У столиці знову розгорілися скандали навколо запланованого будівництва торговельно-розважального центру на території колишнього Лук’янівського трамвайно-тролейбусного депо. Активісти-пам’яткоохоронці наполягають, що замість заявленої реставрації розташованих там двох будівель 1909-1910 років, які мають охоронний статус і повинні стати частиною нового комерційного об’єкту, фактично відбувається їхня руйнація. На фоні цього у КМДА винесли два приписи щодо зупинки робіт на цій території, а незгодна з цією забудовою громадськість подала звернення до прокуратури з приводу можливих порушень. У свою чергу забудовник – ТОВ “Будхол”, яке входить до складу естонського девелопера “Arricano” зупинятись, схоже, не збирається – наполягає, що усе проходить в рамках закону і що він “рятує” ці споруди, намагаючись зберегти їхню цінність.
Як стало відомо КВ, на території колишнього Лук’янівського трамвайно-тролейбусного депо (також відоме як Лук’янівське депо або Лук’янівська міська залізниця) на вул. Дегтярівській, 7 у Шевченківському районі столиці протягом травня-червня 2025 року активно тривали будівельні роботи, що викликало обурення столичних активістів.
Так, за словами київського пам’яткоохоронця Дмитра Перова, робітники ТОВ «Будхол» (орендар землі під депо та власник поки що розташованих на цій території старовинних будівель) повністю розібрали дах однієї зі споруд та встигли частково розібрати кладку верхніх рядів її другого поверху. При цьому, мовляв, залишений без даху фронтон будівлі замокає від дощу і продовжує руйнуватися. Також, як зазначив активіст, у цей період було демонтовано оригінальну віконну групу в стилі модерн, і усе це, на переконання Перова, не відповідає дозвільній документації, зокрема завданню на реставрацію будівлі.
Проведення робіт у конторі у травні 2025-го (фото Дмитра Перова)
До слова, роботи проводилися в будівлі контори цього Депо (побудована в 1909-1910 роках), яка з 1986 року є пам’яткою архітектури місцевого значення. У свою чергу розташована поруч споруда електростанції має статус щойно виявленого об’єкта культурної спадщини (була зведена у той же період, але коли їй було надано охоронний статус, у відкритих джерелах КВ інформації знайти не вдалося). Ще одна споруда на цій території – адмінбудівля цього депо – схоже, охоронного статусу, не має.
За інформацією Дмитра Перова, на фоні цього у травні 2025-го Департамент охорони культурної спадщини та Департамент територіального контролю Київської міськдержадміністрації (КМДА) винесли приписи на зупинку робіт, які забудовник, втім, повністю ігнорує. У свою чергу, активісти звернулися до Київської міської прокуратури з приводу несанкціонованих будівельних робіт за вказаною адресою. У відповідному зверненні заявники, серед іншого, вказали на те, що у травні 2025 року Департаментом охорони культурної спадщини КМДА були погоджені невідкладні роботи з консервації пам’ятки на вул. Дегтярівській, 7 та реставрації її фасадів. При цьому, відповідно до проєкту, власник мав зробити тимчасове накриття на тій частині пам’ятки, яка лишилась без даху ще в 2023 році.
У свою чергу в компанії “Arricano”, яка виступає девелопером будівництва ТРК на цій території, ще 12 травня уточнили, що роботи проводяться і в будівлі контори, і в будівлі електростанції. Йдеться про т.зв. “реставрацію з пристосуванням” – мовляв, ці об’єкти потім “стануть частиною унікального торговельно-розважального центру “Лукʼянівка”.
Також у компанії підкреслили, що ключовою метою реставраційних робіт, відповідно до науково-проєктної документації, було визначено збереження автентичності фасадів будівель, приведення їх до первісного вигляду, пристосування до нових функцій та гармонійна інтеграція в архітектурний ансамбль об’єкта. Крім того, мовляв, окремо під час проєктування інтерʼєрів майбутнього комплексу було прийнято рішення зробити акцент на історичній спадщині — через дизайн інтер’єрів, що відтворюють атмосферу Лук’янівської міської залізниці. При цьому, в “Arricano” зазначили, що 17 квітня 2025 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА видав дозвіл на виконання робіт на пам’ятках.
Також в компанії повідомили, що на сьогодні вже виконано значну частину робіт з реставрації фасаду будівлі електростанції: укріплено фундаменти, влаштовано нову покрівлю з системою водовідведення та виконано роботи з реставрації фасадів стін. В “Arricano” уточнили, що ця споруда була під загрозою саморуйнування.
Рендер однієї з реставрованих будівель від “Arricano”
“Відновлення історичних будівель та пристосування їх до нових функцій є важливим напрямком розвитку міста. Та для нас важливо не лише відновити конструкції будівлі, а й зберегти історичну і архітектурну спадщину та культурну самобутність Києва. Ми прагнемо вдихнути нове життя в старі споруди контори Лук’янівського парку міської залізниці та електростанції Лук’янівської міської залізниці, зробити їх функціональними та такими, що відповідають сучасним потребам міста. Водночас ми розуміємо, що треба зберегти унікальний стиль простору та його культурну цінність”, — повідомив керівник департаменту девелопменту групи компаній “Arricano” в Україні Микола Якименко.
Передісторія
29 вересня 2003 року КМДА видала розпорядження №1813 «Про надання дозволу на проектування та реконструкцію і будівництво» (відсутнє у відкритому доступі. – КВ), згідно з яким було погоджено передислокацію Лук’янівського трамвайного депо, що займало територію на вул. Дегтярівській та вул. Коперника, на вул. Фрунзе, 132, де тоді розміщувалося депо ім. Красіна (нинішнє Подільське трамвайне депо на вул. Кирилівській, 132). Займатися цією передислокацією мало ТОВ “Будхол”, яке також брало на себе зобов’язання перенести енергогосподарство, розташоване на території Лук’янівського депо, побудувати Службу колії КП «Київпастранс» і відреконструювати РП-16 західного району кабельних мереж АК «Київенерго». Усі “нові” об’єкти компанія мала передати до комунальної власності громади Києва, а взамін мала отримати право власності на будівлі і споруди Лук’янівського трамвайного депо на вул. Дегтярівській та вул. Коперника.
Надалі між КМДА, “Київпастрансом”, у віданні якого знаходилися обидва депо, і ТОВ ”Будхол” було укладено відповідний інвестиційний договір (дата його підписання та копії цієї угоди у відкритих джерелах відсутні. – КВ). У 2005 році рухомий склад з Лук’янівського депо було переміщено на вул. Фрунзе, а у 2006-ому вказана компанія передала громаді “оновлені” будівлі і отримала право власності на 18 споруд трамвайно-тролейбусного управління на вул. Дегтярівській. Усього на цю передислокацію і проведення робіт було витрачено 51,3 млн гривень.
Поки тривала реалізація інвестугоди, 15 квітня 2004 року, Київрада рішенням №179/1389 погодила передачу земельної ділянки площею 4,14 га на вул. Дегтярівській, 5 – 7, 7-а та вул. Коперника, 12-а, 12 в оренду ТОВ “Будхол” для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу об’єктів громадського та житлового призначення. Термін оренди мав скласти 10 років. Більша частина цієї землі площею 4,11 га у 40-х та 40-х роках минулого століття була відведена столичною владою “трамвайно-тролейбусному управлінню міськвиконкому” під розміщення Лук’янівського трамвайного депо, а тому, відповідно до вищезгаданого рішення, у “транспортників” шмат цієї землі було відібрано. 9 листопада того ж року між столичною міськрадою і ТОВ “Будхол” було укладено договір оренди цієї ділянки.
Протягом 2004-2011 років компанія займалася розробкою проєкту забудови вказаної ділянки та отримувала різні погодження від столичної влади, зокрема – затвердження архітектурно-планувального завдання, схвалення передпроєктних пропозицій будівництва об’єктів громадського та житлового призначення за вищезгаданою адресою, отримання висновку про відповідність намірів забудови Правилам забудови Києва та містобудівній документації для отримання містобудівних умов і обмежень (МУО) на проєктування забудови від Головного управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища КМДА. Але безпосередньо будівництво так і не розпочалося – у ТОВ “Будхол” з’явилися проблема з правоохоронцями та іншими державними органами.
Так, у липні 2011 року Головне управління земельних ресурсів КМДА і Головне управління Держкомзему у Києві за запитом прокуратури Шевченківського району провели два обстеження земельної ділянки на вул. Дегтярівська, 5-7, 7-а та вул. Коперника, 12-а, 12. Під час цих заходів контролю чиновники та інспектори встановили, що ця земля фактично використовується під розміщення пересувного цирку «Кобзов» та торговельних кіосків, вільна від “нової” забудови і за цільовим призначенням не використовується. На переконання “ревізорів”, це свідчило про невиконання умов договору оренди даної ділянки.
Восени того ж року прокуратура Шевченківського району подала до Господарського суду Києва позов щодо розірвання орендної угоди та повернення ділянки до комунальної власності. Свою позицію правоохоронці пояснили якраз-таки нецільовим використанням даної ділянки. Однак, 12 грудня 2011 року столичний госпсуд відмовив правоохоронцям у задоволенні їхніх вимог.
Справа в тому, що ТОВ “Будхол” змогло переконати суддю Олександра Коткова у тому, що компанія так і не отримала МУО на проєктування забудови ділянки через “невизначеність нормативного регулювання зазначеної процедури” в Україні, а саме будівництво так і не розпочалося через світову фінансову кризу 2008-2010 років, яка суттєво вплинула на розвиток будівельної галузі. При цьому, у “Будхолі” нагадали суду, що компанія лише у 2006 році отримало право власності на розташовані за вказаною адресою будівлі та споруди, про що зазначалося вище.
Надалі, 20 червня 2013 року, Державна архітектурно-будівельна інспекція видала ТОВ “Будхол” дозвіл №ІУ115131710237 на будівництво комплексу об’єктів громадського та житлового призначення по вул Дегтярівській, 7 та 7а. Генпідрядником цих робіт було зазначено ТОВ “Стілф”. При цьому, МУО на проєктування ції забудови компанія отримала вже після отримання “будівельного” дозволу – 20 грудня 2013 року (ці “містобуди” відсутні у відкритому доступі. – КВ). Згідно з проєктною документацією, “Будхол” збирався збудувати там торговельно-розважальний центр, дві торговельні будівлі (судячи з наявних даних, у випадку з цими двома будівлями йшлося про реставрацію розташованих на цій землі споруд депо. – КВ) і 8-поверховий житловий будинок.
При цьому, 13 листопада 2013 року Київрада рішенням №638/10126 погодила поновлення договору оренди землі для ТОВ “Будхол”. Тоді ж столична влада паралельно “поділила” її на дві ділянки з різним цільовим призначенням і різним терміном оренди. Так, ділянка площею 3,65 га була “заново” передана компанії в оренду на 10 років “для будівництва, експлуатації та обслуговування комплексу об’єктів громадського та житлового призначення”, а ділянка площею 0,53 га – на 5 років “для експлуатації та обслуговування комплексу об’єктів громадського та житлового призначення”.
Крім того, за інформацією ГО “Мапа Реновації”, у 2013-ому Департамент архітектури та містобудування КМДА видав “Будхолу” реставраційне завдання, і у тому ж році мережевий оператор торгових центрів “Arricano Group” повідомив про початок будівництва торгово-розважального комплексу (ТРК) “Lukianivka mall” загальною площею близько 110 тисяч квадратних метрів на території колишнього Лук’янівського трамвайного депо.
Спочатку відкриття цього ТРК планувалося у четвертому кварталі 2015 року, але надалі проєкт цього комплексу кілька разів змінювався, будівельні роботи ставилися на паузу і продовжувалися знову, а тому дедлайни будівництва переносилися (зокрема, на 2020 рік і 2023 рік). Зокрема, забудовник ТРЦ пропонував паралельно з будівництвом своїх об’єктів та реставрацією існуючих провести реконструкцію вулично-дорожньої мережі в районі станції метрополітену «Лук’янівська» та Лук’янівської площі, але і цього не було зроблено. Що стосується житлового будинку, то його зведення в “Arricano” обіцяли розпочати після завершення будівництва торговельних об’єктів. Що цікаво, у травні 2024-го в “Arricano” повідомляли, що загальний бюджет ТРК “Lukianivka” складає приблизно 145 млн доларів, із яких компанія вже інвестувала 84 млн, а решту планувалося отримати від фінансових установ.
Рендери ТРК “Лук’янівка” та прилеглої території, які в різні часи “гуляли” в мережі
Проведення робіт на території Лук’янівського депо неодноразово піддавалося критиці з боку столичних активістів. Наприклад, у серпні 2023-го київські пам’яткоохоронці били на сполох, що забудовники демонтували дах та частину міжповерхового перекриття розташованої там будівлі електростанції, зведеної у 1908-1909 роках у популярному тоді стилі модерн. На той час ці роботи проводилися незаконно. Справа в тому, що ще у лютому 2022-го Департамент охорони культурної спадщини КМДА погодив проведення таких робіт, але термін дії відповідного дозволу завершився у липні 2023-го. У зв’язку з цим чиновники вказаного підрозділу столичної мерії винесли припис щодо зупинення будівництва.
У відповідь на це в “Arricano” заявили, що “збереження архітектурно-містобудівної спадщини столиці, популяризація об’єктів культурного спадку міста та ревіталізація міського середовища є одними з основних пріоритетів компанії при розробці концепції нових об’єктів”. Також у компанії наголосили, що вищезгадану будівлю буде збережено та реставровано згідно з погодженим проєктом, що передбачає збереження фасаду, геометричних розмірів, поверховості тощо.
Читайте: У столиці на Лук’янівській площі естонська компанія демонтує пам’ятку архітектури
Що відомо про бенефіціарів забудови
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Будхол” було зареєстроване у червні 1995 року. Його керівником є вищезгаданий Микола Якименко, засновником – кіпрська компанія “Вейфілд Лімітед”, кінцевим бенефіціаром – громадянин Естонії Рауно Тедер (на колажі ліворуч).
Система Youcontrol відносить вказану компанію до корпоративної групи “Arricano”, яка в Україні нараховує понад чотири десятки суб’єктів господарювання, що спеціалізуються на будівництві та управлінні торговельно-розважальними центрами. Зокрема, до групи входить такі ТРЦ: «РайON», «Проспект» (обидва – у Києві), «Сонячна галерея» (Кривий гір), “City Mall” (Запоріжжя), а також частка 49,9% у ТРЦ “Sky Mal”l (Київ). Ключовими особами даної групи є громадяни Естонії – вищезгаданий Рауно Тедер і його батько Гіллар Тедер.
Що цікаво, за інформацією Youcontrol, Тедер-старший є власником міноритарного пакету акцій (6%) російської торговельної мережі гіпермаркетів “О’Кей”. Крім того, у жовтні 2021 року ЗМІ повідомляли, що він продовжує бізнес в окупованому Криму. Так, журналісти зазначали, що ТРЦ «Южная галерея» у Сімферополі, побудований компанією Тедера у 2014-му, продовжив роботу після окупації. Також медіа, із посиланням на отримане від українських спецслужб робоче листування Тедера, повідомляли, що естонець намагався приховати свій бізнес на півострові і домовитися про позику з російським державним банком ВТБ.
Примітним є і той факт, що до середини 2024 року одним із акціонерів “Arricano” була одна з найбільших інвестиційних компаній України – “Dragon Capital” (фактично керує низкою ТРЦ, фабрик, фінустанов і медіаресурсів у різних куточках України). Її засновником та генеральним директором є чеський бізнесмен Томаш Фіала, а інвестиційним партнером – всесвітньо відомий Джордж Сорос. При цьому, в 2023 році Фіала повідомляв, що “Arricano” не працює в Криму, і, відповідно, він не володіє ніякими частками компаній, які мають бізнес у Криму, уточнивши, що його незначний міноритарний пакет акцій (12,5%) не дозволяє впливати на ухвалення рішень в “Arricano”.
Тенденція
Як неодноразово повідомляла КВ, в Києві виникають ситуації щодо знищення як тих історичних об’єктів, які вже визнані пам’ятками і мають охоронний статус, так і з тих, які міська влада досі не спромоглася включити до відповідних переліків. І саме у тих випадках, коли руйнуються будівлі “без статусу”, активісти досить часто звинувачують керівництво міста в підіграванні інтересам забудовників, адже останнім за таких обставин не треба погоджувати містобудівні зміни з органами охорони культспадщини.
Читайте: Демонтаж історії: як оточення Віталія Кличка готується до забудови на столичному Подолі
Наприклад, на початку 2025 року в столиці знову почали вирувати пристрасті навколо забудови території т.зв. “садиби Лошевича” – більш ніж 150-річної будівлі на вул. Саксаганського, 76. Вона, нагадаємо, не мала охоронного статусу і була знесена ще у 2020 році. Наразі громада столиці звинувачує забудовників у тому, що ті здійснюють роботи попри тимчасову заборону від КМДА і що через це будівництво уже завдано шкоди розташованій поруч памʼятці архітектури – Будинку архітектора Михайла Бобрусова.
Втім, обурення місцевих мешканців та громадських активістів, схоже, не матиме жодного результату. Адже раніше зупинити цю забудову не змогли ні Департамент охорони культурної спадщини КМДА, який виносив припис щодо припинення робіт, ні Мінкульт, який наклав на власників садиби штраф у 170 тис. гривень за порушення законодавства в сфері охорони культурної спадщини, ні правоохоронні органи, які в 2023 році арештували будівельну техніку в рамках відповідного кримінального провадження.
Читайте: Штрафи, приписи і кримінальні справи: у Києві знову скандал навколо забудови садиби Лошевича
Крім того, наразі у столиці тривають скандали навколо будівельних робіт на залишках фундаменту Палацу останнього гетьмана України Кирила Розумовського. Так, у березні суд в рамках кримінальної справи наклав арешти на розташовані “над ним” будівлі та відповідну земельну ділянку, заборонивши проведення реконструкції розташованих там споруд під адмінбудівлю, а у квітні Мінкульт увів свій “мораторій” та паралельно наклав штраф на забудовника. Цьому передували поки що безрезультатні звернення низки пересічних киян і активістів-пам’яткоохоронців до міської влади щодо облаштування на цій території музею.
При цьому, власник вищезгаданих будівель і землекористувач ТОВ “Собі” хоча й декларує плани щодо реставрації та консервації фундаменту, але вже двічі не зміг отримати відповідний дозвіл від ДІАМ – через те, що проєктні рішення суперечать вимогам дозволу на реконструкцію. Схоже, аж поки все той же Мінкульт не внесе цей об’єкт до реєстру нерухомих пам’яток України, про що вже клопотала столична влада, ситуація й надалі буде підвішеною.
Читайте: Кримінальна справа і мораторій від Мінкульту: що буде з фундаментом Палацу Розумовського
Департаментом охорони культурної спадщини КМДА з 23 серпня 2023 року керує Марина Соловйова (на колажі праворуч). Діяльність вказаного структурного підрозділу столичної мерії наразі контролює заступниця голови КМДА Ганна Старостенко.
Довідка. Лук’янівське трамвайне депо почало роботу у 1892 році — тоді воно використовувалося як “база” для т.зв. кінних трамваїв. Після електрифікації у 1894 році його перепрофілювали для обслуговування електричного трамваю (міської залізниці), а у 1909-1910 роках було зведено будівлі електростанції та контори. Під час Другої світової війни ці споруди зазнали руйнувань, а у 50-х роках були частково перебудовані.
Фото: колаж КВ
Іван Кулик
КиївВлада
