Наші бійці поза фронтом: одужуйте й повертайтеся додому!

Наші бійці поза фронтом: одужуйте й повертайтеся додому!

Юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” привітали бійців, які лікуються  в Київському головному клінічному військовому госпіталі.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  

Вони віддають свої життя заради України, заради нас із вами, і потребують нашої підтримки. В країні йде неоголошена війна, але багато хто про це забуває. Проте щодня на сході країни йдуть бої й до шпиталів потрапляють наші військові.

Ми, юні журналісти, впродовж останніх чотирьох років приходимо до головного військового шпиталю країни, щоб підтримати бійців. І майже завжди зустрічаємося з позитивним настроєм поранених військових , які намагаються не падати духом. Не зважаючи на те, як болять їхні душі й  тіла, наші захисники жартують, всміхаються й підтримують розмову.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

42-річний Віктор мріє підвестися на ноги, проте зараз змушений говорити з нами лежачи.  Він з Черкаської області, і вдома на нього чекає двоє діточок, а перед початком війни чоловік грав у духовому оркестрі. Він отримав осколкові  поранення  під час бойових дій, і досі не відчуває ні руки, ні ніг. Але сподівається на одужання.

“Всіх цих життів воно не варте, але земля-то наша. І ми повинні її відстояти”, – каже Віктор.

“Більше за все  я хочу, щоб усі ці сліпі до реалій люди відкрили нарешті свої очі, і подивилися на світ тверезо,”- каже Микола з Одещини. На запитання, чим він займався до війни, жартівливо відповідає: “Правду не скажу, а брехати не буду.”

19-ти річний Ярослав родом з Луганська, до війни  юнак навчався в аграрному технікумі. Війна підкралася до нього зненацька. Під час голосування за приєднання Луганської області до Росії, після того як 80 відсотків населення підтримало цю ідею, він перебрався на територію України й  став бійцем добровольчого батальйону. Під час одного з боїв Ярослав отримав поранення. Хлопець мріє якнайшвидше одужати і продовжити освіту.  

Такі різні долі пов’язала ця страшна війна. Хтось молодий, хтось старший, хтось за професією музикант, хтось інженер. Але об’єднує цих людей їх мужність, їх сила духу і їх віра в свою країну.

Ми прийшли до шпиталю зі своїми вітаннями, з піснями, з дитячими листами й малюнками, з солодощами й домашньою випічкою, янголиками, які виготовила з соломи Юля Позніхеренко.

– Я їх плела всю ніч, вклала стільки душі й молитви, що переконана: вони обов’язково допоможуть одужати пораненим бійцям, – каже Юля.

Ми всі бажаємо військовим найшвидшого одужання й повернення до своїх домівок. А ще висловлюємо бажання усіх, щоб війна закінчилася!

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  

KиевVласть

Автор:
Івана Самойленко
Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Хронічний адміністративний безлад: аудитори Кличка оцінили роботу “Київзеленбуду”
Хронічний адміністративний безлад: аудитори Кличка оцінили роботу “Київзеленбуду”
09:00 За даними аудиторів КМДА, в 2022-2024 роках посадовці КО “Київзеленбуду” прописували у тендерах на закупівлю товарів та послуг дискримінаційні та непрозорі вимоги, але…
Борщагівська сільрада за понад 82 млн гривень замовила будівництво спорткомплексу
Борщагівська сільрада за понад 82 млн гривень замовила будівництво спорткомплексу
09:00 Попри війну, у деяких громадах Київщини не втрачають оптимізму та активно інвестують мільйони у розвиток. Нещодавно Борщагівська сільрада за понад 82 млн гривень…
7,5 млрд гривень на три роки: Київрада ухвалила нову програму екологічного благополуччя
7,5 млрд гривень на три роки: Київрада ухвалила нову програму екологічного благополуччя
09:00 Київрада вирішила, що у 2026-2028 роках на виконання завдань Комплексної міської цільової програми екологічного благополуччя столиці треба буде витратити 7,5 млрд гривень. Найбільше…
Banner
QlU7mDx4