Обурення громад Київщини новим Перспективним планом області набирає обертів. Території, чию думку Кабмін при розподілі громад проігнорував, припинили мітингувати і пішли до судів. Своє право на добровільність у Феміди планують виборювати села Миронівського та Кагарлицького районів. А Бориспільщина просить підтримки в Зеленського. Кажуть, об’єднання залишить їх без грошей.

Так, Грушівська сільрада Миронівського району вже отримала рекомендацію від Миронівської райради зробити подання до Київської окружного адмінсуду з вимогою включити їхню територію в Перспективному плані формування тергромад області до Миронівської ОТГ.

Про це кореспонденту KV розповіла голова районної ради Валентина Усик.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

За її словами, від Миронівського району від’єднали дві сільські ради, Грушівську і Малобукринську, і планують примусово приєднати до Ржищівської ОТГ. Населення же категорично проти приєднання до депресивного та дотаційного міста, якому навіть не вистачає коштів на виплати заробітної плати бюджетним організаціям. І неодноразово заявляло про своє бажання увійти до складу Миронівської ОТГ. Районна рада також направляла численні звернення до Кабміну, адміністрації Президента, КОДА, щоб села врешті залишили при громаді Миронівського району. Та думку району ігнорують.

“На зустрічах жителі району попереджали владу, що так просто це питання не залишать. Районна рада надала юридичну підтримку сільрадам. Населення налаштоване агресивно і готове у разі чергової відмови блокувати Верховну Раду. Уряд констатує, що, перш за все, має бути принцип добровільності при об’єднанні. А яким чином цей принцип збережно? Це не децентралізація – це гіперцентралізація. Я, думаю, що це взагалі неправильна політика. Політика, яка йде на упередження. Має враховуватися економічний потенціал, і те ж саме транспортне сполучення. Практично ж ніхто і не розуміє, як надалі будуть функціонувати та співіснувати райони та громади. Змін до законодавства не внесено. На чому ґрунтуються всі ці рішення? Щоб створювати якісь закони і вносити зміни до Конституції, то потрібно розпочинати вивчати питання із низів, а не нав’язувати чиюсь думку зверху”, – говорить вона.

Проте, як розповів KV депутат Київської облради Руслан Кузьменко, Грушівська сільрада поки що не збирається виконувати рекомендацію районної ради.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: Кабмін схвалив ще 45 ОТГ Київщини

Кагарлицький район

Під час чергової сесії Кагарлицької районної ради 29 травня розкритикував Перспективний план Київщини і голова Кагарлицької райдержадміністрації Ігор Будюк. Адже згідно з цим планом Стайки, Стрітівка, Великі Пріцьки та Кузьминці Кагарлицького району повинні відійти до Ржищівської ОТГ всупереч волі жителів цих населених пунктів. І це незважаючи на те, що головним гаслом реформи є добровільне об’єднання.

“Свого часу на сесіях сільських рад цих населених пунктів були ухвалені рішення про бажання увійти до складу територіальної об’єднаної громади з центром у Кагарлику. Тож, оскільки жителі цих сіл бачать своє майбутнє з нами, ми, в свою чергу, повинні відреагувати належним чином, звернувшись до Кабінету Міністрів України, аби голос цей був почутим і остаточне рішення було ухвалене на користь людей, як цього й вимагає Конституція України”, – говорить Ігор Будюк.

У свою чергу, сільські ради Кагарлицького району налаштовані рішуче і готові судитися аби не бути примусово приєднаними до Ржищівської ОТГ.

Як розповів KV голова Кагарлицької районної ради Іван Сємцов, конфлікт між чотирьма спірними територіями та Ржищевом триває вже більше двох років. Однак до суду щодо порушення прав добровільності сільради ще не подавали. Але тема ця не закрита, документи з позовною заявою вже підготовлені.

“Наразі села вивчають подібну судову практику по Україні. Районні ради та адміністрації від цих процесів відсторонені. Тож поки що ми вирішили спробувати звернутися з відповідними листами до Президента, Верховної Ради, Кабміну. Відповідей на звернення ще не отримували. Минулого тижня також звернулися до губернатора, який обіцяв надати підтримку. До цього нам роз’яснювали, що першочергово села мають приєднуватися до міст обласного значення. Проте як можна прирівнювати Ржищев до таких міст обласного значення, як Бровари, Біла Церква, коли там всього 5 тис. населення. І про яку самодостатню громаду можна говорити, коли місто дотаційне. Третього липня на черговій сесії районної ради знову піднімалася ця проблема. Депутати зібрали підписи населення, яке заявляє про бажання бути саме у Кагарлицькій громаді, де інфраструктура набагато краще, є повноцінна лікарня. Кагарлик є ідеальним доступним центром для навколишніх сіл, у той час, коли до Ржищева потрібно подолати ще 20 км”, – додав він.

Читайте: Проєкт “Децентралізація”: села Миронівського та Кагарлицького районів готові протестувати проти Ржищівської ОТГ

Бориспільщина

Незадоволені затвердженим Перспективним планом і в Бориспільському районі.

На думку районного керівництва, формування перспективного плану проходило без урахування позицій району, розрахунків фінансової спроможності громад. А це у свою чергу ставить під загрозу соціально-економічний розвиток одного із пристоличних районів області.

Читайте: Проект “Децентрализация”: села Бориспольщины хотят спастись от города созданием Золочевской общины

З приводу вирішення цієї ситуації районна та міська ради неодноразово зверталися до Мінрозвитку громад, Президента, в область.

“Формування потужних та спроможних громад Бориспільського району та міста Борисполя повинно відбуватися навколо основного бюджетоутворюючого підприємства – міжнародного аеропорту “Бориспіль”, який розташований на землях Бориспільської міської та Гірської‚ Мартусівської, Глибоцької‚ Дударківської сільських рад. Важливо не розірвати, а об’єднати ці населені пункти, а навколо них інші села Бориспільського району”, – йдеться у зверненнях.

Проте, всі звернення району залишають без уваги.

Читайте: Проект “Децентрализация”: Бориспольщину разделят на шесть теробщин

За словами голови районної ради Владислава Байчаса, сильний Бориспільський район розділили на декілька громад: Золочівську, Пристоличну, Бориспільську, Вороньківську та Гірську. І дві з них неспроможні.

“Всі відповіді спускають “на низ”. А відповідь така: область прийняла рішення і нічого вдіяти вже не можна. Ми пропонували на території району зробити дві спроможні громади, а зробили п’ять. І дві із них не спроможні – Вороньківська та Золочівська ОТГ. Наприклад, на території Золочівської громади є дві великі школи, дві амбулаторії і необхідно побудувати дитсадок. Витрати великі, а надходжень недостатньо. А ОТГ матимуть вже зовсім інші надходження. І ця громада не матиме бюджету розвитку, щоб навіть відремонтувати ці школи. Аналогічна ситуація й у Вороньківської громади. У той час, коли поряд буде розташована Гірська громада з прибутком у розмірі 200 млн гривень. Це ж який фінансовий перекос!”, – розповів Байчас.