На початку червня 2023 року голови РДА Києва закликали Віталія Кличка подати у відставку. Між тим, очільник столиці залишився при посаді, а четверо голів міських райадміністрацій були звільнені президентом Зеленським. Причин цього кадрового рішення називали дві – проблеми із укриттями та неадекватні закупівлі. Напередодні опалювального сезону 2023-24 років КиївВлада вирішила поспілкуватися із головами столичних районів, щоб зрозуміти, до чого готується місцева влада і на що слід чекати мешканцям. Першим із десяти керівників РДА із виданням зголосився поговорити виконуючий обов’язки голови Святошинської РДА Василь Григоренко. Про стосунки із попередником, укриття, закупівлі, проблеми в комунальному секторі читайте інтерв’ю Василя Григоренка нашим журналістам.
KВ: Після трагедії із загибеллю людей біля входу в одне з укриттів Деснянського району, питання бомбосховищ в рази загострилося для усіх районів столиці. Що з укриттями в Святошинському районі?
Василь Григоренко: Питання є. Воно менш актуальне для масивів так званої сталінської забудови, де конструктивно були передбачені укриття, і гостріше – для масивів, які будувалися значно пізніше. Основна проблема в тому, що наразі по низці об’єктів освіти, нема можливості облаштувати укриття в підвалах.
KВ: Але це ж не означає, що укриття збудувати неможливо?
Василь Григоренко: Звичайно. Ми вже отримали топографічні зйомки та зробили бюджетні запити на виготовлення проєктів підземних укриттів для шкіл, які передбачають проведення комплексу робіт таких як: геодезичне вишукування, щодо стану грунту та глибни залягання грунтових вод.
KВ: Коли я чую слово “укриття”, то уявляю старий підвал в, якому, в кращому випадку, пофарбовані стіни. При цьому тими самими соцмережам гуляють десятки ескізів модернових бомбосховищ…
Василь Григоренко: Так, дуже багато комерційних, гуманітарних, спонсорських проєктів існує. Києву сьогодні потрібні, в тому числі укриття, що захищатимуть від осколкових уражень і якраз такий тип укриттів активно просувається у соцмережах, про які ви згадали. У району також є своя візія, щодо подібного типу об’єктів. Наприклад, облаштування підземнтх укриттів укриття з вентиляцією і усім необхідними під вуличними спортивними майданчиками.
KВ: На скільки людей сумарно розраховані укриття в Святошинському районі?
Василь Григоренко: На сьогодні ми дещо наростили кількість укриттів – покриття на 10% більше за населення району. Офіційно, згідно перепису, в районі проживає 340 000 людей, укриття в можуть вмістити 375 000 людей. Це вдалося шляхом домовленостей з інститутами, приватними підприємствами, приводили до ладу комунальні укриття. Але Біличі, Борщагівка, Нивки – це все ще проблемні місця, над якими ми працюємо.
KВ: Чи всі школи обладнані укриттями до 1 вересня? Всі з них вийдуть на очне навчання?
Василь Григоренко: Що стосується навчального року, ми єдиний район міста Києва, що не має проблем з офлайн початком нового навчального року. Проблема є буквально в 4 закладах освіти, але це питання, знову ж таки, відсутності стандартів для підземних укриттів. Одним з таких закладів освіти є Ліцей №154. Там поруч є коледж НАУ і новозбудований житловий комплекс, з якими ми домовились про користування укриттями. Ось так, шляхом домовленостей, ми поки вирішуємо це питання і паралельно проектуватимемо укриття.
KВ: Спілкуючись з вашими колегами з інших районів, а також з мерами міст Київщини, журналісти КиївВлади часто чують нарікання, що відкриті в режимі 24/7 укриття перетворюються на місця ночівлі для безхатьків. Згодні, що така проблема існує?
Василь Григоренко: Є таке. І крадуть з укриттів також, що поробиш… Пропрацьовуємо варіант взяття частини приміщень під охоронну охоронними компаніями.
KВ: До речі, район зміг набрати у цьому році перші класи, бо знову ж таки ваші колеги жаліються, що багато дітей вивезли і у перший клас нема кому йти?
Василь Григоренко: Першачків в нас багато: ми набрали 126 перших класів, що на 13 більше, ніж минулоріч. А проблема, про яку ви кажете дійсно є. Знаю, що деяких районах близько 40% дітей виїхали, відповідно і недобори в перші класи. А у нас приріст першачків порівняно з минулим роком складає 10%.
KВ: Наскільки Святошинський район готовий до цієї зими?
Василь Григоренко: Все опалення в районі відбувається за рахунок котелень, в нас немає ТЕЦ. Звісно, це було проблемою під час блекаутів. Зараз у “Київтеплоенерго” 90% котелень мають генератори і необхідний запас палива. Всі школи з генераторами й всі пункти незламності теж. У випадку блекауту ми також готові піднімати воду з бюветів, тобто населення буде забезпечено водою. Сформовані бригади, які постійно на зв’язку і реагуватимуть у надзвичайних ситуацій. Та й труби у найбільш критичних точках ми замінили. От нещодавно виконали ремонт на магістральному трубопроводі. Між двома теплокамерами замість пошкодженної проклали нову сталеву трубу діаметром 700 мм з гідроізоляцією та утепленням. Якщо не буде потужних прильотів, то з цією зимою ми впораємось.
Звичайно, в нас досі є зношені міжбудинкові й міжквартальні мережі. Вже є труби для заміни критичних ділянок трубопроводів опалення, чекаємо на поставку труб тепловодопостачання.
KВ: Київ став одним з лідерів за кількістю прийнятих ВПО. Як ведеться робота з цією категорію населення на районному рівні?
Василь Григоренко: В нашому районі офіційно проживає 27166 внутрішньо-переміщенних осіб віком старше 18 років й 4 525 дітей. Вони усі зареєстровані у службі соціального захисту, де отримують виплати. Увесь ресурс, що ми можемо направити на допомогу внутрішньо-переміщенним особам і військовим, обов’язково йде туди.
Це стосується й культури: наш Центр культури “Святошин” оголосив набір у хор для військових і цивільних для підтримки один одного та профілактики посттравматичного синдрому – вокалотерапія.
Робота ведеться і в напрямку працевлаштування. Всім, хто сьогодні бажає йти працювати в комунальні служби, може бути надане місце у відремонтованому міні-гуртожитку, який ми створили. Але будемо відверті, що на заробітну плату у 10-12 тисяч готові не всі. Проте, бажаючі все ж таки є. І так як працюють люди зі статусом ВПО – навіть наші кияни іноді так не працюють. Дехто працював комунальником у своїх містах, і це не є для них новою роботою, дехто перекваліфікувався. Переважно йдуть працювати жінки.
KВ: Чому жінок-комунальників влаштовується більше?
Василь Григоренко: Для того, щоб влаштуватись чоловіку офіційно на роботу, йому треба пройти через військомат. І це стає наріжним каменем. Тому й працевлаштовуються в основному жінки. Ми можемо забронювати 50% від працівників призовного віку. В нас є дефіцит працівників. Зокрема, 40% двірників нам просто не вистачає.
KВ: Як Святошинський район допомагає військовим? Чи ведеться робота з волонтерами?
Василь Григоренко: Ми згуртувались з фондами та бізнесом. Про що йде мова? Наприклад, район на регулярній основі спільно з Громадською спілкою “Асоціація волонтерських команд України”, Благодійною організацією “Міжнародний благодійний фонд “Сприяння розвитку медицини”” та ПрАТ ВКК “СТС” передає продукти харчування підрозділам ГУР. До речі, вже придбали та плануємо до Дня Незалежності України передати підрозділу ГУР автомобіль Ford Ranger.
Також підприємці району зібрали кошти на ШВЛ, який передедали війсковому хірургу 251 ОБ ТрО, що проходить службу на Бахмутському напрямку. Громадська спілка “Асоціація волонтерських команд України” придбала та передала військовим 321-ої бригади Сил територіальної оборони міста Києва автомобіль Land Rover – район був поряд і сприяв волонтерам. Провели захід по збору коштів на дрони для 131 окремого батальйону територіальної оборони – зібрали 250 000 грн.
Є також бажання створити реабілітаційний центр для військових. У РДА таких потужностей нема, але якщо на рівні міста дадуть добро, можна разом шукати донати. Там має бути і психологічна реабілітація, і центр дозвілля. Де військові зможуть поспілкуватись з побратимами, отримати розраду та кваліфіковуну медичну допомогу. Місце знайдемо…
KВ: Чи є думки, де можна розташувати такий реабілітаційний центр?
Василь Григоренко: В нас в районі 4,5 тисячі мешканців воюють, це тільки ті, хто офіційно прописані. А завтра тут буде можливо жити 10 000 тих, хто повернеться з фронту.
Є декілька занедбаних будівель, які не експлуатуються. Тож, вони можуть стати місцем для реабілітаційного центру. Зокрема, будівля на вулиці Верховинній, 39.
Але це гра в довгу, потреба є вже зараз. Наразі опрацьовуємо варіант облаштування реабілітаційних кабінетів по району.
Фото: тут може бути реабілітаційний центр для воїнів
KВ: До речі, про багатоповерхівки. Громадські активісти критикують в тому числі Святошинський район, що під ЖК віддаються зелені зони.
Василь Григоренко: Є така критика. Не буду заглиблюватися в питання, чи доречна вона на адресу РДА, але позицію маю: зелені зони потрібно максимально зберегти. З одного боку, в нас є ще вільне місце, в нас не така щільна забудова як, наприклад, в центральних районах. З іншого в нас є вікові сосни, справжній природній спадок. Це варварство перетворювати його на житлові комлекси. Хочете будувати й інвестувати – вкладайте в бази відпочинку, табори для дітей, до нашого району дотична чудова природа і це треба враховувати. І ці ж бази будуть заповнюватися дітьми, бо потреба є – місто щорічно закуповує путівки для відпочинку дітей. Але поки це мої мрії й фантазії, давайте поки йде війна концентруватися на реаліях.
KВ: Зараз місцеву владу критикують за закупівлі, які не на часі: барабани, бруківка, декоративні саджанці…
Василь Григоренко: Перше, з чого я почав, коли став в.о голови Святошинської РДА (Президент України 1 липня 2023 року звільнив з посади голову Святошинської РДА Сергія Павловського, – КВ) це взяв ручку і переглянув заплановані закупівлі. Повикреслював все, що зараз не на часі. Не потрібні нам зараз нові стільці, оргтехніка, кондиціонери, ремонти в кабінетах, зрізав закупівлі навіть на туалетний папір подекуди. Відкоригував і з урахуванням першочерговості перенаправили 18 млн. зі спеціального фонду на облаштування укриттів в закладах освіти.
Я одразу попередив підлеглих, що не треба ставити питання, що не є терміновими. Питання фарбування стін в під’їзді не є зараз критично важливим. Найменша можливість зараз має бути спрямована на безпеку та підготовку до зими.
Але не все пішло під ніж. Була, наприклад, дискусія, чи варто робити ремонт у тенісному клубі. Багато, хто говорить не на часі, але я зайшов декілька разів туди і кожного разу бачив військових. То може й на часі? Людям теж треба берегти своє ментальне здоров’я й мати якесь дозвілля.
Також оголосили реконструкцію нежитлової будівлі на Якуба Коласа, 8а для надання соціальних та реабілітаційних послуг для осіб з інвалідністю. Об’єкт великий, але потреба в ньому є і буде.
KВ: Кажуть, що у вас були складні стосунки із головою РДА Сергієм Павловським, а зараз команда, яку він набирав у район навіть саботує вашу роботу.
Василь Григоренко: З колишнім головою РДА ми іноді мали різні погляди на речі з огляду на різний життєвий досвід, але в цілому перебували у нормальних робочих стосунках.
Стосовно ж саботування, скажу так: іноді буває саботування роботи адміністрації, іноді досить велике. Подробиць не буде, адже проблема вирішуються. Кадрові рішення зараз на часі і вони є. Ну і однодумці є, які хочуть працювати на благо держави і працюють.
Також концентруюсь на роботі з громадськістю, з волонтерами. Вперше за 3 роки зібрав людей і просто поговорив. Про болі, про мрії, про потреби.. Деякі питання вдалось вирішити – простим діалогом, бо рішення лежали на поверхні, їх просто не шукали…
KВ: Чи бачите ви себе на посаді голови Святошинської РДА без приставки в.о.?
Василь Григоренко: Сьогодні це вирішувати не мені. Якщо буде такий наказ, то однозначно будемо працювати і його виконувати.
KВ: Якщо трохи пофантазувати, який Святошинський район буде для вас ідеальним?
Василь Григоренко: Після перемоги треба шукати інвесторів і будувати сучасні будинки по новим технологіям. Отак, почати, наприклад, з Південної борщагівки або Нивок, й йти далі. Будинок збудували, переселили людей, старий знесли. І таким чином омолоджувати Святошинський район. Але це дуже глобально. Це все після Перемоги.
Фото: Євген Лоюк.
