Тетіївська – одна із найбільших аграрних громад на Київщині. Нещодавно вона отримала грант на реновацію центральної частини міста. Влада сподівається привабити ремонтом та оновленням туристів. Чим ще планують збагатитися тетіївці та як виглядає стратегічний план розвитку громади – у матеріалі KV.

Як стало відомо KV, у грудні 2018 року Тетіївська ОТГ затвердила стратегію розвитку громади на 2019-2023 роки.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Як розповів KV новообраний голова Тетіївської міської громади Богдан Балагура, до Стратегії планують вносити зміни, адже територія після виборів значно розширилася. Проте наразі ще триває налагодження організаційної роботи новообраного апарату та ради громади.

“Наразі ще невирішені питання роботи інституту старост, керуючого справами, заступників. Ми не пішли шляхом призначенням всіх цих посад за один день. Я прихильник виваженої політики. Ми зробили паузу: проведені анкетування серед населення щодо кандидатур на старост. Всі охочі пройшли співбесіди, у відборі яких брав особисту участь. І коли вже будуть завершені організаційні питання роботи ради, ми вже приступимо до роботи над розвитком громади.

Громада територіально є однією із найбільших у Київській області. Але не завжди велика територія є перспективною та якісно упорядкованою. Хочемо вірити, що масштабність стане нашим козирем. Та на даному етапі, особисто ще цього не бачу. Бачу низку занедбаних сіл, а в деяких навіть відсутній акцизний податок. З усім цим необхідно буде боротися”, – розповів Богдан Балагура.

Читайте: Богдан Балагура победил на выборах мэра Тетиева

Серед основних проблем він, по-перше, виокремив необхідність відновлення у ФАПах громади аптечних кіосків для реалізації мешканцям хоч невеликого спектру, але вкрай необхідних ліків. По-друге, це неякісне маршрутне сполучення між центром громади і селами.

“Є села, в яких курсує транспорт до міста раз на тиждень. Є проблеми і щодо діяльності “Укрпошти”. Мобільні відділення працюють неефективно. Пошта приїздить в центр села і жителі змушені самотужки забирати свою кореспонденцію. Ми зверталися до “Укрпошти” і запропонували у кожному селі надати приміщення для діяльності поштового відділення, а вони, у свою чергу, – працівника. Але поки що ситуація не вирішилася. І це, не говорячи про дороги та освітлення”, – додав він.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Дорожня карта ОТГ

Тетіїв – місто районного підпорядкування, розташоване за 150 км від Києва. Як міська громада, з адмінцентром в Тетієві, була створена у грудні 2017 року. Тоді до її складу увійшли 13 сільрад Тетіївського району: Бурківецька, Голодьківська, Дзвеняцька, Ненадихівська, Дібрівська, Михайлівська, Росішківська, Скибинецька, Стадницька, Степівська, Тайницька та Черепинська.

Восени до громади, яка увійшла вже за новим адмінподілом до Білоцерківського району, додалися ще Височанська, Галайківська, Горошківська, Денихівська, Кашперівська, Клюківська, Кошівська, Одайпільська, П’ятигірська, Теліжинецька сільради.

Загалом громада увібрала в себе всі території Тетіївського району – 23 сільради у складі 32 сіл і займає площу в 757, 2 кв.км з населенням у 31001 осіб.

Всього в раду громади після місцевих виборів 2002 року увійшло 26 депутатів від восьми політичних партій: “Європейської Солідарності”, ВО “Батьківщина”, “Слуга народу”, “ЗА Майбутнє”, “Громадський рух Миколи Томенка “Рідна країна”, ВО “Свобода” та “Наш край”, “Країна”.

Читайте: Вони пройшли: список депутатів Тетіївської міської ради на місцевих виборах 2020

На території громади функціонують 23 заклади освіти І-ІІІ ступенів, сім дитсадків, заклад позашкільної освіти та Професійно-технічне училище. Також у громаді працюють Тетіївська ЦРЛ зі стаціонаром на 124 ліжка та Тетіївський ЦПМСД у складі 8 амбулаторій, 12 ФАПів та 8 ФПів. А ще – 17 будинків культури та клубних установ, 19 бібліотек, Тетіївський історико-краєзнавчий музей та інші установи та організації.

Великі плани

“На території нині реалізується проєкт щодо приймального відділення, має запрацювати цифровий рентген-апарат. Є проєкт щодо реконструкції центру Тетієва “Старе місто”, який розпочала попередня команда. Нам фактично лише необхідно його завершити, але кінцевого документа із рекомендаціями, що саме він буде профінансований, ми ще не маємо. Інший проєкт – нове кладовище. У місті основне кладовище вже переповнене. І тому необхідно було вкрай швидко знайти нову територію і кошти для його будівництва”, – говорить Богдан Балагура.

Із дороговартісних проєктів, описаних у Стратегії, можна виділити модернізацію та оснащення навчальних закладів: закупка шкільних автобусів – 7,5 млн гривен, проєкт “Безпечна школа” на базі Тетіївського ліцею – 10 млн гривень, ремонт амбулаторій за 6,5 млн гривень та оновлення їхнього оснащення – за 2,5 млн гривень, утеплення об’єктів комунальної власності – 35 млн гривень.

А також розміщення сонячних батарей за 1,2 млрд гривень, створення відділення паліативної та хоспісної медицини – за 3 млн гривень, КП “Територіальний центр” – за 7,2 млн гривень, реконструкція Центрального будинку культури – за 8 млн гривень. А ще – реконструкція стадіону “Колос” вартістю в 5,6 млн гривень та добудова другої частини стадіону. Це – криті тенісні корти, танцювальна зала, зала для бойових мистецтв: у 2022 році – 5 млн гривень, у 2023 – 10 млн гривень, побудова басейну на території ЗОШ №3 – 20 млн гривень та інші.

Економічна складова

У громаді станом на 2018 рік, функціонує 66 фермерських господарств, в користуванні яких перебуває 22 698 га сільськогосп угідь. А також – шість промислових підприємств та вісім комунальних. Серед найбільших визначені – ТОВ “Так-Агро”, ДП “ТАК”, ДП “Укрспирт”, ТОВ “Агро-Дібрівка”, ПП “Агросистема-плюс”, ПОПП “Еліта”, ПСП “Слобода”, ТОВ “СП “Володар”, СТОВ “Черепин”, СТОВ “Дібрівка-Агросервіс”, ТОВ “Тетіївський пряник”.

Регіон географічно і практично аграрний, проте аграрна індустрія, на думку голови громади Балагури, не є тою індустрією, яка дасть значний поштовх для розвитку тергромади.

“Населення говорить за переробку олійних культур. Та поруч є потужні підприємства, яким самим невистачає цієї сировини. Через це, під питанням доцільність будівництва таких потужностей. На мою думку, цікавим було би виробництво окремих елементів чи компонентів для автомобілів чи системного блоку тощо. Цьому сприяє незначна вартість оренди нерухомості. Тож будемо ще вивчати та працювати над всіма можливими напрямками”, – говорить очільник території.

Загалом у 2021 році бюджет громади сягає 262,8 млн гривень. Основними джерелами надходжень для бюджету громади є: податок на доходи фізичних осіб, плата за землю, єдиний та акцизний податки.

Точка зору

Ексголова Тетіївської громади, голова Асоціації інвестиційно-привабливих громад Руслан Майструк:

“Приблизно 50 проєктів втілені, а загалом розроблено до 170. Стратегія та її напрямки пройшли громадські обговорення і, відповідно, мають втілитися, а можливо, ще і додати деякі проєкти. Крім того, до громади доєдналися 10 сіл, які тепер також необхідно включити в Стратегію. І на мою думку, необхідно вже братися за розробку Стратегії до 2030 року.

За моєї каденції громада одержала гранти у розмірі 26 млн гривень: на облаштування освітлення на 33 вулицях міста, реновація центральної частини міста у 2021 році. Прикро, що деякі розпочаті проєкти у громаді сьогодні закриваються. Загалом же у громаді відкрито Інклюзивно-ресурсний центр, за держпрограмою “Велике будівництво” стадіон з декількома спортивними площадками на території. Зокрема, у місті утеплені всі садочки, найбільша центральна школа №2, розроблені проєкти на утеплення і всіх шкіл громади.

Якщо розглядати територію з точки зору економіки, то громада розташована у сільськогосподарському регіоні. Сьогодні розвиваються такі напрямки, як органічне виробництво у селі Дібрівка – це малина, яка експортується в Європу, закладені яблуневі сади та теплиці. І цей напрямок можна розширити на території всіх сіл. Місцеве керівництво допомагало аграріям розвивати невеликі площі, що відповідно, впливало і на дохідну частину бюджету. Так, вже є низка проєктів саме тепличного та садового напрямку.

Туристичний напрямок ми теж не відкидали. Тетіїв славиться історичними місцями та є популярним серед туристичних маршрутів. Це і село Галайки, де розташована екоферма”.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине