До кінця липня уряд має затвердити зміни до Конституції у частині децентралізації. Оскільки раніше два законопроєкти щодо цих змін депутати відхилили через непрозорість, президент Зеленський ініціював обговорення на місцях. Влада за улюбленою звичкою запевняє, що хоче почути кожного. Місцеве самоврядування Київщини вимагає прописати для себе більше повноважень в Основному законі та зменшити або прибрати контроль.

Обговорення

Як передає кореспондент KV, 25 лютого відбулася презентація плану публічного обговорення змін до Конституції України в частині децентралізації влади. Декларована мета процесу – пошук консенсусу усіх з усіма.

Публічні обговорення матимуть циклічний формат. Офіційна позиція влади – процес стартували спільно Комітет Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, Офіс Президента, Міністерство розвитку громад та територій.

Реформа децентралізації в Україні розпочалася 6 років тому, у 2014-му. Наразі мав стартувати завершальний етап добровільного об’єднання.

Подписывайтесь на новости “КиевVласть”

Досі не було внесено жодних змін до Конституції України в частині децентралізації – двічі відповідний законопроєкт був відкликаний.

Так, 13 грудня 2019 року президент Володимир Зеленський зареєстрував у Верховній Раді невідкладний законопроєкт №2598 “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”. Закон спочатку викликав критику, нарікання і протести на Київщині та по Україні, був розкритикований Асоціацією міст України та парламентською опозицією. Проти поспішності в його прийнятті висловилися і європейські партнери України.

17 січня після зустрічі із головою та заступниками голови фракції “Слуга Народу” Зеленський вирішив відкликати законопроект, вирішивши, що внесення змін до Конституції стосовно реформи децентралізації потребує детального обговорення та консультацій з представниками всіх сторін.

Читайте: Владимир Зеленский отзывает одиозный проект закона “о префектах”

Раніше, у 2015 році, остаточно не був прийнятий ініційований єкспрезидентом Петром Порошенком законопроєкт №2217а “Про внесення змін до Конституції України (щодо децентралізації влади)”. Документ був проголосований у першому читанні, що спричинило зіткнення співробітників правоохоронних органів і прихильників радикально-націоналістичних рухів в Києві на Площі Конституції перед будівлею Верховної Ради України. В ході сутичок перед головним входом до парламенту протестуючими була кинута бойова граната, в результаті чого були жертви серед бійців Національної Гвардії.

Скандальний законопроєкт відкликав Президент Зеленський у серпні минулого року.

Як заявив віцепрем’єр-міністр України, міністр розвитку громад і територій Денис Шмигаль, рішення щодо змін у Конституцію має бути прийнято на основі суспільної думки.

“Реформа децентралізації за останніми соціологічними опитуваннями отримала 68% підтримки серед жителів України. І дуже важливо, як ми будемо цю реформу завершувати. Завершитись вона має змінами до Конституції. Ми маємо думати не про кількісні показники, не кількість громад і повноваження всередині них, ми маємо думати про людей. Кінцева мета реформи – це комфорт кожного мешканця України, доступність адміністративних послуг, медицини, освіти. Зручність і комфорт – в цьому буде сила держави, в цьому буде сила громад. Але досвід показує, що не лише громади мають бути сильними, сильною має бути держава Україна. Ми хочемо почути всі думки – протилежні, незалежні, опозиційні. І виписати 2-3 варіанти можливого завершення адміністративно-територіальної реформи і реформи конституційної. І вже цю структуровану думку суспільства передати в парламент і перенести дискусію в Верховну Раду. І на основі суспільної думки має бути прийняте рішення парламентарями”, – говорить він.

За законодавчою процедурою, відповідний законопроєкт має бути зареєстрований до 20 березня, до 2 квітня – направлений до Кабінету Міністрів.

На висновок щодо проєкту Конституційному суду відведено 30 днів, далі – 7 днів депутатам Верховної Ради на ознайомлення. У першому читанні його мають затвердити до 7 серпня і до 5 вересня його має прийняти конституційна більшість (законопроєкт має набрати мінімум 300 голосів).

Мислєю по дрєву: позиція урядовців

Зокрема, представники влади відповіли на питання щодо того, чому попередні редакції змін до Конституції не були прийняті, які помилки визнає теперішня влада та куди необхідно рухатись, аби наразі зміни були схвалені суспільно.

Перший заступник Офісу Президента України Сергій Трофімов:

Головний результат, якого ми маємо досягнути наразі – зміцнення довіри. Кожен має зрозуміти, наскільки він важливий, на рівні міста, села. Тільки так ми зможемо працювати разом і досягти результату. Друге – це рівні можливості. Половина країни живе в об’єднаних громадах, інша половина – по старих правилах. Ми маємо пройти цей етап. І третє – це безпекова складова. У держави і громад є спільні завдання, пов’язані із внутрішньою та зовнішньою безпекою.

Голова партії “Слуга народу” Олександр Корнієнко:

Щодо помилок, які ми (партія “Слуга народу”) припустилися. Перше – це певна закритість процесу консультацій. Ми це визнаємо і зараз йдемо відкритим шляхом. Друге – формат формування змін, за яким ми працювали, був створений п’ять років назад, за цей час багато відбулось і самоврядування наразі трохи по-іншому себе почуває. Нам необхідно переглянути стартову концепцію, з якої все починалось у 2014-2015 роках. Переоформлювати і переосмислити деякі питання. Що у нас спільне – це збільшення можливостей самоврядування і збільшення гарантій з боку держави. Дискутуємо з приводу питання нагляду. Третя помилка стосується багатьох процесів, які у Верховній Раді відбуваються. Наразі треба знайти порозуміння на трьох рівнях – щодо змін в Конституцію, законодавчого забезпечення та як реалізувати цю реформу на місцях. Під час переходу усі функції самоврядування мають бути збережені, ми не хочемо, аби ця реформа негативно вплинула на якість життя населення і стала болісною. В уряді ми наразі шукаємо такі шляхи.

Голова комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Андрій Клочко:

Ми завжди відкриті та готові дискутувати з зацікавленими сторонами, вітчизняними та міжнародними експертами з будь-яких питань, які викликають суспільний інтерес. Хочу наголосити, що реформа децентралізації має бути і буде продовжена, але у тісній співпраці, в постійних консультаціях безпосередньо з представниками місцевого самоврядування та територіальних громад. Ключовим завданням для мене, як голови Комітету та представника монобільшості у парламенті, є впровадження реформи децентралізації влади відповідно до європейських норм.

Перший заступник комітету Верховної Ради з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, партія “Голос” Роман Лозинський:

Треба говорити з людьми. Довіра сама себе не побудує. Нарешті ми розпочинаємо дискусію. Але ми тут зібрались не для того, аби знайти 300 голосів у Раді. Кінцевим бенефіціаром змін до Конституції у частині децентралізації є громади. Раніше наш комітет не підтримав пропоновані зміни не тому, що ми не знайшли консенсусу. Не тому, що ці зміни не потрібні. Коли їх презентували, було сказано “ці зміни не є предметом широкої дискусії”. Це і стало причиною. І кожний відповідальний політик не підтримає ці зміни, поки їх не підтримає народ. Ми маємо досягти консенсусу, отримати широку суспільну підтримку, підтримку десятків тисяч громад, голів вже створених громад, депутатів, які мають стати нашими партнерами. Неможливо провести консультації через смартфон, потрібно йти до людей і говорити з ними.

З точки зору людей

Загалом позиція спікерів-представників місцевого самоврядування полягає у тому, що зміни в Конституцію мають враховувати та захищати інтереси громади. Місцеве самоврядування має бути наділене усіма повноваженнями, а органи контролю необхідно або зовсім виключити, або зробити їх наглядовими та консультаційними.

Виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан:

Місцеве самоврядування в 2015 році і у 2020 році – це фактично дві різні форми як по суті, так і в тому, що відбувається у напрямку консультацій. Коли з’явився проєкт змін у Конституцію, перша наша критика була пов’язана із процесом його внесення, а саме термінів і закритості. Я говорив на комітетах, що не може законопроєкт реєструватись у п’ятницю і голосуватись у четвер. Навіть 7 днів не було для ознайомлення. Звісно, було внесено правки і частину наших зауважень врахували.

На комісії аргументували тим, що самоврядування швидше “вигорає”, ніж центральна влада. Конституція – це суспільна угода між усіма громадянами. Якщо ця угода назріла, то зміни будуть прийняті. Друге, через що ми були проти пропонованих змін – там були “перекоси” в бік центральної влади. Я часто чую, що місцевому самоврядуванню надають повноваження, але у своїй щоденній роботі я фіксую, що повноваження навпаки обмежуються. Обмежується фінансовий ресурс, не в повній мірі забезпечені делеговані повноваження. І нас вразила норма про те, що якщо держава делегує якесь повноваження, то стовідсотково має його забезпечити, бо так буде співмірність. У нас виникло питання – хто цю співмірність буде визначати, Міністерство фінансів? У нас і так постійно продовжуються консультації щодо фінансового забезпечення і Асоціація вигравала суди щодо неповного забезпечення. З 2015 року з’явилося багато інституцій, які не наглядають, а контролюють місцеве самоврядування. Але єдине джерело влади – це народ. І має бути так, щоб неправомірність рішень вирішувалась тільки судом.

Наразі в мене є застереження щодо строків проведення громадських консультацій. В це обговорення мають бути включені всі регіони. Це має бути незалежна фіксація пропозицій у письмовій формі. Якщо по яким пропозиціям ми не знайдемо консенсус, потрібно відстрочити прийняття змін в Конституцію. Де-факто найважливішим є прийняття адміністративно-територіального устрою. Інші речі, які не будуть погоджені, ми можемо поки не закладати в Конституцію. Ми пропонуємо муніципалитет як адмін-терустрій. Муніципальна рада – відповідно орган місцевого самоврядування. Ми постійно говоримо про рівність, тому мають бути виключно мери і мати однакові повноваження. Законом має бути врегульовано питання об’єднання та роз’єднання муніципалітетів.

Голова Асоціації ОТГ Олександр Корінний:

Для нас неприйнятна позиція, коли хочуть паралельно із головою громади, який обирається мешканцями, ще й голову ради. Не може бути довіри, коли всередині однієї інституції буде дві особи. Це хаос, протистояння, але не тримання балансу і противаги. Префект і голова ради – так, це баланс. Нам вистачає протистояння голова громади-староста, який втратив половину функцій і дуже цим незадоволений, депутат-голова громади, коли вони не знаходять спільної мови. Нам пропонують ще одну позицію – голова громади-голова ради. Я розумію, що центральній владі завжди хотілось більше керувати, але якщо ми про партнерство, то це довіра між державою і місцевим самоврядуванням. І довіра – це коли половина країни, які повірили і об’єдналися у громади, не зникають в ході другого етапу реформи. Ми маємо зберегти всі ті громади, які функціонують і є спроможними не в угоду статистиці, показникам і ще чогось, а як фонд довіри до реформи. Ми маємо йти вперед, але як – швидко або довго і далеко? Якщо швидко, то треба йти по одному. Держава може піти швидко і сама. Якщо довго і далеко, щоб реформа мала сталість і незворотність, – тоді тільки разом. Для нашої Асоціації не важливо, яким буде текст в основі Закону. Головне визначити три блоки і працювати над ними. Перший, так званий зелений, – той, де ми всі погоджуємось. Другий, жовтий, – той, де ми можемо підкоригувати і піти далі. І третий – це червоні лінії, за які ми не можемо заступати. Не може префект скасовувати рішення органу місцевого самоврядування. Це може робити тільки суд. Інакше може бути дуалізм, тиск, це червона лінія. Ми не бачимо рівня округу. Ми хотіли відійти від РДА і знову повертаємось до округів. Давайте передамо спільну власність на обласну раду, але щоб голова ОТГ мав там представництво і міг захищати інтереси там.

Читайте: Киевщина против префектов: местное самоуправление в шоке от узурпаторских полномочий новых областных руководителей

Голова Всеукраїнської асоціації громад, голова Фурсівської ОТГ Київської області Микола Фурсенко:

Ми спільно із Мінрегіон напрацьовували пять варіантів, як потрібно рухатись, аби село стало заможним, щоб територія розвивалась і молодь не виїздила за межі громади. Але реформи почались не з об’єднання, а з медицини, освіти, що значно ускладнило цей процес. Потім почались політичні негаразди. Зрозуміло, що потрібно вносити зміни в Конституцію, бо без цього рухатись далі ми не зможемо. І ми хочемо активно брати участь в обговореннях, аби почули голос “знизу”. Із 13 тисяч сільських, селищних рад об’єдналися трохи більше 4 тисяч. Інші не знають що робити і до кого йти. Люди не бачать перспективи розвитку. Після того, як ми об’їдемо всі райони і області, зафіксуємо пропозиції, будемо слідкувати, аби їх враховували. З точки зору економіки – фінансова скрута, яка є у країні, не дає змоги показати громадам, що ми готові працювати. Делеговані повноваження у повній мірі до нас не дійшли, повернули тільки землі сільськогосподарського призначення держвласності за межами сіл, але у більшості вони вже були комусь віддані. Щоб зміни були дійсно корисними для сіл, потрібно у законодавчому плані передбачити захист інтересів громад. Органи контролю мають розуміти, що нам потрібен не контроль, а допомога. Аби розібратися, як надалі проводити реформу І пояснити, що із містами більш потужними ми не конкуренти, а партнери. Можна розвивати спільні інтереси, а наразі політики налаштовують нас проти, аби ми не об’єднувались.

Голова Бучанської ОТГ Анатолій Федорук:

Той факт, що законопроєкт Офісу Президента був відкликаний сигналізує про те, що місцеве самоврядування і уряд мають паростки довіри один до одного. Асоціація міст, зважаючи на той факт, що це стосується нас, місцевого самоврядування, внесли свої пропозиції, вони є консолідованими і сьогодні практично з нуля ми починаємо напрацьовувати текст змін до Конституцій. Я категорично проти, щоб ми створювали якусь надбудову між обласним і базовим рівнем по аналогу районів. Вносячи зміни ми відходимо від старої моделі адміністративно-територіального устрою радянської доби. Ми всі усвідомлюємо, що вона себе віджила. Не можна створюючи нову систему залишать старі градації – сільський, селищний, міський голова, голова ОТГ. А особливо – міста районного і обласного значення виходячи із фінансового забезпечення.

Нагадаємо, як раніше писала KV, відкликаний законопроєкт президента Володимира Зеленського про зміни до Конституції України, що стосуються децентралізації влади, передбачає кілька нововведень. Основою місцевого самоврядування, а також системи територіально-адміністративного устрою, повинні стати громади, об’єднані в округи, а вони в свою чергу стануть складовою частиною області. Окружні та обласні ради матимуть свої виконкоми, а за законністю їх актів наглядатимуть призначені президентом за поданням уряду префекти. Вони з’являться не пізніше 1 березня 2021 року – після перших місцевих виборів відповідно до конституційно зміненої моделі.

Читайте:

Проект Децентрализация: Софиевская и Петропавловская Борщаговки не спешат объединяться

Проект “Децентрализация”: Войти в Озернянскую ОТО готовы лишь два сельсовета из шести

Проект “Децентрализация”: Великодымерская теробщина этой осенью идет на выборы

Проект “Децентрализация”: Медвинская теробщина идет на выборы в неполном составе

Проект “Децентрализация”: Фурсовская теробщина может лишиться части бюджета

Проект “Децентрализация”: Села Переяслав-Хмельницкого района отказались примкнуть к городу

Проект “Децентрализация”: Кагарлыкская теробщина объединит город и 26 сельсоветов

Проект “Децентрализация”. Политические амбиции мешают состояться большой Боярской теробщине

Проект “Децентрализация”: Тетиевская терробщина готовится к выборам в декабре

Проект “Децентрализация”. Узинской терробщине придется поработать над развитием

Проект “Децентрализация”: КОГА тормозит назначение выборов в Циблевской терробщине