НАБУ і ВАКС мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду (на колажі в центрі та ліворуч відповідно). Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень. За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі МУО, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше. Яким буде закінчення цієї історії, прогнозувати важко. Разом з тим, вже достеменно відомо, що один із ймовірних вигодонабувачів цієї забудови, одіозний екскерівник держкорпорації “Укрбуд” Максим Микитась (на колажі праворуч), у даній ситуації вийшов сухим із води.
Як стало відомо KВ, на розгляді Вищого антикорупційного суду (ВАКС) наразі знаходиться обвинувальний акт щодо ексдиректора Департамента містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) Сергія Целовальника і екскерівника ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороди.
Вони є обвинуваченими в рамках кримінального провадження №12014100010009784, яке було відкрито ще 30 жовтня 2014 року. Дану справу розпочинало розслідувати Головне слідче управління Служби безпеки України (СБУ), але в подальшому вона була передана Національному антикорупційному бюро України (НАБУ). Обвинувальні акти були підготовлені Офісом Генерального прокурора України, а на розгляд ВАКС вони були передані 16 вересня 2020 року.
Що інкримінується обвинуваченим
Сергій Целовальник офіційно обвинувачується у “зловживанні службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи та використанні службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчиненому за попередньою змовою групою осіб” (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 Кримінального кодексу (КК) України). У свою чергу Олегу Майбороді інкримінується “організація зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи, використання службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб” (ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України).
Максимальне покарання за вказаними статтями – до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
В епіцентрі уваги правоохоронців дані особи опинилися в результаті виявлених порушень при будівництві житлового будинку на вул. Антоновича, 131. Йдеться про те, що замість басейну для “сусідньої” спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №130 (вул. Велика Васильківська, 128) на цій землі було побудовано паркінг. Як встановили слідчі, в результаті дій директора ТОВ “Укрбуд Девелопмент”, директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА та інших невстановлених осіб територіальній громаді Голосіївського району в особі школи №130 було спричинено тяжкі наслідки у вигляді заподіяння шкоди в сумі 9,3 млн гривень.
Читайте: НАБУ расследует дело о строительстве паркинга вместо бассейна на территории школы в центре Киева
Так, на переконання слідства, провина Сергія Целовальника заключається у тому, що саме він видав містобудівні умови та обмеження (МУО) №13390/0/12/009-13 від 30 липня 2013 року (відсутні у відкритому доступі. – KВ), відповідно до яких забудовники – ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” – отримали можливість зводити на вказаній території саме будівлю для зберігання автомобілів замість об’єкта для оздоровлення дітей. При цьому, як зазначають правоохоронці, будівництво басейну було передбачено цільовим призначенням земельної ділянки, на якій зводили житлову багатоповерхівку, а також спеціальним договором, укладеним між компанією “Невірос”, навчальним закладом і столичною владою.
Разом з тим, за версією сторони обвинувачення, саме Олег Майборода залучив тодішнього очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії до цього злочину. Зокрема, тепер вже ексдиректор ТОВ “Укрбуд Девелопмент” надав до вказаного структурного підрозділу містобудівний розрахунок на таку забудову, уклав договір підряду на проведення проєктних робіт, отримав проектну документацію, контролював роботи на будівельному майданчику, і в завдяки цим та іншим діям його компанія отримала прибуток.
Скріншот ухвали ВАКС по цьому провадженню від 11 серпня 2023 року
Примітно, що у серпні 2023 року Целовальник і Майборода подали до ВАКС клопотання щодо звільнення їх від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строку давності та щодо закриття у зв`язку з цим даного кримінального провадження. Свої вимоги обвинувачені пояснювали тим, що з моменту видачі вищезгаданих МУО минуло більше 10 років, протягом яких їх, мовляв, можна було судити. Втім, 11 серпня 2023 року ВАКС відмовив їм у задоволенні таких клопотань. Таким чином колегія судів погодилася з версією сторони обвинувачення, що протиправні дії тривали до 25 листопада 2014 року (до моменту введення будинку в експлуатацію. – KВ), а тому станом на теперішній час встановлений законом десятирічний строк давності ще не сплив.
Як діти “втратили” басейн
24 жовтня 2002 року Київрада рішенням №67/227 погодила передачу двох земельних ділянок на вул. Антоновича, 131 – площею 0,54 га та 0,4 га – в оренду ТОВ “Невірос” для завершення будівництва та подальшої експлуатації і обслуговування житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об’єктами соціально-культурного призначення.
“Більшу” ділянку столична влада вирішила передати в оренду на 49 років (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0007), “меншу” – на 3 роки (кадастровий номер – 8000000000:79:056:0008). Відповідні орендні угоди між міськрадою та вказаною компанією були підписані у 2002-2003 роках (будівництво здійснювалося на ділянці площею 0,54 га, стосовно ділянки площею 0,4 га у КВ відсутня інформація щодо пролонгації договору оренди. – KВ).
Зазначимо, офіційною підставою для цього землевідводу стало те, що до ТОВ “Невірос” перейшло право власності на недобудовану багатоповерхівку на цій землі. Дану будівлю зводив попередній орендар вказаних ділянок – ТОВ “Підприємство Антарес ЛТД”. Ця ж компанія ще в 1998 році взяла на себе відповідальність забезпечити “соціальну складову” майбутнього житлового комплексу – тобто, фактично ділянка їй була передана в обмін на те, що вона побудує басейн для вищезгаданого навчального закладу. Відповідно, столична влада “перекинула” це зобов’язання на нового “орендаря-забудовника”.
29 грудня 2005 року між школою №130, Голосіївською в Києві районною радою і ТОВ “Невірос” було укладено “договір про співробітництво в реалізації інвестиційного проєкту будівництва вбудовано-прибудованого басейну з допоміжними приміщеннями у житловому будинку з об’єктами соціально-культурного призначення” на вул. Антоновича, 131. Цією угодою було передбачено, що ТОВ “Невірос” до листопада 2007 року, в рамках свого проєкту із забудови вказаної землі, мало побудувати басейн для навчального закладу і передати його на баланс Голосіївської райради.
Втім, виконати своє зобов’язання у заявлені терміни компанія не змогла, адже лише у вересні 2007 року на замовлення ТОВ “Невірос” було розроблено проєкт будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном на вул. Антоновича, 131. І у цей же період забудовник отримав позитивний висновок комплексної державної експертизи. Згідно з проєктом площа басейну мала скласти 1182 кв.м.
У 2007-2008 роках ТОВ “Невірос” розпочало будівельні роботи (була зведена “коробка” житлового будинку і нежитлові приміщення на першому поверсі), але завершити їх компанії не судилося – однією з причин у відкритих джерелах називали економічну кризу в країні. Надалі, 29 березня 2013 року, між ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було укладено інвестиційний договір на будівництво житлового будинку з вбудовано-прибудованим басейном для середньої школи №130 та об’єктами соціально-культурного призначення на вул. Антоновича, 131. Відповідно до цієї угоди, саме “Укрбуд Девелопмент” мало виступити інвестором цієї забудови і здати усі об’єкти в експлуатацію.
На початку липня 2013 року ТОВ “Укрбуд Девелопмент” і ТОВ “Невірос” подали до Департаменту містобудування та архітектури КМДА містобудівний розрахунок щодо забудови на вул. Антоновича, 131. У даному документі вже не було жодного слова про басейн для школи №130. Надалі, 30 липня того ж року, на підставі цього розрахунку Департамент містобудування та архітектури КМДА видав вищезгадані МУО на проєктування завершення будівництва житлового будинку за вказаною адресою з об’єктами соціально-культурного призначення. Цими “містобудами” не було передбачено будівництво басейну – на його місці вже передбачалося зведення паркінгу.
Як зазначалося вище, дані МУО наразі відсутні у публічному доступі, а тому встановити усі погоджені параметри для проєктування вказаного будівництва проблематично. Більше того – у відкритих джерелах навіть немає інформації, хто був заявником їхньої видачі. Але можна припустити, що МУО були видані для ТОВ “Невірос” і ТОВ “Укрбуд Девелопмент”.
Схожа ситуація і з дозволами на проведення будівельних робіт. KВ не вдалося знайти повні версії таких документів – лише перше погодження, яке ТОВ “Невірос” отримало від Інспекції державного архбудконтролю Києва ще в 2008 році та в якому немає жодних подробиць стосовно того, що саме було дозволено будувати на вказаній території. Втім, зважаючи на те, що у відкритих джерелах немає даних щодо претензій правоохоронців або інших контролюючих органів до таких дозволів, можна припустити, що з ними плюс-мінус було “все добре”, принаймні “на папері”.
Разом з тим, деякі деталі щодо запланованої забудови наявні у експертному звіті щодо розгляду проєктної документації із забудови за вказаною адресою, замовником якого виступило ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. На цю інформацію можна більш-менш “покластися”, адже у звіті зазначалося, що проєкт “відповідає вихідним даним на проєктування”. Так, відповідно до проєкту, йшлося про будівництво житлового будинку висотою 14-16 поверхів, у якому планувалося облаштувати 161 квартиру загальною площею 19,8 тис. кв.м. Крім того, в рамках цього ЖК, який отримав назву “Парк-хол “Горький”, забудовники хотіли побудувати коктейль-бар, ресторан, магазини, офіси, творчі майстерні, а також підземний паркінг на 99 машино-місць площею 1,6 тис. кв.м.
Будівництво відбувалося доволі швидко – вже 20 листопада 2014 року ТОВ “Невірос” подало до Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ) заяву про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта та видачу сертифіката про готовність цього об’єкта. Невдовзі після цього, 25 листопада того ж року, ДАБІ видала компанії такий сертифікат.
ЖК “Парк-хол “Горький” на карті
Ще у 2014 році навколо забудови на вул. Антоновича, 131 виник гучний скандал. Тоді очільниця школи №130 Марина Пищалковська вказувала на те, що будівництво паркінгу на цій території є небезпечним та несанкціонованим, адже “за початковим проєктом це мав би бути басейн для школярів”. Мовляв, забудовникам дозволили будувати “собі будинок, який вони потім в комерційних цілях використовують, а для школи вони будують прибудований басейн”. Також очільниця навчального закладу повідомляла, що вона надіслала запит до ДАБІ, і ще у вересні 2014 року інспекція їй повідомила, що будівництво басейну зовсім не передбачено, адже проєкт був змінений на прохання замовника будівництва. Очевидно, що “дотиснути” цю історію директорка школи №130 не змогла.
У свою чергу голова ради директорів державної корпорації “Укрбуд” Юрій Пелих (під брендом цієї корпорації зводився ЖК “Парк-хол “Горький”) у цей же період повідомляв ЗМІ, що “басейн там нема куди технічно втулить”, а паркінг насправді було зведено не для заробітку коштів – мовляв, паркомісця не є вигідними з точки зору рентабельності. При цьому, він звертав увагу на те, що коли проєктувався басейн і коли будувався будинок, якісь “люди розуміли, що басейна цього там ніколи не буде”. Також Пелих апелював тим, що “Парк-хол “Горький” – це елітний будинок, мешканці якого не дозволять, щоб там був прохідний двір. При цьому, він називав ТОВ “Невірос” шахраями, які хотіли обдурити людей і з якими вже немає зв’язку.
Чим відомі обвинувачені
За даними аналітичної системи Youcontrol, ТОВ “Ніверос” було засноване у червні 2001 року в Києві, але з 2016 року компанія має харківську “прописку”. Керівницею цієї ТОВки з 2019 року є Ірина Ніконова, її попередниками на цій посаді були Сергій Кузьмін, Іван Чуйко та Олексій Орловський. Власником даної компанії з 2016 року є громадянин Узбекистану Анвал Алімов, а засновником – фірма з Об’єднаних арабських еміратів “Самум Інвест Інк”, яка у 2012-2016 роках була зазначена як власник ТОВ “Ніверос”. Раніше, до 2012 року, кінцевим бенефіціаром вказаної ТОВки був вищезгаданий Сергій Кузьмін.
Столичне ТОВ “Укрбуд Девелопмент” було зареєстроване у червні 2004 року. Із вересня 2022 року керівником цієї компанії є Сергій Касапський, який з того ж періоду значиться її власником. До нього, в 2013-2022 роках, даною ТОВкою керував вищезгаданий Олег Майборода. Що цікаво, саме з вересня минулого року “Укрбуд Девелопмент” знаходиться в стані банкрутства.
Як неодноразово повідомляла KВ, вказана компанія довгий час знаходилася в орбіті впливу одіозного Максима Микитася. Останній найбільше відомий як голова вищезгаданої державної корпорації “Укрбуд” (2010-2016 роки). Саме “під прапорами” цієї структури у Києві та Київської області будувалися десятки житлових комплексів, але по факту більшість з них зводили приватні суб’єкти господарювання, якими володів сам Микитась або його близьке оточення.
Інвесторам ЖК “Парк-хол “Горький” відносно пощастило, адже їхній будинок був введений в експлуатацію у період розквіту “державно-приватного Укрбуду”. Справа в тому, що через п’ять років, у 2019-ому, через фінансові проблеми були заморожені роботи на всіх його будівельних майданчиках, а добудову житлових комплексів взяли на себе інші девелопери. У цей же період на ТОВ “Укрбуд Девелопмент” виник корпоративний скандал, у ході якого Максим Микитась звинувачував своїх “бізнес-компаньйонів” у “віджимі” компанії. Зокрема, він вказував на те, що до рейдерської атаки причетний його кум – вищезгаданий Олег Майборода.
У вересні 2022 року Максим Микитась повідомив, що після серії судових спорів йому було повернуто контроль над ТОВ “Укрбуд Девелопмент”. При цьому, він пообіцяв добитися компенсації втрачених фінансових активів та самостійно добудувати раніше “заморожені” житлові комплекси. Втім, наразі здійснити свої “наполеонівські плани” Микитась так і не зміг. І можна припустити, що однією з причин стали його проблеми з правоохоронними органами.
Зокрема, наразі Микитась офіційно є обвинувачуваним у справі щодо нанесення збитків Нацгвардії на суму більш ніж 81 млн гривень. За інформацією правоохоронців, це сталося внаслідок того, що вищезгадане ТОВ “Укрбуд Девелопмент” в 2016-2017 передало Нацгвардії 65 “більш дешевих” квартир у ЖК “Оберіг” (вул. Бориспільська, 21-45, Київ) замість передбачених спеціальною угодою на забудову 50 квартир та 30 паркомісць у ЖК “Аристократ” (вул. Євгена Коновальца, 34), який будувався на землі все тієї ж Нацгвардії.
Крім того, ще у січні 2023 року Спеціалізована антикорупційна прокуратура направила до ВАКС обвинувальний акт щодо Максима Микитася у справі щодо можливого надання хабара міському голові Дніпра Борису Філатову. За попередніми даними слідства, одіозний забудовник пропонував меру вказаного міста 22 млн євро за укладення з підконтрольними йому компаніями контракту з будівництва метрополітену в Дніпрі поза конкурсом.
Читайте: ВАКС на 60 діб продовжив термін тримання під вартою екснардепа Микитася
Достатньо скандальною є і персона Сергія Целовальника, який очолював Департамент містобудування та архітектури КМДА з серпня 2010 року по жовтень 2015 року. Журналісти, громадськість та експерти неодноразово звинувачували його у різних порушеннях, які, схоже, були скоєні “з корупційною метою”.
Найбільше Целовальнику “діставалося” за розробку проєкту “нового” Генерального плану Києва. Основними претензіями громадськості до цього документу були “конфлікт багатьох його положень з інтересами міста та зміна цільового призначення земельних ділянок виключно для забудовників”. Також тодішнього посадовця регулярно критикували за затвердження детальних планів територій (ДПТ), які мали б лише уточнювати положення існуючого Генплану міста, а по факту їх порушували – легалізували сумнівну житлову забудову промислових та лісових територій (наприклад, у Святошинському та Деснянському районах).
Вистачало й інших гучних інцидентів. Наприклад, у 2015 році стало відомо, що Сергій Целовальник та тодішній директор КО “Інститут генерального плану м. Києва” Сергій Броневицький фактично налагодили жваву торгівлю довідками, необхідними для оформлення права власності на земельні ділянки. Документи, які кияни мали отримувати безкоштовно, за фактом обходилися прохачам у середньому по 1700 грн за штуку. Навіть ексмер Києва, нині покійний Олександр Омельченко заявляв, що вважає головного архітектора столиці Сергія Целовальника винним у хаотичній та непродуманій забудові міста і пропонував позбавити його диплома архітектора.
Читайте: В хаотичной застройке города виновен Главный архитектор Киева Целовальник – Омельченко
Звільнившись з КМДА, Cергій Целовальник надовго зник з публічного простору. Остання згадка цієї особи датована минулим 2022 роком – тоді ЗМІ писали, що ексчиновник разом зі своїм сином, архітектором Антоном Целовальником, із початку повномасштабного вторгнення проходять службу в Силах оборони України.
Наступниками Сергія Целовальника на посаді очільника “містобудівного” департаменту столичної мерії були Ганна Бондар (нині – народна депутатка діючого IX скликання Верховної Ради від “Слуги народу”) та Юрій Тацій, які керували вказаним підрозділом на правах “в.о. директорів” протягом близько одного року. Надалі, 1 листопада 2016 року, на цю посаду вже на постійній основі було призначено Олександра Свистунова, який очолює Департамент містобудування та архітектури КМДА і досі.
Фото: колаж КВ