В останні роки жорстокі стосунки між дітьми в навчальних закладах набувають усе більш викривлених форм. Ця проблема широко висвітлюється в медіа та вирішується на вищому рівні. Згадаймо хоча б відомий серіал “Школа” на телеканалі “1+1” чи виступ Ніка Вуйчича в Київському Палаці дітей та юнацтва на тему буллінгу в школі. Це соціальна проблема всього світу протягом останніх 100 років, однак вона ще й досі досконало не вивчена.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
В Американському домі відбулася дискусія на тему: “ Як подолати буллінг у школах”. На заході були присутні вчителі, батьки школярів і студентів, активна молодь, які ділилися своїми історіями, щоб отримати консультацію від професіоналів.
У дискусії взяли участь: голова громадської організації “Студена” та тренер з питань протидії всім формам дискримінації і ксенофобії у проекті ГО “Донбас СОС” Анастасія Мельниченко, старший інспектор з особливих доручень відділу зв`язків з громадськістю Управління патрульної поліції в Києві Галина Корнієнко, координатор гарячої лінії ГО “Донбас СОС” Юлія Берсименко та менеджер проекту з протидії ксенофобії серед учнів ПТУ Віолета Артемчук.
За результатами дослідження від UNICEF 67% дітей у школах потерпають від цькування. “У кожному класі завжди була дитина, яка чимось відрізнялася від інших”, – почала свою розповідь Анастасія Мельниченко, яка поділилася своєю болючою історією дитинства.
Жінка розповіла, що вона тривалий час була об’єктом буллінгу і тому зараз хоче докласти максимум зусиль, щоб якомога менше дітей страждали від шкільних знущань.
Активісти ГО “Студена” презентували варіант вирішення питання цькування в школах, а також оприлюднили результати опитування вчителів щодо дискримінації та розповіли про основні труднощі у боротьбі з нею. Представники “Студена” опитали понад 1400 вчителів з теми дискримінації у школі та додатково понад 300 вчителів з проблеми буллінгу школярів.
Учасники дискусії проаналізували отримані результати щодо основних причин знущання над дітьми у школах, спроби протидії неприйняття у шкільному середовищі та причинах можливих невдач у подоланні цькування над учнями. Головна думка, яку експерти намагалися донести слухачам: “Інакшість — це не погано”.
“У буллінгу беруть участь геть усі: жертва, агресор і спостерігачі”, – зазначила Галина Корнієнко і наголосила, що багато чого залежить від вчителя, який має допомагати дітям у вирішенні таких проблем.
Читайте: Безпечна школа: як знаходити друзів та як їх втримати
Юлія Берсименко ознайомила учасників заходу зі спільною програмою Нацполіції та Міністерства освіти й науки “Шкільний офіцер поліції”. Ця програма наразі працює в Києві, Львові, Івано-Франківську, Одесі й має на меті, серед інших завдань, вирішення проблеми буллінгу в школах. Планується, що за кожною школою має бути закріплений офіцер поліції, який допомагає молодіжному середовищі.
“Ми проводимо роботу окремо з батьками, вчителями та дітьми. І вже є реальні результати нашої роботи”, – каже Юлія Берсименко.
Втім, в Києві на 526 шкіл працюють всього 16 шкільних поліцейських – по 2 на кожен район міста. Чи багато ж вони можуть попередити?
У січні 2018 року активісти почали роботу над онлайн-курсом для вчителів молодших класів “Недискримінаційний підхід у навчанні”, який презентують громадськості вже влітку. Однак, виявлена безрадісна статистика цькувань у школі змусила їх говорити окремо про буллінг, як про проблему, яка потребує нагального рішення.
Тож вирішено запустити краундфаундингову кампанію на створення безкоштовного практичного модуля курсу для освітян та батьків з виявлення конфліктів, ефективного реагування на випадки знущань та попередження психологічного та фізичного насильства серед школярів.
Матеріал створено в рамках Проекту “Юн-Пресс-KV”
Фото: ЖЖ Ser Hugo
