Нацполіція розслідує можливі факти зловживання службовим становищем при видачі дозвільних документів на забудову понад 3,7 га землі на просп. Академіка Глушкова, 5 – біля станції метро “Іподром”. Правоохоронці, зокрема, вважають, що посадовці Департаменту містобудування та архітектури КМДА без будь-якого аргументування видали МУО на проєктування на цій території багатофункціонального комплексу (БФК) замість готельного комплексу. Завдяки цьому ТОВ “Укрсоцбудінвест” і ТОВ “Альтернатива Плюс” зможуть зводити тут у т.ч. і житло. Також слідчі з’ясували, що цільове призначення однієї з земельних ділянок було змінено на підставі рішення суду, якого, ймовірно, не існує в природі, і що така забудова може призвести до руйнування тунелів метрополітену. Ще кілька років тому була інформація, що вказаний БФК може стати частиною проєкту з реконструкції Льоводого стадіону, який у 2010 році у столичної громади викупив все той же “Укрсоцбудінвест” і на місці якого планувалося звести найбільший в Україні ТРЦ. Раніше обидві вищезгадані компанії входили до оточення одіозного рітейлера Вагіфа Алієва (на колажі праворуч), але у 2024 році їхнім власником став бізнесмен Анатолій Чегусов (на колажі ліворуч).
Як стало відомо КВ, наразі Головне управління Нацполіції Києва вивчає факти можливих порушень законодавства при підготовці до забудови земельних ділянок загальною площею понад 3,7 га на просп. Академіка Глушкова, 5 у Голосіївському районі столиці.
Відповідні обставини розслідуються в рамках кримінального провадження №12025100000001254 від 30 вересня 2025 року. Фігурантам даної справи попередньо інкримінується вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 364 Кримінального кодексу (КК) України – зловживання владою або службовим становищем, що спричинило тяжкі наслідки.
У ході досудового розслідування правоохоронці встановили, що службовій особи Державної архітектурно-будівельної інспекції (ДАБІ), Департаменту містобудування та архітектури Київської міськдержадміністрації (КМДА) та інших органів виконавчої влади надають можливість посадовим особам ТОВ “Укрсоцбудінвест” та ПП «Альтернатива Плюс» (власники і користувачі ділянок га просп. Академіка Глушкова, 5) вносити до офіційних документів недостовірні відомості, що “тягне за собою настання наслідків у вигляді отримання вихідних даних на проєктування та видачу дозвільних документів на виконання будівельних робіт”.
Зокрема, слідчим стало відомо, що зміна цільового призначення під житлову забудову однієї з ділянок, площею 1,71 га, відбулася на підставі рішення суду від 17 вересня 2013 року по справі №256/7080/5097/13-а (якого саме суду, не уточнюється, однак, судячи з його коду, йдеться про Калінінський районний суд Донецька. – КВ). Однак, колишня суддя, яка начебто виносила це рішення, повідомила правоохоронцям в якості свідка, що насправді цього не робила. Більше того – вона зазначила, що їй невідома вказана у рішенні секретар судді, а підпис на згаданому документі від її імені виконано не нею.
Разом з тим, у Нацполіції встановили, що у містобудівних умовах та обмеженнях (МУО) на проектування об`єкта будівництва, які були видані Департаментом та архітектури КМДА у квітні 2020 року, замість готельного комплексу, який столична влада дозволила будувати на вказаних ділянках відповідно до детального плану території (ДПТ), службові особи Департаменту зазначили, що на цій території можна проєктувати «Будівництво багатофункціонального комплексу (БФК) з приміщеннями конгрес- холу, прес-центру, медіа-центру та паркінгом». За версією слідства, це було зроблено без усякого аргументування, і є вигідним для майбутніх забудовників ТОВ “Укрсоцбудінвест” та ПП «Альтернатива Плюс» – мовляв, завдяки видачі таких МУО ці суб’єкти господарювання зможуть зводити там житловий комплекс на 30 поверхів. Надалі же, через рік, посадовці ДАБІ видали цим забудовникам дозвіл на проведення такого будівництва.
Крім того, правоохоронці вважають, що так як одна з ділянок, площею 1,71 га і кадастровим номером 8000000000:79:392:0068, розташована у безпосередній близькості до станції метро «Іподром», у випадку будівництва на ній великогабаритного об`єкта можуть статися незворотні наслідки – руйнування тунелів метрополітену, затоплення метрополітену або перекриття шляхів евакуації мешканців до укриття, яке розташоване на вищезгаданій станції підземки.
В рамках даної справи правоохоронці вже запланували низку заходів. Зокрема, 29 жовтня Голосіївський районний суд Києва за їхнім клопотанням дозволив слідчим здійснити вилучення договору купівлі-продажу вказаної землі від квітня 2017 року, відповідно до якого її власником стало ТОВ “Укрсоцбудінвест” та який зберігається у одного з приватних нотаріусів Київського міського нотаріального округу. Того ж дня суд погодив вилучення вищезгаданого рішення суду від 2013 року про зміну цільового призначення землі, яка має зберігатися у реєстратора, який вносив відповідні зміни до реєстрів. Усе це необхідно для проведення вже призначеної у цій справі почеркознавчої експертизи, яка має визначити, хто саме підписував усі згадані документи.
Крім того, 29 жовтня той же суд дозволив вилучити з офісу Державної інспекції архітектури та містобудування (структура, що прийшла на зміну ліквідованій ДАБІ) видані столичною мерією МУО, виданий ДАБІ дозвіл на будівництво та інші документи. Ці “папірці” потрібні для проведення у даному кримінальному провадженні комплексної експертизи з питань землеустрою та будівельно-технічної експертизи.
Передісторія
25 січня 2007 року Київрада рішенням №52/713 погодила передачу ділянки площею 1,71 га на просп. Академіка Глушкова, 5 в оренду ТОВ “Алант Інвест” в оренду на 5 років для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з закладами дозвілля, торгівлі та паркінгами. Ця ділянка відводилася столичною владою за рахунок міських земель, ненаданих у власність чи користування. 11 травня того ж року між Київрадою і вказаною компанією було укладено відповідний договір оренди.
Але вже через півроку, 27 грудня 2007-го, міськрада рішенням №1578/4411 погодила продаж цієї ділянки все тому ж ТОВ “Алант Інвест” з тим же цільовим призначенням за 18,9 млн гривень. 7 квітня 2008 року сторони уклали договір купівлі-продажу цієї землі.
Ділянка на карті порталу “Опендатабот”
5 вересня 2016 року державний реєстратор одного з держпідприємств (його назва у публічних джерелах також не уточнюється. – КВ) вніс зміни щодо цієї ділянки до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна. Так, у цих реєстрах тепер зазначалося нове цільове призначення вказаної ділянки на просп. Академіка Глушкова, 5 – “землі житлової та громадської забудови (вид використання – “для будівництва житлового комплексу”)”. Ця реєстрація була здійснена на підставі вищезгаданого рішення районного суду Донецька від 2013 року. А через півроку після зміни цільового призначення, у квітні 2017-го, власником вказаної землі стало ТОВ “Укрсоцбудінвест” на підставі договору купівлі-продажу, укладеного з ТОВ “Алант Інвест”.
Тривалий час про плани використання цієї землі нічого не було чутно. Аж поки 29 квітня 2020 року Департамент містобудування та архітектури КМДА не видав МУО на проєктування будівництва БФК з приміщенням конгрес-холу, прес-центру, медіа-центру та паркінгом на просп. Академіка Глушкова, 5.
Під цю забудову мали потрапити одразу три ділянки за вказаною адресою: вищезгадана ділянка площею 1,71 га (кадастровий номер – 8000000000:79:392:0068), ділянка площею 0,18 га (орендар – все те ж ТОВ “Укрсоцбудінвест”, цільове призначення – для розміщення та експлуатації будівель та споруд автомобільного транспорту та дорожнього господарства, кадастровий номер – 8000000000:79:392:0168), а також ділянка площею 1,81 га (орендар – ПП “Альтернатива-Плюс”, договір оренди з Київрадою від травня 2007 року, цільове призначення – для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури, кадастровий номер – 8000000000:79:392:0053). Співзамовниками видачі цього документу виступили саме ТОВ “Укрсоцбудінвест” і ПП “Альтернатива Плюс”.
У МУО зазначалося, що функціональне призначення всіх трьох ділянок – територія проєктної громадської забудови. Таке призначення було встановлено Детальним планом території (ДПТ), обмеженої просп. Академіка Глушкова, вул. Академіка Заболотного та західним кордоном території території ПК “Експоцентр України” (затверджений рішенням Київради №687/1551 від 16 липня 2015 року). Також в “містобудах” зазначалося, що гранична висота майбутніх будівель становить 275 метрів (у Балтійській системі висот), але остаточну висоту потрібно буде визначити проєктною документацією. Серед іншого, цими МУО було передбачено, що “проєктні рішення потрібно ув’язати з перспективою розвитку території [розташованого поруч] національного комплексу “Експоцентр України”.
26 квітня 2021 року ДАБІ видала дозвіл ІУ013210813536 на будівництво на вказаних трьох ділянках БФК з приміщеннями конгрес-холу, прес-центру, медіа-центру та паркінгом. Замовниками його видачі були ТОВ “Укрсоцбудінвест” і ПП “Альтернатива-Плюс”, генпідрядником будівництва було заявлено ТОВ “БК “Будівельні технології”. При цьому, в Єдиній електронній системі у сфері будівництва не уточнюються техніко-економічні показники майбутнього БФК за вказаною адресою.
Контекст
Вказані земельні ділянки знаходяться впритул до Льодового стадіону, який колись знаходився у комунальній власності громади столиці – Київрада продала його ще в 2010 році, а покупцем тоді стало якраз ТОВ “Укрсоцбудінвест”. Згідно з відповідним договором, укладеним з міськрадою, компанія повинна була протягом наступних 5 років його відреконструйувати зі збереженням профілю, вклавши в це не менше 25 млн доларів. Фактично йшлося про “перебудову” вказаного стадіона у якийсь багатофункціональний об’єкт, який включатиме спортивну арену. У відкритих джерелах неодноразово з’являлися дані, що цей об’єкт по суті буде торгово-розважальним центром, який отримає назву “Південний”. Тоді в мережі ходили чутки, що вищезгаданий БФК стане частиною проєкту з реконструкції Льодового стадіону.
При цьому, виконати свої зобов’язання у передбачені договором терміни інвестор не зміг, а тому двічі, у 2015 та 2020 роках, міськрада продовжувала термін реконструкції – востаннє його пролонгували до 2030-го. І під час обговорення даного питання в сесійній залі Київради п’ять років тому окремі депутати виступали проти продовження таких термінів. Так, народні обранці заявляли, що краще було б продати право добудовувати цей об’єкт на аукціоні та заробити для міського бюджету мільярдні суми. Але, незважаючи на ці претензії та негативні висновки юристів Управління правового забезпечення Київради до відповідного проекту рішення, більшість депутатського корпусу стала на бік “горе-інвестора”.
Читайте: Кличко уговорил Киевсовет оставить застройку “Ледовой арены” за Вагифом Алиевым
Якось вирішити питання із добудовою спортивного об’єкту намагалося Міністерство молоді та спорту України – воно в судовому порядку вимагало “вигнати” ТОВ “Укрсоцбудінвест” з території Льодового стадіону, щоб потім побудувати на ній криту спортивну будівлю навчально-тренувальної бази з прибудованою насосною станцією. Проте чиновники так не змогли довести служителям Феміди обґрунтованість своїх претензій, програвши у всіх трьох інстанціях (кінцеве рішення було винесено Касаційним господарським судом у лютому 2022 року).
Читайте: Минспорта против Киевсовета: суды решают судьбу застройки Ледового стадиона компанией Вагифа Алиева
Крім того, чимало скандалів було і навколо вищезгаданого ДПТ, до якого увійшли вказані три ділянки на просп. Академіка Глушкова, 5. Як повідомляла КВ, до цього детального плану увійшла територія площею 95 га та, і ним, зокрема, було передбачено створення готельного комплексу на території нової вхідної групи ПК “Експоцентр України” (суспільно-ділова зона забудови). Цю вхідну групу заплановано організувати з боку станції метро “Іподром” на чотирьох земельних ділянках орієнтовною площею 7,5 га. Також у цьому ДПТ було вказано про “можливість реконструкції” Льодового стадіону.
Так, улітку 2016 року ТОВ “Алант Інвест”, яке, нагадаємо тоді було власником ділянки площею 1,71 га на просп. Академіка Глушкова, 5, подало до Окружного адмінсуду Києва позов щодо скасування “частини” вказаного ДПТ – саме в тих “місцях”, які стосувалися належної компанії ділянки. Фактично ТОВка вимагала “прописати” в ДПТ пункт про те, що вказана земля має використовуватися “для будівництва, експлуатації та обслуговування готельно-офісного комплексу з закладами дозвілля, торгівлі, паркінгами” (цільове призначення). Такі вимоги обґрунтовувалися тим, що, мовляв, згідно з цим ДПТ було встановлено функціональне призначення цієї ділянки, яке робило неможливим її використання з тією метою, з якою вона була придбана – “території громадських будівель і споруд, до комунально-складської території, частково до території вулиць та доріг (уточнюється червоними лініями)”.
Втім, 26 вересня 2017 року суд відмовив компанії в задоволенні її позову. Однією з підстав стало те, що таке ж функціональне призначення було “прописане” в Генеральному плані Києва, затвердженому в 2002 році – тобто, “Алан Інвест” купували її вже з таким призначенням і нічого з тих пір де-юре не змінювалося. При цьому, під час судових дебатів представник Київради, яка була відповідачем у цій справі, зазначив, що “позивачу не заборонено використовувати земельну ділянку за призначенням, зокрема – будувати готель”.
Схожий позов до того ж суду у той же період подало і ПП “Альтернатива Плюс” – тільки стосовно оренданованої компанією вищезгаданої ділянки площею 1,81 га на просп. Академіка Глушкова. Підприємство також просило зафіксувати у ДПТ цільове призначення цієї землі. Також “Альтернативі Плюс” не сподобалося, що при розробці ДПТ “сусідній” комплекс “Експоцентр” надав пропозиції щодо використання тієї ж ділянки площею 1,81 га для організації вхідної групи на свою територію. На переконання підприємства-позивача, ПК “Експоцентр України” не мав права претендувати на цю землю до закінчення терміну дії її оренди, а сам ДПТ “розроблено без урахування інвестиційних намірів ПП “Альтернатива Плюс” як землекористувача даної ділянки”.
Читайте: ДПТ для ТРЦ: компания Вагифа Алиева отстаивает право строить возле “Ледового стадиона”
Підприємство програло перші дві інстанції, але у лютому 2017-го Касаційний адмінсуд за скаргою “Альтернативи Плюс” повернув цю справу на новий розгляд до ОАСК. Однак останній так і не виніс рішення по цьому спору, так як представники вказаного ПП то просили суд перенести підготовче засідання суду, то не з’являлися на засідання. Врешті-решт, 19 січня 2021 року ОАСК залишив вказану справу без розгляду.
Чиї інтереси
За даними аналітичної системи Youcontrol, столичне ТОВ “Алант Інвест” було зареєстроване у жовтні 2005 року. Його керівницею, засновницею та кінцевою бенефіціаркою є Тетяна Еверс, яка “прописана” у місті Слов’янськ Донецької області.
Раніше відношення до цієї компанії мали дуже відомі особи. Так, у 2006-2007 роках одним з її співвласників був Сергій Нікіташ, якого медіа називали близьким до оточення тодішнього мера Києва Леоніда Черновецького та зокрема депутата Київради від його партії В’ячеслава Супруненка. А з 2009 по 2018 рік ТОВ “Алант Інвест” володів Сергія Дядечко – донецький бізнесмен, колишній віце-президент «Родовід банку», ексласник банку “Союз” і ексвласник баскетбольного клубу “Донбас”. За інформацією медіа, Дядечко був близьким до Сергія Арбузова – віце-прем’єра уряду Миколи Азарова, голови Національного банку України (2010-2012 роки) тощо.
ТОВ “Укрсоцбудінвест” і ТОВ “Альтернатива Плюс” (до 2023 року вони мали організаційно-правову форму “ПП”, тобто приватні підприємства) є взаємопов’язаними компаніями. Зокрема, перша є співзасновницею другої. Крім того, їх об’єднує керівниця Юлія Кліщенко та співвласники – подружжя Анатолія і Наталії Чегусових. Останні стали кінцевими бенефіціарами вказаних ТОВок відносно нещодавно – у липні 2024 року.
До групи родини Чегусових система Youcontrol відносить 15 компаній, які працюють у сфері фасадного скління висотних та інших об`єктів. Головним активом групи є ТОВ “Євровікнобуд”, що працює на ринку з 1997 року, має власні виробничі потужності, конструкторське бюро та геодезичну службу. Ключовою особою вказаної групи є підприємець Анатолій Чегусов.
До “заходу” в “Укрсоцбудінвест” і “Альтернативу Плюс” вказаних осіб цими компаніями володіла Марина Дорохіна – донька відомого бізнесмена Вагіфа Алієва, який є засновником групи “Mandarin Plaza Group”. Остання є найбільшим девелопером та найбільшою керуючою компанією з операційного управління комерційною нерухомості в Україні (станом на 2024 рік управляла такими ТРЦ, як “Mandarin Plaza”, “Lavina Mall”, “Blockbuster Mall” тощо). Вагіф Алієв, до слова, раніше регулярно потрапляв до рейтингу найбагатших українців. Наприклад, у 2019 році, за версією журналу “Наш час” та інвестиційної компанії Dragon Capital, його статки сягали 385 млн доларів, а у 2021-ому “Forbes” оцінював його статки у 460 млн доларів.
Як неодноразово повідомляла КВ, оточення Вагіфа Алієва має серйозні інтереси щодо забудови Києва комерційними об’єктами, а столична влада регулярно допомагає цим бізнесменам в реалізації їхніх планів – не заважаючи на те, що громадськість нерідко має до них купу претензій.
Наприклад, у липні 2024 року Київрада затвердила ДПТ частини Саперного поля і Нової будови в Голосіївському районі. Він покликаний, зокрема, легалізувати будівництво у цій місцевості ТРЦ “Ocean Mall” (проєкт Вагіфа Алієва), який має “поглинути” відому “будівлю з тарілкою”, і декількох житлових комплексів. Проти затвердження цього містобудівного документу, який вже традиційно не повністю відповідає чинному Генплану Києва, активно виступила громадськість міста і окремі депутати Київради.
Одним із головних чинників їхньої незгоди стали наміри керівництва Києва “замурувати” річку Либідь у колектор задля будівництва продовження Залізничного шосе, яке начебто колись розвантажить транспортні потоки в центрі міста. На переконання киян, замість цього на Хрещатику, 36 повинні розглянути питання щодо облаштування на березі цієї водойми зелених зон. Крім того, містяни розуміють, що передбачене ДПТ будівництво дитячого садку (незрозуміло коли розпочнеться) не вирішить проблему дефіциту місць у таких закладах на фоні збільшення кількості населення у цьому районі. Втім, як це буває зазвичай, усі ці претензії ніяк не вплинули на кінцевий вердикт міськради.
Читайте: Легалізація “Ocean Mall” і “урбанізація” Либеді: Київрада затвердила “ДПТ Вагіфа Алієва”
Крім того, наразі столична Нацполіція розслідує можливі порушення законодавства при спробі передачі міською владою земельної ділянки на вул. Кіото біля станції метро “Лісова” в оренду ТОВ “Женсан”. Схоже, йдеться про чергову “туалетну схему”: вказана компанія, що входить до орбіти все того ж Вагіфа Алієва, планує отримати цю землю під обслуговування низки будівель, яких по факту не існує, що було зафіксовано правоохоронцями. Що цікаво, в КМДА це знають, але, не дивлячись на це, все ж подали на розгляд міськради відповідний проєкт рішення.
Дана справа є частиною більш масштабної історії: ТОВ “Женсан” вже не перший рік виношує плани щодо будівництва на ділянках загальною площею 4,5 га великого торговельно-розважального центру (“проєктна” назва – “Lisova Mall”). Проти цього давно виступає місцева громада і раніше правоохоронці навіть фіксували факт самозахоплення забудовниками інших розташованих поруч ділянок і добилися накладення на них арешту і заборони на саму забудову. Але в листопаді 2024 року, через відсутність у слідства будь-яких результатів, ці обмеження були зняті.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 2 квітня 2021 року очолює Валентина Пелих, а посаду директора Департаменту містобудування та архітектури КМДА з 1 листопада 2016 року обіймає Олександр Свистунов. Наразі сферу земельних відносин столиці контролює заступник голови КМДА Владислав Андронов, а за діяльність “містобудівного” департаменту відповідальний інший заступник Віталія Кличка – Вячеслав Непоп.
Із квітня 2021-го роботу обох цих структурних підрозділів столичної мерії в якості заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень контролював Петро Оленич, аж поки у березні 2025-го не був звільнений після отримання підозри у резонансні кримінальній справі щодо можливих махінацій зі столичною землею (відома як “операція “Чисте місто”).
ДІАМ з 7 березня 2023 року очолює Олександр Новицький (до 9 червня керував інспекцією як “в.о.” голови). Раніше, з 20 травня 2021 року по 6 березня 2023 року, цією інспекцією керував Семен Кривонос. ДІАМ фактично перейняла на себе функції ДАБІ, яка остаточно припинила свою діяльність у вересні 2021 року та останнім керівником якої був Сергій Галіцин (з лютого 2021-го).
Читайте: “Начхати на закон”: Нацполіція знає причини “будівельного хаосу” в Києві
Фото: колаж КВ
Олександр Глазунов
КиївВлада
