Відмова від мажоритарної виборчої системи і відкриті списки – нові реалії передвиборчої боротьби на жовтневих місцевих виборах. Депутати ВРУ схвалили поправки до норм виборчого законодавства. Відтепер до місцевих рад з населенням більше 10 тисяч потраплятимуть депутати за рейтинговими партійними списками, а не місцеві лідери громадської думки. Представники регіональних відділень асоціацій вважають, що новації приведуть лише до тотальної партизації місцевих рад. Місцеве самоврядування штурмувало мітингами Верховну Раду та врешті програло битву за мажоритарну систему народним обранцям.

16 липня Верховна Рада внесла скандальні зміни до Виборчого кодексу України, ухваливши законопроєкт № 3485 “Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення виборчого законодавства”.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Як раніше повідомляла KV, зі схвалених новацій: виборці на виборах голосуватимуть не тільки за партію, а й за конкретного кандидата зі списку цієї партії, змінено варіант виборчого бюлетеня на новий. Поправки до Виборчого кодексу передбачають, що грошові застави буде запроваджено на всіх рівнях, незалежно від кількості виборців, хоч із різними формулами розрахунку.

Та найголовніше, звужено перелік населених пунктів, в яких громадянин може йти на вибори до місцевих рад окремо від партії і без грошової застави, з 90 тисяч до 10 тисяч населення. Отже, у громадах, які мають понад 10 тисяч виборців, вибори тепер будуть відбуватися за пропорційною системою.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

На місцях же впевнені, що нововведення значно обмежують можливості самовисування громадян. Про це у коментарі KV розповів депутат обласної ради, юрист Роман Титикало:

“Як на мене, щодо внесених поправок до виборчого законодавства є значні питання і ще більше зауважень. Обмеження з 90 до 10 тисяч на виборчих округах обмежує право населення обирати і бути обраним. Тепер більшість ОТГ обиратимуться за партійними списками. Наприклад, самовисуванцю у межах села потрібно йти домовлятися із партійними босами, щоб висуватися і бути обраним від партії в сільську раду. Це виглядає занадто”, – каже він.

Читайте: Рада приняла изменения в Избирательный кодекс

Пікет

Не підтримують запропоновані зміни до статті 192 Виборчого кодексу, які обмежують право самовисування на виборах депутатів і в Всеукраїнській асоціації громад, асоціацій ОТГ та міст.

Напередодні пленарного засідання ВРУ, Асоціація ОТГ і представники громад влаштували мирний пікет Верховної Ради. Під стінами ВРУ зібралася солідна делегація – більше 500 представників громадськості та місцевого самоврядування з різних куточків України. Мітингувальники виступили проти партизації місцевого самоврядування та примусової ліквідації понад 100 об’єднаних територіальних громад.

На фото: Асоціація ОТГ і представники громад пікетують Верховну Раду

Як же розповів KV заступник виконавчого директора Всеукраїнської асоціації ОТГ Тарас Добрівський, на пікеті вони відстоювали запровадження партійної системи в громадах із кількістю не менше 35 тисяч виборців.

“Ми виступили проти виборів з партизацією місцевого самоврядування і проти того, що вибори за мажоритарною системою відбуватимуться лише у громадах до 10 тис. населення. Правління асоціацій наполягало, щоб вибори за мажоритарною системою відбувалися в громадах до 35 тисяч, раніше діяв поріг до 90 тисяч, а більше 35 тисяч – вже за партійною системою. Тому що більшість наших членів сільських, селищних та малих міських рад мають населення до 35 тисяч. У результаті об’єднанні громади та депутати будуть служити не своїм жителям, а тим партіям, які їх висунуть. Ми вважаємо, це неприпустимо. До нас вийшли народні депутати, голова фракції “Голос” Кіра Рудик та голова профільного комітету Андрій Клочко. Під час діалогу відбулася дискусія. У результаті профільний комітет поділився майже навпіл: одні за 10 тисяч, решта – за 35 тисяч. Проте до нашої думки так і не дослухались”, – розповів Добрівський.

Читайте: На митинге под Верховной Радой мэр Кличко выступил против “партизации” местных выборов (видео)

Точка зору

Київщина також взяла активну участь в мітингах і виступила на підтримку позиції Асоціації ОТГ. На пікеті були присутні учасники асоціацій, голови сільських і селищних рад, районів.

Заступник голови Всеукраїнської асоціації громад, голова Немішаївської селищної ради Сергій Замідра:

Ми запустили великий рух лідерів громад з підписання звернення, зібрали більше тисячі підписів проти партизації місцевих виборів за партійними списками. Верховна Рада все ж таки не дослухалася до думки громад – межу знижено до 10 тисяч. Більше того, вони навіть обговорювали варіант в 5 тисяч. Партії почали грати в свою гру, вже не дослухаючись до місцевого самоврядування. Країна переходить в жовтні в ситуацію, коли на більшості території депутати будуть обрані від політичних партій, навіть там, де їх ніколи взагалі не було. У політичних партій тепер є право відкликати депутата, якщо він відстоює позицію громади, а не лінію партії. По всій країні не розбудовані політичні осередки, населення не розуміє, що таке політичні партії. Тепер їм кажуть, щоб стати депутатом місцевої ради, їх має висунути партія. Ми намагаємося розбудовувати партії, але ситуація призведе до глобальних зрушень.

Що відбуватиметься надалі. Кабмін визначив, що більша частина невеликих громад не може існувати і примусово приєднав їх до більших ОТГ. А тепер ще й запровадили партійну систему. А це значить, що більшість сільрад не отримають представників в депутатському корпусі. Партійні списки не гарантують наявність депутата від окремої території. А є громади, в яких 40-50 сіл. Разом з тим залишили 25% межу для піднняття кандидата за відкритим списком в рейтингу партії, а планували зниження межі до 5%. Насправді при великій кількості партій ускладниться рух кандидатів по списку. Фактично, як визначила партія черговість кандидатів, так вони і проходитимуть. Це не про розвиток місцевого самоврядування – це насаджування партій на рівень громад. Думаю, що у європейських донорів, які підтримували децентралізацію, після таких змін виникне дуже багато питань, куди рухається у результаті країна.

Голова Васильківської райради Наталія Баласинович:

Звичайно, ми підтримуємо позицію асоціацій. Кому в селі потрібні ці партії? У сільських радах населенню не має справи до того, їхній депутат від БЮТ чи “Слуги народу”. Вони звикли обирати інтелігентів, лідерів громадської думки. Їм важливо, щоб це був місцевий господарник, який розуміє їхні проблеми. Для чого знущатися так над сільськими ОТГ? Для того, щоб все було “Зе” і скрізь була тотальна покора. Але ж такого контролю в країні встановити більше не вдасться. Історія ставить на місце всіх тих, хто не ставить в рівні умови місцеве самоврядування. Обрали Президента із такою величезною довірою від населення – 73%. Він мав би стати тим, хто об’єднає Україну. Куди ми рухаємося: повертаємося до комунізму чи говоримо про демократичне місцеве самоврядування? Цей поріг партизації мав би розпочинатися хоча би від 30 тис. населення. Ідеальним було би залишити 90 тисяч. Всі розуміють, що коли партійна система, на територію заходять депутати, які не живуть на цій території і не мають нічого спільного з громадою. Потім вони просто не відвідують сесії і зривають прийняття важливих для громадськості питань.

Голова Бородянської райради Георгій Єрко:

На мою думку, на місцевих виборах партійність не обов’язкова, мажоритирна система набагато краще. Тому що, коли кандидат обирається, його знають і люди, і громада, а вже за своїм покликом підтримує ту чи іншу партію. Все одно жителі обирають місцеву особистість, яка працює і може чимось допомогти. Яка різниця від якої він партії? Він піде від партії, не пройде, тому що партія не набрала певний відсоток. Тому на місцевих виборах мають йти й обиратися саме місцеві люди, незалежно від партійності. Вважаю, що мажоритарка мала би бути від 25-30 тисяч населення, а далі вже партійність.

Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:

Як голова Правління Київського регіонального відділення Асоціації міст України, був присутнім на цьому заході. Цьому передувало засідання правління регіонального відділення, на якому було прийнято рішення звернутися до народних депутатів з пропозицією висловити нашу позицію щодо імперативного мандату (дострокове припинення депутатських повноважень – від ред.). Все ж таки цю норму, яка фактично дає право лідерам партій впливати на дії та рішення представників партій, нам хотілося прибрати. На превеликий жаль, у Верховні Раді відповідні правки не набрали належної кількості голосів. Як відтепер дана норма реалізовуватиметься – час покаже. Як на мене, найкращий поріг все ж той, що прийняли. Я виходжу із практики. Тому що, коли ми проходили процес добровільного об’єднання, не громадяни сільської місцевості, а саме депутати не приймали ті чи інші рішення. І вони нерідко суперечили волі громадян. Мотивували вони це тим, що у місті діє партійна система, а у селі мажоритарна і ми знаємо вже наперед, хто буде депутатом на окрузі. Тож врешті ми повинні мати єдиний політичний виборчий процес на теренах України. 10 тисяч виборців є оптимальною планкою, бо дійсно є громади зі специфічною місцевістю, де щільність населення є мінімальною. Вибори ж мають проходити в рівних умовах.