Повномасштабна війна, обстріли, кадровий голод і постійні відключення електроенергії — саме у таких умовах працює аграрний сектор Київщини. Попри це, у 2025 році підприємства області зберегли виробничі потужності, наростили експорт та зміцнили позиції на європейському ринку. Як держава може допомогти аграріям, чого очікувати у наступному році та чому за дронами — майбутнє — читайте у матеріалі КВ.
Як стало відомо КВ з аналітичного звіту Міністерства аграрної політики та продовольства України, минулий 2025 рік відзначився жвавими темпами відновлення та технологічного оновлення сільськогосподарської галузі.
“Попри повномасштабну війну та складні погодні умови, аграрії зібрали 57,6 млн тонн зернових і 17,3 млн тонн олійних культур. Після завершення збирання кукурудзи загальний обсяг виробництва зернових очікується на рівні близько 60 млн тонн”, — зазначили у Міністерстві.
Нині український аграрний сектор посідає друге місце за обсягами виробництва зернових серед країн ЄС. 2025 року вдалося випередити Німеччину (45,2 млн тонн) та Польщу (36,5 млн тонн). Варто зазначити, що такі показники мають особливе значення в контексті євроінтеграційного курсу України.
Окрім цього, як передає аграрний портал UnavaFeed, аналітики вбачають появу нових тенденцій у цій сфері. Так, протягом 2025 року збільшилися обсяги експорту зернових культур, зріс попит на українські олійні культури на ринках ЄС та Азії, а перероблені продукти, серед яких — олія та шрот, вперше перевищили частку сирих товарів у низці категорій. Також Україна зміцнила позиції на ринку Північної Африки та Близького Сходу.
Попри задовільні обсяги врожаю, аграрії на Київщині стикаються з низкою ключових проблем. КВ поспілкувалася з підприємцями Київщини, щоб з’ясувати як вдалося їх подолати та що варто очікувати у 2026 році.
Війна
На думку аграріїв Київщини, обстріли та відключення електроенергії чи не найбільше впливають на роботу підприємств. Через тривалі знеструмлення фермери стверджують, що не можуть повністю зібрати та обробити врожай. Крім того, масовані атаки росіян на українські порти ускладнюють експорт продукції.
Як розповів КВ голова Асоціації фермерів та приватних землевласників Олександр Чубук, у минулому році врожаї на Київщині були задовільними. Практично всі культури вродили на рівні попередніх років, без якихось критичних катаклізмів.
“Частину врожаю ми так і не змогли зібрати. Зокрема, залишилася недозібрана соя і частково кукурудза. Для того, щоб зібрати культури потрібне тривале сушіння, а з електроенергією були серйозні проблеми. Сушарки або не працювали зовсім, або працювали з перебоями. Використовувати дизельні генератори складно — це значні додаткові витрати. У результаті частина врожаю залишилася просто в полі”, — зазначив він.
До того ж, на думку керівника СП ТОВ “Нива Переяславщини” Віталія Шакеля, війна суттєво ускладнила економіку аграрних виробництв: підприємства змушені працювати в умовах кадрового дефіциту, енергетичної нестабільності та порушеної логістики.
“Ми не маємо змоги захистити своїх людей повною мірою, багато спеціалістів мобілізовані, тривалі відключення електроенергії змусили нас залучати додаткові джерела енергоживлення, що значно підвищило собівартість продукції. Окрім того, розірвані звичні логістичні шляхи й багато з європейських спеціалістів, які обслуговують нашу техніку, просто бояться приїхати в Україну”, — зазначив він.
Читайте: Аграрії Київщини збирають врожай попри війну, дрони та примхи погоди
Не менш важливим є питання розмінування на Київщині. Як запевняють аграрії, трапляються поодинокі випадки падіння дронів або їх уламків на сільськогосподарські землі. Здебільшого це не завдає великої шкоди, але ризики для людей, безумовно, залишаються.
“Сучасна техніка — це автономна система, яка керується електронікою. Під час повітряних атак усе це не працює і ми повинні зупиняти роботи. Окрім того, після кожної атаки та збиття дронів ми змушені об’їжджати поля, створювати цілу службу, яка моніторить ситуацію, щоб, бува, не проґавити небезпечний предмет чи вибуховий пристрій, який може пошкодити техніку чи людей. Наразі з’явилася ще одна загроза, все частіше ворожі дрони розсипають міни, тому маємо бути вдвічі пильнішими”, — додав Віталій Шакель.
Аномальна зима
Як повідомляла КВ, по всій Україні фіксували значні перепади температури, що беззаперечно вплинуло на аграрний сектор. Подекуди температура повітря на Київщині падала до -23°C. Протягом зими енергетики працювали у посиленому режимі, щоб вчасно ліквідовувати наслідки негоди. Через негоду аграрії були вимушені вдаватися до альтернативних джерел обігріву.
“Найбільша загроза — це морози. Але завдяки сніговому покриву ми сподіваємося, що озимі культури, такі як пшениця та ріпак, добре перезимують. Якщо говорити про ягоди, зокрема й полуницю, то під снігом вони теж мають витримати. Без снігу за таких температур втрати були б значно більшими”, — розповів голова Асоціації фермерів та приватних землевласників.
За словами Віталія Шакеля, морози знищили частину культур, і дещо довелося пересіяти. Водночас він вважає, що сільське господарство в Україні — ризикований і дуже залежний від природи бізнес, тому зараз важливо з точністю дотримуватися технологій та доглядати за посівами.
“Восени випало достатньо вологи. Усі озимі культури отримали гарні можливості для росту, але якими вони вийдуть із зими, сказати важко. Хоча сніговий покрив є, але він невеликий, морози часом сягали -23 градусів. Ріпак при достатньому сніговому покриві витримує до -14 градусів, от і судіть самі. Із пшеницею трохи краща ситуація”, — зазначив керівник “Ниви Переяславщини”.
За дронами — майбутнє
Попри складні погодні умови, повномасштабну війну та коливання світових ринків, агросектор продовжує розвиватися й адаптуватися до реалій сьогодення. Нині українські виробники активно впроваджують системи точного землеробства та аналітичні платформи. Проте часто інноваційні технології використовують не за призначенням, а для того щоб перевірити поля після обстрілів на наявність уламків ворожих ракет.
“Поки що ми використовуємо їх (дрони, — КВ) для пошуку “подарунків” від ворогів. Нам головне наразі відстояти державу, зберегти людей, забезпечити українців якісним м’ясним продуктом, бо продовольча безпека — то наразі основа стійкості держави”, — додав керівник “Ниви Переяславщини”.
Аграрії переконують, що за агродронами – майбутнє. Використання технологій дасть змогу отримувати точні дані моніторингу посівів, відстежувати темпи обприскування пестицидами, оцінювати стан рослин за допомогою камер з різними сенсорами. До того ж це підвищить ефективність підприємств, скоротить їхні витрати та допоможе вчасно виявляти хвороби й шкідників.
Підтримка від місцевого самоврядування та держави
Як з’ясувала КВ, аграрний сектор стикається з низкою проблем — не лише воєнного, а й соціального характеру. Критично важливим в сучасних умовах є напрацювання механізмів для бронювання працівників. Адже навіть у часи цифровізації та автоматизації підприємства потребують компетентних спеціалістів.
“Сьогодні сільське господарство гостро відчуває кадровий дефіцит. Малі та середні фермерські господарства часто не можуть забронювати навіть одного-двох механізаторів, інколи — навіть керівника господарства. Бувають випадки, коли голову господарства мобілізують, і підприємство фактично перестає нормально працювати. Це призводить до занепаду господарств і серйозних проблем на місцях”, — зазначив Олександр Чубук.
Не менш значущими є фінансові труднощі. Нині аграрії можуть отримати допомогу від держави у вигляді часткового відшкодування вартості знищенної або пошкодженої сільськогосподарської техніки.
Як повідомляли у Міністерстві економіки, для того щоб подати заявку на компенсацію 25% вартості техніки, аграрні підприємства мають зареєструватися в Державному аграрному реєстрі. Потім потрібно обрати необхідну техніку чи обладання з офіційного переліку, який розміщений на сайті Мінекономіки, та придбати. Лише після повної оплати можна отримати кошти.
“Намагаємось самі зробити все, щоб почуватися в силі. Маємо давні стосунки із ЄБРР та МФК. Вони наші фінансові донори, прагнемо попри усі незлагоди, виконувати свої зобов’язання перед ними за кредитами, які отримали ще до війни. Співпрацюємо з банками щодо короткотермінових обігових коштів. У попередні роки отримували часткове відшкодування вартості техніки та обладнання українського виробництва”, — розповів Віталій Шакель.
Читайте: Війна та релокація: як фермери знаходять прихисток на Київщині та відновлюють агробізнес
Водночас, на думку керівника “Ниви Переяславщини”, органи місцевого самоврядування мають зосередитися на розвитку громад. Лише за наявності розвиненої інфраструктури, відремонтованих доріг та висококваліфікованих навчальних закладів люди залишатимуться жити на місцях.
“Компанія працює на сучасному високотехнологічному обладнанні, тому і люди, які його обслуговують, мають бути освіченими. Ми докладаємо для цього достатньо зусиль, сплачуємо податки і хочемо бачити розвинуту структуру, яка забезпечує потреби людей, щоб вони хотіли проживати у даній громаді. Ми готові надати робочі місця та конкурентну заробітну плату, а завдання місцевої влади забезпечити належні умови життя людей”, — зазначив аграрій.
Що далі
За даними аналітиків з UnavaFeed, у 2026 році ситуація залишатиметься напруженою, адже ринок реагує на конфлікти, торговельні обмеження та поведінку великих експортерів. Новий сезон стане показовим у тому, як глобальна економіка адаптується до структурних змін та ризиків.
“Планувати майбутній сезон у нинішніх умовах надзвичайно складно. Зважаючи на постійні обстріли, критичні проблеми в енергетиці та несприятливі погодні умови важко сказати, чого очікувати. Однак, головним завданням для нас залишається: вийти в поле, посіяти, виростити та зібрати врожай. Аграрний сектор буде працювати й надалі, попри важкі реалії, в яких ми живемо”, — зазначив Олександр Чубук.
“Зараз головне вистояти й зберегти державу, а бізнес тримається, не маємо іншого виходу. За нами наші колеги і їх родини, ми відповідальні за них і будемо робити все, щоб берегти цей наш світ”, — підсумував Віталій Шакель.
Нагадаємо, тисячі гектарів родючих сільгоспугідь Київщини заміновані вибухонебезпечними предметами. Якнайшвидше очищення від цих залишків війни важливе не лише для економіки країни, а й для продовольчої безпеки світу. За даними Мінагрополітики, у пристоличному регіоні потребують розмінування 9,4 тис. га сільгоспземель. Служби, національні оператори, відповідні міжнародні організації активно займаються гуманітарним розмінуванням, вже опрацьовані десятки гектарів в Броварах, Макарові та Великій Димерці, ведуться роботи в Ірпінській громаді. Та попри успіхи, фермери з інших районів продовжують чекати своєї черги.
Читайте: Хліб та міни: як сапери та фермери очищують Київщину від мін та вибухівки
колаж КВ
КиївВладаДарина Полішевська
