Розподіл Київської області за районами та центрами укрупнених округів став черговим каменем спотикання в адмінтерреформі. Чергова дискусія розгорнулася навколо адміністративного центру майбутнього Ірпінського району. Потенційний центр за географічною і транспортною доступністю керівники тергромад Київщини бачать саме в селищі Бородянка, а не в місті Ірпінь. І доки ОТГ пишуть листи с пропозиціями внесення змін до проєкту вищому керівництву, решта районів майбутнього округу зважують всі “за” і “проти”.

Як стало відомо KV, 7 квітня на позачерговій сімдесят сьомій сесії Бучанська міськрада прийняла рішення звернутися до Кабміну, Мінрозвитку громад, Київської ОДА щодо внесення змін до проєкту адміністративно-територіального субрегіонального рівня Київської області.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Депутати Бучанської громади просять КОДА врахувати їхню пропозицію щодо реформування адмінтерустрою та визначити центром майбутнього району (робоча назва) селище Бородянка замість міста Ірпінь.

Нагадаємо, що підготовлений Київською ОДА проєкт адмінтерустрою субрегіонального рівня передбачає розподіл області на п’ять районів замість існуючих 25-ти. Серед одиниць субрегіонального рівня було визначено Ірпінський район у складі об’єднаних тергромад: Боярської, Бучанської, Бородянської, Вишгородської, Гостомельської, Іванківської, Ірпінської та Поліської.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Київщина виступила за ліквідацію районних рад

Свою позицію в міськраді обґрунтували тим, що запропонований проєкт обласної адміністрації не відповідає європейським стандартам поділу NUTS та методиці формування адміністративно-територіальних одиниць. А саме: транспортній доступності від потенційного центру району – міста Ірпінь до громад, які планується включити до складу Ірпінського району. Враховуючи це, Бородянка, на їхню думку, за транспортною доступністю якраз є тим рівновіддаленим центром від усіх громад, а також має необхідну інженерно-транспортну та соціальну інфраструктуру.

Відео: сесійне засідання Бучанської міськради від 7.04.2020 року

За словами голови Бучанської ОТГ Анатолія Федорука, відповідей на звернення громада ще не отримувала. Проте на місцях мають надію, що урядовці, обласна влада, профільне міністерство ухвалять рішення виключно в інтересах тергромад.

“Аргументи щодо визначення Бородянки центром субрегіонального рівня є вагомими і практичними, починаючи від матеріально-технічного до транспортного сполучення, географічної інфраструктури і відстані до населених пунктів. В Ірпені немає вільних приміщень для розміщення новоствореної служби. І аргументація, чому центр району не Буча, і базується також за цими принципами. Навіщо витрачати більше 150 млн гривень на будівництво приміщень, коли вони напівпорожні є в наявності у Бородянці і куди набагато зручніше буде добиратися представникам органів місцевого самоврядування за потреби. Де Полісся, Іванків і де розташований Ірпінь.

Дискусія, на превеликий жаль, зводиться в силу необізнаності деякими персонами, які лобіюють, щоб саме у них був адмінцентр. Не розуміють навіть функціоналу цього субрегіонального рівня. Ті, хто опікувався реформою, чітко розуміють, які послуги надаватимуться на базовому рівні, а які і для кого, на субрегіональному. Субрегіональний рівень – це зовсім інша компетенція і громадянам їхати до центру за отриманням якихось послуг не потрібно – все надаватиметься на місцях в громадах.

З точки зору логістики, а не політики, яку приплітають опоненти, більш правильно, якщо ми не збільшуватимемо транспортне навантаження в бік Києва, а навпаки, розвантажимо”, – резюмував він.

Підтримали пропозицію бучанських депутатів одноголосно і в Бородянській ОТГ. Депутати вже звернулися до вищого керівництва держави щодо визначення Бородянки центром майбутнього укрупненого району.

Читайте: Минрегион так и не определился с созданием Обуховского повета

“На позачерговій сесії прийнято, без перебільшення, доленосне рішення щодо звернення до Кабінету Міністрів України, Міністерства розвитку громад і територій та Київської облдержадміністрації про визначення Бородянки центром майбутнього укрупненого району (субрегіонального рівня). Я вважаю це логічним і вивіреним, оскільки Бородянка має структурні переваги: рівновіддаленість від усіх інших громад, зручне транспортне сполучення, відповідну інженерно-транспортну та соціальну інфраструктуру, адміністративні будівлі для роботи органів державної влади, логістичну складову та інше”, – зазначив у дописі на своїй сторінці в Facebook голова громади Олександр Сахарук.

Як розповів KV голова Бородянської ОТГ Олександр Сахарук, у Бородянці є потужна опорна лікарня, на основі якої можно розвивати медичну базу і надалі. І саме Бородянка логічна з точки зору розташування і доступності: 20 км до Макарова, Бучі та Іванкова.

“В Іванкові кажуть, що у них з Бородянкою немає сполучення, але якщо буде сформований новий район, то відповідно, буде напрацьоване і транспортне сполучення. Для проведення оперативних нарад, комунікації приїхати до Бородянки, де буде працювати префект, найзручніше і Макарівському району, який тягнуть до Василькова і з яким вони взагалі несуміжні. За потреби, Бородянці ніщо не заважає звернутися до ВР, щоб отримати статус міста, за чисельністю населення ми підходимо. Райони історично пов’язані і якщо уряд почує логічну позицію низів, то це буде справжня демократія”, – зазначив він.

Як стало відомо KV, відповідну позицію Бучанської та Бородянської громад підтримано вже і депутатами Макарівської і Бородянської райрад. Найближчим часом плануються сесії у Поліському та Іванківському районах.

Пропозицію громад також підтримує і діючий народний депутат Ольга Василевська-Смаглюк, яка також звернулася з листом до профільного міністерства, Асоціації міст України, Мінрозвитку громад.

Як зазначив у коментарі KV в.о. голови Ірпінської міської ради Андрій Літвинов, Ірпінь і Буча є політичними конкурентами. Тому Бучі політично не вигідно, щоб центром став саме Ірпінь.

“У кожної ради є своє бачення та позиція, і таких міських і селищних рад в області більше ста. Але з іншого боку, якщо подивитися на конкретні факти, а вони демонструють як бучанцям краще: їхати 30 км до райцентру чи подолати відстань до Ірпеня за 5 хв, це – зовсім різні речі. І це рішення, яке прийняла Бучанська міськрада – суто політичне, а не об’єктивне і не стосується задоволення потреб мешканців громади. Достатньо лише виміряти відстань, приїхати до Бородянки і подивитися на рівень благоустрою, надання адміністративних послуг для мешканців і рівень Ірпеня. Це – небо і земля. Сьогодні неважливо, хто буде адмінцентром. Будь-яке місто чи населений пункт може бути центром району. Ми також можемо сказати, а чому саме Бородянка і дуже довго сперечатися. Але цей центр, який буде погоджено, повинен мати не політичну, а державницьку позицію. Повинен враховуватися лише один принцип – це має бути сучасний і рівнодоступний центр для мешканців, з наближеними послугами і об’єктивною реакцією влади. Це має бути міський населений пункт з відповідним розвитком, адже від цього залежатиме рівень надання адмінпослуг. Від цього виграють всі громади. Це має бути виважене рішення. Але в будь-якому випадку остаточне рішення приймає Київська ОДА та Кабмін і вони бачать такий центр саме в Ірпені. На жаль, це питання намагаються політично накручувати”, – розповів він.

Позиція

KV також вирішила поцікавитись у керівників громад та районних рад, які увійдуть до складу потенційного укрупненого Ірпінського району, чи підтримують вони позицію Бучанської та Бородянської громад. Наскільки це рішення є виваженим і чи відповідає потенціал Бородянки майбутньому райцентру.

Голова Вишгородської райради Ростислав Кириченко:

Пропозицію підтримати дане звернення рада не отримувала. Але за методикою формування адміністративно-територіальних одиниць за кількістю населення підпадає лише місто Ірпінь. Ми також можемо прийняти рішення про те, щоб центром Ірпінського регіону стало, наприклад, місто Вишгород. Тут також розвинута інфраструктура і значний потенціал. У порівнянні з Бородянкою, то у місті взагалі більше адмінбудівель, маштабніші лікарня і відділ поліції, і ми ближчі до Києва. Щодо територіальної доступності, то її нова влада обіцяє подолати за рахунок надання всіх адмінпослуг в електронному вигляді і відкриттям сервісних центрів на місцях. Тому транспортної проблеми в цьому питанні я взагалі не бачу. Має бути доступність до лікарень, тих же пенсійних фондів, хоча їх також обіцяють зробити локальними по великим селам і містам. Тож я за те, щоб правила гри були однаковими для всіх. Якщо методикою зазначено, що центром може бути місто обласного значення з населенням більше 50 тисяч, отже і рухаємося далі за цією методикою.

Голова Гостомельської селищної ради Юрій Прилипко:

Я переговорив з адмінкорпусом, депутатами і ми вже підписали листа, що підтримуємо пропозицію створення райцентру саме в Бородянці. На жаль, з владою Ірпеня у селищної ради відсутнє порозуміння. Гостомель заробляє кошти, а назад від міста не отримує і половини. Ми підпорядковані Ірпеню, а на розвиток соціальних об’єктів селища не отримали ще і копійки. І як, таким чином, можна побудувати школи та дитсадки? Лише зараз на папері дають 20 млн гривень. І є ж різниця, чи Іванківському району добиратися до Бородянки, подолавши 20-30 км, чи 70 км до Ірпеня. Така ж 20-ти кілометрова відстань і Гостомелю, Бучі, Вишгороду, Макарову до Бородянки. Хоча, звичайно, що Ірпінь буде тягнути всіх до себе. Потенціал у Бородянки є і того, що не вистачає, з допомогою фахівців можна у майбутньому розбудувати.

Голова Іванківської райради Валерій Потієнко:

Ми отримували офіційний лист від Бучанської міськради, поки що вивчаємо питання на постійних комісіях. Звертався голова і Бородянської райради. Зрозуміло, що Буча воює з Ірпенем. І ми взагалі за те, щоб зберегти Іванківський район. Наша лікарня визначена опорною і ми також могли би звернутися до Кабміну, адже Іванківський найбільший район в Україні. До мене з такою схожою усною пропозицією зверталися депутати і голова Поліської райради, яким ближче все ж до Іванкова чи навіть до Вишгорода. Можливо, і Вишгород спробує претендувати на звання центру району. Ми ж ще не визначилися, плануємо сесію. Можливо, і громадські слухання, адже буде вирішуватися доля населення і їхня думка важлива. Це дуже серйозне питання, до вирішення якого має бути виважений підхід. З Іванкова до Бородянки відстань складає 45 км, до Вишгорода – до 60 км, до Ірпеня – взагалі важко добиратися.

Голова Поліського райради Андрій Слепченко:

Із ситуацією знайомий. Моя думка з цього приводу двояка. Це рішення може бути як позитивним, так і негативним. Все залежатиме від того, чи буде якесь транспортне сполучення і чи буде вигода від цього саме Поліському району. Існує дуже багато аспектів. Тому що, дивлячись як проводиться децентралізація і медична реформа, складається враження, що здійснюється все окремо одне від одного і не пов’язується, різняться думки, ідеї. З географічної точки зору, Бородянка дійсно фактично знаходиться більш-менш рівновіддалено від решти районів. Щодо транспортного сполучення, то Поліський та Іванківський райони жодного рейсового маршруту не мають з Бородянкою. Може виникнути і медичне питання. Щодо “швидкої”, то вона швидке доїжджатиме до Бородянки. Але знову-таки, чи забезпечена лікарня всім необхідним. Зрозуміло, якщо центр буде визначений, то, можливо, вирішаться і ці питання. Але питань все ж більше, ніж відповідей. До цього рішення потрібно підходити з усім комплексом проблем. Звичайно, що ми віддаємо перевагу більше своєму Поліському району, але це питання вирішується на державному рівні.

Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудниченко:

На сесії громада підтримала рішення щодо визначення географічним центром Ірпінського району саме селища Бородянка. Тому що Поліссю, Іванкову, Пісківці, найбільш віддаленим, таким чином буде набагато ближче добиратися до центру. Навіщо нам їхати до Ірпеня за 70 км? Тим паче, що в Бородянці є вільне приміщення під адмінбудівлю. А які будуть райони і які матимуть повноваження – ніхто ще не знає. І коли керівників зібрали в ЦВК і повідомили, що будуть вибори й обиратимуть районні ради, то всі були шоковані. Адже зміни до виборчого кодексу внесені так і не були. Але тоді виникає питання, які повноваження можуть мати районні ради і за який рахунок вони будуть фінансуватися. Сподіваюся, що ці зміни таки внесуть і такого поняття, як районна рада, взагалі уникнуть. Відповідно до реформи децентралізації районні ради втрачають свої повноваження. Як відомо, мешканці отримуватимуть всі послуги на місцях і до райцентру їздити потреби не матимуть. Це лише необхідно для координації дій керівників громад з префектом, як державним представником влади.

Експертна думка:

Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:

Це будуть вже не ті райони, які ми уявляємо і за які досі ведеться боротьба. Так, є зауваження і розбіжності щодо варіантів розподілу на райони в експертному середовищі. Тому, в першу чергу, необхідно зрозуміти роль субрегіонального рівня. І розпочинати потрібно було саме із повноважень, які матиме район чи округ (за новою назвою). Має прийти розуміння, що ця адмінсистема давно віджила своє і є кращі моделі держбудівництва, які створюють умови для захисту прав громадян саме на місцевому рівні. Тому всі максимальні повноваження будуть виконуватися на рівні ОТГ. Повноважень для субрегіонального рівня немає. Не вбачаю необхідності і в депутатському корпусі на цьому рівні, це призведе лише до дуалізму влади і протиріч. Центр не буде відігравати якусь суттєву роль. Роль цього рівня – координація представництв центральних органів виконавчої влади, розпочинаючи від правопорядку, надзвичайних ситуацій тощо. Була прив’язка до медичних округів, але реформу охорони здоров’я, без сумніву, необхідно коригувати. Решту повноважень та управління спільною власністю вирішить регіональний рівень обласної влади.

Зараз ми розглядаємо лише форму. І моя позиція, якщо буде районний поділ, то все ж зберегти Переяславський район з урахуванням історичної спадщини і майбутнього інвестиційного розвитку. Є хвилювання з приводу Білоцерківського району і його розмірів, то це, навпаки, знизить вплив на місцеве самоврядування. Щодо диспуту Ірпінь чи Бородянка, то тут необхідно зважити всі плюси та мінуси, звернення і прийняти відповідні рішення. У першу чергу, необхідно якнайскоріше завершити роботу міністерства й експертні розгляди над перспективними планами. І приступити до розробки інституту префекта.

Нагадаємо, що 31 березня відбулася відеоконференція Мінрозвитку спільно з парламентським Комітетом Верховної Ради щодо формування адмінтерустрою субрегіонального рівня Запорізької, Київської, Одеської, Тернопільської та Черкаської областей.

У Київській області ОДА пропонує утворити Ірпінський, Васильківський, Білоцерківський, Броварський, Переяслав-Хмельницький райони. Експерти пропонують або чотири райони – мінус Переяслав-Хмельницький, або шість районів – плюс Обухівський. Крім того, більшість учасників обговорення схилилися до думки, що краще зробити центр району у Борисполі, а не у Броварах (варіанти районування).

Конфігурацію ОДА в п’ять районів підтримав загалом народний депутат Віталій Безгін, що є співголовою онлайн-обговорень. Народний депутат від Київщини Олег Дунда вважає, що потрібен варіант на шість районів, що Обухівський район треба створювати, а увесь Києво-Святошинський район віднести до нового Ірпінського.

Остаточні рішення про формування адміністративно територіального устрою на базі громад і районів Уряд і парламент мають прийняти до кінця червня.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием