Проблема регулювання чисельності безпритульних тварин у Києві не втрачає своєї актуальності вже не один рік поспіль. Адже, не дивлячись на суттєве бюджетне фінансування відповідної міської цільової програми, на вулицях столиці безпритульних собак і котів не меншає. Чи можна вирішити цю проблему, які потрібні фінансові і людські ресурси, як кияни можуть оцінити ефективність роботи по регулюванню чисельності безпритульних тварин, в інтерв’ю KV розповіла нова виконуюча обов’язки директора комунального підприємства “Київська міська лікарня ветеринарної медицини” Оксана Кошак.
KV: У комунальному підприємстві Ви людина абсолютно нова. Як оцінюєте стан столичної міської лікарні ветеринарної медицини?
Оксана Кошак: Висновки робити зарано. Зараз розпочата інвентаризація – працює внутрішня комісія КП. Як виконуючий обов’язки керівника, я отримую багато основних засобів і хочу бути певною, що все те, що є по бухгалтерії – в наявності. Це звична практика.
Поки все, що було записано в інвентаризаційних листках, в наявності. Якщо будуть виявлені порушення, то будемо залучати зовнішніх аудиторів, щоб більш ретельно розібратися в ситуації та зрозуміти, чому вона виникла. Так, сьогодні у нас немає коштів для проведення аудиту. Якщо виникне в ньому потреба, то будемо вдячні, якщо фахівці профільного департаменту Київської міськдержадміністрації (КМДА) нам у цьому допоможуть.
KV: У поточному році КП повинно отримати з бюджету Києва в 65,47 млн гривень. Ці кошти будуть отримані чи фінансування зменшилося через перерозподіл бюджетних коштів для протидії поширенню COVID-19?
Читайте: На столичных животных в 2020 году решили освоить 65 млн бюджетных гривен
Оксана Кошак: По міській цільовій програмі контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин виділено 25,4 млн гривень. Кошти на капітальні інвестиції (40,07 млн гривень), а саме будівництво Центру захисту тварин на вул. Автопарковій і міського кладовища для тварин, поки притримані. Проте нас запевнили у Київській міськдержадміністрації (КМДА), що наше питання пріоритетне. Сподіваюся, що будівництво зможемо продовжити вже цього року.
Читайте: Центр защиты животных в Киеве будут строить за 131 млн гривен
Проте на сьогодні вже бачу, що наявна потреба в розхідних матеріалах та ліках для стерилізації та лікування безпритульних тварин. І знайти додаткові кошти – це той виклик, який стоїть переді мною.
KV: Чому не вистачає грошей на ліки?
Оксана Кошак: Кошти на роботу з безпритульними тваринами закладено достатньо. Проблема у їх розподілі. Більша частина коштів – 65% – абсолютно логічно направлена на фінансування заробітної плати, решта – 35% – на корми і медикаменти. Але через те, що при підготовці бюджету КП на 2020 рік було недостатньо прораховано, скільки коштів потрібно на закупівлю медикаментів для проведення стерилізації та вакцинації, виникла потреба у додаткових ресурсах.
Поясню на прикладі стерилізації собаки. Для того, щоб стерилізувати собаку потрібно закупити шовний матеріал, медикаменти та розхідники (вата, бинт, спирт, тощо). Ця сума становить щонайменше 500 гривень. А у нас на сьогодні закладено 107 гривень.
Перед командою КП на 2020 рік поставлено планове завдання – провести стерилізацію 8 тисяч безпритульних тварин. Поки це виконується, адже тендери проведені і розхідники та препарати для цього закуплено. На три-чотири місяці нам цього вистачить. Потім треба шукати додаткові ресурси і ми вже сьогодні думаємо, як це зробити, щоб ми продовжили якісну роботу.
Зрештою, задача, яку КП ставило перед собою у минулому році – стерилізація 6-7 тисяч безпритульних тварин – виконана. І у цьому році виконаємо планове завдання, хоча без додаткових ресурсів буде вкрай важко.
KV: Яким чином плануєте знайти для КП додаткові ресурси?
Оксана Кошак: По-перше, місто готове допомогти у проведенні перерозподілу коштів. По-друге, частину коштів, яку ми заробляємо, надаючи послуги населенню, направимо на закупівлю ліків та матеріалів для стерилізації безпритульних тварин. Також додаткові ресурси, сподіваюся, зможемо отримати від благодійників. Наприклад, представники благодійного фонду FOUR PAWS готові приїхати до нас і своїми ресурсами (ветеринарами та медикаментами) допомогти у стерилізації вуличних тварин.
Крім цього, у нас є домовленість з громадською організацією, яка створила благодійний рахунок. На цей рахунок можуть приходити кошти для допомоги безпритульним тваринам, що потрапляють до нашого комунального підприємства. Зовсім скоро запрацює новий сайт КП, де буде кнопка Donate і кожний бажаючий зможе зробити свій внесок, вибравши на яку статтю повинні скерувати кошти. А ми також через сайт будемо показувати використання цих коштів.
Більша частина зібраних таким чином грошей буде спрямована на лікування вуличних тварин. Також кошти будуть витрачатися на їх харчування – є гарна практика, коли опікунам безпритульних тварин допомагають кормами. Також однією з можливих статей витрат буде відновлення технічного забезпечення, яке необхідне для порятунку тварин. Наприклад, у Львові в такий спосіб ми зібрали кошти на банк крові, який вже врятував сотні тварин і врятує ще тисячі.
Окрім того вже сьогодні до нас звертаються люди, які готові працювати по залученню грантів, щоб місто могло отримати додаткові ресурси для безпритульних тварин.
Дуже багато якісної співпраці може бути з соціально активним бізнесом, але ми повинні забезпечити максимальну прозорість по витрачанню коштів.
KV: Міська цільова програма контролю за утриманням домашніх тварин та регулювання чисельності безпритульних тварин гуманними методами на 2020-2022 роки поки Київрадою не затверджена. Проте проєкт вже опрацьований з громадою. Плануєте його просувати?
Оксана Кошак: Проєкт нової програми, на мою думку, доволі розмитий. Я впевнена, що такі документи мають бути дуже чіткими, щоби кожен мешканець міста розумів, що має право робити наше КП, а чого не має. Тому ми подали своє бачення цієї програми. Наш варіант зараз на розгляді у КМДА та незабаром буде винесений на публічне обговорення.
Нічого надзвичайного в документі немає. Загалом проєкт програми просто привели у відповідність до законодавства, щоб наші дії не суперечили положенням номативних документів і були чітко зрозумілі киянам. Особливий акцент зроблено на адопцію тварин.
Читайте: Столичные чиновники хотят “освоить на животных” почти 270 млн гривен на основании спорного документа
Зокрема, у нашому проєкті окремо описана методика по вакцинації та стерилізації собак і котів. Раніше все було зведено на загал, а це неправильно, бо котів у місті дуже багато і має бути передбачено інший алгоритм їх прийому. Треба, щоб безпритульних котів ми могли приймати від опікунів – сил служби відлову для роботи з такою кількістю тварин недостатньо. Щодо собак інший алгоритм – детально прописано, де ми маємо право їх відловлювати. Також виписано положення щодо карантинування. Собаки, які відновлюються, мають бути вакциновані комплексною вакциною і вакциною від сказу і певний час перебувати на карантині. Це необхідно, щоб уникнути спалахів інфекційних захворювань серед тварин. Тільки після цього проводиться обов’язкова стерилізація і чіпування собак.
Надважливе завдання – завершити створення при КП цілодобової “гарячої лінії” та служби швидкої зоодопомоги. До речі, в жодному іншому місті України такої служби, навіть ініціативи щодо її створення, я не бачила.
Сьогодні на базі КП працює служба швидкої допомоги, але технічного забезпечення недостатньо для допомоги кожній тварині. Привести тварину кудись це одне питання, а чим її лікувати – це питання інше. Ми працюємо над тим, аби максимально швидко залучити кошти донорів, щоб мати можливість не просто забрати тварину з вулиці, а й належно її вилікувати.
Також на базі КП в денний час працює “гаряча лінія”. А моя мета, щоб наші ветеринарні клініки були цілодобовими, щоб ми якісно могли забезпечити цикл – цілодобова робота клінік, колл-центра і швидкої зоодопомоги. І це питання додаткових не тільки фінансових, а й, насамперед, людських ресурсів, бо для цілодобових чергувань треба більше персоналу. В нашому КП працюють хороші ветеринари, які можуть зробити надскладну операцію. В той же час штат КП повністю не укомплектований. На даний час його доукомплектовуємо фахівцями, які вкрай важливі для виконання роботи. Про адміністративні одиниці мова не йде.
KV: Як кияни можуть оцінити ефективність міської програми щодо регулювання чисельності безпритульних тварин?
Оксана Кошак: Тільки на підставі даних підрахунку вуличних тварин. Ефективність вимірюється лише одним чинником – кількість тварин на вулицях. Якщо вона зменшується або хоча б залишається стабільною, програма ефективна. До речі, у проєкті програмі ми прописали обов’язкове проведення підрахунку вуличних тварин.
Наприклад, у Львові кожного року проводиться підрахунок безпритульних тварин – один рік рахують собак, інший – котів. Так, у 2015 році на вулицях міста було понад 700 собак, а у 2018 році – вже 400 собак на вулицях. Упродовж трьох років після першого підрахунку через муніципальну ветлікарню прошло близько 2,5 тисяч тварин, яких було стерилізовано. Підрахунок показує, чи в правильному напрямку ми рухаємося. Тварин, на жаль, викидають. І зупинка росту чисельності безпритульних тварин у місті – вагомий результат, а от їх зменшення – величезне досягнення.
KV: Скільки вуличних тварин у Києві, хоча б орієнтовно?
Оксана Кошак: У Києві у 2017 році рахували вуличних собак. Тоді їх виявили близько 2,4 тисячі. Але дані змінюються, їх бажано уточнювати щорічно. Також не треба забувати, що близько 6 тисяч собак сьогодні розміщено у притулках для тварин, і їх кількість збільшується. А що відбувається на вулицях, достеменно невідомо. Про це дізнаємося, коли проведемо підрахунок. Плануємо його зробити у липні – серпні 2020 року. Наголошу, його будуть проводити волонтери – всі охочі, для яких важлива прозорість і з якими ми ще у процесі побудови довірливих відносин.
Наявні електронні механізми підрахунку тварин, які доволі точні та працюють по цілому світу. Якщо ми говоримо про підрахунок собак, то до цього ми можемо залучати кожного киянина, за виключенням дітей, який готовий пройти по своєму сектору і порахувати тварин. Підрахунок виглядає так: на мобільний телефон через Google Play скачується спеціальний додаток, ми реєструємо людину за певним сектором, потім вона з 7 до 9 години ранку проходить по своєму сектору і, якщо бачить безпритульну собаку, фотографує її та вносить у додаток дані щодо наявності бірки на вусі, видимої вагітності, травми і т.п.
У підсумку ретельний зріз кожного сектору математично перекладається у дані по всьому місту. Звичайно, накладається певна похибка.
Котів рахують також за допомогою телефонного додатку, але лише опікуни, які їх підгодовують та знають, стерилізована тварина чи ні, бо у котів кліпси не має. При цьому котів рахувати можна з 7 ранку до 10 вечора, бо вони тримаються дому і не тікають.
Такий підрахунок робиться абсолютно безкоштовно. Також немає потреби додаткових коштів для обробки цих даних. Все, що потрібно – бажання людей допомогти місту порахувати тварин.
В ідеалі порахувати в поточному році і котів, і собак, які мешкають на вулицях. Проте напевне нам це не вдасться. Якщо ми підрахуємо лише собак, то це вже буде певне розуміння рівня безпеки міста. Також дані дозволяють скоригувати наші нормативи по стерилізації безпритульних тварин. Загалом цифри підрахунку безпритульних тварин стануть першоосновою для розуміння того, наскільки інтенсивно нам потрібно працювати.
KV: Багато тварин після стерилізації відправляють на місце вилову. Чому не розподіляти відловлених безпритульних тварин по існуючим притулкам, у тому числі по приватним, яким виділяються дотації з міського бюджету?
Оксана Кошак: Я переконана, що кожній домашній тварині – і собаці, і коту – місце в сім’ї. Там їм безпечно і безпечно оточуючим. Але потрібно дивитися, якою сьогодні є ситуація в Україні. Наша країна є неблагополучною по сказу. Достатньо багато диких тварин носії сказу і наші люди незахищені у цьому питанні. Якщо є місто чи селище, то в ньому обов’язково є кормова база і дикі тварини обов’язково будуть йти на цю кормову базу. Саме для цього у кожному населеному пункті має бути так званий “щит міста” – собаки, які стерилізовані і вакциновані, які знаходяться під опікою мешканців і оберігають місто від надходження диких тварин та тварин з інших територій.
У місті не має бути зграй, але якщо в дворі живе безпритульний собака, якого всі люблять і підгодовують, який щороку вакцинується та стерилізований, то він навпаки створює безпеку для цих дворів, захищає їх від надходження небезпечних тварин.
Коти є природні дератизатори. Киянам, насправді, добре, коли вони живуть на вулиці і полюють за мишами. До речі, коти у Києві захищені місцевою владою: вони визнані частиною екосистеми міста і їм дозволено доступ до підвалів будинків.
Читайте: Давайте беречь киевских котов
Проте у країнах, де висока відповідальність власника та передбачені величезні штрафи за кожну викинуту тварину, де є обов’язкова реєстрація та ідентифікація тварин, механізм розміщення тварин у притулках дуже ефективний. В Україні слабка відповідальність власників, немає закону про реєстрацію та ідентифікацію, штрафи за викинуту тварину мізерні. Лише тоді, коли люди будуть усвідомлювати свою відповідальність за тварину, тільки тоді можно говорити про масове створення притулків. На сьогодні скільки би ми їх не побудували, вони дуже швидко будуть заповнені. Ми просто не впораємося з такою кількістю тварин.
KV: В яких випадках відловлена тварина буде з клінік КП обов’язково відправлятися до притулку?
Оксана Кошак: Сьогодні притулок у Бородянці практично повністю заповнений тваринами і для того, щоб з’явилися вільні місця, тварин потрібно активно прилаштовувати. Дуже багато волонтерів допомагають з прилаштуванням і ми зараз підключаємо для цього всі свої ресурси.
Проте, якщо тварина старенька або має вади зі здоров’ям, наприклад, з зором чи травмована, і на вулиці вона просто не виживе, ми будемо її відправляти у притулок, щоб продовжити адопцію і мати більше часу для прилаштування у сім’ю.
KV: Скільки у тварини, яка знаходиться на перетримці у КП, часу на прилаштування?
Оксана Кошак: Зараз безпритульний собака перебуває на КП впродовж 10 календарних днів. Алгоритм, який ми пропонуємо надалі, передбачатиме перетримку на карантині 5 календарних днів, стерилізацію та післяопераційне утримання одну добу і ще щонайменше 5 календарних днів вольєрного утримання. Впродовж усього часу ми запрошуємо волонтерів гуляти та піарити наших тварин, окрім днів, коли це буде заборонено ветеринарним лікарем. По завершенні терміну тварина прилаштовується в сім’ю під відповідну угоду або повертається на місце вилову.
Доречі, волонтери нам вкрай потрібні для соціалізації собак, бо лише соціалізовану тварину можна швидко прилаштувати в сім’ю. Так, з вуличними собаками працює кінолог, але цього замало. Зараз найбільше потрібна допомога з вигулом.
Якщо говорити про котів, то їх, як правило, приносять опікуни. Зараз опікун має змогу в один день, відповідно до черги, принести вуличного кота, стерилізувати та забрати на власну перетримку.
Ми переконані, що кожен небайдужий до тварин киянин може стати опікуном вуличного кота і, записавшись у чергу, привезти його на безкоштовну стерилізацію. Ми шукаємо зараз ресурси, щоб мати котоловки і переноски, бо не кожний киянин має ці засоби. І щоб, у майбутньому, коли до нас принесли вуличного кота, він вакцинувався від сказу, на другий день стерилізувався і ще три дні знаходився на підприємстві, ми будемо його піарити. Тобто, всього п’ять днів. Якщо нам не вдається за цей час його прилаштувати, то кота повертають на місце вилову.
Кожна вулична тварина, яка певний час перебуває на підприємстві, буде проходити через наш сайт, де можна прослідкувати, коли вона була вакцинована та стерилізована і куди в подальшому прилаштована або відпущена.
KV: Дуже багато нарікань зоозахисників було на спроби зробити обов’язковою реєстрацію домашніх тварин у системі “Реєстрації домашніх тварин”, яка створена КП “Головний інформаційно-обчислювальний центр”. Як зараз буде вирішуватися питання реєстрації?
Оксана Кошак: Я долучена до робочої групи, яка працює над законопроєктом про реєстрацію та ідентифікацію тварин. Сподіваюся, що він буде дуже швидко винесений на розгляд Верховної Ради. Якщо цей законопроєкт буде прийнято, то буде створена єдина всеукраїнська база домашніх та безпритульних тварин.
Якщо ми говоримо про місцеві правила, то реєстрація тварин у багатьох містах, зокрема у Києві, затверджена як обов’язкова. Те, що місто зробило свою базу для реєстрації тварин, дуже добре. Але можлива реєстрація тварин і в інших базах. Єдина умова – місто повинно мати доступ до всіх баз. Зараз ми працюємо над тим, щоб об’єднати дані всіх баз і зрозуміти, скільки тварин зареєстровані у Києві.
Читайте: В Киевсовете согласились использовать разные системы регистрации домашних животных
Муніципальна база буде розвиватися. Ми будемо прагнути до того, аби процес реєстрації проводили всі ветеринарні клініки, які готові це робити і заробляти на цьому. Але сподіваємося, що все ж таки у підсумку буде єдина національна база, де буде інформація щодо кількості тварин зареєстрованих у тому чи іншому місті України.
KV: Які кошти знадобляться для створення всеукраїнської бази реєстрації тварин?
Оксана Кошак: Поки ми працюємо над проектом і кінцеве рішення з цього питання не принято. Робочі групи працюють щотижня. Розглядається, що база буде акумулюватися Держпродспоживслужбою, яка веде облік сільськогосподарських тварин. Цілком можливо, що саме ця служба буде вести єдину національну базу домашніх тварин, однак ми наполягаємо на залученні авторизованих баз даних, аби не створювати монополію.
Реєстрація буде передбачати обов`язкову ідентифікацію тварини, тобто чіпування. Ми розуміємо, що є певні незахищені категорії населення, які не мають достатніх фінансових ресурсів для чіпування домашньої тварини, тому для притулків, громадських організацій і певних категорій громадян будуть передбачені пільги.
KV: Які ще нормативні акти щодо утримання та захисту тварин сьогодні розробляються?
Оксана Кошак: Очікуємо розгляд у другому читанні законопроєкту “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо імплементації положень деяких міжнародних угод та директив ЄС у сфері охорони тваринного та рослинного світу)” від 30.10.2019 року № 2351.
Якщо його приймуть, то в нашій країні не можна буде вирішувати регулювання чисельності безпритульних тварин за допомогою евтаназії. Це великий крок вперед в плані захисту безпритульних тварин. Також в документі буде чітко виписано, в яких випадках евтаназія допустима. Адже є моменти, коли тварина терпить страшні муки і потрібно припинити її страждання. Але такі рішення повинні прийматися виключно профільними спеціалістастами і коли тварину врятувати просто неможливо, а вона з кожною хвилиною страждає все більше.
В разі прийняття законопроєкту буде посилено відповідальність власників за викинуту тварину, за жорстоке ставлення до тварини.
Проте в Україні є інша проблема – практично немає ветеринарної судової експертизи. Таку експертизу роблять лише в одному закладі в Харкові. І це фактично робить неможливим проведення розтину тварини, щоб довести, що саме дії певної людини спричинили смерть тварини. Зокрема, через це всі справи щодо жорстокого поводження з тваринами заходять у глухий кут. Звичайна ветеринарна експертиза може сказати, від чого померла тварина, але не встановлює причинно-наслідковий зв’язок між дією людини і смертю тварині.
Довідка KV: Оксана Кошак народилась у 1982 році. У 2002 році закінчила Львівський банківський інститут НБУ за спеціальністю “Облік та аудит”.
Працювала на керівних посадах у бізнесі, в тому числі у міжнародних компаніях. З березня 2016 року до травня 2020 року очолювала львівське комунальне підприємство “Лев”, що опікується безпритульними тваринами.
З 12 травня 2020 року – позаштатний радник Львівського міського голови з питань поводження з тваринами у Львові.
З 26 травня 2020 року виконує обов’язки директора КП “Київська міська лікарня ветеринарної медицини”.
Оксана Кошак є учасницею та співкоординатором впровадження до навчальної програми шкіл Львова обов’язкового курсу уроків гуманного поводження з тваринами на базі біології “Маленький принц “Львів, що любить тварин”, співавторкою ухвал Львівської міської ради “Про регулювання чисельності безпритульних тварин”, “Правила утримання та поводження з тваринами”, “Про створення інфраструктури для вигулу собак”, співрозробниця проєкту Закону України “Про реєстрацію та ідентифікацію домашніх тварин”.
Фото: KV
