Столична міськрада в режимі секретності ухвалила Комплексний план стійкості Києва. За попередніми даними, до нього увійшло 20 заходів у сфері модернізації та захисту критичної інфраструктури (об’єктів і систем електро-, тепло- і водопостачання). Згідно проєкту, йшлося про загальну суму 61,6 млрд, але є попередні дані, що ці цифри в процесі обговорення було зменшено. Наразі відомо, що приблизно від 10 млрд до 30 млрд гривень планується виділити з бюджету Києва, а решту коштів “проситимуть” у держави. При цьому, Київрада клопотала перед Кабміном щодо внесення змін до законодавства, які мають спростити виконання цих проєктів – у т.ч. щодо розширення переліку енергообладнання, звільненого від ПДВ та ввізного мита, а також щодо обмеження підстав для відкриття кримінальних проваджень у сфері закупівель. Вочевидь, цей документ має на меті не лише допомогти пережити обстріли в умовах “наступної” зими, а й зняти претензії державної влади до керівництва Києва з приводу підготовки до надзвичайних ситуацій. Адже минулого тижня представлений містом План був “забракований” на засіданні РНБО – столиця була єдиним регіоном, чий план не був ухвалений.
Як стало відомо КВ, на сьогоднішньому позачерговому засіданні столична міськрада затвердила проєкт рішення №08/231-179/ПР від 6 березня 2026 року “Про питання забезпечення енергетичної стійкості територіальної громади Києва”.
Суб’єктами його подання виступили міський голова столиці Віталій Кличко, в.о. першого заступника голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) Петро Пантелеєв (на колажі праворуч) і Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА. У сесійній залі за ухвалення вказаного документу проголосували 92 депутати.
Згідно із погодженим проєктом, столична влада затвердила Комплексний план стійкості Києва та перелік його заходів, більшість з яких мають бути виконані до 31 грудня 2026 року. Усього до Плану увійшло 20 заходів на загальну суму 61,6 млрд гривень, у т.ч. встановлення обладнання для когенерації (газопоршневі двигуни, 3,4 млрд), фізичний захист ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6 (2,4 млрд), ремонт електричного обладнання цих ТЕЦ (1,5 млрд), фізичний захист Дарницької ТЕЦ (1,2 млрд), капітальний ремонт електрощитових (300 млн), влаштування захисту 2 рівня на об’єктах водопостачання та водовідведення (3 млрд) тощо.
Частину заходів – орієнтовно на суму від 10 до 30 млрд гривень – столична влада, вочевидь, планує виконати за рахунок коштів міського бюджету, задля чого столичній міськдержадміністрації було надано доручення подати на розгляд Київради проєкт щодо внесення змін до столичного бюджету. Крім того, як мінімум 6 з вищезгаданих заходів на загальну суму 37,8 млрд гривень міська влада планує виконувати із залученням фінансових, технічних та інших ресурсів центральних органів виконавчої влади. По решті заходів джерела фінансування поки що не визначені. Зазначимо, що, ймовірно, це – лише частина плану, адже раніше була інформація, що окремі положення цього документу “засекречені”, адже містять дані з обмеженим доступом.
“Комплексний план стійкості Києва сформований з урахуванням потреби у децентралізації генерації та забезпеченні резервного живлення, передбачає заходи з відновлення пошкоджених [російськими обстрілами] об’єктів теплозабезпечення, ремонту та відновлення мереж, впровадження систем резервного електроживлення для об’єктів критичної інфраструктури (теплопостачання та водопостачання), фізичного захисту відновлених об’єктів, а також включає підготовку енергетичної інфраструктури до опалювального сезону 2026–2027 років”, – повідомляється у пояснювальній записці до затвердженого проєкту рішення.
При цьому, задля отримання коштів з державного бюджету цим же рішенням було ухвалено направлення відповідного звернення до Кабінету Міністрів України, у якому повідомляється про потреби у фінансуванні, а також наголошується на “необхідності внесення змін діючого законодавства для можливості реалізації заходів Комплексного плану стійкості Києва”. Так, йдеться про те, що деякі проєкти міська влада не зможе виконати без коригування законодавства та різних нормативних процедур, а деякі було б швидше і економічно вигідніше реалізувати, якщо до законодавства все ж будуть внесені зміни.
Усього міська влада надала уряду 7 відповідних рекомендацій, у т.ч. щодо спрощення доступу до земельних ділянок (примусове встановлення сервітутів та спрощена зміна цільового призначення земельних ділянок для розміщення об’єктів генерації поруч з об’єктами критичної інфраструктури), дерегуляції проєктування та експертизи (скасування обов’язкової експертизи для типових проєктів когенерації та модульних котелень, запровадження декларативного принципу для об’єктів I–II категорії складності), спрощення порядку буріння свердловин (повідомний порядок замість дозвільного для свердловин резервного водопостачання об’єктів критичної інфраструктури), податкових та митних стимулів (розширення переліку обладнання, звільненого від ПДВ та ввізного мита, спрощення митного оформлення критичного енергообладнання), захисту замовників від кримінального переслідування (закріплення презумпції добросовісності, обмеження підстав для відкриття кримінальних проваджень у сфері закупівель, запровадження механізму судової медіації) тощо.
“Запропоновані рекомендації є комплексним механізмом дерегуляції та оптимізації нормативно-правової бази, спрямованим на прискорення процесів відновлення та розвитку енергетичної інфраструктури не лише столиці, а й усієї країни. Їх головним принципом є поєднання швидкості реалізації рішень із дотриманням ключових вимог безпеки та забезпеченням належної підзвітності. У разі невнесення змін та неврахування запропонованих рекомендацій виникає реальна загроза порушення встановлених строків реалізації заходів Комплексного плану стійкості Києва. Це призведе до затягування процедур, ускладнення виконання ключових заходів та фактичного відтермінування введення в дію необхідних об’єктів енергетичної та комунальної інфраструктури. Як наслідок, зростають ризики для стабільного функціонування систем життєзабезпечення столиці та належної підготовки до опалювального сезону 2026–2027 років”, – підкреслюється у зверненні до Кабміну.
Обговорення цього проєкту рішення відбувалося в “закритому режимі” – тобто без онлайн-трансляції цієї частини пленарного засідання в YouTube. Це було пов’язано якраз із “секретністю” деяких даних, які депутатам презентувала КМДА. З цієї причини наразі важко встановити, які саме правки депутатський корпус вніс до вказаного проєкту рішення – за наявними даними, було погоджено два коригування, а ще одна запропонована зміна не набрала необхідної кількості голосів. При цьому, за інформацією КВ, вищезгадана загальна сума була зменшена, однак на скільки, стане відомо, схоже, пізніше.
Ще на початку пленарки мер Віталій Кличко висловився з приводу важливості вказаного документу. Так, він заявив що міська влада дійсно розраховує на підтримку центральної влади у питаннях виділення фінансування на реалізацію вищезгаданих заходів. Також Кличко вкотре наголосив, що столиця завжди оперативно реагувала на усі виклики, пов’язані з функціонуванням критичної інфраструктури в умовах російських обстрілів.
“Складається враження, що держава не висловлює великого бажання допомагати. І, на жаль, багато процесів переходить в політичну складову. Кожен знає, яка велика у нас інтенсивність обстрілів. Особливо об’єктів критичної інфраструктури. Цей план наростить спроможність протистояти загрозам, які були і будуть. Бо не є таємницею, що наміри ворога – знищити інфраструктуру українських міст. Київ був, є і залишається ключовою метою ворога. Київ будували за принципом повної децентралізації енерго- і теплопостачання. Ми ставимо амбітне завдання розвивати розподільну генерацію, будувати резервні системи живлення і теплопостачання [тощо]. Йдеться про колосальні кошти. План сформований реалістично. Йдеться не про ідеї чи концепції. Це – план конкретних дій, які ми почали реалізовувати. До речі, на кожній зустрічі з іноземними партнерами я завжди говорю, що нам потрібна їхня допомога. Тому, сподіваюсь, усі розуміють, що зараз не до політики, і потрібно працювати спільно”, – підкреслив Віталій Кличко.
Нагадаємо, 3 березня на засіданні Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) було затверджено плани стійкості для всіх українських областей та обласних міст, крім Києва. Як зазначив пізніше головуючий на цьому засіданні президент Володимир Зеленський, столиці було надано додатковий час на підготовку відповідних змістовних документів, адже на сьогодні вона була не готовою, як і, цитуємо, “на цю зиму”. Ці плани стосуються оновлення захисту для інфраструктури, логістики, основних енергетичних об’єктів, відновлення об’єктів після російських ударів, забезпечення додаткових спроможностей енергетики.
У відповідь на такі звинувачення мер Києва Віталій Кличко заявив, що комплексний план стійкості міста, який представила столиця на засіданні РНБО, потребує участі й допомоги держави. За словами очільника міста, пропозиції до плану були вчасно подані Міністерству розвитку громад та територій, але в загальний бюджет допомоги країни містам у втіленні планів стійкості уряд Київ не включив. Крім того, Кличко підкреслив, що плани, представлені іншими містами, були підписані головами їхніх військових адміністрацій, тоді як у випадку з Києвом такий документ, цитуємо, змушують підписати мера. Міський голова Києва назвав це прикладом «особливого» ставлення до столиці – мовляв, знову не обходиться без політики.
Надалі, 4 березня, Кабінет Міністрів України повідомив про створення Координаційного центру для реалізації Планів стійкості регіонів України, а також про затвердження положення про його роботу. Очолила цей центр Премʼєр-міністр України Юлія Свириденко. До його складу увійшли представники профільних міністерств і центральних органів виконавчої влади, представники Верховної Ради, Офісу Президента, голови обласних військових адміністрацій та державних компаній, зокрема НЕК «Укренерго», НАК «Нафтогаз України», АТ «Укрзалізниця». Основними завдання Коордцентру було названо координацію дій всіх причетних органів центральної і місцевої влади для вчасної і належної реалізації планів стійкості регіонів відповідно до ключових напрямків: інженерно-технічного захисту енергообʼєктів, розвитку розподіленої генерації, забезпечення безперебійного теплопостачання, безперебійного водопостачання та водовідведення.
Врешті-решт, 5 березня Віталій Кличко оголосив про проведення 9 березня пленарного засідання, на якому буде розглянуто вказаний план. За його словами, міська влада вирішила обрати процедуру затвердження цього документу Київрадою саме для того, щоб потім його міг підписати мер (він, мовляв, не може одноосібно затверджувати такі документи), а не голова Київської міської військової адміністрації. Втім, учора пленарка не відбулася – за наявними даними, через відсутність кворуму. Врешті-решт, засідання було перенесено саме на сьогодні.
Нагадаємо, що з початку 2026 року КП “Київтеплоенерго” спрямувало понад 616 млн гривень на встановленняв столиці когенераційних установок (міні-ТЕЦ) і супутні роботи. Всього ж за останні півтора роки на такі роботи було спрямовано 2,77 млрд гривень, а ще на понад 1 млрд гривень закупили самих установок. Все це повинно посилити енергетичну стійкість столиці.
Читайте: Київ розгортає когенерацію
Департамент житлово-комунальної інфраструктури КМДА з 17 липня 2017 року очолює Дмитро Науменко. Останній наразі є обвинуваченим у справі щодо можливої розтрати бюджетних коштів при будівництві водопроводу на вул. Зрошувальній у Дарницькому районі Києва. За роботу вказаного департаменту не перший рік відповідає вищезгаданий заступник голови КМДА Петро Пантелеєв, який нині є в.о. першого заступника очільника столиці Віталія Кличка.
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
