Після інциденту із загибеллю трьох осіб в результатів ракетної атаки на Деснянський район Києва влада занепокоїлася налагодженням функціонування укриттів цивільного захисту. Вже найближчим часом КМДА має всерйоз взятися за власників та орендарів таких об’єктів, доручивши їм забезпечити постійний доступ до даних споруд. Крім того, керівництво Києва планує розробити порядок використання укриттів у “бюджетних закладах” і залучити до охорони деяких таких об’єктів КО “Муніципальна варта”. Також найближчим часом спеціальна тимчасова контрольна комісія (ТКК) Київради має перевірити, наскільки столичні РДА виконують свої функції в даній сфері – така ініціатива була погоджена на фоні критики районної влади з боку Віталія Кличка. Усе це вкупі, плюс екстрене спрямування на вирішення проблем додаткових 750 млн гривень з міського бюджету, повинно виправити досить тривожну ситуацію: за різними оцінками, із 4,6 тис. столичних укриттів лише від 553 до 2,5 тис наразі можуть використовуватися за призначенням. У мерії Києва визнають, що раніше цій проблемі не приділяли достатньо уваги, і якби не наявність станцій метро, які використовуються як укриття, усе було б гірше.
Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради 8 червня 2023 року депутати затвердили відразу три рішення, направлені на вирішення проблем в питанні використання укриттів.
Мова йде про наступні проєкти рішень:
-
“Про вирішення окремих питань належного функціонування захисних споруд цивільного захисту в Києві” (№08/231-667/ПР від 6 червня 2023 року, суб’єкт подання – секретар Київради Володимир Бондаренко);
-
“Про створення ТКК з питань перевірки стану найпростіших укриттів у Києві” (№08/231-641/ПР від 2 червня 2023 року, суб’єкти подання – група депутатів міськради з фракції “Європейська солідарність”);
-
“Про внесення змін до бюджету Києва на 2023 рік” (№08/231-531/ПР від 9 травня 2023 року, суб’єкти подання – міський голова Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА).
Так, згідно з першим рішенням, столична влада доручила, власникам користувачам та балансоутримувачам забезпечити безперешкодний цілодобовий доступ населення до цих споруд, визначити відповідальних осіб та їх чергування для того, щоб громадяни могли потрапити до укриттів, встановити там автоматизовані системи забезпечення безперешкодного доступу населення, зокрема – автоматичні системи відкриття, кодові замки тощо.
У рішенні чітко не прописано, за чий рахунок повинні виконуватися такі роботи. Але ним було передбачено, що Департамент фінансів Київської міськдержадміністрації (КМДА) спільно з головними розпорядниками бюджетних коштів мають “забезпечити фінансування заходів, спрямованих на виконання цього рішення”. При цьому, під час пленарного засідання секретар Київради Володимир Бондаренко також звернув увагу депутатів на те, що “на кодові замки будуть виділятися бюджетні кошти”.
Не обійшлося в цьому рішенні і без “погроз” з боку столичної влади щодо застосування різних “санкцій”. Зокрема, Київрада нагадала орендарям захисних споруд державної та комунальної форми власності, що, згідно з вимогами Кодексу цивільного захисту України, з ними можуть розривати орендні угоди, якщо це буде потрібно. Керівництво столиці уточнило, що орендарів таких приміщень будуть попереджати за 24 години до “вигнання” і що у них буде 24 години на звільнення приміщень. При цьому, рішенням передбачено, що у разі відмови орендарів звільнити укриття у зазначений строк чи неможливості встановити місцезнаходження цих орендарів, профільні держслужби можуть здійснити “несанкціонований доступ” – тобто зайти в укриття задля того, щоб привести його у готовність до прийому населення.
Контролювати виконання цього рішення будуть Департамент муніципальної безпеки КМДА, Департамент комунальної власності КМДА і районні в Києві державні адміністрації (РДА). Серед іншого, саме ці структури будуть клопотати перед Київською міською військовою адміністрацією (КМВА) щодо вилучення орендованих укриттів у їхніх орендарів. Також вказані структури повинні будуть щомісячно звітувати перед Київрадою про те, як виконується дане рішення.
Крім того, Київрада надала доручення Департаменту муніципальної безпеки КМДА і комунальній організації (КО) “Муніципальна охорона” забезпечити цілодобову охорону таких захисних споруд. Також міська влада доручила структурним підрозділам КМДА розробити та, за погодженням із Головним управлінням Держслужби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) України в Києві, затвердити правила використання захисних споруд цивільного захисту, розміщених на підприємствах, установах і організаціях із обмеженим доступом. Зокрема, мова йде про заклади освіти та заклади охорони здоров’я.
Серед іншого, згідно з цим рішенням, столична влада направить звернення до Головного управління Нацполіції у Києві, Управління патрульної поліції у Києві та КМВА щодо “забезпечення підтримання громадського порядку у захисних спорудах цивільного захисту на прилеглій до них території”. Зокрема, мова йде про залучення до виконання таких функцій правоохоронців та добровільних формувань територіальної громади Києва (ДФТГ, воєнізовані підрозділи, що підпорядковані силам Територіальної оборони. – KВ).
Ще одне звернення в рамках виконання даного рішення Київрада направить до Кабінету Міністрів України. Так, міська влада буде клопотати перед урядом “щодо необхідності невідкладної розробки та внесення на розгляд Верховної Ради змін до законодавчих актів стосовно встановлення кримінальної відповідальності для власників, користувачів та балансоутримувачів захисних споруд цивільного захисту усіх форм власності за недопуск населення”. Тобто, на думку керівництва столиці, осіб, які відповідальні за утримання укриттів, потрібно судити, якщо люди не можуть в них потрапити.
Що стосується вищезгаданої ТКК Київради, то цей орган повинен буде займатися перевіркої стану захисних споруд цивільного захисту та перевіркою виконання столичними РДА делегованих повноважень органів місцевого самоврядування. Мова йде про те, що дана комісія, серед іншого, буде аналізувати, як районна влада справляється зі своїми функціями у сфері забезпечення функціонування укриттів.
Очолив дану ТКК депутат Леонід Ємець (фракція “Європейська солідарність”). Крім нього, до складу цієї комісії увійшли ще семеро народних обранців – Марина Порошенко (також “Європейська солідарність”), Ганна Свириденко (“ВО “Батьківщина”), Дмитро Білоцерковець (фракція “УДАР”), Вадим Васильчук (фракція “Голос”), Ксенія Семенова (фракція “Слуга народу”), Ярослав Федоренко (фракція “Єдність”) і секретар міськради Володимир Бондаренко. Згідно з рішенням про утворення ТКК, протягом найближчих півроку вона повинна надати на розгляд Київради звіт про свою роботу і свої пропозиції щодо покращення ситуації зі станом захисних споруд цивільного захисту в місті.
У свою чергу, в рамках коригування бюджету Києва на 2023 рік міська влада, серед іншого, передбачила додаткові 750 млн гривень на ремонт і облаштування укриттів. Це було зроблено за клопотанням депутата Київради Андрія Страннікова (фракція “УДАР”), який “з голосу” запропонував відповідну правку до проєкту рішення. Більшість цих коштів – 500 млн гривень – будуть виділені усім 10 столичним РДА на виконання ремонтних робіт у таких об’єктах. Ще 200 млн гривень столична влада вирішила витратити на ремонт укриттів у комунальних лікарнях, а 50 млн гривень – на капітальні ремонти та обслуговування підвальних приміщень житлових будинків, які служать, як прості укриття. Щодо інших змін до бюджету, погоджених депутатами, КВ підготує окремий матеріал.
Трохи статистики
Керівництво КМДА і Київради при обговоренні цих питань не приховувало, що і скликання пленарного засідання, і прийняття міськрадою вищезгаданих рішень сталося саме на фоні нещодавньої трагедії в Деснянському районі столиці. Нагадаємо, в результаті ракетного обстрілу 1 червня там загинуло троє осіб, які не змогли потрапити до укриття на території місцевої поліклініки на вул. Ореста Левицького. В рамках слідства щодо цього інциденту правоохоронці вже зацікавились діями першого заступника Деснянської РДА, директора медзакладу, його заступницю та охоронця установи.
При цьому, відразу ж після такої події на рівні державної та місцевої влади було ініційовано проведення перевірок стану і доступності об’єктів цивільного захисту, до якого були залучені співробітники різних структурних підрозділів столичної мерії, ДСНС тощо. І вже під час ухвалення питань щодо функціонування укриттів у сесійній залі заступник голови КМДА Петро Пантелеєв доповів депутатам щодо проміжних результатів вищезгаданої ревізії.
Так, чиновник повідомив, що міська влада перевірила 3,8 тис. столичних укриттів, що становить близько 80% від їхньої загальної кількості (усього – 4,6 тис.). У ході цих перевірок було встановлено, що 68% таких об’єктів – більше 2,5 тис. – є придатними для використання, а решта 32% наразі є непридатними для цього. Такі укриття, у свою чергу, поділені на ті, що можуть виконувати функції за умови належного облаштування (554 об’єкти або 14% від перевіреної кількості укриттів), і на ті, що не можуть бути укриттями, адже не відповідають технічним вимогам (683 об’єкти або 18% від перевіреної кількості).
При цьому, Пантелеєв уточнив, що 95% непридатних укриттів знаходяться в житлових будинках – фактично чиновник натякнув, мовляв, зі спорудами цивільного захисту на території різних установ і організацій ситуація значно краща.
За словами заступника голови КМДА, під час перевірки було встановлено, що 71% придатних до використання укриттів мають вільний доступ, 25% – доступ протягом 5 хвилин, а решта 4% були закриті. Також Петро Пантелеєв оприлюднив інфографіку стосовно стану укриттів в розрізі різних районів. Згідно з цими даними, найбільший відсоток непридатних укриттів було виявлено Подільському (57%), Солом’янському (52%) та Голосіївському (47%) районах. Найкраща ситуація була зафіксована в Оболонському районі, де лише 9% перевірених укриттів не можуть використовуватися.
Ситуація з укриттями в районах
Крім того, чиновник зазначив, що 2,8 млн з 2,9 млн мешканців Києва забезпечені укриттями, що становить 98% від потреби. Проте, за словами Пантелеєва, такий показник було досягнуто не в останню чергу завдяки станціям метро, які можуть приймати велику кількість громадян. При цьому, він вказав на те, що столиці не вистачає укриттів у безпосередній близькості до будинків.
“Перевірка наразі на завершальній стадії. Наразі достатньо маніпуляцій [стосовно стану укриттів]. Тому кінцеві результати будуть опубліковані офіційно. Із 3 червня в [мобільному застосунку] “Київ Цифровий” працює зворотній зв’язок щодо теми укриттів, і ми вже отримали велику кількість звернень. На наш погляд, ця комунікація є найбільш ефективним інструментом для оцінки та подальших дій. І ці подальші дії вже розпочаті – спільно з усіма, хто має відношення до питання укриттів”, – підкреслив Петро Пантелеєв.
Втім, дещо інші дані стосовно стану укриттів депутатському корпусу озвучив начальник головного управління ДСНС у Києві Сергій Кривошликов. За його інформацією, лише 553 столичних укриття придатні до використання, 2 тис. – обмежено придатні, ще 1,2 тис. – непридатні для використання. Таку різницю в цифрах у КМДА пояснили просто – мовляв, критерії оцінки таких об’єктів постійно змінюються.
Також головний “рятувальник” столиці уточнив, що основними причинами непридатності захисних споруд у Києві є невідповідність таких приміщень технічним вимогам, незадовільний санітарний стан або аварійний стан, підтоплення, відсутність освітлення тощо. При цьому, Кривошликов підтвердив інформацію Пантелеєва, що більшість “негативних” звернень громадян стосуються укриттів у житлових будинках.
Претензії депутатів
Під час обговорення цих питань низка депутатів Київради висловила претензії стосовно того, як у столиці функціонує сфера цивільного захисту. Зокрема, народні обранці з фракції “Слуга народу” звинуватили керівництво міста у тому, що воно намагається “перекинути” відповідальність стосовно неналежного стану укриттів на районну владу. Разом з тим, на думку народних обранців, усі гілки влади міста – і КМДА, і Київрада, і столичні РДА – повинні відповідати за свій “пласт роботи”. Одним із механізмів, на думку представників фракції “Слуга народу”, повинне стати комплексне відпрацювання усіх проблем системи цивільного захисту Києва, наслідком якого має стати розробка спеціальної міської програми. Адже, мовляв, безпека киян під час війни – це не лише укриття і бомбосховища.
Зазначимо, таким чином депутати з президентської партії згадали про публічний скандал між мером Києва Віталієм Кличком та головами РДА, який мав місце після вищезгаданої трагедії на вул. Левицького. Тоді, нагадаємо, очільник міста попросив уряд звільнити голову Деснянської РДА Дмитра Ратнікова, а його колеги, у свою чергу, закликали Кличка відмовитися від суміщення посад – міського голови і голови КМДА.
Крім того, народні обранці зі “Слуги народу” дорікнули КМДА в тому, що вона освоює на облаштуванні укриттів колосальні кошти, але проблеми, буцімто, нікуди не поділися. Мова йшла про те, що протягом 2022-2023 років на такі витрати в бюджеті Києва було передбачено 1,2 млрд гривень (без урахування останніх коригувань. – KВ).
Нагадаємо, з цього приводу Нацполіція вже розслідує кримінальне провадження щодо можливих розтрати і заволодіння бюджетними коштами – попередньо вже встановлені факти невиконання відповідних робіт в повному обсязі, незадовільного їх виконання, використання неякісних легкозаймистих, пожежонебезпечних матеріалів тощо.
У свою чергу, депутати з фракції “УДАР” звернули увагу КМДА на те, що документація стосовно ремонту укриттів у комунальних закладах розробляється дуже довго, що затягує процеси їхнього облаштування. А тому, на думку народних обранців, міській владі потрібно звернути увагу на те, щоб вирішити питання пришвидшення таких процесів. Крім того, депутати зі вказаної політсили звернулися до столичної міськдержадміністрації стосовно того, щоб чиновники відпрацювали можливість закупівлі та встановлення в Києві т.зв. “модульних укриттів” – спеціальних бетонних споруд, які розміщується в людних громадських місцях (біля зупинок, на площах тощо).
Перед народними обранцями переважно “віддувався” перший заступник голови КМДА Микола Поворозник, якому за традицією доручають відповідати на найбільш скандальні і злободенні питання.
Чиновник визнав, що це питання на рівні міської влади, цитуємо, раніше не було “системним і масштабним”, але тепер, мовляв, керівництво столиці повинно зробити все, щоб вирішити всі проблеми. Також Микола Поворозник повідомив, що за вищезгадані 1,2 млрд гривень було виконано і планується виконати низку важливих заходів. Наприклад, за інформацією посадовця, в минулому році на ці кошти було облаштовано укриття в 318 столичних школах, близько 170 дитсадках та 50 будинках, а в поточному році, в рамках освоєння 900 млн гривень (без урахування останніх коригувань. – КВ), міська влада, зокрема, планує виконати відповідні роботи у 232 школах, 160 дитсадках і 259 будинках.
Крім того, Микола Поворозник зазначив, що питання стосовно встановлення модульних укриттів у сесійній залі обговорюється не вперше, але поки що столична влада не має чіткого рішення стосовно цього. Таку ситуацію перший заступник голови КМДА пояснив тим, що на рівні держави досі не встановлені чіткі вимоги щодо технічного стану таких споруд, а тому, цитуємо, “брати на себе відповідальність, аби поставити “щось”, не є правильним”.
Врешті-решт, незважаючи на незгоду окремих депутатів, запропоновані до затвердження проєкти рішень були прийняті. Втім, можливо, вже найближчого четверга Київрада знову буде обговорювати питання цієї сфери, адже у пленарному засіданні була оголошена перерва до 15.06.2023 року.
Як неодноразово повідомляла КВ, столичній владі нерідко “дістається” за нанележну роботу з облаштування укриттів зокрема і функціонування системи цивільного захисту взагалі.
Зокрема, раніше окремі столичні депутати і фахівці з архітектури розкритикували рішення Київради №4746/4787 від 23 червня 2022 року “Про вжиття заходів щодо створення умов для укриття здобувачів освіти та педагогічних колективів в умовах дії особливих правових режимів”. Зокрема, вони звертали увагу на те, що в існуючих підвальних приміщеннях, в яких столична влада облаштовує укриття для дітей, здебільшого неможливо створити додаткові входи/виходи, що дуже важливо. Крім того, діючі Державні будівельні норми зовсім не розраховані на захист населення від бомбардувань, тому спершу вони потрібно працювати над їхнім редагуванням, а вже потім – приймати якісь рішення “на місцях”.
Читайте: Столична влада планує облаштувати в Києві “міжшкільні” укриття для дітей і батьків
При цьому, влада Києва нерідко маніпулює на темі цивільного захисту в своїх інтересах та інтересах належних осіб. Наприклад, столичні підприємці вже більше року добиваються скасування рішення Ради оборони Києва щодо демонтажу тимчасових споруд (ТС, кіоски), які розташовані біля станцій метро та в інших публічних місцях та які начебто заважають громадянам “добиратися” до укриттів.
У свою чергу мешканці Оболоні наразі вимагають не допустити будівництво міською владою паркінгу на вул. Прирічній (фактично на березі Дніпра), необхідність якого керівництво столиці пояснює в тому числі тим, що він буде використовуватися в якості укриття, яких в цьому районі, мовляв, не вистачає. Втім, на думку громадських активістів, для такого об’єкта можна знайти й інше місце, адже обрана владою локацією може підтоплюватися, і на ній краще буде облаштувати парк.
Читайте: Активісти розкритикували Кличка за відповідь на петицію проти будівництва “аква-паркінгу” на Оболоні
Департамент муніципальної безпеки КМДА (до 2020 року – управління цивільного захисту КГГА), який з 12 грудня 2018 року очолює Роман Ткачук. Діяльність цієї структури з листопада 2021 року контролює заступник голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень, екскерівник Головного управління Нацполіції Києва (2015-2020 роки) Андрій Крищенко.
Сергій Кривошликов керує Головним управлінням ДСНС в Києві з жовтня 2022 року. Держслужбу України з надзвичайних ситуацій з листопада 2021 року очолює Сергій Крук (до лютого 2022 року був виконуючим обов’язки керівника). Діяльність ДСНС спрямовується і координується Кабінетом міністрів через Міністерство внутрішніх справ, яке з 18 січня 2023 року очолює Ігор Клименко (до 7 лютого також був “в.о.”).
Фото: колаж КВ
