У підсумку адмінреформи та реорганізації районів місцевий рівень наділили низкою майна. Та, як виявилось, більшість громад ледь тягне їх фінансування. Мінрозвитку громад вже запропонував внести законодавчі зміни і спростити процедури для укладання договорів на співробітництво. Така практика, обіцяють, посилить ефективне використання наявних спільних ресурсів. На Київщині вже взялися розглядати варіанти “союзів” для утримання медичної та соціальної сфер.

Як стало відомо KV, у квітні Мінрозвитку громад оголосив електронні консультації з громадськістю щодо внесення змін до ЗУ “Про співробітництво територіальних громад” щодо упорядкування окремих питань співробітництва територіальних громад”.

Проєкт Закону, відповідно до пояснювальної записки, пропонує удосконалити порядок укладення договорів про співробітництво між тергромадами.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Так, виходячи із порівняльної таблиці, громадам планують надати можливість приєднуватись до вже діючого партнерства за спрощеною процедурою, а саме: уклавши додаткову угоду про приєднання до співробітництва. Це має засприяти ефективнішій організації міжмуніципального співробітництва та реалізації громадами спільних проєктів для покращення якості надання публічних послуг та розвитку.

Крім того, зміни нададуть можливість залучати до співробітництва районну раду. А також укладати змішані договори про співробітництво.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Успішні кейси

За словами заступника Мінрозвитку громад В’ячеслава Негоди, співробітництво громад як інструмент розвитку територій законодавчо внормували ще в 2014 році. З того часу ним скористалися майже півтори тисячі громад. Вони уклали 672 договори про співробітництво.

За його словами, найбільше громади співпрацюють у сферах надання адмінпослуг, ЖКГ, управління побутовими відходами.

“Із створенням громад, які позбулися залежності від райрад і райдержадміністрацій, відкрилися великі можливості для співробітництва громад, яке набуває все більшої популярності. Цей інструмент дає можливість об’єднати управлінські і фінансові, майнові ресурси, щоб втілити ті проєкти, які одній громаді не під силу або нерентабельно. Врешті, територіальні громади повинні навчитися домовлятися із своїми сусідами та навчитися досягати максимальних результатів за рахунок ефективного використання бюджетних коштів та інших ресурсів. Тільки після минулорічних місцевих виборів майже дев’ять десятків громад уклади договори про співробітництво. Ми моніторимо ці процеси, бачимо, які є потреби, тому намагаємося спростити певні процедури і розширити коло суб’єктів співробітництва”, – сказав В’ячеслав Негода.

На сайті Мінрозвитку громад опублікован реєстр договорів щодо співробітництва тергромад станом на 3 червня 2021 року. Із 700, понад 10 договорів про співробітництво були укладені саме між громадами Київської області.

Так, у 2016 році договір про співробітництво уклали громади села Годунівка Яготинського району та села Смотрики Полтавської області у формі спільного фінансування для утримання центру надання адмінпослуг.

Договір про співробітництво у формі реалізації спільних проєктів у 2017 році підписали Колонщинська, Мотижинська та Копилівська сільради колишнього Макарівського району.

Три договори на рахунку Пісківської громади. Договори стосуються співробітництва в частині делегування виконання завдань у сфері реалізації пожежної безпеки, освіти, медицини між Пісківською громадою та Макалевицькою сільрадою Житомирської області. Ще один щодо делегування виконання завдань у сфері реалізації проєкту “Пісківка – курорт місцевого значення”.

У 2019 році Медвинська, Дмитренківська, Щербашенецька та Бранепільська сільради вже ліквідованого Богуславського району домовились про співробітництво у формі реалізації спільного проєкту “Надання адміністративних послуг населенню”.

Декілька договорів уклали ще у 2020 році території колишнього Києво-Святошинського району. Це – договори щодо реалізації спільних проєктів щодо організації регулярного автобусного сполучення у Боярському субрегіоні, між сільськими територіальними громадами сіл Забір’я, Віта-Поштова, Юрівка, Малютянка, Іванів та м. Боярка Київської області.

У 2020 році спільні проєкти “Комплекс спільних заходів, які спрямовані на соціально-економічний, культурний розвиток території” та “Створення системи соціальної мобільності для осіб з особливими потребами” розробили Переяслав-Хмельницька та Дівичківська громада.

Цьогоріч Студениківська громада та управління соцзахисту населення Бориспільської РДА уклали договір про співробітництво у формі делегування виконання окремих завдань. Аналогічний договір має і Ташанська громада.

Думка громад

KV поцікавилась у керівників громад, чи підтримують вони законодавчі зміни щодо співробітництва між громадами і чи дійсно партнерство між громадами вигідне для розвитку територій.

На місцях же розповіли, що міста та села мають низку питань, які складно вирішувати самостійно. Наприклад – збір та переробка сміття, забезпечення якісного медичного обслуговування, туристичного розвитку тощо.

І на їхню думку, впоратися з проблемами набагато легше та ефективніше, якщо співпрацювати.

Так, Славутицька громада підтримує партнерські відносини з Любецькою та Михайло-Коцюбинською громадами сусідньої Чернігівсько області. А Фастівська готова співпрацювати із усіма територіями новоутвореного району. Три громади на Бориспільщині також об’єдналися заради вирішення соціальних проблем.

Голова Славутицької міської громади Юрій Фомічев:

Дійсно, Закон потребує змін, потребує спрощення процедури укладання договорів. Насьогодні вона дуже складна і, відверто кажучи, ми нею не скористалися. Ми погодилися на підписання Рамкової угоди про загальне співробітництво без визначення конкретного проєкту. Але для економічного розвитку регіону – це дуже корисний закон, що об’єднує. До прикладу Славутич. У місті дуже обмежена територія, а громади тягнуться до нас за новими технологіями і в цьому є перевага для всіх. Місту це дає, у першу чергу, нові можливості для залучення інвестицій. Коли спільними зусиллями ми демонструємо інвестору, що ми можемо запропонувати не лише в межах Славутича чи сусідніх територій, а й всього регіону, ми стаємо цікавішими для інвестора, а від цього виграють всі громади, незалежно від того, яку територію він обере. Тут треба домовлятися, йти на компроміси: хтось отримує податки на землю, хтось ПДФО, та головне – жителі одержують робочі місця. А це вже соціальний захист і гарантії. Зрештою ці ж кошти потім витрачаються в громадах. Активну співпрацю ми вирішили розпочати із сфери туризму і креативних індустрій. Маємо спільні проєкти з сусідніми громадами, які мають потужну історію, як Любецька громада, або цікаві зеленим туризмом, як Михайло-Коцюбинська громада. Славутич же цікавий архітектурно-урбаністичним туризмом і ключовим магнітом України – Чорнобилем. Один із проєктів Любецької громади Дестинація “Славутич-Чорнобиль-Чернігівський регіон” переміг в конкурсі Мінрозвитку щодо надання підтримки саме європейськими коштами. Ми співучасники проєкту. У результаті Любеч одержить покращення інфраструктури для туристів, а ми, у свою чергу, потік туристів через ці території. Далі плануємо розвивати сільське господарство. Ми зацікавлені, щоб у Славутичі з’явилася хоча б переробка цієї продукції.

Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:

Міська рада прийняла рішення і ми розіслали пропозиції про про співробітництво вісьмом тергромадам. Щоб ми мали відповідні договори в межах всього Фастівського району, тому що спільні співіснування та діяльність потрібні, і це буде лише на користь мешканцям, щоб вони могли одержувати якісні послуги. Адже в результаті адмінтерреморфи, ліквідації старих районів є певні функції, які були передані нам з районного на місцевий рівень. Зокрема, мова йде про співробітництво в сфері медицини, а також геріатричних відділень. Лікарні передані на рівень громади, але надають послуги всьому району. І з точки зору фінансового законодавства краще, щоб був такий договір про співробітництво. Раніше ці заклади фінансувалися із районного спільного бюджету. Зараз, якщо заклад знаходиться на території, наприклад, Томашівської громади, то Томашівка сама повинна утримувати об’єкт, що обслуговує весь район. Це – неправильно. Тож, щоб зберегти якісні послуги та заклади, маємо співпрацювати. Проте ці договори не передбачають міжнародного співробітництва. Поки що є певні обмеження по бюджетному законодавству. З іншими областями у нас гостро не стоїть подібні питання. Цей варіант більше для громад, які межують на обласних кордонах.

Голова Студениківської сільської громади Марія Лях:

Співробітництво між громадами необхідно. Громади мають різні структури та рівні, али проблеми в усіх однакові. Наприклад, на території Ташанської громади діє установа, заклад був районним і Бориспільська райрада планує її закривати. Але вона необхідна: сьогодні в ньому на утриманні перебуває 15 осіб похилого віку, у яких немає рідних, але мають право на захист. Тож як співзасновники, разом із Ташанською та Дівичківською громадами, ми беремо утримання цих людей на себе. І таких питань безліч: спорт, розвиток культури, туризму. Зараз питання №1 – сміттєпереробний завод, яке щодня гостро назріває, а держава не хоче брати на себе подібну відповідальність. Ми готові сортувати сміття і співпраця громад могла би вирішити цю ситуацію. Треба виходити на інший рівень і в питаннях благоустрою, соціального захисту. І ми об’єдналися для того, щоб надавати якісні послуги, а деколи для невеликих громад – це складно. Тож, можливо, у великих громадах потреба у співробітництві буде менша, а в такій, як наша, де 7400 тис. осіб населення, це вже необхідність. Адже це і фінансова підтримка.

Нагадаємо, що як об’єднана громада, Студеники були сформовані ще в грудні 2017 року у процесі об’єднання з Козловською, Переяславською, Сомководолинською і Сосновською сільрадами Переяслав-Хмельницького району. Восени до ОТГ приєднали ще дві території: Пристромська та Строківська сільради Переяслав-Хмельницького району та Семенівська – Баришівського району. Нині громада входить до Бориспільського району. Площа ОТГ – 191,37 кв. км з населенням в 4 339 осіб.

Фастівська міська громада утворена у 2020 році шляхом приєднання до міста обласного значення Фастів 18 населених пунктів Фастівського району: селище Борова та села: Бортники, Велика Мотовилівка, Велика Офірна, Велика Снітинка, Веприк, Вишняки, Гвардійське, Клехівка, Мала Офірна, Мала Снітинка, Млинок, Мотовилівка, Мотовилівська Слобідка, Оленівка, Тарасенки та Фастівець. Населення – 63 449 особи, площа громади – 336,5 кв.км.

Славутич – наймолодше місто країни, місто-супутник Чорнобильської АЕС. І в рамках реформи децентралізації Славутич, через територіальну віддаленість, був визнаний спроможною громадою в складі лише одного міста. Громада охоплює площу в 2082 га з населенням в понад 24,6 тис. осіб. Бюджет міста – 310,4 млн гривень. Відстань до Києва складає 200 км, до ЧАЕС – 60 км.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине