. Громадські простори, реалізовані у цій країні, стали прикладами містобудування й зберігають природну екосистему. Такий підхід можливий і в Києві, адже сучасні архітектори столиці спираються на найкращий досвід розвинених країн.
Про найкращі практики та те, як можливо реалізовувати їх в Україні, як передає KВ, пише видання “Факти”.
Повідомляється, що щонайменше з десяток громадських просторів Нідерландів поєднують у собі сучасні підходи до містобудування.
Це, наприклад, Water Square (Водна площа) в Бентемплейні (Роттердам).
“Перед тим, як архітектори взялися за цю площу, територію між людним кварталом Agniesebuurt і сучасним центром Роттердаму поєднував порожній захаращений простір. Через те, що структура кварталу була типовою – багатокутною, з часом з’явилися надмірні проміжні приміщення між будинками, а відкрите місце між ними просто гуляло. У 2011 році влада Бентемплейну замовила проєкт реконструкції цієї території з метою перетворення на гідний публічний простір. Спитали і думку громади: перед реконструкцією було організовано кілька семінарів”, – пише видання.
Повідомляється, що у Роттердамі було використано природну особливість міста – рясні та часті опади, що дало можливість урбаністам узяти центральнрю ідеєю нового простору басейни, що наповнюються дощовою водою, на стінах басейнів утворюються каскади з води.
В сухі ж періоди басейни використовують у якості майданчиків для спортивних ігор.
“Енергію води використовують і на центральній площі міста Еммен. До початку реконструкції площа являла собою велику хаотичну парковку. Зараз вона призначена для пішоходів та велосипедистів, вуличний простір заповнили меблями, дорогу вимостили натуральним камінням, встановили дерев’яні навіси та розташували зелені зони. Перлиною площі в Еммені є ставок з декоративними водоростями. Він поєднується з центральною частиною площі, де вода розливається просто по камінню. У тиху погоду чистий ставок створює своєрідне дзеркало, в якому відображається фантастичний навколишній пейзаж”, – додали у виданні.
Ще одна площа, що є прикладом сучасного підходу до містобудування, це Орліплейн, яка до своєї реконструкції була звичайною бетонною офісною зоною.
Тепер це зелене місце, де люди можуть затишно відпочити, провівши час у багатьох ресторанах, готелях, апартаментах.
Місто Неймеген, що неподалік кордону з Німеччиною, кілька років тому отримало звання Зеленої столиці Європи.
Цього вдалося досягти через гармонійне поєднання забудови з сучасними рішеннями урбаністів, дружніми до природи.
Стратегія, яку узяли за основу у цьому місті, грунтується на теорії облаштування міста таким чином, щоб відповідати екологічним викликам та зберігати флору і фауну.
Ще одна з особливостей Нідерландів – “зелені дахи”. Тільки в столиці, Амстердамі, їх налічується більше 200 тисяч, й окрім естетичного задоволення, вони працюють на зниження витрат електроенергії будинків.
Також Амстердам відомий своїми “зеленими коридорами”, в яких в умовах міського простору комфортно почуваються тварини, птахи, що опинилися під загрозою зникнення. Окремою цікавинкою є “екодуки” – екологічні мости, а також тонелі які відтворюють природне середовище для тварин, дозволяють їм безпечно перетинати траси. Такі рішення стають для міст справжньою прикрасою інфраструктури.
Київ та екологічна урбаністика
У столиці теж починають потроху впроваджувати сучасні урбаністичні підходи до будівництва, зосереджуючись на збереженні зелених насаджень. Суспільство генерує зрозумілий запит: потрібен громадський простір, дружній як для людей, так і екології. Реалізація подібних підходів можлива у різних районах столиці, де вдосталь занедбаних земельних ділянок, які могли б перетворитися на зелені оази, яким позаздрять і в Європі.
Так, два роки тому біля річки Либідь розпочинали роботи зі створення публічного простору за концепцією тактичного урбанізму.
Через низку причин ці новації були знищені самою природою та на сьогодні роботи припинені, хоч територія й потребує серйозного облаштування.
Тривали обговорення й про облаштування оболонської затоки Собаче гирло. Сьогодні тут будують технічний міст, який поєднає затоку з Оболонським островом. Очікується старт робіт з будівництва зони відпочинку з парком розваг.
Активно обговорюється й питання облаштування території Галерної затоки у Голосіївському районі Києва.
“Наразі це необлаштована територія, яка до того ж під час паводків у столиці має серйозну загрозу підтоплення для жителів Корчуватого.
Облаштування цієї гарної, але наразі дикої та невпорядкованої території давно назріло. Сьогодні тривають дискусії, що могло б постати на цьому місці. Одна з ідей, яка розглядається – створити тут Ліс орхідей як зону відпочинку та туристичну принаду. Втім, є також концепції більш ефективного облаштування Галерної затоки – створити тут громадський простір для проживання та відпочинку, з максимальним збереженням зелених насаджень, флори та фауни.
Як показує досвід тих же Нідерландів, приватні інвестиції та ресурси дають можливість найбільш ефективно використати територію і при цьому впоратися з екологічними проблемами”, – зазначили у виданні.
На фото: територія, що потребує облаштування.
Відмічається, що наразі притомної концепції розбудови Галерної затоки немає.
Що бентежить місцевих жителів Корчуватого, котрі чи не найбільше зацікавлені у приведенні до ладу сусідньої території.
– Ходять чутки, що Галерну затоку, доки не вирішено її остаточного статусу, можуть визнати зоологічною пам’яткою. Це, звісно, дуже добре, що влада дбає про тварин та комах. Але цей статус не дозволяє проводити хімічну обробку – комарів, мошок та кліщів. Якщо додати сюди близькість води, яка під час паводків підтоплює Корчувате, то цього літа у нас не дуже райдужні перспективи. Або нас затопить, або з’їдять комахи, – цитує видання слова місцевого мешканця Корчуватого, Олексія.
Екологи наголошують, що надавати Галерній затоці особливий статус немає підстав.
“За словами директора Київського еколого-культурного центру Володимира Борейка, наразі у Галерній затоці ботаніки не знайшли жодних червонокнижних рослин. Експерт визнає, що Київ має позитивні приклади, як можна цивілізовано домовитися із забудовником, щоб реалізувати проєкт, мінімізувавши шкоду для природи.
Як у містобудівному плані столиці поєднати комфорт для людей та безпеку для природи та тварин – цей виклик стоїть перед київською владою”, – додає видання думку експерта.
На фото: Галерна затока
Видання, посилаючись на чиновників, зазначає, що влада Києва збирається робити ставку саме на озеленення столиці.
Так, за словами начальника Управління екології та природних ресурсів КМДА Олександра Возного, вже цього року у Києві будуть застосовані нові підходи до озеленення територій, з урахуванням європейського досвіду
– Уважно слідкуючи за найкращими європейськими практиками озеленення міст, ми, зокрема, плануємо масштабувати використання багаторічних рослин. Також ми продовжимо уважно підходити до вибору сортів дерев та кущів, віддаючи перевагу тим, які найкраще себе зарекомендували в міських умовах, – заявив чиновник.
“Отже, є надія, що усі захаращені дикі місця Києва завдяки грамотному плануванню, приватним інвестиціям та врахуванню досвіду країн, які в цьому є найкращими, перетворяться на взірець сучасної урбаністичної думки. Яка поєднує ефективність забудови, зручність для людей та максимальну приязність до природи”, – резюмували у виданні.
Фото: Факти
