Столична міськрада затвердила цільову програму забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2025-2027 роки. На її реалізацію передбачено більш ніж вдвічі більше коштів, ніж планувалося витратити на аналогічну програму, яка завершується в 2024-ому – 13,4 млрд гривень проти 6,4 млрд. Найбільше фінансових ресурсів у найближчі три роки передбачається направити на закупівлю житла для військовослужбовців та членів їхніх родин – 7,2 млрд гривень на понад 2,5 тис. квартир. Крім того, столична влада збирається витратити 198,1 млн на забезпечення тимчасовим житлом внутрішньо переміщених осіб (ВПО), 13,1 млн на часткові компенсації молоді за придбані квартири тощо. Що цікаво, раніше така ж програма, над втіленням у життя якої займаються підлеглі заступника голови КМДА Вячеслава Непопа (на колажі ліворуч), не відзначалася значними відсотками виконання – не дивлячись на значні обсяги фінансування, рівень реалізації її заходів коливався в районі 50%.
Як стало відомо КВ, 21 листопада 2024 року депутатський корпус Київради затвердив Міську цільову програму забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, на 2025-2027 роки.
Суб’єктом подання відповідного проєкту рішення №08/231-1421/ПР від 19 вересня 2024 року виступила група депутатів – членів комісії міськради з питань житлово-комунального господарства і паливно-енергетичного комплексу (ЖКГ і ПЕК). У сесійній залі за погодження цього документу проголосували 87 народних обранців.
Згідно з прийнятим рішенням, на реалізацію вказаної програми протягом трьох років столична влада планує витратити 13,4 млрд гривень (12,3 млрд – з міського бюджету, 1,1 млрд – коштів населення та іпотечних житлових кредитів). Так, у 2025-ому на виконання її заходів передбачається направити 4,3 млрд, у 2026-ому – 4,2 млрд, у 2027-ому – 4,7 млрд. Фактично ці кошти поки що просто “зарезервовано”: при ухваленні бюджетів Києва на кожен наступний рік депутати прийматимуть окремі рішення стосовно того, скільки коштів можна або потрібно виділити з міської скарбниці на реалізацію даної програми.
Разом з тим, більше половини фінансових ресурсів – 7,2 млрд гривень (усі – з бюджету) – має бути витрачено на забезпечення житлом учасників бойових дій, осіб з інвалідністю внаслідок бойових дій, сімей загиблих та померлих учасників антитерористичної операції та Захисників і Захисниць України. На ці кошти передбачається закупити понад 2,5 тис. квартир, із яких 156 квартир – у житловому комплексі на вул. Кольцова, 24-а, замовником будівництва якого виступає підпорядковане столичній владі КП “Житлоінвестбуд-УКБ”.
Читайте: У КМДА придумали, як на 60% збільшити вартість будівництва житла для атовців
Крім того, 1,75 млрд гривень планується направити на забезпечення доступним житлом громадян “з числа окремих категорій відповідно до законодавства”; 1,28 млрд – на забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов, а також дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування; 1,11 млрд – на забезпечення благоустроєним житлом сімей, чиї помешкання постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій (в рамках цього заходу планується у т.ч. відновлювати пошкоджені квартири); 990,6 млн – на забезпечення житлом громадян, які перебувають на квартирному обліку.
Серед іншого, 495,3 млн гривень керівництво Києва має намір витратити на забезпечення житлом громадян, постраждалих внаслідок надзвичайних ситуацій (техногенних і природних) і громадян, чиє житло було визнано аварійним; 198,1 млн – на забезпечення тимчасовим житлом ВПО; 13,1 млн – на фінансово-кредитну підтримку молоді для забезпечення житлом (часткова компенсація вартості придбаних квартир. – КВ) тощо.
Як зазначено у затвердженій програмі, її мета – підвищення рівня забезпечення житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов. Розробником та відповідальним виконавцем цієї програми є Департамент будівництва та житлового забезпечення Київської міськдержадміністрації (КМДА), співвиконавцями – районні в Києві державні адміністрації (РДА).
Нагадаємо, наразі в Києві діє аналогічна програма, яка була затверджена рішенням міськради №4889/4930 від 14 липня 2022 року і яка розрахована на період 2022-2024 років. При її ухваленні столична влада збиралася витратити на реалізацію відповідних заходів 3,3 млрд гривень. Втім, надалі, з листопада 2022 року по листопад 2023 року Київрада чотири рази вносила до неї зміни, згідно з якими, зокрема, кошторис реалізації програми було збільшено майже вдвічі – до 6,4 млрд. На Хрещатику, 36 такі коригування пояснювали, серед іншого, необхідністю “коригування цін” – мовляв, витрати на неї розраховувалися відповідно до цін станом на 1 січня 2021 року, але наразі дані ціни виросли.
Читайте: Київрада докинула підлеглим Непопа півмільярда гривень на придбання квартир
У відкритих джерелах КВ не вдалося знайти звіт про виконання даної програми за 2022 рік. Втім, зважаючи на те, що вона була затверджена у другому півріччі вказаного року, можна припустити, що міська влада не реалізувала більшість запланованих заходів.
Разом з тим, згідно зі звітом за 2023 рік, на її виконання у минулому році міська влада витратила 1,85 млн гривень, що більше навіть запланованих у програмі цифр – 1,82 млн гривень. При цьому, відсоток виконаних чиновниками заходів не може вражати – лише 4 з 9 були виконані (44,44% виконання). Наприклад, у якості виконаних зазначені заходи із забезпечення житлом учасників бойових дій та членів їхніх сімей (витрачено 1,4 млрд гривень), забезпечення соціальним житлом громадян, які потребують поліпшення житлових умов та дітей сиріт ( 117,7 млн тощо).
Що стосується ефективності виконання програми у 2024 році, то відповідний звіт чиновники КМДА, вочевидь, підготують не раніше січня-лютого 2025-го – принаймні таким чином вони звітують по іншим своїм програмам. Втім, наразі Департамент житлового забезпечення КМДА вже підбив підсумки за 9 місяців поточного року. Так, із січня по вересень 2024-го чиновники виконали 5 з 9 заходів, витративши на це 625,1 млн гривень (план на рік – 2,9 млрд). Зокрема, 248,9 млн гривень було витрачено на придбання житла учасникам бойових дій та членам їхніх родин, 53,4 млн – на ремонтні роботи у 7 будинках, пошкоджених у результатів російської агресії тощо.
Як раніше повідомляла КВ, в цілому, столична влада явно не справляється із забезпеченням житлом тих, кого за законом вона має ним забезпечувати.
Наприклад, за даними звіту про виконання Стратегії розвитку Києва до 2025 року, в 2021 році середній термін перебування на квартирному обліку соціально незахищеними громадянами (на момент отримання ними житла) становив 12 років. Це дуже високий показник – на момент затвердження вказаної Стратегії столична влада прогнозувала, що він буде дорівнювати 5 рокам. При цьому, у звіті чиновники уточнили, що лише 0,2% пільговиків, які перебувають на квартирному обліку, у минулому році були забезпечені житлом, або їм було поліпшено житлові умови (прогноз – 5%). Аргументація таких цифр була звичною – виконавцям відповідних заходів не вистачає фінансування із міського бюджету Києва.
Читайте: Карантин і брак коштів: як команда Кличка виконувала Стратегію розвитку Києва в 2021 році
Досить показовою є і ситуація із переселенням в інше житло мешканців будинків, у яких людям вже де-факто не можна жити. Так, столична влада, “руками” КП “Спецжитлофонд”, ще у 2021 році повинна була збудувати житловий комплекс “Forest” на перетині вул. Мілютенка та вул. Шолом-Алейхема в Деснянському районі – у тому числі щоб надалі переселити до нього мешканців колишнього гуртожитку на вул. Мілютенка, 23-А, у якому громадянам було небезпечно жити через наявність близько чотирьох десятків видів хвороботворних грибків.
Втім, ці плани, які у владних кабінетах столичної мерії обговорювалися ще з 2016-го, досі не були реалізовані: станом на сьогодні збудована лише одна секція вказаного ЖК, а саме проведення робіт неодноразово цікавило посадовців державного архітектурно-будівельного контролю та правоохоронців, що призводило до накладення штрафів на забудовників та вручення підозр за фактами ймовірних “бюджетних розпилів”.
Читайте: Директору столичного КП “Спецжитлофонд” загрожує до 5 років в’язниці за службову недбалість
Незважаючи на усе це, міська влада із року в рік продовжує “накачувати грошима з міської скарбниці” ті комунальні підприємства, які відповідальні за будівництво та розподіл житла для “пільговиків” та інших категорій населення.
Зокрема, у вересні 2022-го Київрада погодила збільшення розміру статутного капіталу КП “Фінансова компанія “Житло-інвест” на 2 млрд гривень, фактично навіть не пояснивши, на що будуть витрачені ці фінансові ресурси бюджету Києва. Тоді депутатам лише повідомили, що ці кошти дозволять підприємству “реалізовувати певні статутні завдання та виконувати заходи Міської цільової програми забезпечення житлом громадян”.
Читайте: На поліпшення житлових умов: підлеглим Непопа “підкинули” 2 млрд гривень з бюджету Києва
А у листопаді 2024-го, в один день із прийняттям “нової житлової програми”, столична міськрада вирішила поповнити статутний капітал КП “Спецжитлофонд” на 3 млрд гривень. Ці гроші з бюджету Києва мають піти на формування т.зв. “маневреного фонду” – закупівлю приблизно 1 тис. квартир для тимчасового проживання ВПО, мешканців аварійних будинків та тих киян, які втратили житло під час ракетних обстрілів.
Не всі депутати Київради погоджуються із доцільністю таких витрат. Серед іншого, народні обранці вказують на те, що в бюджеті-2025 року просто не вистачить на це коштів і що у місті є низка інших напрямів життєдіяльності, які потребують фінансування зі скарбниці (наприклад, підтримка армії). Більше того – у сесійній залі стало відомо, що столиця вже має необхідну кількість “комунальних” квартир, які оформлені за вищезгаданим КП “Житло-Інвест” і які це підприємство ніяк не може розпродати. Проте, ці аргументи не мали ніякого результату.
Читайте: “Маневр на 3 млрд”: Київрада погодила збільшення статутного капіталу “Спецжитлофонду”
Департамент будівництва і житлового забезпечення КМДА з 2 липня 2021 року очолює Борис Работнік (на колажі праворуч). Діяльність цього департаменту з 2018 року контролює заступник голови КМДА Вячеслав Непоп (також є депутатом діючого IX скликання Київради від партії “УДАР”).
Комісією Київради з питань ЖКГ та ПЕК з 8 грудня 2020 року керує депутат Олександр Бродський (фракція “ВО “Батьківщина”). У минулому скликанні міськради у 2015-2020 роках Бродський, будучи членом фракції “Єдність”, очолював комісію з питань торгівлі, підприємництва та регуляторної політики.
Фото: КВ
Іван Кулик
КиївВлада
