Генпрокуратура наразі намагається в судовому порядку відібрати у Інституту рибного господарства НААН України земельну ділянку площею 14,5 га на вул. Обухівській. Правоохоронці зазначають, що ця земля використовується не за цільовим призначенням: замість створення ставків для вирощування риби там розпочалася підготовка до забудови території котеджами. Займатися цим будівництвом планує ТОВ “Акцепт Логистик Груп” – компанія із орбіти відомої бізнесвумен Владислави Молчанової (на колажі в центрі), з якою Інститут уклав відповідний договір ще в 2009 році. Перемогти в судах прокурорам буде не просто, адже раніше успіху в цьому напрямку правоохоронці не мали – відкрите у 2017 році кримінальне провадження щодо порушень при проведенні підготовчих робіт на цій землі було закрито в 2021-ому через відсутність складу злочину. Втім, столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк сподівається, що врешті-решт ця земля буде повернута державі.
Як стало відомо КВ, 4 грудня 2025 року має відбутися підготовче засідання Господарського суду Києва у справі №910/12587/25, в рамках якої Генеральна прокуратура добивається “відібрання” у Інституту рибного господарства Національної академії наук (НААН) двох земельних ділянок загальною площею понад 230,1 га.
Йдеться про ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:151:0004 площею 215,65 га та ділянку з кадастровим номером 8000000000:75:151:0003 площею 14,5 га, які знаходяться у дослідному господарстві “Нивка”, що підпорядкуване вищезгаданому інституту (район вул. Обухівської, Святошинський район).
Чого вимагають правоохоронці
В 1999 році столична влада передала вказану землю в користування Інституту рибного господарства. Але, за інформацією правоохоронців, у 2001-ому, при реєстрації цієї землі (тоді це ще була одна ділянка з кадастровим номером 8000000000:75:151:0001. – КВ) в Державному земельному кадастрі, по ній протиправно не було вказано категорію земель водогосподарського призначення, а лише зазначено вид використання – “для обслуговування та експлуатації комплексу будівель і споруд Інституту та дослідного господарства “Нивка”.
Надалі, у 2009-ому, цю землю інститут віддав під житлову забудову за відповідним договором компанії ТОВ “Акцепт Логистик Груп”. За твердженням Генпрокуратури, у порядку підготовки до спорудження там котеджного містечка, ставки на згаданій ділянці було повністю засипано, а територію вирівняно, що, як зазначають правоохоронці, свідчить про використання інститутом цієї землі не за цільовим призначенням. Кілька років тому (коли саме, у судових ухвалах поки не уточнюється, але, судячи з усього, приблизно у 2021 році. – КВ), ця земля була поділена на вищезгадані дві ділянки. Втім при їхній реєстрації в Державному земельному кадастрі вже було вказано категорію “Землі житлової та громадської забудови”, хоча “первинна ділянка площею 230,1 га до такої категорії не належала і уповноважений орган рішення про зміну цільового призначення не приймав”. На переконання правоохоронців, віднесення зайнятих ставками земель до такої категорії є незаконним та створює передумови для неправомірного будівництва.
У зв’язку з цим у жовтні Генпрокуратура і подала цей позов, в рамках якого вимагає скасувати державну реєстрацію вказаних ділянок у Державному земельному кадастрі, припинити інституту право постійного користування ділянкою площею 14,5 га та повернути її державі. Вочевидь, більшу ділянку правоохоронці поки що планують “залишити” інституту, бо вона під забудову не підпадає.
15 жовтня 2025 року столичний госпсуд задовольнив заяву Генпрокуратури про забезпечення позову шляхом заборони на передачу обох ділянок в користування чи власність будь-яких осіб, а також заборони на проведення підготовчих та будівельних робіт на ділянці площею 14,5 га (її не можна огороджувати, розорювати, проводити там земляні роботи, роботи з підготовки будівельного майданчика і розчистку території, намив ґрунту чи піску, знищувати рослинний покрив тощо). Це було зроблено на час судового спору – щоб у випадку, якщо прокурори все ж переможуть, але ділянки будуть перереєстровані на когось або там вже триватиме будівництво, правоохоронцям потім не довелося думати, як знову повертати цю землю державі і що робити з будмайданчиком.
Що кажуть фахівці
Столичний адвокат і правозахисник Олександр Дядюк розповів КВ, що вимоги правоохоронців обґрунтовані у т.ч. тим, що Інститут рибного господарства не мав права розпоряджатися цією землею, адже це – повноваження столичної мерії. За його словами, у випадку своєї перемоги Генпрокуратура надалі може ініціювати оскарження в судовому порядку і договору на забудову, адже, мовляв, тоді буде доведено, що цю угоду укладав “неналежний власник землі”. Дядюк намагався долучитися до цієї судової справи від благодійної організації “Київський еколого-культурний центр” (БО ‘КЕКЦ”), щоб допомогти правоохоронцям, але суд йому у цьому відмовив.
“Земля була зареєстрована за НААН, хоча розпорядником земель державної власності у столиці є Київська міська державна адміністрація (КМДА, до повномасштабної війни), а зараз міська військова адміністрація (КМВА, під час війни). Тобто, земля мала бути зареєстрована тоді ще за КМДА. На цій підставі прокуратура хоче повернути ці землі у відання КМВА. Ми подавалися від БО “КЕКЦ” щодо входження у цю справу в якості третьої особи на боці позивача, але суддя Сергій Турчин відмовив нам. Хоча тут є суспільний інтерес і резонанс. У мене є враження, що цю справу хочуть “втіхаря” провести, але будемо ходити на засідання і займатися цією справою. Наприклад, ми зможемо подавати апеляційну скаргу (у випадку програшу прокуратури в першій інстанції. – КВ). Однак, шанси повернути цю землю є”, – розповів адвокат.
Олександр Дядюк наразі має перестороги стосовно того, чи вдасться прокурорам добитися успіхів саме у першій інстанції. Свої сумніви він пояснює тим, що цей же суддя Сергій Турчин свого часу розглядав резонансну судову справу щодо повернення до комунальної власності громади Києва земельної ділянки площею 19,72 га біля озера Вирлиця (фактично, водно-болотні угіддя) в Дарницькому районі, на якій ТОВ “Мрія-Інвест” планувало збудувати торгово-розважальний центр. Тоді, нагадаємо, спільними зусиллями правоохоронців та громади цю землю все ж булов забудовників “відібрано”, але тільки після розгляду позову в наступних судових інстанціях.
Читайте: Finita la Вирлиця: суд поставив крапку у справі щодо повернення столичній громаді берегів озера
“Цю справу також розглядав суддя Турчин. Тоді він відмовив прокуратурі у першій інстанції. Слава богу, ми тоді в апеляції з прокуратурою переломили ситуацію в апеляції та “вишці” (касаційна інстанція. – КВ). Чомусь так виходить, що такі “жирні” земельні справи потрапляють до Турчина”, – зазначив Олександр Дядюк.
Також він висловив претензії до ефективності того, яким чином державні наукові установи розпоряджаються земельними ділянками, що знаходяться в їхньому користуванні. В якості прикладу він навів кейси “нинішніх” і “запланованих” забудов на землях Національної академії наук (НАН, це вже інша установа) у Голосіївському районі. За словами Олександра Дядюка, вказана Академія передає ділянки під будівництво на непрозорих умовах, а взамін за відповідними договорами має отримувати лише невеликі відсотки житлових площ у зведених на таких територіях будинках.
“У нас є НАН і НААН. Але ви щось чули про якісь епохальні наукові відкриття за останні роки? Науки в Україні нема, але є Академія наук і Академія аграрних наук. Що вони роблять? На мою думку, вони дерибанять залишки землі та нерухомого майна, яке залишилося ще з радянських часів. Вони укладають інвестиційні угоди [на забудову земель, що знаходяться в їхньому користуванні], але це робиться не на підставі конкурсів. Все робиться “втіхаря”. Я намагався у НАН отримати інформацію, як вони розпоряджаються державними землями, але отримав відповідь, що це – комерційна таємниця. Хоча закон про доступ до публічної інформації говорить, що інформація про розпорядження державним майном не може бути прихованою”, – підкреслив Олександр Дядюк.
Передісторія
18 листопада 1999 року Київрада рішенням №97/599 погодила оформлення права постійного користування земельною ділянкою в Ленінградському районі (тепер – Голосіївський) площею 240,85 га для Інституту рибного господарства Української академії аграрних наук (УААН, саме так раніше називалася ця установа). До цієї землі входила у т.ч. ділянка площею 230,1 га, яка надалі була поділена на дві вищезгадані ділянки меншою площею. Наприкінці минулого століття міськрада визначила наступне цільове призначення вказаної землі: “для експлуатації комплексу будівель і споруд Інституту на вул. Обухівській, 135 та дослідного господарства “Нивка”.
27 лютого 2006 року між Інститутом рибного господарства і ТОВ «Нове місто» було укладено договір “часткової участі у будівництві житла малої та середньої поверховості по вул. Обухівській, 135-а в Святошинському районі Києва”.
Згідно з цією угодою, вказана компанія взяла на себе зобов’язання за рахунок власних і залучених коштів виготовити проєктно-кошторисну документацію та звести будинки з вбудовано-прибудованими приміщеннями на ділянці за вищевказаною адресою площею 14,5 га. Крім того, ТОВ “Нове місто” мало забезпечити “фінансування процесу зміни цільового призначення земельної ділянки”. Відповідно до угоди, у результаті інститут і вказана компанія мали б розподілити між собою площі у збудованих на цій території будинках (тобто, “Нове місто” таким чином розрахувалося б за можливість освоювати цю землю), однак скільки квадратних метрів мала отримати кожна зі сторін, у відкритих джерелах інформація відсутня.
14 лютого 2008 року КМДА розпорядженням №164 дозволила здійснити проєктування і житлове будівництво малої та середньої поверховості на вул. Обухівській, 135 у Святошинському районі (відсутнє у відкритому доступі. – КВ). А вже 28 грудня 2009 року між ТОВ “Нове місто” і ТОВ “Акцепт Логистик Груп” було укладено угоду про зміну сторони у вищезгаданому договорі. Відповідно з цією угодою, “Акцепт Логистик Груп” взяло на себе всі зобов’язання “Нового міста” – тобто, фактично йшлося про зміну забудовника вказаної землі. У квітні 2010 року ТОВ “Акцепт Логистик Груп” отримало дозвіл на проведення підготовчих робіт на цій ділянці, а у березні 2012-го – дозвіл на виконання будівельних робіт (обидва документи відсутні у публічному доступі. – КВ). Однак на сьогодні ця земля так і не була забудована – за наявними даними, там лише були огороджено територію, насипано грунт, проведено земляні роботи тощо.
Через шість років цією запланованою забудовою зацікавилися правоохоронці. Так, 22 липня 2016-го Шевченківське управління Нацполіції Києва відкрило кримінальне провадження №42016101100000236 за фактом можливого порушення законодавства при проведенні підготовчих робіт на вищезгаданій ділянці. Тоді правоохоронці попередньо встановили, що “реалізація договірних відносин по будівництву житла на землях Інституту вказує на незаконність зазначених дій”.
Ділянка площею 14,5 га на карті порталу “Опендатабот”
Так, за інформацією слідчих, вказана ділянка, відповідно до чинного Генерального плану Києва, за функціональним призначенням належить до земель водоймищ та водотоків (категорія земель водного фонду), а тому будівництво на ній житла заборонено, згідно з вимогами Земельного та Водного кодексів України. При цьому, в Нацполіції з’ясували, що перед проведенням робіт не було здійснено зміну ні функціонального призначення ділянки (з земель водного фонду на землі житлової та громадської забудови), ні цільового призначення – останнє, нагадаємо, було передбачено договором з Інститутом.
Також правоохоронцям стало відомо, що на цій землі розташовані державні об’єкти нерухомості інституту – гідротехнічні споруди, які не підлягають передачі в оренду та приватизації (згідно із Законами України «Про приватизацію державного майна» та «Про оренду державного та комунального майна»). Крім того, там знаходилися об’єкти водного фонду – ставки, які використовувались Інститутом у своїй статутній діяльності і які, за даними слідчих, було знищено у зв’язку із проведенням підготовчих та будівельних робіт. Серед іншого, правоохоронцями було встановлено, що у даному випадку не було отримано рішень, погоджень та дозволів на списання, знесення гідротехнічних споруд від органу управління Інституту – Національної академії аграрних наук України (НААН), а також від Фонду державного майна України (ФДМУ). Крім того, перед запланованою забудовою не було отримано дозволи на забудову земель водного фонду від Держводагентства та інших органів влади у сфері охорони водних ресурсів.
“Викладене свідчить про зловживання своїм службовим становищем службовими особами Інституту рибного господарства НААН України, які з метою одержання неправомірної вигоди передали під забудову земельну ділянку площею 14,5 га по вул. Обухівській, 135 на користь ТОВ «Нове місто», ТОВ «Акцепт Логистик Груп», ТОВ «Архітектурне мистецтво» (розробник проєктної документації майбутньої забудови. – КВ), у результаті дій яких протиправно знищено розташоване на ділянках державне нерухоме майно, чим завдано тяжкі наслідки державним інтересам”, – зазначали правоохоронці.
Однак ця справа ні до чого не призвела – 20 квітня 2021 року її було офіційно закрито у зв`язку із “встановленням відсутності складу кримінального правопорушення”.
Так, у Інституті рибного господарства навели правоохоронцям відразу декілька фактів, з якими правоохоронці погодилися. Зокрема, рішенням Господарського суду Києва від 18 липня 2007 року у справі №35/246 (через “давність” відсутнє у відкритому доступі. – КВ), було встановлено, що частина об`єктів, які розташовані на території землекористування вказаного інституту і щодо яких були встановлені прибережні захисні смуги, не є водоймами, оскільки хоч і були збудовані в якості селекційної система риборозведення, але за призначенням ніколи не використовувались, водою не заповнювались. При цьому, мовляв, чинним законодавством не передбачено встановлення прибережних захисних смуг для споруд селекційних систем рибогосподарських підприємств.
Також в інституті уточнили, що на території площею 14,5 га дійсно ще за радянських часів планували спорудити селекційну систему риборозведення, основу якої мали б складати рибницькі ставки. Однак, за інформацією установи, через несприятливі геологічні та геодезичні параметри території, що полягали у нетриманні води та неможливості наповнення ставків водою, у 1973 році будівництво було зупинено на стадії виконання ландшафтних та земляних робіт. Таким чином, вказану селекційну систему риборозведення не було введено в експлуатацію, за призначенням її ніколи не використовували і водою не наповнювали.
“Зі вказаного вбачається, що в межах території фактично ніколи не було водних об`єктів, зокрема водоймищ, водотоків та ставків. Відповідно також не встановлювалися у визначеному законом порядку водоохоронні зони та прибережні захисні смуги, а отже вказана територія, не відноситься до земель водного фонду в контексті Земельного кодексу”, – повідомили в Інститут рибного господарства.
Крім того, правоохоронці дослухалися до аргументів з приводу того, що будівництво будинків на землі площею 14,5 га фактично було погоджено столичною міськдержадміністрацією – відповідно до вищезгаданого розпорядження №164 від 14 лютого 2008 року. Також правоохоронці дійшли висновку, що, у відповідності до коду видів цільового призначення (КВЦПЗ), код 03.11 «для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки» (діюче цільове призначення) та код 02.10 «для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку з об`єктами торгово-розважальної та ринкової інфраструктури» (те призначення, яке мало б бути для забудови цих 14,5 га землі), відносяться до однієї категорії земель – землі житлової та громадської забудови.
“Орган досудового розслідування обґрунтованого дійшов висновку, що проведення Інститутом рибного господарства НААН будівництва на вул. Обухівській, 135 у Святошинському районі не вважається порушенням використанням землі за цільовим призначення. Обставини, які були встановлені в ході досудового розслідування, виключають факт спричинення матеріальної шкоди в результаті проведення підготовчих робіт, в ході яких здійснено засипання ґрунтом ставків, будівництво яких зупинено на стадії ландшафтних та земляних робіт та які не були введені в експлуатацію та не перебували на балансі. Це у свою чергу не потребувало прийняття рішень вищестоящим органом про їх знесення”, – повідомили слідчі.
Поки тривало це слідство, Інститут рибного господарства подав до Господарського суду Києва позов про розірвання угоди, укладеної з ТОВ “Акцепт Логистик Груп” – це сталося у вересні 2017 року. Свої вимоги в установі пояснили тим, що компанія не забезпечила фінансування процесу зміни цільового призначення ділянки площею 14,5 га, що є, цитуємо,“істотним порушення умов угоди”. Втім, 4 жовтня того ж року столичний госпсуд відмовив інституту в задоволенні його вимог, а 6 грудня 2017-го Київський апеляційний господарський суд залишив у силі вердикт суду першої інстанції, відмовивши Інституту рибного господарства в задоволенні апеляційної скарги. Так, суди дійшли того ж висновку, якого раніше дійшли й поліцейські в рамках вищезгаданого кримінального провадження: проведення будівництва (вочевидь, у майбутньому. – КВ) на цій території не вважається порушенням використанням землі за цільовим призначення, і з урахуванням розпорядження КМДА №164 від 14 лютого 2008 року є правомірним.
Про фігурантів
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Акцепт Логистик Груп” було зареєстроване у липні 2007 року. Його керівником зазначено Володимира Токмакова, засновником – кіпрську компанію “Елакол Девелопментс Лімітед”, кінцевими бенефіціарами – громадян Литви Раймондаса Туменас, Марину Познякову та Агне Рузгіене, а також киянина Івана Молчанова.
Система Youcontrol відносить ТОВ “Акцепт Логистик Груп” до групи компаній “BT INVEST” і до групи “родини Владислави Молчанової”. Так, головний напрямок діяльності першої групи, яка об’єднує близько сотні українських підприємств – управління девелоперськими та роздрібними проектами. В Україні “BT INVEST” керує мережею роздрібних магазинів “Novus”, компанією “Best Imports”, яка імпортує продукцію для вищезгаданої мережі, а також девелоперською компанією “Stolitsa Group”. Ключовими особами даної групи є вищезгадані громадяни Литви Раймондас Туменас, Марина Познякова та Агне Рузгіене.
У свою чергу група “родини Владислави Молчанової” об’єднує понад вісім десятків компаній, що зайняті переважно у сферах будівництва і нерухомості. Головний актив групи – все та ж девелоперська компанія “Stolitsa Group”. Ключовими особами даної групи є бізнесвумен Владислава Молчанова та її син Іван Молчанов.
Примітно, що Владислава Молчанова з 2003 по 2008 рік була співвласницею ТОВ “Нове місто” – першого інвестора забудови на вул. Обухівській. При цьому, нинішня керівниця цієї компанії Тамара Подкідишева у різні часи була директором низки суб’єктів господарювання, пов’язаних з Молчановою – у т.ч. ТОВ “Будпромінфрасервіс” і ТОВ “Осетер України”. Співвласником останньої компанії, до слова, разом з Владиславою Молчановою є росіянин Юрій Кіташин, який у себе на батьківщині займається промисловим вирощуванням риби та є (або був) членом експертної ради при комітеті “совєта фєдєрації по рибоводним комплєксам”.
Як неодноразово повідомляла КВ, значна частина об’єктів “Stolitsa Group” зі скандалами будувалися та будуються на столичному Виноградарі саме на підставі інвестдоговорів, укладених з держпідприємством “НД ВА “Пуща-Водиця” (агрокомбінат “Пуща-Водиця”). Таким чином у цій місцевості зводяться, зокрема, житлові комплекси “Варшавський”, “Варшавський-2”, “Варшавський-3” і “Варшавський плюс”.
У Нацполіції повідомляли про можливе незаконне відчуження відповідних ділянок, а також на те, що земля, яку отримали під забудову компанії групи “Stolitsa Group”, коштує значно дорожче, ніж та кількість квартир, які ці суб’єкти господарювання “пообіцяли” агрокомбінату в якості оплати за інвестугодами. У результаті цього держпідприємству могли бути нанесені збитки – попередньо йшлося про спробу його доведення до банкрутства. Наразі тривають численні судові спори щодо оскарження таких договорів, адже вони, серед іншого, ймовірно, були підписані з порушеннями законодавства – наприклад, без погодження з Кабміном.
Одна з самих найрезонансніших історій, пов’язаних з компаніями Владислави Молчанової, трапилася на початку вересня 2025 року. Тоді НАБУ і САП повідомили цій забудовниці, її бізнес-партнеру, одіозному екснардепу-“регіоналу” Юрію Іванющенку та іншим особам про підозри у справі щодо можливих оборудок із земельними ділянками загальною площею 18 га під київським ринком “Столичний” (Софіївська Борщагівка). За даними слідства, ці особи, за сприяння посадовців Держгеокадастру, незаконно приватизували землю, яка раніше знаходилася в користування все того ж агрокомбінату “Пуща-Водиця”, а потім переписали її на “своїх людей”. Молчанова називає цю справу замовною і обіцяє відстояти “своє чесне ім’я та репутацію”. При цьому, оточення забудовниці намагається всіляко завадити слідству. Наприклад, її цивільний чоловік Сергій Коровченко хотів оскаржити вилучення телефону, у якому було листування з Молчановою – пояснив це тим, що він є її адвокатом, а тому їхнє спілкування є таємницею.
Що стосується земель іншої “наукової” структури НАН України, про які згадував Олександр Дядюк, то скандали навколо них теж тривають вже не перший рік. Забудовують та планують забудовувати ці ділянки переважно компанії з орбіти “КСМ-Груп”. У першу чергу йдеться про територію в Голосіївському районі столиці, де наразі будуються 4 із 6 житлових комплексів, девелопером яких заявлено “КСМ-Груп”. Це відбувається на фоні судових спорів і протестів з боку громадськості.
Зокрема, наразі Генпрокуратура в рамках двох судових справ намагається повернути державі ділянку площею 5,69 га на просп. Академіка Глушкова, 65 (територія біля НПП “Голосіївський”), яка знаходиться в користуванні Інституту зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН. Йдеться про землю, на якій ТОВ “Юг-проект”, що входить до орбіти забудовника “КСМ-Груп”, планує звести житлові багатоповерхівки. Головні претензії правоохоронців у тому, що КМДА не погоджувала відведення землі під таку забудову, а Київрада без належних підстав змінила в інтересах забудовників категорію землі. У Генпрокуратурі зазначають, що забудовувати дану заповідну територію взагалі не можна, адже вона більш ніж на 96,6% покрита зеленими насадженнями, які будуть знищені під час проведення відповідних робіт.
Паралельно з цим “Юг-Проект” добивається “коригування” МУО на проєктування цієї забудови, яке б дозволило компанії зводити на даній території будівлі висотою до 31 поверху замість погоджених КМДА 14-15 поверхів. Наразі забудовник чекає результатів експертизи, яка має чітко визначити, чи підлягає ця земля житловій чи громадській забудові і чи точно вона входить до складу НПП “Голосіївський”.
Читайте: Безмежний ліс: Генпрокуратура заважає “КСМ-Груп” забудовувати Голосіївський нацпарк
Також є подібні кейси і у інших районах столиці. Наприклад, у 2023 році Нацполіція відкрила кримінальне провадження за фактами можливих порушень законодавства при забудові більш ніж 6,9 га землі на вул. Василя Степанченка та бульв. Академіка Вернадського у Святошинському районі (її користувачами є структури все тієї ж НАН України). Правоохоронці встановили, що компанії, які входять до складу “КСМ-Груп”, зводять тут житлові будинки попри те, що Генплан Києва це забороняє, к і цільове призначення відповідних земельних ділянок, і забудовники не мають відповідних дозволів від ДІАМ.
Читайте: Нацполіція хоче припинити “бездозвільну” житлову забудову “КСМ-Груп” на столичному Академмістечку
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих. Сферу земельних відносин столиці наразі контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов.
Інститут рибного господарства НААН України з січня 2006 року очолює доктор сільськогосподарських наук, професор Ігор Грициняк (на колажі ліворуч). Національну академію аграрних наук (до 2010 року – Академія аграрних наук України) з 2013 року очолює Ярослав Гадзало (на колажі праворуч) – експосадовець низки держструктур Львівської області (у т.ч. голова Львівської облради у 2001-2002 роках) і ексзаступник міністра аграрної політики України (2007-2010 роки). Ця академія підпорядкована Кабінету Міністрів України, який з 17 липня 2025 року очолює Юлія Свириденко.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
