У країні триває дискусія навколо одного із головних податків для громад – податку на доходи фізичних осіб. На початку реформи поштовхом для об’єднання була саме передача на місця 60% ПДФО. Однак разом із набуттям громадами додаткових повноважень від держави виявилося, що коштів недостатньо. Асоціація міст України вимагала збільшення частки податку до 80%, однак влада готова розглядати лише додаткові 5%. Чи покращить це ситуацію для громад – дізнавалася KV.

Як стало відомо KV , 11 червня в рамках VIIІ Форуму місцевого самоврядування обговорили важливість подальшого зміцнення фінансової спроможності місцевих бюджетів. Такі дискусії щодо зміни механізмів зарахування надходжень до громад вирують в країні вже понад півроку.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Обговорення

Ще у лютому на розгляд до ВРУ були представлені народними обранцями у співпраці з Асоціацією міст України законопроєкти, що пропонують збільшити вже з 2022 року частку зарахування ПДФО до бюджетів тергромад з 60 до 65%.

Законопроєкт № 5066 передбачає таке збільшення для бюджетів громад за рахунок зменшення відсотка зарахування податку до держбюджету, а № 5066-1 – за рахунок відповідного зменшення відсотка – до обласних бюджетів.

Розглядаються і законопроєкти №5244-3 та №5364, що передбачають забезпечення сплати ПДФО за місцем розміщення виробничих потужностей, а не за місцем реєстрації головного офісу. Законопроєкт №5364, крім унормування поняття “відокремлений підрозділ”, також пропонує встановити контроль за дотриманням платниками вимог щодо порядку сплати ПДФО до місцевих бюджетів за їхнім місцерозташуванням і запровадити відповідальність.

Ці законопроєкти 22 квітня підтримало і Правління Асоціації міст України під головуванням мера Києва, голови АМУ Віталія Кличка.

Виконавчий директор АМУ Олександр Слобожан повідомив, що в Україні у всіх громадах є видатки, які не забезпечені фінансово, на загальну суму в 668 млрд гривень. Така ситуація виникла через те, що держава декларує низку фінансових зобов’язань, які передані на фінансування з місцевих бюджетів.

“Ідея, яку підтримує АМУ щодо збільшення частки відрахування ПДФО до 65% до місцевих бюджетів – це відновлення історичної справедливості. Окрім того, нині є загроза вилучення з бюджетів громад 5% акцизу з тютюну, а цього допустити не можна”, – говорить він.

Про переваги

За словами аналітика АМУ у сфері місцевих фінансів Тетяни Палійчук, наразі Асоціація лобіює збільшення частки ПДФО для бюджетів громад до 65%, і це – компроміс. Адже реальна потреба складає не менше 80%.

Також серед аргументів “за” збільшення, що ця частка допоможе частково компенсувати видатки, перекладені державою на місця. А це – утримання закладів профтехосвіти (7 млрд гривень), пільговий проїзд та зв’язок (6,5 млрд гривень), виплати заробітної плати непедагогічним працівникам в школах (15,9 млрд гривень), фінансування комунальних послуг та енергоносіїв закладів охорони здоров’я.

Ці +5% допоможуть покрити громадам і фінансові втрати за різницю в тарифах на комунальні послуги протягом 2017-2020 років (понад 24 млрд гривень), за підвищення тарифів, щорічне недофінансування освітньої субвенції в межах 15-20% (12-15 млрд гривень), скасування пайової участі (2 млрд гривень), субвенції на формування інфраструктури (до 2 млрд гривень), скорочення додаткової дотації на утримання закладів освіти та охорони здоров’я тощо. Частково компенсують, таким чином, громадам і втрати у зв’язку з пандемією.

Загалом для громад – це додатковий обсяг фінансового ресурсу, який вони одержать у розмірі 11,1 млрд гривень.

“Отже, +5% ПДФО для бюджетів громад – це важливий та необхідний крок для зміцнення фінансової спроможності місцевого самоврядування, адже наразі 75% громад все ще залишаються дотаційними”, – говорить Тетяна Палійчук.

Так, за інформацією Київського регіонального відділення Асоціації міст України, у разі збільшення частки зарахування ПДФО до 65%, громади Київської області одержать додатковий ресурс в сумі 565 млн гривень.

Позиція

Голова Асоціації інвестиційно-привабливих громад, ексголова Тетіївської міської громади Руслан Майструк:

Існує дві проблеми із надходженням ПДФО до бюджетів громад. Перша – з надходженням, друга – з відсотком. ПДФО має сплачуватись за місцем фактичної роботи відокремлених підрозділів, а не головного офісу юридичної особи. Адже це несправедливо, коли по суті самого податку фізична особа сплачує ПДФО за послуги, які надаються їй громадою, де вона проживає, а сплачується такий податок у випадку відокремлених підрозділів наверх до головного офісу, які найчастіше знаходяться в великих містах. Звісно великі міста будуть проти, але ж ми говоримо про справедливість, чи не так?

Відносно відсотку і знову ж повертаючись до економічної суті податку. На сьогодні 60% ПДФО йде до бюджету громад, 15% до обласного бюджету і 25% до державного бюджету. Але давайте говорити про те, що всі можливі і неможливі повноваження передані на місця, але кошти, зокрема на делеговані державою повноваження, не передані повною мірою і ми розуміємо, що і надалі їх буде ще менше. Тому, якщо ми говоримо про справедливість, якщо ми говоримо про розвиток громад, то потрібно збільшити відсоток ПДФО саме бюджетам громад. Тому що успішна Україна – це успішні громади, а успішні громади точно не ті, що ходять по всім владним кабінетам із простягнутою рукою. Позиція Асоціації інвестиційно-привабливих громад наступна: збільшити ПДФО до бюджетів громад на 5% за рахунок ПДФО із державного бюджету, щоб хоча б частково компенсувати недофінансування по делегованим повноваженням.

Погоджуються із тим, що необхідно збільшити відсоток зарахування ПДФО і в громадах.

Голова Узинської міської громади Віталій Гринчук:

Якщо зараз громади одержують 60%, і цих коштів не вистачає, то збільшення на 5% – це майже, що нічого, відсоток варто було би збільшити. Якби справді ПДФО було хоча б до 80%, то вже тоді можливо говорити про якийсь розвиток. Якби ПДФО залишалося на місцях, то і громади були б більше зацікавлені наповнювати бюджет і виявляти всіх тих, хто видає зарплату в конвертах. Сьогодні ж всі об’єкти, які фінансувалися з районного бюджету, утримуються за рахунок місцевого. Зараз говорять: подивіться скільки податків в громадах, але ж ніхто не дивиться на видаткову частину. А вона в громадах зросла серйозно, напевно, що вдвічі, а подекуди і втричі. Для громад це непередбачувані витрати. Тому коштів однозначно треба більше.

Голова Немішаївської селищної громади Петро Перевозник:

Чим більше фінансів залишається в громаді, тим краще. Бачите в чому справа, 80% було би дуже добре, але чи це реально? Держава також повинна бути фінансово спроможною. Та розумну цифру завжди на місцях можна обговорити. Для громад формування ПДФО – дуже важливе. На території працюють підприємці, користуються інфраструктурою, тож це було би справедливо. Громади однаково на умовах співфінансування звертаються до держави за допомогою. Тому, щоб уникнути цих процесів, краще, аби на місцях залишалося більше коштів. Ми би витрачали їх на ремонти доріг, водопостачання, освітлення і на все те, що сьогодні підлягає капітальному і поточному ремонту. Адже за всі ці роки у громадах не було можливості самотужки вирішувати подібні питання. Тож 60-65% – це зовсім мало, хоча би 70%. Така наша думка і вона збігається з думками інших керівників громад, асоціацій. Тому що ми розуміємо, що на місцях потрібна ініціатива, а вона без коштів нічого не вартує.