Останній рік добровільного об’єднання приніс столичному регіону рекордно малий прогрес: за 12 місяців встигли об’єднатися добровільно тільки вісім громад, близько 20 і досі перебувають на різних етапах об’єднання. Попри задекларовані місцевою владою мирні наміри, процес часто супроводжували гучні чвари і підкилимові бої. Про плюси, скандали та провали децентралізації – в підсумковому матеріалі KV.

Минулого року в Київській області було створено 17 об’єднаних територіальних громад. У семи з них відбулися перші вибори, дев’ять очікують рішення ЦВК про призначення перших виборів. Також відбулося приєднання територіальних громад до міста обласного значення.

Про це KV стало відомо з відповіді на інформзапит Міністерства розвитку громад та територій України 15 січня 2020 року.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

У документі також відзначається, що Мінрозвитку на виконання доручення Прем’єр-міністра України розробило Проєкт розпорядження Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до перспективного плану формування територій громад Київської області”, яким передбачено включення Глевахівської, Ташанської, Циблівської та Томашівської об’єднаних територіальних громад до перспективного плану.

Загалом за 6 років децентралізації в Київській області створено 24 громади, а саме: Великодимерська, Дівичківська, Фурсівська, Узинська, Тетіївська, Студениківська, Калитянська, Пісківська, Медвинська, Миронівська, Баришівська, Ковалівська, Бородянська, Ташанська, Богуславська, Циблівська, Томашівська, Глевахівська, Калинівська, Зазимська. Ржищівська, Бучанська і Березанська, Обухівська ОТГ були створені на базі міст обласного значення шляхом приєднання без проведення виборів.

Ложка меду

У першій половині року, що минув, після довгих очікувань, Київська ОДА схвалила створення Томашівської (сільради Фастівського та Макарівського районів), Глевахівської Васильківського району, а також дві громади Броварського району – Зазимської і Калинівської. Через три роки сільради Переяслав-Хмельницького району також відстояли право на існування Ташанської ОТГ. Наприкінці року вдалося отримати позитивний висновок і Петрівській громаді Вишгородського району.

Київщина двічі брала участь у перших місцевих виборах до семи об’єднаних тергромад. 30 червня на Київщині обрали голів п’яти ОТГ – Богуславської, Циблівської, Ташанської, Глевахівської і Томашівської. Процес формування цих громад тривав не один рік. Вибори в двох тергромадах Броварського району, Калинівській та Зазимській відбулися вже під кінець року – 22 грудня.

Зміни до перспективного плану, розгляд і затвердження якого упродовж року переносили декілька разів, передбачали створення ще кількох громад. Врешті обласна рада втратила повноваження узгодження перспективних планів. І це означає, що останнє слово щодо цих громад буде вже за облдержадміністрацією та Кабміном.

Так, у 2019 році сподівалися встигнути об’єднатися добровільно потенційна Кожанська і Борівська громади Фастівського району, Гоголівська Броварського району. У Васильківському районі може бути сформована ще Калинівська ОТГ у складі восьми сільрад. Зрушив з мертвої точки і процес створення Гребінківської громади, яка готова боротися за прилеглі села з Ковалівською громадою. Розпочавши повторно процедуру, громада отримала позитивний висновок і очікує на призначення виборів. Березань і Студениківська ОТО планують ще поборотися за території двох сільрад Баришівського району.

Завершення процесу добровільності змусило громади значно активізуватися. Так, в Білоцерківському районі жителі запрацювали над створенням Шкарівської та Терезинської громад. Під кінець року забажали приєднатися села і до Білої Церкви, Фурсівської ОТГ, Василькова. Визначилися з центром Сквирська громада Сквирського району. Миронівська ОТГ розширила кордони за рахунок трьох сільрад.

Також після двох років тривалих і складних переговорів село Нещерів Обухівського району виявилося першим в числі охочих приєднатися у 2019 році до міста обласного значення Обухова і КОДА погодила це приєднання. Після довгих переговорів влітку 2019 року Старі Безрадичі і Дерев’яна також вирішили приєднатися до Обухова. Минулого року зрушив і процес створення Вишнівської міської громади, до якої виявила бажання приєднатися Крюківщина.

Найбільше дискусій виникло торік щодо створення громад в Бориспільському районі. В результаті в перспективний план внесуть Бориспільську, Золочівську громади. А також Пристоличну та Гірську громади, які також до кінця року встигли отримати позитивні висновки.

Невдачі

На початку 2019 року Київщина займала одне з останніх місць в рейтингу за даними моніторингу Мінрозвитку з формування ОТО серед інших регіонів України. Тоді, на думку експертів, створення громад ускладнювалося і гальмувалося саме через політичну ситуацію в регіоні, недопрацювання Київської ОДА з керівниками райдержадміністрацій. Так, за словами депутата обласної ради Миколи Ляшенка, “районні державні адміністрації, акумулюючи весь бюджет, не хотіли його втрачати і фактично створювали штучні перепони у створенні тергромад”.

Вже в лютому тергромади зіткнулися з тим, що влада урізала дотацію на утримання шкіл і лікарень. Непропорційний розподіл дотаційних коштів обласними адміністраціями передбачав, що громадам не вистачатиме коштів на утримання медицини і освіти. Наступним ударом для ОТГ став брак інфраструктурної субвенції.

Громади жалілися на проблеми з дорогами і водопроводами, в селах не вистачало комунальної техніки і амбулаторій, а освітні установи давно потребували капітального ремонту.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: мільйонні борги можуть залишити жителів Калитянської ОТГ без води і світла

Також аналіз доходної частини бюджетів тергромад Київської області за перше півріччя 2019 року продемонстрував, що із 16 громад велика частина не змогла виконати навіть планові показники 2018 року з надходження плати за землю, ПДФО та єдиного податку.

Новостворені влітку Глевахівська, Циблівська, Ташанська і Томашівська ОТГ, наприклад, зіткнулися з тим, що втратили свої бюджети і можливість отримати від держави фінансову підтримку на розвиток. Підставою для відмови в переході на прямі міжбюджетні відносини з державою стала відсутність зазначених територій в перспективному плані. І це – не зважаючи на те, що громади дотримались умов добровільного об’єднання і отримали позитивні висновки КОДА.

Ще однією проблемою залишається для новоутворених громад те, що сьогодні в Конституції досі немає чіткого визначення такої адміністративно-територіальної одиниці, як громада.

У 2019 році керівництво громад за участі Асоціації об’єднаних територіальних громад просили парламент провести об’єднання за законом, що дозволило б закріпити незворотність цього процесу. Та за час дії децентралізації уряд так і не закріпив на законодавчому рівні цей процес.

У 2019 році розподіл громад за Перспективним планом все частіше не збігався з думками населення, яке неодноразово зверталося до обласного та вищого керівництва з проханнями посприяти у об’єднанні за волевиявленням громади. Такі проблемні моменти процесу реформування зачепили Білоцерківський район. Так, села Храпачі та Скребеші минулого року зі скандалом відстоювали об’єднання з Білою Церквою, не бажаючи об’єднуватися з Терезинською громадою.

Села Бориспільщини хотіли відійти від міста за допомогою створення Золочівської громади, Ковшеватська сільрада – уникнути об’єднання з міською Таращанською громадою.

Жителі Богуславського району відкрито виступали проти приєднання до Медвинської ОТО і просили Кабмін приєднати їх села до Богуслава.

Не обійшлося і без протестів, Так, через наданий позитивний висновок КОДА активісти Ворзеля відстоювали статус курорта та селище від майбутніх масових забудов під час приєднання до Бучанською громади. Гостомель продовжив боротьбу з Ірпенем, намагаючись вийти із підпорядкування і створити окрему громаду.

Децентралізація довела до скандалу і села Згурівського району. Жителі не могли домовитися, до якої з об’єднаних громад, Березанської чи Згурівської, їм приєднуватися. Справа дійшла навіть до суду.

Упродовж року оббивали пороги судів і жителі села Забір’я, доводячи неправомірність рішень місцевої сільради про приєднання до міста Боярка Києво-Святошинського району. У 2019 році на етапі касаційної скарги Верховний суд повернув справу на довивчення і судова тяжба розпочалася з початку, затягнувши процес на невизначений термін.

Через суди призупинилось створення і Микулицької громади Бородянського району, яка рятувалася від Бучанської ОТГ. Неможливість визначити конфігурацію Путрівської громади довели сільради Васильківського району також до судової тяганини.

Затягування обласним керівництвом надання позитивних висновків громадам, неодноразово ставало причиною зміни думок населення щодо об’єднання. Дворічне очікування позитивного висновку змусило Острівську громаду Рокитнянського району просити підтримки у самого президента. У Макарівському районі процес децентралізації взагалі загальмувався. Чотири сільради передумали об’єднуватися у Макарівську громаду і захотіли створити свою Комарівську громаду. Створення Березівської громади на фінальному етапі обірвала зміна влади в Копилові.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: потенційна Березівська ОТГ під загрозою зриву

Більшість сільрад взагалі не хотіли ні з ким об’єднуватися. Це такі райони, як Переяслав-Хмельницький, Миронівський, Вишгородський, Києво-Святошинський та Броварський.

У Києво-Святошинському районі процес створення громад затягнувся найбільше з-поміж усіх. Питання затвердження в новому перспективному плані всього трьох тергромад стало для цього регіону болючим. Багато сіл району мали намір створювати самостійні ОТГ і вимагали передбачити ще як мінімум шість ОТО. Серед них, наприклад, Княжицька, Борщагівська, Феодосіївська, Гатненська громади. Не бажали сільради приєднуватися і до Боярської та Вишнівської громад.

Не бачили себе села і у складі Ржищева. Подекуди жителі Миронівського і Кагарлицького районів взагалі були налаштовані негативно. Так, через небажання сіл об’єднуватися в одну громаду, був призупинений процес створення Козинської громади Обухівського району.

Упродовж року в Київській області виникло багато варіантів об’єднання, але через затягування необхідних процесів ці проєкти можуть так і залишитися нереалізованими. Адже вже наприкінці року новий міністр розвитку громад і територій України Олена Бабак наголошувала на завершені добровільності і на об’єднаннях виключно в межах перспективного плану і відповідно до Методики формування спроможних громад.

У 2019 році багато громад, що отримали позитивний висновок та надали документи до ЦИК, так і залишилися поза виборчим процесом. Тож і для них це була остання можливість скористатися шансом об’єднатися добровільно, а не бути примусово приєднаним до небажаної ОТГ.

Точка зору

Керівник Офісу реформ в Київській області Володимир Удовиченко:

2019-й був напруженим роком. Головна територіальна реформа проходила дуже складно. Але складність ця абсолютно об’єктивна, адже це – столичний регіон і є відповідні центри впливу. Звісно, що на цих процесах позначилась і зміна обласного керівництва. Сьогодні працює шостий голова Київської ОДА, змінюються політичні команди. Нині ми маємо 24 ОТГ. Рік був напруженим для громад, які утворилися влітку і не були включені до міжбюджетних відносин. Ташанська, Циблівська, Томашівська і Глевахівська запрацюють повноцінно вже з першого лютого цього року. Зараз на підписі розпорядження Кабміну щодо визнання їх спроможними. Нині триває політичний диспут щодо цього.

Також Київщина займає одне із перших місць в Україні щодо реалізації закону про приєднання до міст обласного значення. І це приєднання продовжиться після затвердження у лютому Перспективного плану. Найпотужніші громади сьогодні – Великодимерська, Бучанська, Ржищівська, Березанська, Обухівська.

Паралельно розпочався у 2019 році процес формування субрегіонального рівня територій. Тож у 2020 році завдання – провести реформування адміністративно-територіального устрою, прийняти відповідний закон і провести в жовтні строкові вибори. Вибори до громад продемонстрували, що сьогодні перемагають в основному самовисуванці. А це означає, що вектор політизації змінюється і не завжди на користь влади. Не менш складним і політизованим буде і 2020 рік. 2020-й стане роком завершення територіальної організації влади. Українські громади отримають дуже потужний додатковий ресурс в частині організації влади, для створення конкурентно-сприятливих умов для зовнішніх і внутрішніх інвесторів.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине