Прем’єр-міністр Денис Шмигаль (на колажі внизу по центру) хоче відмовитись від будівництва Національного військового меморіального кладовища на Лисій горі. Вже завтра, 20 січня на нараді в прем’єр-міністра України повинні обрати нову ділянку в Києві. Часу на помилку вже немає, бо всі терміни зі створення Національного військового меморіального кладовища в столиці майже спливли. Вирішення цієї задачі залежить від декількох факторів, на які впливають мер Києва Віталій Кличко (на колажі внизу ліворуч) та його безпосереднього начальника – керівника Києвської міської військової адміністрації Сергія Попка (на колажі внизу праворуч).
Про це йдеться в статті для KВ Аннабелли Моріної.
Вже навесні цього року воїнів, які загинули на війні з російською федерацією, мають почати безкоштовно ховати на землях, наданих Києвом для створення Національного військового меморіального кладовища (НВМК). Водночас треба розробити проєкт майбутнього меморіального комплексу (зал церемоній, музей війни, адміністрація) та починати його будівництво.
Але ділянка на Лисій горі, яка була погоджена Київрадою для розташування НВМК, з багатьох причин непридатна для створення кладовища.
Після довгих дискусій та підтримання профільною комісією петиції про заборону розташування НВМК на Лисій горі, мер Києва Віталій Кличко запропонував прем’єр-міністру Денису Шмигалю під будівництво НВМК ділянку на території Виставкового центру. Але ця ділянка теж має обмеження для створення кладовища.
В Кабміні впевнені, що чекати більше немає часу. Громадські діячі знаходили в межах міста вільні ділянки державної форми власності, але з подачі Київради їх вже зарезервовано під незаконну забудову.
То де ж ми ховатимемо своїх героїв?
Доручення Прем’єр-міністра
В нашому розпорядженні опинилося доручення Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля №1651/0/1-23 від 18.01.2023 року, прийняте за результатами наради, проведеної 17 січня та розіслане головам міністерств та відомств, відповідальних за різні заходи зі створення НВМК, у тому числі, міністру культури Олександру Ткаченку, голові Київської міської військової адміністрації (КМВА) Сергію Попку та меру столиці Віталію Кличку.
В дорученні пропонується “опрацювати питання щодо зміни місця розташування Національного військового меморіального кладовища та 20 січня (тобто вже завтра) на нараді під головуванням прем’єр-міністра України подати відповідні пропозиції”.
За нашими даними, це вже буде четверта спроба знайти відповідну ділянку в Києві. На попередні помилки пішло сакральні дев’ять місяців.
Кличко намагався
Першу спробу знайти місце поховань для воїнів, загиблих у війні і московією, Київ здійснив самостійно. За деякими свідченнями, це взагалі була особиста ідея мера столиці Віталія Кличка – побудувати воєнне кладовище поруч з Бабиним Яром.
Київрада прийняла відповідне рішення №4887/4928 від 14.07.2022 року. Але йому не судилося втілитись, оскільки, нібито, єврейська спільнота відстояла ці землі.
Другий раз вибір місця розташування кладовища вже здійснювався в рамках “президентського проєкту” із будівництва НВМК. Міністерство ветеранів було призначено відповідальним за цей процес, при ньому було утворено робочу групу, в яку увійшли різні експерти, у тому числі – деякі колишні депутатів Київради в минулому причетні до похоронної справи.
Ідея створити НВМК на Лисій горі народилася влітку саме на засіданні цієї комісії та була “красиво продана” Кабміну: історичне місце, зелене, поруч із центром, західним делегаціям сподобається.
Подальші події відомі багатьом. Віталій Кличко отримав доручення Прем’єр-міністра щодо створення НВМК на Лисій горі, і 27 жовтня 2022 року на його виконання Київрада ухвалила рішення №5526/5567 про розробку проєкту детального плану території урочища “Лиса Гора” для створення Національного військового меморіального кладовища.
Після чого інтернет вибухнув, оскільки, як вже писала KВ, ця територія має кілька охоронних статусів: місцевий природоохоронний (137 га гори – це регіональний ландшафтний парк, об’єкт природно-заповідного фонду), національний пам’яткоохоронний (118 га гори – це Пам’ятка містобудування національного значення Лисогірський форт).
Детальніше: Військове кладовище на Лисій горі: захисники природи протестують проти ідеї Кабміну та КМДА
Більше за те, з’ясувалось, що на горі є і пам’ятка археології місцевого значення – ще не розкопане поселення трипільської культури 2 тис. до н. е., і своєрідна історія, пов’язана із самогубствами, вбивствами, язичницькими капищами та різними обрядами.
Також громаді Києва стало широко відомо про те, що Лисогірський форт досі не розміновано з часів Другої Світової війни, що взагалі поставило під сумнів доцільність робити саме тут НВМК. Бо зараз, коли розмінувальні роботи ведуться на територіях, де йшли бойові дії та й ще будуть багато де вестись на звільнених від російських окупантів територіях – явно недоцільно відколікати саперів ще й на розмінування Лисогірського форту.
Віталій Кличко, схоже, здогадався, що з військовим кладовищем на Лисій щось нечисто, лише після публікації на “Українській правді” звернення об’єднання “Марш за Київ”, який зібрав підписи 42 громадських організацій міста проти цієї забудови.
Кажуть, що восени 2022 року інформація щодо Лисої гори стала для мера столиці справжнім одкровенням. Але особливо зачепила його історія про відьомські шабаші, які нібито час від часу проводяться на цій горі.
Врешті решт Віталій Кличко підтримав ініціативу депутата Київради Олесі Пинзеник (фракція “УДАР”) щодо пошуку альтернативних ділянок під створення НВМК, а із запропонованого йому переліку за якимось своїм уподобанням обрав ділянку на території Національного комплексу “Експоцентр України” (Виставковий центр) і запропонував її в якості альтернативи прем’єр – міністру України.
Цитуємо лист Віталія Кличка Прем’єр-міністру від 24 листопада 2022 року.
“… подальші заходи з будівництва меморіального кладовища, зокрема в частині передачі нерухомого майна та земельної ділянки в державну власність, неможливі без законодавчого врегулювання їх вилучення державою як музейних фондів (відповідно до статті 29 Закону України від 29.06.1995 № 249/95-ВР “Про музеї та музейну справу”… Але втілення таких законодавчих змін потребує мобілізації зусиль центральних органів виконавчої влади та Верховної Ради України. Враховуючи стислі терміни, обумовлені графіками будівництва Національного військового меморіального кладовища, прошу Вашого особистого втручання для прийняття відповідного рішення щодо подальшої реалізації цього проєкту. У разі виникнення непереборних перепон з реалізацією запланованих заходів в урочищі “Лиса Гора” пропоную розглянути можливість використання для будівництва Національного військового меморіального кладовища частину земельної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 1 у Голосіївському районі з кадастровим номером 8000000000:79:392:0010 (площа 285,0029 га), що перебуває в державній власності та передана в постійне користування Національному комплексу “Експоцентр України””.
То ж ділянка на території Виставкого центру – це третя спроба знайти місце для НВМК. Але, як кажуть, ця пропозиція “не злетіла”. 29 листопада Денис Шмигаль надіслав до КМВА доручення № 23375/19/1-22, в якому запросив детальну інформацію щодо ділянки на території Виставкового центру.
Другого грудня КМВА відповіла Міністерству ветеранів, що коли до Департаменту земельних ресурсів КМДА надійде звернення з питань створення НВМК, там “забезпечать його оперативне опрацювання з метою подальшого поділу цієї земельної ділянки”. Але, застерегли в КМВА, в межах цієї ділянки є різні зони обмеження забудови, наприклад, пов’язані із умовами безпеки польотів, зсувами, підтопленнями та охороною пам’яток історії. Крім того, на цій землі діють обмеження зони охорони пам’ятки архітектури та містобудування національного значення “Комплекс Національного виставкового центру “Експоцентр України”, і щось змінити в цій ситуації буде складно.
Після цієї відповіді, за нашими даними, ділянка на Виставкому центрі вже не розглядається в якості перспективи під створення НВМК.
Чи врятована Лиса гора?
Вчора ввечері, коли стало відомо про доручення Дениса Шмигаля, в багатьох екологічних топіках “відкривали шампанське”, святкуючи перемогу. Але деякі з активістів обґрунтовано запитували, чи варто повністю відмовлятися від боротьби та чи все ще потрібно надсилати листи на захист гори.
З доручення Дениса Шмигаля очевидно, що однозначної відмови від цього будівництва можна чекати лише після того, як знайдуть альтернативну ділянку. Наскільки нам відомо, головним чинником, який буде впливати на вибір чиновників, є зовсім не екологія, а час, необхідний для законного облаштування на ній кладовища. Якщо щось і врятувало Лису гору від забудови, то це був саме він – ЧАС.
Восени аналітик Георгій Могільний опублікував на особистій сторінці Facebook “План-графік заходів щодо створення НВМК”, який прем’єр-міністр ще 5 вересня 2022 року направляв до відповідальних міністерств та відомств.
Цей план-графік включав багато цікавих пунктів, у тому числі, необхідність розробки та прийняття спеціальної постанови Верховної Ради, яка б дозволила оминути вимогу ст.150 Земельного кодексу та вилучити земельну ділянку на Лисій горі для потреб НВМК, не дивлячись на те, що це так звані особливо цінні землі (природоохоронного та памяткоохоронного призначення). Вже навесні 2023 року земельна ділянка повинна була використовуватись для поховань (поки проектується та будується сам меморіал).
Але восени 2022 року стало зрозуміло, що відповідальні чиновники цей план-графік провалили, сьогодні ж взагалі незрозуміло, коли цей план можна буде виконати, в першу чергу – через обумовлені законодавством вимоги щодо обов’язкового проведення археологічних досліджень та завдяки позиції київських памяткоохоронців. Так, відповідно до пп 5-6 плану-графіку, проведення археологічних досліджень земельної ділянки на території урочища “Лиса гора” (загальна площа гори до 140 га) та встановлення режиму використання пам’ятки місцевого значення “Поселення” повинно було завершитись до 31 листопада.
Мається на увазі трипільське поселення 2 тис. до н.е., яке було знайдено у 1980 році експедицією Інституту археології під керівництвом Івана Мовчана, та яке було взято під охорону рішенням Київської міської ради народних депутатів №1112 від 17.11.1987 року (охоронний номер №430).
Втім, за сучасними даними археологів, на Лисій горі є ще одне трипільське поселення. Ймовірно, тут є давньослов’янські поселення та багато чого іншого, оскільки на Лисій горі майже не було забудови та ніколи не проводилися розкопки.
Археологи в один голос заявили, що вказані в плані-графіку терміни – це повне невігластво та глузування із археології. “Отак взяти та розкопати усе за місяць? У листопаді, коли дощ та сніг?”, – дивувався кандидат історичних наук Віталій Козюба.
За його словами, спочатку, коли восени сніг розтане, потрібно було б провести розвідку, це 20 днів, а потім копати. Але археологічні розкопки мали б розтягнутись на роки. Нагадаємо історію Поштової площі, де знайшли стародавній припортовий квартал міста і будівництво тут взагалі припинилось.
Кандидат історичних наук Всеволод Івакін також зауважив, що перед розкопками на цій же землі спочатку довелося б попрацювати криміналістам, оскільки, судячи із історії Лисої гори, там знайдуться людські останки минулого століття (проводились самочинні страти нібито злочинців).
Згідно пп 4 та 7 плану-графіку, з метою створення НВМК на Лисій горі до 31 жовтня 2022 року мали бути розроблені та затверджені зони охорони, межі та режими використання пам’ятки містобудування національного значення “Лисогірський форт”. Це завдання покладалось на Департамент культури КМДА, Департамент охорони культурної спадщини КМДА, музей “Київська фортеця” та Міністерство культури.
Насправді чиновники збирались трохи скоригувати існуючу науково-облікову документацію пам’ятки, щоб передбачити законну можливість використання частини території Лисої гори для розміщення поховань. Мова про гласис Лисогірського форту (пологий насип, що зводився перед ровом або прикритим шляхом, служив захистом укріплення та перешкодою для противника при наступі на головний вал).
Судячи із відповідей Міністерству ветеранів, в такому випадку майбутні капітальні споруди НВМК були б розташовані на 2 гектарах колишньої військової частини, а самі поховання – на гласису.
Але 14 грудня на засіданні науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури заступник директора Музею “Київська фортеця” Андрій Вялець надав додаткові історичні документи, що підтверджують належність гласиса до самої території пам’ятки. Тому науково-методична рада вирішила врахувати ці матеріали та постановила, що на цій території не дозволено нове будівництво чи перетворення ландшафту.
Підкреслимо, сьогодні рішення науково-методичної ради з питань охорони культурної спадщини Міністерства культури – це єдиний офіційний документ відповідального органу, який підтверджує неможливість розташування НВМК на Лисій горі.
Інші відповідальні міністерства, у тому числі Мінекології, так і не висловили свою позицію проти. 5 січня громадські діячі – захисники довкілля ходили до Міністерства екології та природних ресурсів, де мали зустріч із одним із заступників міністра, якому нагадали про діючий статус регіонального ландшафтного парку Лиса гора, що забороняє будь-яке будівництво. Але чиновник тільки розводив руками, мовляв, тема військова і вони не можуть перечити забаганкам керівництва держави, а тому бояться проявити ініціативу.
Інші ділянки
Тобто тепер треба буде знову повернутись до розгляду пропозицій земельних ділянок під створення НВМК, наданих громадою.
Восени 2022 року головними критеріями при пошуку ділянок були наступні: ділянка має бути вільна, віддалена від водойм і, бажано, житлових будинків, зі зручним під’їздом. Крім Олесі Пинзеник, разом із якою їздили представники КЕКЦ, ГО ГР “Почайна”, пошуком займались і деякі народні депутати. Було знайдено гідні ділянки на Троєщині, Виставковому центрі, на Виноградарі, Мінському масиві, у тому числі, біля двох діючих цвинтарів – Південного та Берковецького.
ГО ГР “Почайна” звернулось із відкритим листом до міністра у справах ветеранів Юлії Лапутіної, детально описала ситуацію із двома земельними ділянками, які належать державному агрокомбінату Пуща-Водиця, раніше використовувались під теплиці та сади, а наразі кинуті.
Громада схиляється до вибору однієї з них, яка знаходиться біля Берковецького кладовища, площею до 100 га. Єдина проблема в тому, що існує незаконна стара домовленість між приватним “інвестором” та агрокомбінатом щодо можливості забудови цієї ділянки, суди між цими сторонами та Фондом держмайна України, а також кримінальна справа, яку з цього приводу веде ДБР України.
Але вирішення цього спору на користь держави потребує лише політичної волі. Сподіваємось, що відносно створення НВМК вона є. Втім, скоро побачимо.
Фото: колаж KВ
