Мінрозвитку громад підготував низку приємних законодавчих новел. Оновлений податковий кодекс, як обіцяє влада, має додати грошей у бюджети ОТГ. Тут вам і реєстрація підприємств за місцем діяльності, і право на регулювання частини місцевих податків, щорічна індексація оцінки землі. На Київщині між тим ініціативи можновладців зустрічають з обережністю. Приводом для скептицизму стали існуючі куці бюджети замість обіцяного достатку.

Як стало відомо KV, 6 липня Мінрозвитку громад та територій представив на розгляд громадськості законопроєкт із пропозиціями змін до податкового законодавства.

В ньому описують 5 кроків до зростання бюджетів ОТГ, яке обіцяють у міністерстві.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Мова про зарахування ПДФО за місцем розташування філій юросіб, полегшення регулювання податків та розширення повноваження щодо їхнього контролю, відновлення щорічної земельної індексації та скасування пільг гірничодобувним підприємствам.

Нагадаємо, ПДФО в розмірі 60 % – основний бюджетоутворюючий податок для громад. Сьогодні платники податків, які мають відокремлені філії та відділення на території ОТГ, сплачують ПДФО не за місцем їхнього розташування, а за місцем реєстрації. Зміни ж до Податкового кодексу мають врегулювати це питання. Доповниться перелік усіх видів підрозділів, які може мати суб’єкт господарювання на іншій території й буде встановлена відповідальність за незарахування ПДФО до місцевих бюджетів.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

По-друге, можновладці обіцяють полегшити регуляторні процедури для встановлення місцевих податків і зборів. Це зменшить витрати ресурсів.

По-третє, розширять повноваження органам місцевого самоврядування стосовно адміністрування податків і зборів. Повноваження контролю мають одержати органи місцевого самоврядування. Очікується, що проблему вирішить закріплений за ОТГ працівник податкових органів, який би здійснював фіскальні функції місцевої скарбниці.

По-четверте, гірничодобувним підприємствам скасують надання 25 % пільги щодо сплати за земельні ділянки, отримані для видобування корисних копалин та розробки родовищ. Вважається, що до змін такі підприємства одержували необґрунтовані фінансово-економічні преференції – 75% пільг.

По-п’яте, відновлять щорічну індексацію нормативно-грошової оцінки землі. Сьогодні для визначення розміру податку та орендної плати за землю використовується коефіцієнт індексації зі значенням у 100%. Але попередніми законами було встановлено, що на період 2017–2023 років індексація здійснюється один раз на 7 років. Тож існування такого коефіцієнта призводить до значних фінансових втрат.

Позиція

KV вирішила обговорити запропоновані зміни з керівниками громад і дізнатись, чи дійсно вони сприятимуть збільшенню фінансових надходжень на місцях. Загалом у громадах зміни сприймають позитивно. Але сумніваються, що вони можуть запрацювати в дійсності. Адже питання перереєстрації підприємств за місцем реалізації їхньої діяльності піднімається не вперше. Та й потужні міста також не готові попрощатися з податковими надходженнями.

На думку очільників ОТГ, куди ліпше дозволить покращити фінансове становище передача контролю за місцевими податками в повноваження громад.

Виконуюча обов’язки голови Ржищівської ОТГ Христина Чорненька:

Громада має філії підприємств, хоч і не масштабних, але які розташовані на території міста, а зареєстровані, наприклад, у Києві. Але вони однаково користуються нашою інфраструктурою, дорогами. Тож, якби ці кошти надходили все ж до громади, було би правильно. Щорічна нормативна-грошова оцінка землі – це добре. Але питання, за чий рахунок це буде здійснюватися? Так, у деяких населених пунктах ми маємо таку потребу. Адже у всіх договорах оренди землі зазначається не фіксована сума, а відсоток. Але наразі в громади бракує вільних коштів на ці процеси. Податківці більше зацікавлені в зборі державних податків, а ми – у місцевих, бо з них складається наш бюджет. Але місцеве самоврядування не має відповідних повноважень щодо важелів впливу на підприємства-боржники. Тож краще, якби цю функцію контролю за сплату місцевих податків передали врешті громадам. Впевнена, з цими повноваженням на місцях впоралися куди краще, ніж у податковій, де є брак відповідних кадрів. Щодо спрощення регуляторних процесів, то в громади з цим питань не виникало, адже заздалегідь готуємо всі документи.

Голова Студениківської ОТГ Марія Лях:

Ми зацікавлені в тому, щоби податки залишалися там, де підприємства працюють. Це дуже проблемне питання. Адже є такі підприємства на території, які збільшують свої потужності, а сплачують на рік усього півмільйона гривень. Обіцяють перезареєструватися, але все марно. Село не ставлять у рівні права. У той час, коли зареєстроване в громаді господарство “Нива Переяславщини” за 2019 рік сплатило майже 34 млн гривень. Це не лише бюджет громади, а й гарант безпеки у надзвичайних ситуаціях. Урешті – компенсація за перевантажену інфраструктуру. Однозначно потрібна й щорічна індексація земельних ділянок, тому що щороку розмір податку просто падає. Чиновники разом із депутатами в цьому питанні лобіюють не інтереси громад, а непрозорих бізнес-структур.

Голова Пісківської ОТГ Анатолій Рудніченко:

Звісно, якщо ПДФО надходитиме саме за місцем діяльності підприємств чи проживання особи, то це збільшить бюджет ОТГ. Нам це вигідно. У рік ми б одержували додатково приблизно 2 млн гривень надходжень, більшу частину з них склав би податок від філії “Південно-Західної залізниці”. Але великі міста цього не дозволять. Це питання обговорюється ще з 2005 року. А от щорічна індексація землі, не думаю, що суттєво вплине на фінансове зростання. Земельний податок складає 3% і навряд чи його буде змінено. Податок на землі ОСГ (особисте селянське господарство – від. ред.) планувався в розмірі тисячі гривень за гектар. Взагалі контроль за місцевими податками потрібно передати на місця. Один працівник податкової інспекції фізично не зможе контролювати всі напрямки. Тому ми розпочали співпрацю із керівництвом ДПС у Київській області, зробили аналіз землі та нерухомості: хто сплатив податки, а хто – ні. Власноруч зробили розрахунки, а податкова тепер перевіряє. Це допомогло громаді віднайти декілька мільйонів гривень, які ОТГ недоотримала за останні три роки. І після підтвердження зможемо звернутися з цим боргом до прокуратури. Громада мала би більше надходжень, якби маленькі комунальні підприємства з обігом до 7 млн гривень працювали за спрощеною процедурою оподаткування, як і підприємці. Тоді би знизилися й тарифи на 15%.

Голова Баришівської ОТГ Олександр Варениченко:

Багато підприємств зареєстровані в Києві, а працюють в області на периферії. На території ОТГ також є такі. І тут діє принцип: комусь пощастило, а комусь – ні. Я за систему, яка працює в Польщі. Якщо особа живе в одному місці, а працює в іншому, то податки повертаються за місцем її реєстрації. Таку ідею свого часу просував екснардеп Павло Різаненко. Але в тій битві перемогли великі міста. Тому що Києву не вигідно віддавати свої податки. Ще в податковому законодавстві є пункт, що без згоди платника не надається жодна інформація. Податок на нерухомість є суто місцевим, але громада робила декілька запитів щодо отримання декларацій із площею чи кількістю приміщень введених в експлуатацію, щоби дізнатися, чи здійснює підприємство законну діяльність. І все марно. Навіщо нам працівник податкових органів? Чому для громад не зробити систему із відкритим реєстром бази даних місцевих податків? Як із комунальними підприємствами, коли можна переглянути технічні паспорти, останню інвентаризацію. Але ж ні, ми й досі занотовуємо в книжках, зареєстроване право власності на ділянку чи будинок, щоби знати, хто має сплатити податок.

Голова Циблівської ОТГ Переяслав-Хмельницкого району Олександр Палагута:

Усі ці зміни, якщо їх затвердять і вони запрацюють, однозначно передбачають значний позитив для громад. Нове законодавство дозволить посилити контроль на місцях і позбутися непрозорої діяльності підприємств. Взагалі ПДФО потрібно залишати за місцем знаходження об’єкта – це було би правильно. У нашій громаді є земельні ділянки, якими користуються особи, зареєстровані в іншій громаді. Ми навіть хотіли писати листа на податкову, щоби вона формувала надходження саме за місцем знаходження юридичних осіб. Також до цього індексація грошової оцінки земель здійснювалася раз на сім років, що створювало значні незручності в роботі. Ми досі не маємо прямих міжбюджетних відносин із державою. І коли ми нарешті отримаємо обіцяне фінансування, то 60% ПДФО, а це дуже велика сума, буде надходити в ОТГ, а не до району.

Нагадаємо, що в рамках адміністративно-територіальної реформи уряд та парламент нині працюють над низкою змін до законодавчої бази України Так, уже розглядаються зміни до Конституції України, Бюджетного кодексу, оновлено Земельний кодекс.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине