Столична міськрада 14 червня внесла чергові зміни до бюджету Києва на 2024 рік, а також відкоригувала Програму економічного та соціального розвитку (ПЕСР). Серед іншого, було вирішено виділити 2,5 млрд гривень на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго”, 1 млрд – на реалізацію заходів програми “Захисник Києва”, 285 млн – на реконструкцію водопровідного та каналізаційного господарства, 200 млн – на придбання житла для окремих категорій громадян тощо. У сесійній залі обговорення цих питань традиційно супроводжувалося скандалами. Голова фракції “Слуга народу” заявив, що ПЕСР явно формується в ручному режимі для задоволення інтересів “певного кола осіб”. Мовляв, саме тому десятиліттями фінансуються одні й ті ж об’єкти і проєкти, через що їхня вартість зростає, а кінця процесу не видно. Висловлювались і занепокоєння з приводу майже 20-мільярдного дефіциту бюджету, але в КМДА заспокоюють: мовляв, до кінця року щось придумають, і ситуація вирівняється, як було і в 2023-му.
Як стало відомо КВ, 13 червня 2024 року столична міськрада внесла зміни до ПЕСР Києва на 2024-2026 роки та до бюджету Києва на 2024 рік.
Відповідні проєкти рішень №08/231-755/ПР (суб’єкти подання – міський голова Києва Віталій Кличко і Департамент економіки та інвестицій КМДА) і №08/231-759/ПР (суб’єкти подання – Віталій Кличко і Департамент фінансів КМДА) були зареєстровані в Київраді 3 червня 2024 року. У сесійній залі за погодження цих документів проголосували 81 та 84 депутати відповідно.
Що змінилося
Згідно з ухваленими змінами, доходи бюджету Києва у 2024 році мають скласти 79,4 млрд гривень. У порівнянні з попередньою редакцією бюджету це показник збільшився на 4,2 млрд гривень. У свою чергу, видаткова частина бюджету тепер має становити 98,5 млрд гривень, що на 5,3 млрд гривень більше, ніж було передбачено “останнім” варіантом головного фінансового документу столиці. Таким чином, на сьогодні дефіцит міського бюджету Києва складає близько 19 млрд гривень.
Збільшення дохідної частини міської скарбниці вдалося досягти за рахунок фактичних надходжень протягом січня-травня 2024-го різних податків та зборів, наприклад – податку на прибуток підприємств (1,57 млрд), податку на доходи фізичних осіб (1,5 млрд) тощо. У свою чергу, видаткова частина була збільшена через направлення міською владою додаткових фінансових ресурсів на різні напрямки життєдіяльності столиці. Крім того, змінами до бюджету передбачений перерозподіл витрат між окремими заходами, що фінансуються зі столичної скарбниці.
Так, міська влада вкотре збільшила заплановані витрати на реалізацію заходів програми “Захисник Києва” на 2022-2024 роки на 1 млрд гривень. Більшу частину цієї суми – 800 млн гривень – планується витратити на матеріально-технічне забезпечення сил територіальної оборони Києва, військових частин та інших підрозділів. Решту – 200 млн гривень – чиновники мають направити на виплату мобілізованим киянам одноразової адресної матеріальної допомоги.
Також змінами було передбачено направлення додаткових обсягів фінансування на різні “цивільні” галузі. Наприклад, в бюджеті Києва було передбачено 2,5 млрд гривень на поповнення статутного капіталу КП “Київтеплоенерго” – відповідно до рішення міськради, прийнятого 16 травня 2024 року. Ще 20 млн гривень планується направити на поповнення “статутки” КП “Фонд модернізації житлового фонду Києва” – установи, через яку столична влада надає кредити на ремонти багатоповерхівок.
Читайте: У Києві вирішили зайнятися модернізацією енергетичного сектора
Крім того, додаткові 285 млн гривень керівництво Києва вирішило витратити на реконструкцію об’єктів водопровідно-каналізаційного господарства з впровадженням часткового регулювання, 200 млн – на придбання житла для окремих категорій громадян (у тому числі дітей-сиріт), 165 млн – на утримання і розвиток вулично-дорожньої мережі, 70 млн – на встановлення пожежних постів у районах міста, 50 млн гривень – на придбання техніки для утримання об’єктів благоустрою, 40 млн – на реалізацію заходів міської цільової програми “Цифровий Київ” на 2024-2025 роки тощо.
Що стосується ПЕСР, у якій міська влада “закладає фінансування” на реалізацію наймасштабніших інфраструктурних проєктів, то її загальний кошторис на 2024 рік зріс з 15,8 млрд до 16,3 млрд гривень. Зокрема, обсяги фінансування капітальних вкладень були збільшені з 7,5 до 7,8 млрд гривень (“плюс” 367 млн), а капітальних ремонтів – з 8,3 до 8,4 млрд гривень (“плюс” 90,2 млн). Усі ці зміни були “продубльовані” і в бюджеті міста на поточний рік.
Згідно з коригуванням Програми соцекономрозвитку, столична влада, зокрема, передбачила 285 млн гривень на впровадження 29 перетворювачів частоти струму на 16 основних насосних станціях “Київводоканалу”, 30 млн – на реконструкцію Позняківського каналізаційного колектору на ділянці по вул. Здолбунівській (на ці заходи раніше “не прописувалося” фінансування), додала 11,5 млн гривень на будівництво пішохідного мосту між Оболонською набережною та островом Оболонським (кошторис на 2024 рік зріс до 21,7 млн, ці кошти столиці виділила Метрополія Великого Парижа в якості гранту) тощо.
Варто зазначити, що усі вищезгадані цифри є орієнтовними, як і напрямки робіт, на яких планується освоєння додаткового фінансування з міської скарбниці. Справа в тому, що обидва проєкти рішень традиційно ухвалювалися з урахуванням рекомендацій комісії Київради з питань бюджету, соціально-економічного розвитку та інвестиційної діяльності, а також правок, внесених депутатами “з голосу” під час пленарного засідання. Усіма цими пропозиціями передбачені перерозподіли грошових коштів зі столичної скарбниці на десятки або навіть сотні мільйонів гривень. Відповідно, повна інформація щодо розподілу бюджетних коштів стане відомою тільки після публікації кінцевих варіантів відкоригованих бюджету-2024 і ПЕСР.
Бурхливе обговорення
Вже традиційно обговорення цих питань у сесійній залі не обійшлося без скандалів. Так, низку претензій до вказаних проєктів рішень зокрема та до процедури бюджетного планування взагалі висловив голова бюджетної комісії Київради Андрій Вітренко (очільник фракції “Слуга народу”). Серед іншого, він вчергове звернув увагу на той факт, що міська влада регулярно витрачає кошти міської скарбниці на одні й ті ж проєкти, але “кінця-краю” цим процесам, мовляв, немає. У цьому депутат вбачає інтереси певних осіб.
“Ретельний аналіз цієї програми (ПЕСР. – КВ) свідчить про те, що в Києві за останні 10 років відбуваються незрозумілі речі. Адже більшість об’єктів, які внесені до цієї програми, не отримують постійного фінансування. І мені здається, що це є ознакою того, що ПЕСР формується в ручному режимі і підлаштовується під індивідуальні економічні та егоїстичні інтереси певного кола осіб. Більшість елементів цієї програми є довгобудами. Як може колектор будуватися більше 10 років? Як може термомодернізація школи відбуватися більше 10 років? Як може творитися ця ганьба? Чому в програму потрапляють нові об’єкти, коли старі ще не закінчені? Чому фінансується ремонт окремих закладів охорони здоров’я, коли в інших ремонти не проводяться? Чому так відбувається?”, – повідомив Андрій Вітренко.
При цьому, за його словами, така “повільність” у реалізації інфраструктурних проєктів призводить до їхнього здорожчання і, як наслідок, збільшенню витрат з міського бюджету.
“Я розумію і перепони війни, і COVID-19, на який в багатьох муніципальних програмах досі є посилання, але це не є причиною десятикратного зростання вартості того чи іншого об’єкта. Кошторисна вартість багатьох об’єктів не відповідає їхній проєктній кошторисній вартості. І щороку вона зростає – в десятки разів. Приклад – мулові поля, на які в 2016 році було заплановано 68 млн гривень, зараз будуть коштувати бюджету 1,3 млрд (йдеться про реконструкцію дамб мулових полів Бортницької станції аерації. – КВ). Чому таке зростання? Я закликаю всіх колег уважніше дивитися на програму, уважніше вносити до неї свої пропозиції”, – підкреслив очільник бюджетної комісії Київради.
Крім того, Андрій Вітренко зазначив, що депутатам, цитуємо, “потрібно щось зробити, щоб бюджет не мав “дірки” у 17 млрд гривень (розмір дефіциту до “крайнього” коригування. – КВ)”.
У свою чергу директор Департаменту фінансів КМДА Володимир Репік повідомив, що питання дефіциту бюджету “потребує ширшого трактування”. За словами чиновника, плановий дефіцит бюджету Києва на минулий 2023 рік дорівнював 19,3 млрд, але по факту виконання бюджету розмір дефіциту було зменшено до 2,7 млрд гривень. При цьому, Репік вказав на те, що дефіцитним є і бюджет України, і дефіцити міст у різних розвинутих держав.
“У контексті оцінки важливе не питання дефіциту як такого – важливо, чи є джерела для покриття дефіциту. Тому ми повинні в динаміці виконання бюджету моделювати різні сценарії розвитку бюджетних подій і розуміти, що можуть бути додаткові надходження, які покривають цей дефіцит, можуть бути нереалізовані видатки, які його зменшують, можуть бути рішення щодо запозичень. На сьогоднішній день єдине джерело покриття дефіциту бюджету – вхідний залишок в сумі 8,1 млрд – використане Київрадою в повному обсязі. Якщо ви візьмете проблематику з точки зору реалізації бюджету, то вона навколо суми 3,2 млрд гривень (вочевидь, такий дефіцит бюджету, за оцінками КМДА, буде за результатами 2024 року. – КВ). Наша оцінка розвитку подій – що до осені цього року ми підійдемо з абсолютно безпечною структурою бюджету і розумінням тих джерел, які цей бюджет збалансують”, – резюмував Володимир Репік.
Як повідомляла КВ, бюджет Києва на 2024 рік було затверджено рішенням міськради №7531/7572 від 14 грудня 2023 року. Тоді було вирішено, що більш ніж третина затверджених обсягів фінансування в поточному році мають бути направлені на сферу освіти – 27,2 млрд гривень. Трохи більше чверті видатків міська влада запланувала виділити на транспорт, дорожнє господарство та зв’язок – понад 23,8 млрд гривень. На житлово-комунальне господарство планувалося витратити 8,2 млрд гривень, соціальний захист – 7,8 млрд гривень, охорону здоров’я – близько 6 млрд гривень, культуру і мистецтво – 1,7 млрд гривень, фізичну культуру і спорт – 1,5 млрд гривень.
Читайте: “За законами мирного часу”: Київрада ухвалила бюджет-2024 та нову Програму соцекономрозвитку
Надалі Київрада тричі, 18 січня, 29 лютого та 11 квітні 2024 року, вносила зміни до бюджету міста на 2024 рік. Зокрема, тоді керівництво столиці також збільшувало обсяги фінансування програми “Захисник Києва”, на яку в початковому варіанті бюджету було передбачено лише 13 млн гривень.
Що стосується Програми економічного та соціального розвитку на 2024-2026 роки, то вона була затверджена рішенням Київради №7530/7571 від 14 грудня 2023 року. У цьому документі детально “розписано” на які значні інфраструктурні проєкти (капітальні ремонти, реконструкції та будівництво об’єктів транспортної інфраструктури, соціальної сфери тощо), міська влада збирається витрачати кошти міського бюджету протягом трьох років. До цього часу міськрада лише одного разу вносила зміни до ПЕСР – це сталося 11 квітня.
Володимир Репік очолює Департамент фінансів КМДА з 2012 року. Департаментом економіки та інвестицій КМДА з 16 лютого 2018 року керує Наталія Мельник.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
