Міністерство освіти розробило інформаційну довідку щодо розподілу обсягів освітньої субвенції між громадами, починаючи з 2016 року. У такий спосіб уряд підштовхує місцеве самоврядування до оптимізації неефективної мережі сільських шкіл. Адже чим менша кількість учнів та класів, тим більше громада змушена витрачати коштів на утримання. Те, що оптимізація – крок до якісної освіти, не заперечує і місцева влада. Та думка громадськості у цьому питанні непохитна – сільська школа має жити.

Як стало відомо KV, 26 травня Міністерство освіти і науки України надало роз’яснення щодо особливостей розподілу та використання освітньої субвенції між місцевими бюджетами у 2021 році.

Зокрема, Міносвіти підготувало інформаційні довідки щодо підсумків розподілу освітньої субвенції та детальний розрахунок її обсягу на 2021 рік. Інформаційна довідка у розрізі громад містить перелік шкіл, кількість учнів та класів, щільність населення, співвідношення фактичної наповнюваності класів до розрахункової. Крім того, графічну інформацію щодо розподілу освітньої субвенції, що дозволяє порівняти динаміку змін, та історичні дані, починаючи з 2016 року.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

“Інформаційні довідки призначені для кращого розуміння особливостей розподілу освітньої субвенції між місцевими бюджетами та можуть бути одним із основних джерел інформації для засновників закладів освіти в процесі аналізу ефективності мережі закладів та прийняття управлінських рішень щодо її оптимізації”, – йдеться в документі.

Так, субвенція розподіляється між відповідними бюджетами на основі розробленої формули. Освітня ж субвенція спрямовується винятково на оплату праці з нарахуваннями. І лише її залишки після завершення календарного року можна витрачати на інші цілі, як от: оновлення матеріально-технічної бази, а віднедавна – і на організацію безпечного освітнього процесу (закупівлю засобів захисту, дезінфекторів та ремонт шкільних їдалень).

І як зауважують у МІністерстві, формульний підхід до розподілу субвенції спрямований саме на підвищення якості освітніх послуг через стимулювання органів місцевого самоврядування до оптимізації неефективної мережі закладів. Тобто, якщо фактична наповнюваність класів є меншою за розрахункову, чи в разі утримання малокомплектних закладів, різниця в кількості ставок педагогічних працівників покриватися виключно за рахунок місцевого бюджету.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

“Дослідження показують, що малий розмір класів та шкіл у сільській місцевості тісно пов’язаний із причинами гірших навчальних результатів учнів. Через малий розмір сільських шкіл у них не організовується позаурочна активність для учнів, вчителі викладають одночасно декілька предметів, що призводить до втрати якості, учні не мають доступу до профільного навчання та поглибленого вивчення окремих предметів, а обмежені бюджетні ресурси використовуються неефективно, що призводить до неможливості підвищення заробітних плат педагогам та створення сучасного освітнього середовища одночасно в усіх закладах”, – роз’яснює Міносвіти.

Тож рекомендують розпочинати процес оптимізації мережі з аналізу затверджених штатних розписів закладів освіти та перевірки обчислення фактичної кількості ставок педагогічних працівників, що утримуються за рахунок освітньої субвенції.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

На мiсцях

KV поцікавилася у громад, чи вистачає їм освітньої субвенції на покриття заробітних плат, чи є залишки за минулий рік і на що їх спрямовують. І головне, після об’єднання, чи поставало питання щодо оптимізації шкільної мережі.

Так, у великих міських громадах, зокрема, наголошують, що школи з держбюджету в громадах фінансуються з розрахунком на одну дитину за системою, як розраховувалися міські школи. Тобто сума тепер виходить значно меншою й інколи виникають проблеми навіть із виплатами зарплат. Куди краща ситуація у малих та більш потужних громадах.

Голова Фастівської міської громади Михайло Нетяжук:

На даний момент незабезпеченість управління освіти по видаткам складає близько 16 мільйонів гривень. Так, близько шести мільйонів не вистачає на заробітну плату, 10 млн – на енергоносії. До об’єднання були залишки субвенції, яку спрямували на поліпшення матеріально-технічного стану. Цьогоріч ми були вимушені ці залишки спрямувати на покриття забезпеченості та і цих коштів не вистачило. У цій ситуації сподіваюся, що Міносвіти, Мінфінансів проаналізує стан забезпеченості за І півріччя і дофінансує органи місцевого самоврядування в плані виконання делегованих державою повноважень, і виділять додаткові кошти на покриття заробітних плат й енергоносіїв.

Так, по сільським населеним пунктам є школи, що потребують певної оптимізації. Зауважу, що законом обов’язково передбачено проведення громадських обговорень щодо таких питань. І звісно, що мешканці проти проведення оптимізації, незважаючи навіть на те, що якість освіти в таких малокомплектних школах, як правило, набагато нижча. Є політичне питання для села, що обов’язково потрібно зберегти школу в її старому статусі. Як мінімум, по двум населеним пунктам ми бачимо, що доцільніше змінити статус НВК з І-ІІ ступенів до школи-дитячий садок, щоб діти одержували якісні освітні послуги саме на місцях. А середня освіта вже здійснювалася на базах добре укомплектованих шкіл і з якісним рівнем викладання.

Голова Макарівської громади Вадим Токар:

У громаді є така проблема, та, можливо, вона не настільки гостра, як у решти громад. І вирівняти ситуацію нам вдалося лише після травня. До цього вирішували ці питання за рахунок місцевого бюджету. Звичайно, є заклади, які потребують оптимізації, але у кожної громади своя специфіка і більшість населення громади складають саме сільські жителі. По території Макарівська громада одна з найбільших по області, а по кількості населених пунктів – найбільша (49 населених пунктів – ред. KV), маємо 24 школи, і як правило, сільські. І розуміємо, яку соціальну напругу викличе закриття школи. А у громади шкіл, що потребують оптимізації, багато. Державна субвенція на утримання освітніх закладів, виключно покриття заробітної плати освітян, складає 106 млн гривень. Звичайно, що для такої великої громади це – невелика сума і ми не можемо платити всі надбавки, які передбачені законодавством.

Голова Вишгородської міської громади Олексій Момот:

Ми – невелика громада, і до Вишгорода додалася лише одна маленька Хотянівська школа. Тому субвенції нам вистачає. І навпаки, в Хотянівці наразі вже будуємо новий великий корпус школи. Є і залишки освітньої субвенції, і окрім покриття зарплат, наразі додатково ще закуповуємо шкільний автобус. Додалася одна сільрада у складі двох сіл, які розташовані на відстані в 7 км. Тому одного автобусу буде достатньо.

Голова Кагарлицької громади Олександр Панюта:

Нашій громаді вистачає розподілених коштів за освітньою субвенцією. Є деяка незабезпеченість по місцевим бюджетам, але це питання будемо вирішувати пізніше. Займаємося і оптимізацією – це потрібно і ми плануємо розглядати це питання, можливо, на найближчій сесії. Залишки субвенції розподілили і втілюємо один проєкт. Є дозвіл на використання у цьому напрямку. А саме: облаштовуємо пожежні сигналізації, блисковозахист у чотирьох навчальних закладах.

Кому і скільки

Відповідно до розподілу субвенції між навчальним закладами Київської області, найбільшу освітню субсидію має Білоцерківська громада – понад 361,9 млн гривень та Броварська – 278 млн гривен. Трохи менша сума у Бориспільської міської громади – 184,5 млн гривень, Фастівської – 155,4 млн гривень, Бучанської – 159,3 млн гривен та Боярської – 135,8 млн гривень.

Найменша субвенція дісталася Медвинській сільській громаді з розміром в 11,6 млн гривень, Ташанській – 13,5, Томашівській – 14,5. А також Циблівській сільській – 18,3 млн гривен, Гатненській сільській громаді – 1,7 млн гривень, Кожанській – 22,8 млн гривень та Золочівській – 22 657,3 млн гривень. За ними йде Гірська сільська громада – 23,1 млн гривень.

Нагадаємо, що з 1 січня утримання закладів дошкільної, шкільної і позашкільної освіти у виключній компетенції громад, які мають тепер однакові повноваження і джерела ресурсів. Райдержадміністрації і райради втратили ці повноваження. Ці зміни, наголошували в Уряді, мають підвищити якість освіти, особливо у сільській місцевості. Адже раніше умови навчання у великих містах і об’єднаних громадах були значно кращими, ніж у більшості сіл і селищ.

Так, за словами заступника Мінрозвитку громад та територій В’ячеслава Негоди, подекуди громади почали звинувачувати у закритті освітніх закладів. Але, на його думку, оптимізація шкільної мережі – це не лише про пониження ступеню чи закриття шкіл там, де нема кому в них навчатися, а й про будівництво нових закладів там, де їх не вистачає.

“Можливо, справді в деяких громадах реорганізація закладів освіти не була оптимальною. Але ефективнішої системи, ніж передача повноважень, ресурсів і відповідальності за вирішення питань початкової, середньої та позашкільної освіти на рівень громад, світ ще не вигадав. Отже не варто заперечувати правильність усієї реформи через декілька неоптимальних рішень громад. Ці рішення можна виправити”, – вважає Негода.

Довідка KV: Фастівська міська громада була утворена у 2020 році шляхом приєднання до міста обласного значення Фастів 18 населених пунктів Фастівського району: селище Борова та села: Бортники, Велика Мотовилівка, Велика Офірна, Велика Снітинка, Веприк, Вишняки, Гвардійське, Клехівка, Мала Офірна, Мала Снітинка, Млинок, Мотовилівка, Мотовилівська Слобідка, Оленівка, Тарасенки та Фастівець. Населення – 63 449 особи, площа громади – 336,5 кв.км.

Макарівська громада утворена у 2020 році. До неї входять смт Макарів, Макарівська, Андріївська, Борівська, Великокарашинська, Гавронщинська, Забуянська, Кодрянська, Колонщинська, Комарівська, Копилівська, Королівська, Липівська, Людвинівська, Маковищанська, Мар’янівська, Мотижинська, Наливайківська, Небелицька, Ніжиловицька, Пашківська, Плахтянська, Рожівська, Ситняківська, Фасівська, Червонослобідська, Юрівська громади. Площа громади – 1013.4 кв. км, населення – 32 877 осіб.

Восени Кагарлицький район розділився на дві громади, Кагалицьку та Ржищівську. Кагарлицька громада була утворена із 26 рад, до яких увійшли 23 населених пункти. А саме: Кагарлицька міська та Бендюгівська, Буртівська, Горохівська, Горохуватська, Демівщинська, Зеленоярська, Зікрачівська, Кадомська, Леонівська, Липовецька, Ліщинська, Мирівська, Новосілківська, Переселенська, Расавська, Слобідська, Ставівська, Сущанська, Халчанська, Черняхівська, Шпендівська, Шубівська сільські ради. Населення громади на площі 873,6 кв. км складає 32185 осіб.

У жовтні до міста Вишгород приєднають Хотянівську сільраду у складі двох сіл: Осещини та Хотянівки. Вишгородська міська ОТГ займатиме площу в 95.6 кв. км з чисельністю населення в 31877 осіб, із них 880 осіб – сільського.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине