Упродовж 36 днів російські окупанти утримували під контролем Чорнобильську АЕС. Разом з нею заручниками стали працівники станції та наші військові. Факт захоплення ядерного об’єкту сколихнув весь світ. Нестабільна технічна безпека на ЧАЕС через затримку із ротацією персоналу несла загрозу не лише Україні, а й всій Європі. Крім того, через бойові дії “у зоні відчуження” зафіксували понад 30 пожеж. Яка доля українських військових після відходу російських військ, який радіаційний стан на проммайданчиках і який рівень опромінення могли одержати окупанти від перебування в Рудому лісі журналісти розпитали у співробітників станції.
Подробицями про ситуацію на Чорнобильській АЕС поділився в інтерв’ю ютуб-каналу Slavutich_LIVE в.о. генерального директора ДСП “Чорнобильська АЕС” Валерій Сейда та член Громадської ради Державного агентства України з управління зоною відчуження Ярослав Ємельяненко – в ефірі Единого марафону новин.
“Загарбники повністю покинули територію. Ще позавчора (31 березня – прим. KВ увечері жодного військового в межах периметра, що охороняється, не було. Учора (1 квітня – прим. KВ) ще о сьомій годині вечора спостерігався самотній танк, що заблукав і який помчав у бік Чорнобиля. Після цього фіксувалися колони понтонної техніки. Кажуть, техніки пересувалося дуже багато, особливо через Чорнобиль. Уся вона йшла на північ”, – розповів він.
Не заперечив він і той факт, що через те, що техніки було багато, і вона переважно важка, могли погіршитися і радіаційні показники “зони відчуження”, адже здіймався пил, а разом із нею і радіація.
“Щодо зони я нічого не скажу, бо це зона відповідальності інших підприємств. Поки що у нас випадків перевищення контрольних рівнів на майданчику не зафіксовано (станом на 9.00 2 квітня – прим. KВ)”, – додав він.
Як відомо, загарбники перед тим, як піти, залишили дивний “акт прийому-передачі щодо охорони Чорнобильської АЕС”, яку вони нібито охороняли з 24 лютого до 31 березня.
“За словами двох операторів СОФ, зранку вони примітили суттєвий рух: загарбники бігали туди-сюди, були занадто жваві. Сказали перенести обід на пізніший час. Після цього о 9 годині викликали на перекличку із захисної споруди всіх військових до актової зали. Нашому же персоналу заборонили будь-які переміщення. Наприклад, біля працівників стояли озброєні люди в балаклавах. Після цього до АБК-1 підігнали понад десять автозаків, у які завантажили всіх наших військових. Це – 169 охоронців, які залишилися після того, як жінки покинули майданчик, відвезли у бік півночі. Працівниці нашої їдальні, як могли, передали їм трохи води, бутербродів… На запитання, куди відвозять, відповідь була, що це військова таємниця і що вони перебуватимуть на території росії. Після чого і принесли цей акт і заявили, або ви його підписуєте або в автозак і поїхали. Геройствувати було безглуздо… Тільки ось чомусь, коли станцію захоплювали 24 лютого, ніхто акта прийому під охорону не підносив”, – додав він.
За його словами, наших військових збирали поспіхом і не дали повернуться назад до сховища, де залишилося у результаті дуже багато документів.
“Ми їх збираємо, формуємо списки. Там паспорти, посвідчення військовослужбовця на носіння зброї, дуже багато карток, ключів. Усі це буде зібрано і передано. Потрібно розуміти, що на станції знаходиться персонал з 59 осіб, у яких є ще свої посадові обов’язки і збір цих документів вони здійснюють у вільний час, а документів і речей там дуже багато. Нам вже переслали перший список на 4 сторінки, але це поки що лише документи”, – зауважив він.
Читайте: Військові рф залишили територію ЧАЕС
Ядерні оператори
Сейда також розповів, що у 1989 році, після аварії на ЧАЕС, була створена Всесвітня асоціація операторів атомних електростанцій. Структурно вона складалася з центрального керуючого лондонського офісу та чотирьох регіональних центрів – Атлантського, Паризького, Московського та Токійського. І що приналежність станції, а іноді й окремих енергоблоків до якогось центру, як правило, базувалася на проекті. Проте більшість таки були підконтрольні московському центру.
“Фінська станція “Лавіза” також базувалася у московському центрі. Також з Китаю, Індії, чеські проекти – всі належали до московського центру. Чорнобильська АЕС спочатку була у ВАО АЕС, а після того, як ми перейшли на бюджетне фінансування, то не могли сплачувати внески до організації. Ми довго листувалися. Адже ми мали унікальний статус, бо саме аварія на ЧАЕС стала причиною створення цієї організації, ми були членом Лондонського офісу, але прикріплені до московського центру. Однак після вторгнення було прийнято рішення, що всі атомні станції України перевести до паризького центру ВАО АЕС. Я підтримую таке рішення Українських експлуатуючих організацій та делегував свій голос. Адже, насамперед, немає жодного морального бажання перебувати у лавах московського центру. Тим більше, що атомні станції сплачували туди внески”, – говорить керівник підприємства.
Ротація
В.о. гендиректора ДП також зауважив, що найближчим часом запланована і ротація персоналу станції.
“Як відомо, українські війська вже дійшли до району села Дитятки. Ми обговорили ситуацію з працівниками та вирішили, що доки не стане абсолютно безпечно і Збройні сили України не дійдуть до ЧАЕС, ротацію відкласти. Ми просили, щоб нам надіслали професійних саперів для обстеження території “зони відчуження”. Наразі фіксуються підозрілі предмети, їх огороджують. У нас поки що немає зв’язку з українськими військовими, щоб вони знали, що це пересувається персонал для ротації. Як і раніше, у пріоритеті залишається безпека персоналу. Коли ми будемо впевнені, що працівників можливо безпечно привезти і відвезти зі станції, зміну буде передано” – наголосив він.
Крім того, у Києві перебуває голова МАГАТЕ, який неодноразово виявляв бажання відвідати майданчик ЧАЕС ще до приїзду в Україну. Та, коли це відбудеться точно – також поки що невідомо. Керівництво Державного агентства зони відчуження також цікавилося можливістю здійснити таку поїздку. Тож наразі ДСП “Чорнобильська АЕС” докладає всіх зусиль для того, щоб цей візит таки відбувся.
Читайте: До Чорнобильської АЕС прибудуть фахівці МАГАТЕ
Окопи в Рудому лісі
На даний момент не підтвердити не спростувати інформацію про чутки щодо окопів у “зоні відчуження”, за словами Валерія Сейди, неможливо.
“Те, що нам розповідав персонал, це було в межах прямої видимості від станції у бік початку Рудого лісу. Територія ж лісу є значною”, – каже він.
І насамкінець повідомив, що другого квітня над ЧАЕС під звуки державного гімну було нарешті піднято прапор України.
Читайте: Поблизу ЧАЕС пожежею охопило понад 10 тисяч гектарів лісів
Як відомо, член Громадської ради Державного агентства України з управління зоною відчуження, директор керівник найбільшого національного туроператора до зони відчуження “Чорнобиль тур”Ярослав Ємельяненко також підтвердив, що наразі поки що невідомо скільки осіб конкретно приймало участь у ритті окопів, що є цілком забороненим у “зоні відчуження” без засобів захисту дихання та спецобладнання, і яку смертельну дозу опромінення вони могли одержати.
Білоруси, зокрема, повідомляли, що лише за один день до Гомельського радіаційного центру прибуло сім автобусів і військових продовжують підзвозити.
“Це сотні людей. Насправді всі ті росіяни, які проходили через Чорнобильску зону, місили радіоактивну багнюку, піднімали радіоактивний пил. Кадировці, які лупили селфі з “зони відчуження”, стоячи на грунті, ми бачили, що там всюди стоїть пил. А він у цій зоні є радіоактивним і його не можна вдихати. Говорячи про зовнішнє опромінення, саме гамма-опромінення, вірогідно вони ожерждали не такі високі дози. А саме, що вони наковталися з пелюкою радіоактивного пилу, який їх зараз зжирає із середини альфа-бета частинками, – це факт. Ми очікуємо можливості зайти на цю територію, щоб подивитися, де насправді вони вирили ці фортифікаційні споруди, оцінити радіаційні рівні, в яких вони працювали та зрозуміти, що з ними могло статися. Будемо намагатися слідкувати за їхнею долею. Вони підняли радіаційний фон у перші дні, коли заходили туди броньованою технікою та їхали навпростець розтягуючи цю радіаційну грязюку. І протягом місяця, який вони там були, вони її місили туди-сюди. Ця грязюка не вилітає за територію зони, тож переживати жителям навколишніх регіонів чи Києва не варто. Але справа в тому, що коли вони відходили, вони розмазали вже цю грязюку по території білорусії і далі, куди там йшли їхні війська на перегрупування”, – зауважив він у ефірі Єдиного марафону новин.
Читайте: У білоруську лікарню партіями привозять опромінених російських військових з Чорнобильської зони
На його думку, радіаційні рівні наразі відносно безпечні у разі правильного поводження з технікою. Тож після росіян треба буде відмити поливавками, як це відбувалося у 86-році після аварії на ЧАЕС, усі дороги і найближчі місяці ходити тільки дорогами, бо нині радіація дестабілізована, а по-друге, є небезпека замінування. Звісно підвищення радіації в ЧАЕС спостерігалося з першого дня, але з цим спеціалісти та ліквідатори, запевняє він, мають впоратися дуже швидко, адже українці вже мають такий досвід.
На думку Ємельяненко, риття росіянами окопів та росіянами Чорнобильської та Запорізької атомних станцій мають обов’язково включити в підручники історії, бо факт їхнього захоплення відбувся вперше у світі, як і факт розриття могильника радіоктивних відходів після ліквідації наслідків на ЧАЕС.
Нагадаємо, як раніше повідомляла KВ, що в останні дні рф відводила окремі підрозділи своїх військ з території Київської та Чернігівської областей. Перегруповувала основні сили на Слобожанському та Донецькому напрямках. Та не полишала використання Чорнобильської зони для транспортування та накопичення боєприпасів. Ризик детонації російських боєприпасів тоді залишався високим.
Читайте: Звільнений Славутич оживає: як даватимуть гуманітарку та працюватиме освіта
Фото: колаж КВ
