Наші бійці поза фронтом: одужуйте й повертайтеся додому!

Наші бійці поза фронтом: одужуйте й повертайтеся додому!

Юні журналісти ІТА “ЮН-ПРЕС” привітали бійців, які лікуються  в Київському головному клінічному військовому госпіталі.

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  

Вони віддають свої життя заради України, заради нас із вами, і потребують нашої підтримки. В країні йде неоголошена війна, але багато хто про це забуває. Проте щодня на сході країни йдуть бої й до шпиталів потрапляють наші військові.

Ми, юні журналісти, впродовж останніх чотирьох років приходимо до головного військового шпиталю країни, щоб підтримати бійців. І майже завжди зустрічаємося з позитивним настроєм поранених військових , які намагаються не падати духом. Не зважаючи на те, як болять їхні душі й  тіла, наші захисники жартують, всміхаються й підтримують розмову.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”
 

42-річний Віктор мріє підвестися на ноги, проте зараз змушений говорити з нами лежачи.  Він з Черкаської області, і вдома на нього чекає двоє діточок, а перед початком війни чоловік грав у духовому оркестрі. Він отримав осколкові  поранення  під час бойових дій, і досі не відчуває ні руки, ні ніг. Але сподівається на одужання.

“Всіх цих життів воно не варте, але земля-то наша. І ми повинні її відстояти”, – каже Віктор.

“Більше за все  я хочу, щоб усі ці сліпі до реалій люди відкрили нарешті свої очі, і подивилися на світ тверезо,”- каже Микола з Одещини. На запитання, чим він займався до війни, жартівливо відповідає: “Правду не скажу, а брехати не буду.”

19-ти річний Ярослав родом з Луганська, до війни  юнак навчався в аграрному технікумі. Війна підкралася до нього зненацька. Під час голосування за приєднання Луганської області до Росії, після того як 80 відсотків населення підтримало цю ідею, він перебрався на територію України й  став бійцем добровольчого батальйону. Під час одного з боїв Ярослав отримав поранення. Хлопець мріє якнайшвидше одужати і продовжити освіту.  

Такі різні долі пов’язала ця страшна війна. Хтось молодий, хтось старший, хтось за професією музикант, хтось інженер. Але об’єднує цих людей їх мужність, їх сила духу і їх віра в свою країну.

Ми прийшли до шпиталю зі своїми вітаннями, з піснями, з дитячими листами й малюнками, з солодощами й домашньою випічкою, янголиками, які виготовила з соломи Юля Позніхеренко.

– Я їх плела всю ніч, вклала стільки душі й молитви, що переконана: вони обов’язково допоможуть одужати пораненим бійцям, – каже Юля.

Ми всі бажаємо військовим найшвидшого одужання й повернення до своїх домівок. А ще висловлюємо бажання усіх, щоб війна закінчилася!

Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”  

KиевVласть

Автор:
Івана Самойленко
Поділитися
Поділитися
Поділитися
Рекомендуємо до перегляду
Дискримінаційні тендери і завищення цін: аудитори Кличка перевірили діяльність КП “Київавтошляхміст”
Дискримінаційні тендери і завищення цін: аудитори Кличка перевірили діяльність КП “Київавтошляхміст”
09:00 Департамент внутрішнього фінансового контролю та аудиту КМДА встановив, що керівництво КП “Київавтошляхміст” за період з початку 2023 року по жовтень 2025 року допустило…
Фінішна пряма: реконструкцію Шулявського шляхопроводу повинні завершити до кінця 2027 року за 605 млн гривень
Фінішна пряма: реконструкцію Шулявського шляхопроводу повинні завершити до кінця 2027 року за 605 млн гривень
09:00 Багатостраждальний Шулявський шляхопровід наближається до фіналу реконструкції, що триває вже майже вісім років. Відповідальна за це комунальна “Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд Києва” без…
«Якщо сьогодні випасти з глобальних процесів – завтра ти вже не зможеш у них повернутися», – ректор КНУ Бугров
«Якщо сьогодні випасти з глобальних процесів – завтра ти вже не зможеш у них повернутися», – ректор КНУ Бугров
17:26 Виборча кампанія на посаду очільника Київського національного університету  ім. Тараса Шевченка цьогоріч супроводжується активним застосуванням інструментів інформаційного тиску. Поки анонімні Telegram-канали тиражують закиди…