Бородянська громада Київщини планує інвестувати в свій розвиток більше 30 млн гривень. Серед масштабних проєктів – створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, реконструкція аеродрому “Бородянка” обласного авіаційного центру. На місцях запевняють: це – лише перший етап на шляху реалізації стратегії розвитку громади.

Як стало відомо KV, 20 грудня 2019 року Бородянська ОТГ затвердила Стратегію розвитку громади на період до 2025 року.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Як розповів KV голова Бородянської селищної ОТГ Олександр Сахарук, процес розробки і затвердження Стратегії передбачав декілька етапів. Так, у травні 2019 року була створена робоча група, яка співпрацювала з експертами Програми “U-LEAD з Європою”, і за вісім місяців громада виробила свою першу Стратегію. Реалізація планів запланована двома етапами по три роки кожен.

“Бородянська ОТГ – інвестиційно приваблива, самодостатня громада Київщини. Це громада з конкурентоспроможною економікою, що базується на розвитку бізнесу у сфері сільського господарства, екологічно чистому виробництві і зберіганні агропромислової продукції з глибоким ступенем переробки, а також потужній логістичній мережі. Громада забезпечує високий рівень життя мешканців та є дружньою до ініціатив щодо розвитку особистості, підприємництва та активного дозвілля. ОТГ є і туристично привабливим осередком, адже багата на різноманітну історичну спадщину. І всі ці напрямки закладені в основні цілі Стратегії. На мою думку, місцеві вибори не вплинуть на подальшу реалізацію нашої Стратегії. Ми прагнемо стабільності і будемо її зберігати. 72% опитаних вірить у позитивні зрушення та досягнення цілей Стратегії. А це говорить про високий рівень довіри до влади”, – розповів Сахарук.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Дорожня карта ОТГ

Бородянська селищна ОТГ була утворена в грудні 2018 року, об’єднавшись разом із Дружнянською, Новогребельською, Новокорогодською, Новозаліською, Шибенською, Мирачанською, Дмитрівською та Пилиповицькою сільрадами. До складу ОТГ входить наразі 16 населених пунктів. А восени до ОТГ приєднаються ще чотири сільради: Загальцівська, Качалівська, Майданівська та Небратська.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини

Депутатський корпус громади представлений 26 депутатами від політичних партій “Нові обличчя”, “Аграрної партії України”, “Солідарності” та “Опозиційний блок”, “Укроп”, “Батьківщина”, “Народний фронт”. Та переважна більшість з них все ж безпартійні.

Бородянська ОТГ займає 34% від загальної площі території Бородянського району – 31 649 га із населенням в 21,6 тис. осіб. Станом на 2019 рік, найбільше жителів проживає в адмінцентрі ОТГ – 12952 людини, найменша – в селі Коблицький Ліс – 12 чоловік. Кількість людей працездатного віку становила більше 11 тис. осіб, із них же зайняті лише 6,6 тисяч. Найбільш зайняте населення в галузях сільського господарства, транспорту, промисловості, будівництва та у приватному секторі. Середня заробітна плата по ОТГ у 2019 році становила 8 346 тис. гривень.

Громада має розгалужену інфраструктуру: 10 загальноосвітніх (більше 20 тис. учнів) та шість дошкільних закладів освіти (більше 700 дітей), а ще працює Бородянський професійний аграрний ліцей. Галузь медицини представлена 14 закладами: медамбулаторія, Бородянська ЦРЛ на 200 ліжок, Бородянський ЦПМСД та 11 фельдшерсько-акушерських пунктів. На території громади діє районний палац культури ім. Т.Г. Шевченка та шість закладів культури різного типу, громадські організації: районна “Спілка підприємців та виробників Бородянщини”, Бородянський спортивний клуб “Арсенал”. Функціонує і ТОВ “Бізнес Центр Полісся”. Крім того, має і розвинуту мережу торговельних закладів, туристичних локацій.

Великі плани

Відповідно до Стратегії, на думку мешканців у громаді передусім необхідно здійснити благоустрій територій, розвивати сферу дозвілля і спорту та малий і середній бізнеси.

Втілення ж Стратегії передбачає два етапи і перший План заходів розрахований на 2020–2022 роки. У 2020 році на реалізацію завдань громада передбачила більше 17 млн гривень, у 2021 році планують спрямувати більше 11 млн гривень, а в 2022-му – більше 4 млн гривень. Частина з них співфінансуватимуться за рахунок грантів, коштів від бізнес-партнерів, з ресурсів міжнародних фінансових організацій чи державного та обласного бюджетів тощо.

Із планів можна виділити найбільш дороговартісні проєкти як створення агробіотехнологічного комплексу в Бородянці за 32,2 млн гривень та будівництво житлового масиву на 1 тис. родин за принципом “пасивного будинку” за 3,2 млн гривень за рахунок фінансування зовнішніх джерел.

“Планів і проєктів багато. Основні: створення агробіотехнологічного комплексу, відкриття індустріального технопарку, отримання статусу міста Бородянка. Крім того, плануємо створити КП “Аеропорт “Бородянка” в рамках державно-приватного партнерства з реконструкцією аеродрому “Бородянка” (І черга), збудувати заклад культурно-просвітницького і спортивного обслуговування населення та психологічної реабілітації учасників АТО в селі Дружня. Плануємо втілити Концепцію розвитку рекреаційної зони в Бородянці, створити публічну інтерактивну “Бібліотеку-трансформер”, одержати офіційний статус “Історична пам’ятка” для об’єктів місцевого значення”, – додав голова Бородянської ОТГ.

За словами Олександра Сахарука, у рамках Стратегії вже покращено матеріально-технічну базу закладів охорони здоров’я. А саме: придбано два апарати ШВЛ у відділення інтенсивної терапії та три кисневих концентратори у терапевтичне відділення Бородянської ЦРЛ; систему ендоскопічної візуалізації та ультразвуковий скануючий прилад у поліклінічне відділення, 2 електроскутери для працівників амбулаторії в селі Пилиповичі та ФАпу в селі Дружня (всього витратять 200 тис. гривень).

У галузі освіти функціонує “Учнівський парламент”, придбано комп’ютерне обладнання, оргтехніку та програмне забезпечення для єдиного інформаційного простору в закладах освіти. А ще – започатковано “Університет майбутнього вчителя”, реалізується проєкт “Кава з директором”.

Впровадила громада й енергоефективні технології в закладах освіти. Замінено вікна у всіх школах та дитсадках, впроваджено сучасний проєкт із встановлення теплових насосів у дитсадку “Колосочок”. А також збудовано ТОВ “СіДіСі” за 190 тис. гривень сонячну електростанцію потужністю в 10 МВт.

Як каже голова Бородянської ОТГ, поліпшують вони і спортивну інфраструктуру. Збудовано спортивне поле зі штучним покриттям у селі Пилиповичі, майданчик із штучним покриттям та тренажерним обладнанням у селі Нове Залісся, розпочато будівництво футбольного поля зі штучним покриттям у Бородянці.

Економічна складова

“Формування місцевого бюджету є одним з найважливіших питань для ОТГ. Основним джерелом надходжень до загального фонду бюджету Бородянської ОТГ є податок та збір на доходи фізичних осіб – близько 48% всіх надходжень. А також податок на майно – 22,8%, земельний (20%), єдиний (14,3%) та акцизний (11,3%) податки. Для збільшення надходжень, ми співпрацюємо з фіскальними органами, аби роботодавці не платили зарплату “в конвертах” і сплачували податки вчасно. Крім цього, працюємо над тим, аби до бюджету надходили і податки на доходи фізичних осіб від відокремлених підрозділів підприємств, зареєстрованих за межами ОТГ. У перспективі наповнення за рахунок плати за землю та збір за природні ресурси”, – каже Сахарук.

Наповнюється бюджет ОТГ і за рахунок діяльності найбільших підприємств-роботодавців. А саме: ТОВ “Алюпол” – виробництво алюмінію, ТОВ “Мішель” – лісопильне та стругальне виробництво, ТОВ “СП “Агропроммаш”, ПСП “Колос” – вирощування зернових культур, ТОВ “Біоенергозбут” – вироби з деревини, ПП “Корал-Дизайн” – виробництво іграшок та ТОВ “Баліс” – переробка та консервування риби.

У 2019 році в ОТГ лише податкових надходжень передбачалось більше 90 тис. гривень.

Точка зору

Голова Бородянської райради Георгій Єрко:

Стратегія розвитку – це, перш за все, стратегія розвитку економіки. Громада обрала агропромисловий курс, але розвиток сільського виробництва не повинен бути в пріоритеті. Це, на мою думку, лише одна із галузей. Тому що Полісся – це зона ризикованого землеробства. Країна чому занепадає, тому що не має розвитку промислової економіки. У районі діяли заводи з машинобудування, легкої промисловості, виробниче бавовняне об’єднання, ткацька фабрика. На території району є два лісгоспи, деревину експортують, а її переробки немає: виробництва меблів, вікон тощо. Був військовий деревообробний комбінат та нині він не працює. Тож є що перевести на рейки сучасності і в якому напрямку рухатися, щоб одержати економічне зростання. Район має інвестиційну привабливість. Нехай маленький аеропорт, але він є і його можна реконструювати для середньої та важкої авіації. На території району відремонтована автомагістраль, є залізниця. До громади приєднається Майданівка, де працює комплекс з вирощування полуниць. Треба відроджувати ті галузі, які споконвічно тут були. А район має для цього всі передумови.