Роками Київщина потерпає від стихійних звалищ та переповнених полігонів, а окупація ще погіршила цей і так катастрофічний стан. Будівельного сміття, що і раніше складало чималу частку відходів, в рази побільшало через уламки розбитих та демонтованих будинків. Знайти нове життя для відходів будівництва вирішили в Гостомелі. Таке сміття тут переробляють на нові матеріали, з яких планують побудувати 450 квартир у новому урбаністичному кварталі. Хто і як в Гостомелі впроваджує новації – дізнавалася КВ.
Як стало відомо KВ, після нашестя рашистів на Київщині налічують понад 144 тисяч тон будівельних відходів. Про це пише інтернет-видання Property Times.
Майже половина всього будівельного сміття в Україні вивозиться на полігони. Інколи, ці полігони навіть не пристосовані для зберігання такого типу відходів.
До війни понад 8 500 га України було зайнято відходами, а сміттєві полігони кожен рік поповнювались приблизно на 15–17 мільйонів тон відходів.
Тільки на Київщині за підрахунками Київської школи економіки станом на кінець 2022 року налічувалося 144 тисяч тон будівельних відходів. І це при тому, що певна частина будинків й досі залишалась не демонтованою. В постраждалій Ірпінській громаді загальний обсяг будівельного сміття, який утворився внаслідок активних бойових дій, складає 80 тис. куб. м.
Згідно розрахунків iC Ukraine, з будинку з опалювальною площею в 180 квадратних метрів можна отримати близько 492,6 тон будівельних залишків (цегла — 248,7 тон, залізобетон — 110 тон, бетон — 125,8 тон, метал — 7,5 тон, деревина — 0,4 тон, скло — 0,3 тон). Приблизно таку кількість сміття можна отримати після демонтажу понівечених садочків, шкіл, лікарень й житлових будинків.
Фото: Property Times
Екологічний Гостомель
Завдяки підтримці міжнародних партнерів, зокрема, французької компанії Neo-Eco, в Гостомелі реалізується проект відбудови пошкоджених житлових будинків. Компанія підписала відповідний Меморандум з Київською ОВА. В кінці січня компанія почала роботи на перших чотирьох об’єктах в Гостомелі. За результатами проведених робіт, 90% сміття вдалося переробити й лише 10% відправилось на полігони. Питання переробки набуває актуальності з двох причин: зі сторони екології та через проблему переповнених полігонів. Бетон та цеглу переробляють на дрібну фракцію, метал, дерев’яні двері на ДСП панелі, штукатурку на гіпсокартон та скло/ПВХ на кальцин, алюміній та ПВХ. Переробка відбувається безпосередньо на місцях демонтажу, а кінцевий продукт використовують повторно – для будівництва нового житла.
“Проєкт передбачає застосування інноваційної для України економіки замкненого циклу (переробка будівельного сміття у нові будівельні матеріали). За проєктом буде збудовано близько 450 квартир в нових сучасних урбаністичних кварталах, використавши при будівництві перероблені будівельні відходи. Ми плануємо впроваджувати технології економіки замкненого циклу в багатьох містах України, особливо в тих, які найбільше постраждали через війну і де чимало будівельних відходів, з якими потрібно щось робити. Переробка будівельного сміття — це економічно вигідно, це ефективно і найголовніше — екологічно”, — розповів генеральний директор компанії Neo-Eco Ukraine Кирило Чернишук.
Щоб зрозуміти, чи безпечно використовувати будівельні матеріали повторно, залишки будматеріалів направляють на аналіз до лабораторій, де їх досліджують на наявність забруднювачів. Так, можна з точністю оцінити, скільки буде отримано монолітного бетону для несучих конструкцій й немонолітного для інших будівельних робіт. На такий аналіз направляють зазвичай близько 200 кілограмів матеріалу. Однак, це не перший крок цього замкненого циклу – до цього етапу видаляються елементи пінопласту та шиферу, які містять небезпечний азбест. Переробка такого сміття виконується вже на окремому полігоні, адже потребує спеціальних умов і наявності ліцензії на поводження з небезпечними відходами. Після переробки та визначення можливих для подальшого використання будівельних матеріалів відбувається етап сортування, який також полегшує процес утилізації.
Рука допомоги
І хоча інші громади Київщини ще не дійшли до повторного використання будівельних матеріалів, деякі з них все ж таки прямують на шлях екологічності – принаймні, про це звітують очільники деяких постраждалих від рашистської навали громад Київщини. Усі вони на сьогодні продовжують просто складати сміття на полігонах, однак, завдяки допомозі іноземних партнерів, очікують на зміну ситуації.
“Поки що будівельне сміття складається на полігонах. Зараз очікуємо, коли в громаду зайде проект, націлений на переробку сміття. Станом на зараз можу сказати тільки що це іноземний проект, як буде більше інформації, тоді зможу її надати”, – розповіла KВ очільниця Іванківської громади Тетяна Свириденко.
“В нас визначені місця для тимчасового зберігання відходів. Це три локації – територія колишнього колгоспу у селі Андріївка, промзона. Здебільшого, нам допомагає ООН, фінансує проект з демонтажу пошкоджених будинків. Поки сміття складаємо, переробки ще не маємо. Очікуємо на допомогу донорів та міжнародних партнерів. Переробка буде відбуватись на місцях складування сміття, будуть встановлені спеціальні станції для подрібнення. Принаймні, плануємо так зробити. Ті залишки, що можливо повторно використовувати, будемо залучати до відбудови. Поки йдуть перемовини, попередньо, ті ж партнери, що допомагають нам із демонтажем, пообіцяли допомогти з переробкою. Також, знаю що подібні розмови ведуться й в області, може звідти виділять якісь кошти на переробку. Проект по демонтажу триватиме до кінця квітня, зараз, як мені відомо, в УВКБ ООН проходять певні тендерні процедури, визначають організації, які можуть надавати допомогу в переробці, і тоді можна буде говорити про такі заходи в нашій громаді”, – розповів у коменарі KВ заступник Макарівського селищного голови Богдан Живага.
“Частину уламків з пошкоджених будинків було вивезено в місце зберігання. Частину навіть самі люди використали для тимчасового ремонту, на жаль, пошкодженого дорожнього покриття. А частина будівельного сміття й досі знаходиться на місцях зруйнованих будинків, адже не всі власники повернулись до своїх домівок. В нас йдуть перемовини різного напрямку по утилізації й переробці сміття, й це не тільки про будівельні відходи. Є вже певні напрацювання, але про конкретику поки рано говорити. Ми постійно шукаємо інвесторів, не тільки з питання будівельного сміття, а й щодо побутових відходів, але ви розумієте, в нас північний кордон, до Білорусі умовних 100 кілометрів, тут взагалі важко з інвестиціями”, – прокоментував голова Димерської громади Володимир Підкурганний.
Як раніше писала KВ, на початку квітня ірпінська міська влада замовила демонтаж трьох багатоквартирних будинків, які не підлягають відновленню після нашестя путінської орди. За умовами відповідних договорів за 22,24 млн гривень знесуть житлові будинки на вулицях Северинівській та Тургенівській. Вказані роботи виконуватиме ТОВ “Будівельна корпорація “Демонтажник”, якому за час війни без конкурсів дісталося від ірпінської влади “демонтажних” замовлень на понад 25 млн гривень – 96% вартості усіх таких підрядів у місті. На решту 4% коштів, які спрямовані на демонтаж осель ірпінчан, замовили робіт у місцевого МПП “СТК “Сона” Сергія Пащинського, відомого на Київщині як голова обласного осередку Федерації мотоциклетного спорту.
Читайте: Хто демонтує пошкоджені війною будинки в Ірпені
Фото: колаж КВ
