Іноземні інвестиції, індустріальний парк, низка реалізованих освітніх та соцпроєктів – неповний перелік досягнень Великодимерської ОТГ. Громаду можно сміливо зараховувати до п’ятірки найбагатших у пристоличному регіоні. До 2027 року тут збираються збудувати дитсадки, школи, відремонтувати системи водопостачання, тощо. Про перспективи та можливості громади дізнавалася KV.

Стратегію розвитку громади Великодимерська селищна рада Броварського району затвердила у грудні 2018 року.

Як розповів KV голова Великодимерської ОТГ Анатолій Бочкарьов, наразі громада розпочала вивчати питання щодо коригування плану Стратегії до 2027 року. Це пов’язано з тим, аби включити у документ території, що доєдналися до ОТГ після виборів.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

“Відділи економіки, фінансів, капітального будівництва вже працюють над коригуванням Стратегії. Збираються необхідні дані. Буде проведена сесія, після якої новообрані депутати візьмуться до виконання своїх повноважень і вивчатимуть думку населення”, – розповів Анатолій Бочкарьов.

Дорожня карта ОТГ

Відповідно до профілю Великодимерської ОТГ, громада була створена 29 жовтня 2017 року шляхом об’єднання Великодимерської, Бобрицької, Жердівської, Руднянської та Шевченківської сільських та селищних рад у складі 11 сіл з адмінцентром в селищі Велика Димерка.

На місцевих виборах 2020 року до ОТГ приєдналися ще Богданівська, Гоголівська, Кулажинська, Плосківська, Русанівська та Світильнівська ради. Головою ОТГ було переобрано, як самовисуванця, Анатолія Бочкарьова, а до ради має увійти 26 депутатів. Наразі ЦВК ще не оголосила результати виборів депутатів. Минулої каденції в раді були присутні представники лише від Радикальної партії Олега Ляшка, решта – позафракційні.

На території ОТГ діють три загальноосвітні заклади та 4 дошкільні навчально-виховні, а ще – Броварські районні центри дитячої та юнацької творчості та патріотичного виховання учнівської молоді. Крім того, функціонує вісім закладів охорони здоров’я амбулаторного типу та 10 закладів культури (сім БК і три бібліотеки), дев’ять спортивних споруд. Загалом у 2018 році чисельність населення громади становила 22928 осіб, а загальна площа ОТГ – 13945,56 га.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть” в Телеграм

Великі плани

“Після об’єднання, основний напрямок роботи громади – це зміцнення навчальних закладів. Багато роботи було зроблено як в школах, так і садочках. Це – ремонти приміщень, їдалень, дахів. Необхідно продовжувати роботу над утепленням приміщень. У Тарасівці переповнена школа, тож із стратегічних об’єктів – з наступного року розпочати там будівництво дитячого садочка. Проєкт вже розроблено. Увага також приділятиметься розвитку культурно-спортивного життя мешканців громади. До прикладу, завершується облаштування спортивного майданчика в Бобрику. На такі об’єкти є попит і вони плануються в Тарасівці, Рудні. Як і відновлення роботи будинку культури у Шевченково та Руднях. У Руднях частково була запущена робота спортзалу, але не вистачає приміщень для роботи інших гуртків та колективів. У Шевченково діють танцювальні гуртки та боксерські секції”, – розповів голова ОТГ.

За його словами, потребує належної уваги і благоустрій території. Це і поліпшення вуличної мережі, будівництво доріг. На території громади на державному рівні триває будівництво ФАПу, а у Бобриках – житла для сімейного лікаря.

“Після доєднання, географія всіх проблемних питань, звичайно, розширеться. Це і ті ж дороги, освітлення. Всі території дієздатні і не мають занедбаних питань. Необхідно відпрацювати злагоджену роботу всіх сфер, щоб не допустити зупинку роботи культурного, спортивного чи медичного спрямування тощо”, – додав він.

Основними же слабкими місцями ОТГ в Стратегії визначено недостатній розвиток комунальної сфери, як забезпечення якісного водопостачання та збирання й утилізації відходів, а також соціокультурних закладів. Під час же опитувань мешканці жалілись на стан тротуарів і доріг, інфраструктуру відпочинку та дозвілля.

Згідно до Плану дій з реалізації Стратегії розвитку, за напрямом “Удосконалення управління комунальною власністю” за рахунок місцевого бюджету у 2019 році громада мала провести інвентаризацію земель за 5-6 млн гривень, розробити генеральні плани територій за 6 -7 млн гривень, з 2019 по 2024 роки на території триватиме інвентаризація будівель і приміщень. Щороку на ці цілі планують спрямовувати 0,1 млн гривень.

За напрямом “Створення нових інвестиційних продуктів” передбачено створення індустріального парку “Шевченківський” та формування інвестиційних пропозицій з розміщення бізнесів на території ОТГ.

Ціль “Промоція інвестиційного потенціалу” передбачає за 100 тис. гривень створення бренду ОТГ, а за 10 тис. гривень – поширення рекламно-презентаційних матеріалів про громаду.

Крім того, у 2022 році в ОТГ мають витратити 400 тис. гривень на запровадження комплексної консультації з відкриття бізнесу залежно від виду економічної діяльності у рамках покращення надання адмінпослуг. А у 2023 році 500 тис. гривень на створення Центру підтримки та розвитку бізнесу Великодимерської ОТГ. Також до прикладу, протягом 2021-2022 років 3-5 млн гривень підуть на розроблення Плану розвитку рекреаційного-туристичного потенціалу громади, а щороку (2024 -2027 роки) по 1 млн гривень – на прокладання доріжок для катання на велосипедах, роликах. І один мільйон, з 2019 по 2022 роки, витратять на сучасний інтерактивний Музей сільського розвитку.

Заплановані і масштабні проєкти. Щороку, з 2019 по 2023 роки, по 26 млн гривень виділятимуть на будівництво і капітальний ремонт доріг та тротуарів. Загалом 3,6 млн гривень піде на мережу бюветів питної води, понад 40 млн гривень – на реконструкцію очисних споруд, 7,5 млн гривень – на будівництво нових і капітальний ремонт наявних мереж водопостачання та водовідведення, понад 20 млн гривень – на заходи з підвищення енергозбереження громадських будівель, понад 10 млн гривень – на вуличне освітлення.

А ще понад 30 млн гривень – на будівництво корпусів шкіл для розміщення початкових класів у Великій Димерці, понад 40 млн гривень спрямують на будівництво дитсадків і стільки ж на реконструкцію БК та бібліотек. А у 2023 році 40 млн гривень запланували віддати на будівництво спортивного комплексу, до 2023 року витратять 45 млн гривень на будівництво трьох 16 -квартирних будинків. Та 20 млн гривень у 2019-2020 році виділять на створення КЗ “Центр безпеки громадян та практичного навчання учнів НВК з предмету БЖД”.

Економічна складова

“До реалізації всіх замислених планів намагаємось залучати різні фінансові ресурси. Ми подаємо заявки на участь у різних проєктах, ДФРР, щоб одержати необхідну фінансову підтримку. Адже самотужки фінансово осилити ці проєкти дуже складно. А проєктів є чимало і всі вони дороговартісні. Так, щоб збудувати дитсадок необхідно принаймні 50 млн коштів, за проєктом ремонт школи (покрівля та утеплення) у Великій Димерці потребує понад 10 млн гривень. Всі ці подібні проєкти, звичайно, подаємо на співфінансування. Ми активно співпрацюємо з областю, Мінрозвитком громад, є і позитивні зрушення”, – розповів у коментарі KV Бочкарьов.

Згідно із матеріалами Стратегії, основу промислового комплексу громади складають приблизно 20 підприємств. Найбільші серед них це: ІП “Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед” (виробництво безалкогольних напоїв), ВАТ “Мономах” (фасування чаю та кави), ТОВ “Маядо” (виробництво ПВХ конструкцій), ТОВ “Бауміт Україна” (виробництво сухих будівельних сумішей), м’ясопереробний комплекс ТОВ “Мік Мега” тощо. А також виробничі підприємства ТОВ “Айс Термінал” (холодильно-логістичний комплекс), “ОККО-НАФТОПРОДУКТ”, АЗС ПАТ “Укрнафта”, ТОВ “Альянс Транссервіс” тощо.

Наприклад, обсяг реалізованої промислової продукції Великодимерської громади у першому півріччі 2018 року становив 535 370,5 тис. гривень.

Великодимерська ОТГ відома і виробництвом сільськогосподарської продукції. Територія має зручне географічне розташування та кліматичні умови, тож тут аграрний сектор громади є привабливим для залучення інвестицій. Він представлений такими основними підприємствами: ФГ “Журавушка”, ТОВ “Шевченкове”, ТЗОВ “Аграрно переробний комбінат”, ТОВ “САД”, ТОВ “Іверія Агро”, ТОВ “Колос”, ТОВ “Мега Менеджмент Проект”, ТОВ “СП Трейдагропостач-200”, ТОВ “СП Трейдаргопостач – 2015”.

Крім того, у 2014 році у Великій Димерці був зареєстрований індустріальний парк (сума інвестицій – 2 725 млн гривень, кількість робочих місць – 6 тис, додатковий валовий регіональний продукт – 2,4 млрд гривень). Нині на її території працює сонячна електростанція “Димерська СЕС-1”. Також на території діють 285 підприємств малого та середнього бізнесу, розгалужена торговельна мережа (найбільші – “Фора”, “Кулиничі”, “Єва”, “Плюс Маркет”).

Так, у 2017 році найбільший розмір заробітної плати на території ОТГ зафіксовано у фахівців з фінансової діяльності селища Велика Димерка – 9800 гривень, найменший – у сфері колективних, громадських, особистих послуг у селі Рудня – 4800 гривень.

А у 2018 році до бюджету громади надійшло 164 423,0 тис. гривень. Серед них: ПДФО – 64 009,9 тис. гривень, податок на прибуток підприємств комунальної власності – 7,3 тис. гривень, місцеві податки та збори – 14 247,1 тис. гривень, плата за землю – 2 442,1 тис. гривень, єдиний податок – 8 382,9 тис. гривень, акциз за пальне – 9 494,0 тис. гривень, неподаткові надходження – 235,9 тис. гривень, офіційні трансферти – 61 544,4 тис. гривень. Видатки сягали суми 113 192,7 тис. гривень.

У структурі доходів провідну роль відіграє саме податок на доходи фізичних осіб. Його частка складає 83,4%.

Точка зору

Районна рада спільно з громадою напрацьовували Стратегію розвитку. До громади приєдналися Гоголів, Світильня, Русанів, Плоске, Кулажинці та Богданівка. І тепер громада має допрацювати план стратегічного розвитку до 2027 року.

У першу чергу, необхідно провести інвентаризацію всіх земель. Це необхідно для того, щоб вся територія була облікована. Це стосується, насамперед, великих сільгоспвиробників, щоб розуміти: хто і як її використовує – дотримання норм сівозмін, запобігання порушенням. Також у земельній сфері громада планує провести аналіз, залучивши юридичну компанію, відносно справедливих угод оренди паїв, адже більшість договорів у населення складені із заниженими відсотковими виплатами.

Громада має працювати над залученням інвестицій, створенням нових робочих місць, щоб населення не виїжджало за межі ОТГ і податки залишалися на місцях. Громада також втілювала екологічні програми. Необхідно продовжити роботу у напрямку відновлення лісових насаджень. І за років 5-10 продемонструвати, що така програма може працювати. Вже є інвестор, який придбав тисячу саджанців павловнії.

Інше екологічне питання – приведення водойм (ставки, озера) у нормативну відповідність після тривалої меліорації. Для цього громада розробляє також програми і планує залучати до цього кошти обласного бюджету. Наразі навіть є разпахані пойми річок – це Русанів, Світильня, Кулажинці.

Всі ці заходи потребують коштів, а для цього необхідно, щоб всі джерела були задіяні. Найбільш потужні підприємства все ж зосереджені у Великій Димерці та вздовж Броварської траси – громада має дуже розвинену логістику. Але не варто відкидати на другий план і Гоголів. За економічним рейтингом Велика Димерка завжди була у першій п’ятірці кращих.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине