Одним із кроків перезавантаження судової системи в Україні стало включення в судові процеси незалежних народних засідателів. Сьогодні ж суд присяжних розглядають як ефективний спосіб повернення довіри до судової влади. Та така форма судочинства для українців все ж залишається доволі новим явищем. Про те, хто такі присяжні, як ними стати та які справи розглядаються за їхньої участі в інтерв’ю KV розповіла очільниця Теруправління Державної судової адміністрації України в Київській області Світлана Шевченко.
KV: Суд присяжних – це?
Світлана Шевченко: Це – одна з форм реалізації судової влади безпосередньо громадянами. Інститут присяжних складається з окремої колегії присяжних та професійного судді чи суддів. Колегія присяжних наділена повноваженнями приймати власні рішення без участі професійного судді.
Як соціально-політичний інститут суд присяжних існує в США, Канаді, Гонконзі, країнах Європи тощо. У різних країнах світу такі суди можуть приймати рішення окремо від професійного судді, а також спільно з професійними суддями (після винесення присяжними окремого вердикту, остаточне рішення приймається спільно з професійними суддями – прим. ред).
KV: Народ може брати участь у таких судових засіданнях?
Світлана Шевченко: Частиною п’ятою статті 124 Конституції України передбачено, що народ бере участь у здійсненні правосуддя лише через присяжних.
Глава 3 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02 червня 2016 року № 1402–VIII (далі – Закон) регулює права, обов’язки та гарантії присяжного в Україні.
Процесуальним законом визначено, що присяжним є особа (за згодою), яка вирішує справи в складі суду разом із суддею або залучається до здійснення правосуддя.
KV: Які справи розглядають за їхньої участі?
Світлана Шевченко: У кримінальних процесах у складі двох суддів та трьох присяжних розглядаються кримінальні провадження щодо злочинів, за вчинення яких передбачено довічне позбавлення волі (в разі подання обвинуваченим відповідного клопотання);
У цивільних справах у порядку окремого провадження проводиться судом у складі одного судді і двох присяжних у випадках розгляду справ про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи або про визнання її недієздатною, а також поновлення цивільної дієздатності такої особи. А ще – визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою;
Крім того, розглядають справи про усиновлення, надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку та примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу.
KV: Напевно, вони мають і певні обов’язки?
Світлана Шевченко: Звичайно. Присяжний повинен справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи, відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.
Особа, включена до списку присяжних, зобов’язана дотримуватися правил суддівської етики. У тому числі виявляти та підтримувати високі стандарти поведінки в будь-якій діяльності для укріплення суспільної довіри до суду, забезпечення впевненості суспільства в чесності та непідкупності складу суду. Виявляти й повагу до учасників процесу.
Звичайно, не розголошувати відомості, які становлять таємницю та охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати й закритого судового засідання. А також виконувати вимоги та дотримуватися обмежень, установлених законодавством у сфері запобігання корупції.
KV: Хто може стати присяжним?
Світлана Шевченко: Присяжним може бути кожен громадянин України віком від 30 до 65 років, який постійно проживає на території, на яку поширюється юрисдикція відповідного окружного суду, якщо інше не визначено законом.
KV: Чи є виключення?
Світлана Шевченко: Виключення з цього становлять особи, які передбачені частиною другою статті 65 Закону. Тож присяжними не можуть бути особи визнані судом обмежено дієздатними або недієздатними, які мають хронічні психічні чи інші захворювання, що перешкоджають виконанню обов’язків присяжного, і які мають незняту чи непогашену судимість.
Також до цього списку входять народні депутати України, члени Кабміну, судді, прокурори, працівники правоохоронних органів, військовослужбовці, працівники апаратів судів, інші державні службовці. А також посадові особи органів місцевого самоврядування, адвокати, нотаріуси, члени Вищої кваліфікаційної комісії суддів України та Вищої ради правосуддя.
Крім того, особи, на яких упродовж останнього року накладалось адміністративне стягнення за вчинення корупційного правопорушення та які не володіють державною мовою.
KV: Де на Київщині наразі не вистачає присяжних?
Світлана Шевченко: Станом на 16 червня пошук та підбір присяжних у місцеві загальні суди Київської області проводиться Бориспільською, Васильківською, Вишгородською міською та районною радами, Броварською та Славутицькою міською радами. А також – Києво-Святошинською, Обухівською, Ставищенською, Тетіївською та Фастівською районною радами.
KV: Чи оплачується праця присяжних?
Світлана Шевченко: Присяжним за час виконання визначених обов’язків у суді виплачується винагорода. Вона розрахована, з огляду посадового окладу судді з урахуванням фактично відпрацьованого часу. У середньому така винагорода становить приблизно 500 гривень за годину.Також відшкодовуються витрати на проїзд і наймання житла, виплачуються добові.
Довідка KV: На посаду начальника Теруправління Державної судової адміністрації України в Київській області Світлана Шевченко була призначена в жовтні 2019 року.
Має вищу економічну та юридичну освіти. У 2008 році закінчила Національну академію державного управління при Президентові України за кваліфікацією магістр державного управління. У 2014 році присвоєно почесне звання “Заслужений економіст України”.
Кар’єру розпочинала з посади економіста в Очаківському ремонтно-транспортному підприємстві Миколаївської області.
З 1994 року по 2003 рік продовжила свою діяльність в системі контрольно-ревізійних служб Миколаївської та Київської областей, у якості провідного контролера-ревізора відділу та заступника начальника відділу контролю у сфері соцзахисту населення, відповідно.
Згодом і до грудня 2015 року обіймала посаду начальника відділу планово-фінансового обліку та звітності та заступника Теруправління Державної судової адміністрації в місті Київ, а також начальника адміністративно-господарського управління Державної судової адміністрації України.
З грудня 2015 року по березень 2017 року працювала начальником управління матеріально-технічного та транспортного забезпечення ПАТ АБ “Укргазбанк”.
У 2017 році повернулась у систему Державної судової адміністрації України на посаду заступника начальника Теруправління в Чернігівській області. Згодом до призначення обіймала посаду начальника Теруправління у Черкаській області.
Читайте: Святошинский и Печерский райсуды Киева набирают присяжных
Фото: прес-служба Теруправління ДСУ в Київській області
