На словах кияни проти поборів у навчальних закладах і за прозорість та європейські стандарти освіти для своїх дітей. Тим парадоксальнішою виглядає ситуація у муніципальному закладі вищої освіти “Київська Академія мистецтв”, де вдалося це зробити. За останній рік у закладі відбулися суттєві зміни, які ініціювала ректор Академії і підтримала Київська міська державна адміністрація (КМДА). Київська дитяча Академія Мистецтв до 2019 року юридично була середньою школою, з обов’язковим платним навчанням і мережею “благодійних фондів”, які збирали гроші батьків на різні потреби. Тепер у закладі є відповідне фінансування з муніципального бюджету, а у випускників – можливість безкоштовно одержувати фахову мистецьку освіту за державним стандартом. Але зміни зустріли опір батьків і стали темою замовних телесюжетів із наклепами на ректора Академії Ольгу Бенч (на фото).
Ця історія – про те, що на її місці може опинитися будь-який керівник навчального закладу, який почне приводити в порядок документацію, систематизує фінанси і знищить тіньові схеми збирання грошей.
KV: Ольго Григорівно, рік тому Департамент культури КМДА провів конкурс на посаду ректора Київської дитячої Академії мистецтв і Ви очолили цей заклад. Що за цей час Вам вдалося зробити?
Ольга Бенч: Перший рік моєї діяльності на посаді ректора Академії – це кропітка робота з документами та приведення всіх аспектів діяльності закладу (в навчальній, фінансовій та господарській сферах) у відповідність до чинних нормативів.
Концепція виховання митця в єдиному неперервному процесі освіти в одному закладі (яку створив перший ректор КДАМ, академік Михайло Чембержі) була прекрасною ідеєю. Ця структура вертикалі мистецької освіти в одному закладі (школа-коледж-вища школа) мала б регулюватися відповідною законодавчою базою. Але це було не так.
Коли я почала працювати на посаді в кінці жовтня 2018 року, стала аналізувати документи в навчальній, фінансовій та господарській сферах Академії, побачила багато дивних речей. “Інноваційність” закладу полягала в тому, що він діяв поза правовим полем України, жив в уявній паралельній реальності. Заклад мав назву Академія мистецтв, учнів називали студентами, класи — курсами.
Але, проаналізувавши навчальні плани, ми побачили: Київська дитяча Академія мистецтв не мала в своїй основі мистецької школи! Де-юре, діти здобували освіту в середній загальноосвітній школі з поглибленим вивченням іноземних мов!
KV: А де ж було мистецтво?
Ольга Бенч: Мистецтво в Академії функціонувало винятково на платній основі, за кошти батьків. Ця модель навчання дуже нагадувала комерційний проект і не мала жодного стосунку до мистецької освіти! При вступі до Академії укладали “Договори про навчання” на 11 років наперед, з фіксованою сумою оплати.
Це виглядало, наче середня школа надавала платну послугу цій другій структурі – мистецькій, яка повністю забезпечувалася за батьківські кошти. Батьківські кошти, які становили 30% обсягу фінансування закладу, йшли у спецфонд і звідти платили гроші педагогам, які вели фахові предмети.
А в підсумку по закінченні Київської дитячої Академії мистецтв, випускники отримували лише Атестат про загальну середню освіту, без жодного мистецького компонента. Папірець із переліком прослуханих платних курсів з мистецьких напрямів, який додавали до Атестату – не документ, який би давав право підтверджувати здобуття мистецької освіти за фахом. За вісім останніх років, лише четверо випускників школи пішли в мистецтво, решта дітей йшла не в мистецькі виші. Педагоги, які мали хоч якісь наукові звання, залишили Академію.
Тому моїм першочерговим завданням на посаді ректора Академії стала упорядкування діяльності закладу відповідно чинного законодавства. Щоб випускники мали підтвердження своєї мистецької освіти за державним зразком, щоб стаж та оплата праці викладачам стали нараховуватися за усіма правилами. Щоб Академія почала отримувати належне фінансування як заклад вищої освіти (а не середньої чи середньої спеціальної), а сплата за навчання була спрямована на розвиток навчального закладу.
Департамент культури КМДА повністю підтримав наші кроки і за рік ми здійснили цей перехід — від приватної структури, яка викладала за батьківські гроші мистецькі предмети, до Спеціалізованої школи, яка надає державні документи про мистецьку освіту.
По завершенню 2018/2019 навчального року випускники вперше отримали атестати державного зразка з офіційно внесеними фаховими предметами. З 1 вересня 2019 року почали діяти навчальні плани Спеціалізованої мистецької школи. Відтепер випускники вищої школи отримуватимуть дипломи державного зразка із вказаними у них предметами як загальноосвітнього, так і мистецького циклу.
KV: Навіщо змінювали назву закладу – з Київської дитячої Академії мистецтв на муніципальний заклад вищої освіти “Київська Академія мистецтв”?
Ольга Бенч: Крім ліцензії на середню освіту, заклад мав ліцензію на вищу школу (бакалавр і спеціаліст). Але в закладі не було ні кафедр, ні професорів, ні доцентів, не було навчальної частини. Лише так звані проректори і декани, які насправді мали навантаження лише у школі. Цей вищий навчальний заклад фінансувався з бюджетної програми “Коледжі”. І водночас не мав ліцензії на коледж!
Я постала перед проблемою видачі нелегітимних дипломів. Цю ситуацію я довела до відома Департаменту культури КМДА і там підтримали наші пропозиції по реструктуризації закладу. Щоб легалізувати дипломи про вищу освіту, розпорядженням КМДА заклад було перейменовано. Затверджено Статут. Структура закладу уже відповідає закону “Про вищу освіту”, а фінансування відбувається з бюджетної програми “вищі навчальні заклади”. Це також відкрило нам можливості для залучення найкращих фахівців.
Попередня назва “Київська дитяча Академія мистецтв” була причиною відтоку випускників середньої ланки КДАМ в інші навчальні заклади для отримання повної вищої освіти в галузі мистецтв. І робила неможливою втілення концепції безперервності мистецької освіти, за якою дитина заходить в перший клас закладу і завершує своє мистецьке навчання як бакалавр, магістр і як аспірант.
Перейменування було потрібне, щоб посилити сприйняття Академії як закладу вищої освіти і для полегшення подальшої нострифікації (визнання в інших країнах) наших дипломів. Зміна назви вже дала позитивний результат. За підсумками вступної кампанії 2019 року заповнено 100% ліцензійних місць, які фінансуються за кошти бюджету, а також 80% ліцензійних місць на здобуття вищої освіти за освітнім рівнем “бакалавр” за кошти фізичних осіб. Також заповнені вільні місця на другому курсі за напрямом підготовки “образотворче мистецтво”.
KV: Але в телевізійному просторі говоряться протилежні речі. Що незважаючи на покращення фінансування з муніципального і державного бюджетів, Ви запровадили примусове платне навчання в Академії, яке коштує 17 тис. гривень. І діти, чиї батьки не мають цих коштів, нібито зазнають утисків. Прокоментуйте це.
Ольга Бенч: Навчання в Академії – БЕЗКОШТОВНЕ, як загальноосвітнє, так і фахове. Навпаки, це в попередні роки воно було обов’язково платним. Бо мистецький компонент взагалі не фінансувавсяні з державного, ні з муніципального бюджетів, оскільки Академія була не мистецькою школою (тому діти отримували документ про освіту звичайної школи).
Зараз діти одержують безкоштовне навчання з загальноосвітніх і фахових предметів мистецьких напрямків – хореографія, образотворче мистецтво, музичне мистецтво, акторська майстерність. Вперше за весь час діяльності у Академії з’явилася можливість законно оплачувати працю викладачів фахових дисциплін з муніципального бюджету та мати в штаті вихователів, які працюють з дітьми в другій половині дня.
Влітку в класах було зроблено косметичний ремонт, для перших класів були закуплені нові парти та стільці, класи обладнали інтерактивними дошками, створили зону відпочинку за правилами “Нової української школи”. І всі ці ремонти відбуваються за муніципальні кошти, жодної копійки батьківських коштів на це не витрачається.
А додаткові навчальні послуги, де передбачено оплату 17 тис. гривень/рік – це добровільно, і лише з тими батьками, які бажають, щоб діти отримали додаткові практичні активності під час навчання.
KV: Поясніть докладніше – про які саме активності та послуги йдеться?
Ольга Бенч: Це пленери і виставки, винятково практичний компонент мистецької освіти. Раніше вони проводилися за гроші батьків, які збиралися готівкою. Ми зробили цей компонент прозорим і запропонували батькам укласти відповідні договори, де є чіткий перелік послуг і відповідальність за виконання.
Предмет цього договору – надання освітніх послуг у вигляді практичного компонента, до складу якого входить і організація пленерів, і організація виставок. Вони потрібні, бо це дає можливість вивести дитину з замкненого простору класу і розширити її світогляд як майбутнього митця.
Але ці активності – додаткові до навчального процесу, і відповідно, не підпадають у рамки визначеного державного фінансування. Кошти за надання додаткових послуг надходять на спеціальний рахунок академії і цільовим методом йдуть на оплату додаткових годин викладачів, закупівлю матеріалів, замовлення автобуса, оформлення робіт для виставки, організацію і проведення виставок тощо.
В Академії навчається 450 учнів, і майже 50% батьків уклали такі договори. Всі додаткові активності дитини – фіксуються. І за підсумками виконання цього договору, дитина одержує портфоліо. Додаткові послуги Академія має право надавати тільки дітям, чиї батьки їх оплачують відповідно до договору. Про жодну “дискримінацію” дітей не може бути і мови; не підписання договору не може бути причиною відрахування дитини з закладу.
KV: КМДА майже щодня одержує звернення батьків учнів Академії, які протестують проти дій адміністрації закладу. Чим викликаний конфлікт, чи намагалися Ви з ними порозумітися?
Ольга Бенч: Насправді мова йде не про конфлікт. А про реакцію людей, яким існування Академії за рамками правового поля давало можливість для вигідних бізнес-схем на її базі. Деякі батьки створили собі благодійні фонди, організували збір готівкових коштів.
Покійний ректор Академії Михайло Іванович Чембержі намагався з цим боротись. В жовтні 2017 року навіть видав наказ “Про заборону збору готівкових коштів у Київській дитячій Академії мистецтв” і отримав таку ж реакцію – батьки почали писати скарги у різні інстанції.
Мова йде лише про кількох людей, які цілеспрямовано займаються дискредитацією закладу, засипають місцеві органи влади наклепницькими листами і намагаються заблокувати нашу роботу. Якою насправді є їхня мета – сподіваюсь, правоохоронні органи дадуть на це відповідь.
Так, перехід від приватної структури, яка викладала за батьківські гроші мистецькі предмети, до Спеціалізованої школи не є простим. З Департаментом культури КМДА ми працюємо щодня з цих питань. Адміністрація Академії діє в межах законодавства, разом із державними та місцевими органами влади.
Думаю, що якби люди бачили не лише замовні сюжети, а також і документи — дійсно б змінили свою думку і зрозуміли, що іншого шляху у нас бути не може.
Читайте: Ирина Черникова: “Мы хотим сделать для киевлян и гостей нашего города праздник”
Фото надано КДАМ