В Києві відбудеться третя конференція зі збереження культурної спадщини, яку проводить екс директор Департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никорак.
Про це Олександр Никорак розповів в інтерв’ю KВ.
KВ: Олександре, 5 грудня Ви організовуєте масштабну конференцію на тему збереження культурної спадщини. Розкажіть про неї детальніше.
Олександр Никорак: Це вже буде третя конференція, яку я започаткував ще коли був очільником Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. Цьогоріч ця подія має назву “Відновлення культурної спадщини після великої війни”.
Захід я проводжу на платформі Міністерства культури, як голова Всеукраїнської асоціації охорони культурної спадщини. Я є ідеологом конференції, присвятив вивченню теми української культурної спадщини понад 9 років, тому планую проводити захід щороку, незважаючи на те, як буде розвиватися моя кар’єра.
Конференція є міжнародною, ми запросили спікерів з різних європейських країн, аби вони поділилися досвідом відновлення післявоєнних об’єктів культурної спадщини. В Україні дуже багато об’єктів у різних містах, які частково чи повністю зруйновані, а також мають пошкодження. Саме тому до обговорення актуальних проблематик галузі запросили спікерів з Одеси, Дніпра, Львова та Києва.
KВ: Чому варто обговорювати питання відновлення культурної спадщини вже сьогодні, а не після закінчення війни?
Олександр Никорак: Ми просто зобов`язані розуміти стратегію, методи та напрацювання, які є сьогодні в напрямку відновлення. Очікую, що в результаті конференції ми будемо знати кількість постраждалих об’єктів, скільки потрібно коштів для цього та можливі джерела фінансування.
KВ: Хто буде виступати на конференції?
Олександр Никорак: Очікуємо виступи міжнародних експертів – архітекторів, реставраторів, істориків, краєзнавців. Серед відомих імен – Шимон Войцеховський, провідний архітектор, президент правління APA Wojciechowski (Польща) та Міхаела Скурич, директорка інституту архітектури (Хорватія).
Також запрошені всі небайдужі, зацікавлені громадські організації, під патронатом ІКОМОЗ, за підтримки і у співпраці з Міністерством культури України. Відкривати конференцію буде Ростислав Карандєєв, т.в.о. Міністра культури та інформаційної політики України.
KВ: Ви вже півроку не очолюєте Департамент охорони культурної спадщини. Втім, як Ви можете прокоментувати свій наказ №24 від 24 травня 2022 року, адже наразі навколо нього великий резонанс через бажання нинішньої голови департаменту Марини Соловйової його скасувати? В чому логіка цього наказу?
Олександр Никорак: У 2019 році ми розробили і затвердили “Межі та режими використання зон охорони пам’ятки історії, ландшафту місцевого значення “Історичний ландшафт Київських гір і долини р. Дніпро”, а у 2022 році цей документ був відкоригований. Це було пов’язано з розробкою Плану організації території заповідника “Стародавній Київ”. Існує стандартна практика коригування таких робіт, адже місто весь час розвивається. До того ж ми повинні були встигнути до вступу в дію закону №1423. Якби він набрав чинності до коригування, то ми б не мали змоги інтегрувати ДІАЗ в ландшафт.
Сьогодні ж після набуття чинності закону №1423 фактично немає можливості затвердження нової науково-проектної документації щодо меж та режимів використання зон охорони памʼяток.
Це обумовлюється наступним. По-перше, згідно ст. 32 Закону “Про охорону культурної спадщини” (в редакції від 26.05.23) порядок визначення меж і режимів використання зон охорони, затвердження науково-проектної документації та внесення змін до неї встановлюється Кабінетом Міністрів України, а на даний час урядом і досі не затверджено порядок розробки такої науково-проектної документації.
По-друге, відтепер, як вже зазначалось вище, у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини обов’язково розробляється проект землеустрою, на підставі якого в подальшому межі та обмеження у сфері охорони культурної спадщини вносяться до земельного кадастру. А в межах “Історичного ландшафту київських гір і долини річки Дніпро” необхідно в складі такої документації розробити проект землеустрою на територію площею 3778,28 га, що вбачається не надто швидким процесом.
KВ: Наразі великого розголосу набув проект на Подолі на території заводу Ріхерта. Зараз особливо гострим є питання висотності одного з об’єктів на території, і Ви були дотичним до прийняття відповідних рішень…
Олександр Никорак: Так, дійсно. Власники проєкту після отримання усіх необхідних дозволів, якими була надана можливість будувати об’єкти висотою до 60 метрів, звернулися до Департаменту охорони культурної спадщини КМДА, який я на той час очолював. Забудовник прагнув зберегти всі формальності і не переступати через голову інституції, яка опікується культурною спадщиною міста.
Звісно, ми категорично не погоджувалися з такою висотністю, і рекомендували розробити окрему роботу під назвою “Оцінка впливу на ландшафт та прилеглі памʼятки”.
Інвестор повернувся з заключенням про оцінку впливу на ландшафт та прилеглі об’єкти, яку ми винесли на розгляд консультаційної ради при департаменті. Ці документи рада уважно вивчила і обговорила, декілька разів вона надавала рекомендації. І лише з третього разу після виправлення всіх рекомендацій рада схвалила цю роботу, в якій було знижено висотність найвищого об’єкту (в точці під горою) в рамках проєкту до 42 метрів замість 60. Цю висоту організація, яка розробляла оцінку впливу, вивела на основі складних розрахунків, з використанням 3D моделювання.
Отже, в результаті був наданий на консультаційну раду висновок, що висота гори 60 м, під якою проектується об’єкт в 42 м, не буде впливати на ландшафт, і був підтриманий радою ще влітку 2021 року!
Але ці висотні параметри необхідно розглядати з іншими обмеженнями, які прописані в режимах використання зазначеної території. Зокрема, на цій території забезпечується збереження планувально-просторової композиції, візуального зв’язку між її основними складовими: збереження візуальних точок, фронтів розкриття на пам’ятки. У таких місцях реконструкція існуючих та будівництво нових будівель за індивідуальними проєктами мають бути погоджені в установленому порядку, у тому числі з відповідними органами охорони культурної спадщини згідно історико-містобудівних досліджень, схвалених Консультативною радою.
Сподіваюся, всі експертні висновки компетентних інституцій будуть враховані, і результати містобудівної ініціативи будуть підкреслювати і виділяти історичну складову Подолу.
Фото: надане спікером
