Обіцянка Президента Володимира Зеленського про мільйон дронів для ЗСУ, яку він дав наприкінці минулого року, втілиться тільки тоді, коли буде не тільки мільйон дронів, але й достатня кількість навчених операторів. Бо воює не зброя, воюють люди. І саме підвищення технологічної потужності української армії, складовою чого є навчання військових, дасть нам перевагу над московитами-окупантами, збереже життя наших воїнів і врешті решт призведе до нашої Перемоги.
Про це, як стало відомо KВ, йдеться в статті-дослідженні “Чому мільйон дронів може осісти на складах”, опублікованій в офіційній газеті Верховної Ради “Голос України”.
КиївВлада, яка наприкінці минулого року ініціювала та провела круглий стіл “Актуальні проблеми навчання операторів БПЛА”, републікує важливий матеріал парламентської газети України.
Сьогодні в Україні операторів безпілотників навчають і у державних закладах, у тому числі військових, і в приватних – переважно в центрах, які створені та працюють на базах підприємств-виробників БпЛА. І всі стверджують , що запит ЗСУ на їх випускників набагато перевищує сьогоднішні можливості підготовки. З різних причин, та є дві ключові:
– державному сектору не вистачає наявної матеріально-технічної бази;
– приватному сектору потрібно головне – щоб замовник в особі Міністерства оборони просто сплатив за послугу з підготовки.
Бо все інше у приватного сектору для розвитку та значного масштабування є. І цим компаніям не потрібно витрачати величезні кошти та безцінний час на оновлення матеріально-технічної бази, як у державних закладах. Працювати та забезпечити потрібну кількість пілотів БпЛА приватний сектор готовий вже сьогодні.
Але ситуація така, що в оборонній системі навіть не передбачено те, щоб заплатити за підготовку операторів у недержавному секторі. Так само, як військових фахівців із тактичної медицини, орієнтування на місцевості тощо.
Сподіваються — і на сьогодні все так і відбувається — на волонтерську ініціативу та власні кошти виробників. Але якщо з наявною кількістю дронів це ще якось працює, то очікуваному мільйону (дронів, які наприкінці минулого року пообіцяв Президент України-Верховний Головнокомандувач Володимир Зеленський, – KВ) цілком реально доведеться осісти на полицях складів, а не знищувати ворога.
І спеціалісти у цій галузі, і народні депутати добре бачать ситуацію та розуміють, що конче потрібні зміни ставлення до питання якісної та оперативної підготовки високопрофесійних пілотів. Вірогідно, це повинні бути підзаконні нормативні документи, державні програми, довгострокові контракти, ефективна система державно-приватного партнерства тощо. І вирішувати питання потрібно якомога скоріше, бо противник часу не лишає.
Для передової істотним є лише результат
Член комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ігор Копитін (фракція “Слуга народу”) наголошує, що ЗСУ не просто готові прийняти в роботу мільйон дронів, а й потребують набагато більше БпЛА.
“Дрон нині – це ефективний, але не безкінечний ресурс. У сучасній війні безпілотник на передовій – витратний матеріал. І поставки БпЛА на фронт мають бути постійними. Застосування знайдеться усьому: від заводських моделей до зроблених десь у гаражі. Сьогодні це – руки та очі військових, які виконують різні завдання: від розвідки до прямої шкоди ворогу. Тому якщо ми кажемо про мільйон, маємо розуміти, що для ефективної роботи Збройні Сили потребуватимуть іще більше”, – наголосив парламентар.
У спілкуванні з військовими він отримав таку статистику – за добу один розрахунок операторів витрачає 20 одиниць FPV-дронів. Це – при поточному стані бойових дій, погоді тощо. Мінімум один такий розрахунок має бути у кожної бригади. З сьогоднішнім темпом потрібно щонайменше 600 коптерів на місяць для безперебійної роботи.
“У нашій ситуацій мільйон — це не “занадто”. Закрити потреби більш-менш повністю можна трьома мільйонами, але ми маємо спиратися на ті ресурси, які у наявності на сьогодні. Буде більше ресурсів — будемо казати про більші масштаби. Це все ще ефективніше, ніж воювати “всліпу” за старими методичками та закривати потреби суто людською силою, як роблять наші вороги. Українська армія бере саме технологіями та професіоналізмом наших операторів. Тож акцент на БпЛА – стратегічно правильне рішення. Як і орієнтування саме на місцеві потужності. Адже що ближче виробник – то більше часу ми економимо на доставці, ремонті та модифікаціях”, – каже народний депутат.
Щодо підготовки операторів Ігор Копитін розповів, що вже працюють над тим, аби забезпечити їх належну кількість.
“Готувати людей необхідно набагато більше. І з нуля, і брати вже підготовлених спеціалістів з авіації. Це потребуватиме відповідної кількості ресурсів. Приватні чи державні центри підготовки – для фронту істотним є лише результат. Треба почути всі сторони і вже потім робити висновки. Єдине, що треба розуміти, – рішення має бути узгодженим, а програми підготовки – відповідати поточним вимогам армії”, – впевнений представник профільного комітету Верховної Ради.
Як навчати операторів безпілотників
Член комітету ВР з питань національної безпеки, оборони та розвідки Вадим Івченко (фракція ВО “Батьківщина”) наголошує, що паралельно з випуском дронів потрібно проводити й навчання операторів. На його думку, це має відбуватися і у навчальних центрах, територіальній обороні для того, щоб уже підготовлені люди приходили оперувати дронами, і у закладах військової освіти.
“Тільки два паралельні процеси можуть дати ефект: не тільки кількість, а ще й людей, які вміло управлятимуть цими дронами. Це можуть бути приватні заклади, державно-приватне партнерство, військові виші, центри підготовки ЗСУ – форми можуть бути різними, але процеси – паралельними. І вони всі сьогодні мають сертифікацію”, – зазначив парламентар Вадим Івченко.
На його думку, в секторі приватних підприємств потрібно створити асоціацію виробників дронів. При асоціації створюється навчальний центр, де кожен виробник сплачує членські внески згідно зі своїм оборотом. І ці внески йдуть на плату інструкторам і на організацію процесів навчання безпосередньо пілотів дронів.
Також депутат вважає доцільним, щоб витрати на підготовку операторів закладалися до собівартості виробництва безпілотників (фактично, частка навчання операторів в собівартості БпЛА піде на членські внески, щоб навчити більше операторів для ЗСУ, – KВ).
“Оплачувати навчання операторів дронів у певних центрах може й держава. Можуть сплачувати і Збройні Сили. Якщо у нас буде асоціація, то потрібно внести зміни до нормативно-правової бази, зробити такі підзаконні документи, які дозволять показати, чому дрон коштує трохи більше, бо виробник сплачує ще до асоціації, де щороку навчають, наприклад, 100 тисяч пілотів. Повинні бути різні форми, які зможуть швидко навчити багато людей керувати такою кількістю дронів”, – упевнений представник профільного комітету ВР
Не довести кризисної ситуації
Зазначимо, шо такі асоціації в Україні вже є. Наприклад, Національна асоціація підприємств оборонної промисловості України (NAUDI).
Її виконавчий директор Максим Полив’яний теж каже про те, що в країні досі відсутня нормативна база з питань навчання операторів дронів у приватних школах для потреб ЗСУ, через що Міністерство оборони не фінансує таку підготовку.
“Міноборони не здійснює замовлення, не контрактує, не оплачує послуги з навчання операторів БпЛА, тому що відсутня як така нормативна база з цього питання у нашій країні. Це питання перебуває на початковій стадії”, – вкотре повідомив виконавчий директор NAUDI.
Для вирішення цього питання 12 січня NAUDI разом із виробниками БпЛА і навчальними центрами підготовки операторів БпЛА звернулись із відкритим листом до Прем’єр-міністра України Дениса Шмигаля та міністра оборони Рустема Умєрова.
Уривок з відкритого листа:
“Згідно із завданням, поставленим Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України, оборонні підприємства різних форм власності до кінця року мають забезпечити ЗСУ щонайменше одним мільйоном безпілотних літальних апаратів. Тож потреба в кваліфікованих операторах цих БпЛА виросте в рази і може стати критичною вже за короткий час – дрони будуть, а навченого персоналу для їхнього застосування не вистачатиме”.
На думку виробників БпЛА, наявні державні ресурси для навчання операторів безпілотних літальних апаратів обмежені, а Міноборони не задіяні можливості приватних центрів підготовки операторів дронів. Вітчизняні виробники безпілотників усіх типів змушені навчати військовослужбовців за власний рахунок, оскільки нормативно-правова база для укладання договору на цю послугу за рахунок державних коштів відсутня.
“Переконані, що держава має розпочати процес залучення приватного сектору до підготовки операторів БпЛА так само, як це було зроблено для збільшення виробництва вітчизняних дронів”, – йдеться у документі.
Читайте також: Держава має профінансувати навчання операторів дронів
Для вирішення цього питання пропонується внести зміни до Постанови Кабінету Міністрів від 24 березня 2023 року №256 “Про реалізацію експериментального проекту щодо здійснення оборонних закупівель безпілотних систем та засобів радіоелектронної боротьби вітчизняного виробництва”, якими передбачити можливість не тільки закупівлі державними замовниками безпілотних систем, а й укладення договорів на надання послуг з навчання особового складу військових частин, визначених державними замовниками, керування придбаними у вітчизняних виробників системами.
Або ж ініціювати прийняття нової постанови Кабінету міністрів про реалізацію експериментального проекту із запровадження договірної форми надання навчальних послуг із підвищення кваліфікації (підготовки, перепідготовки) військовослужбовців ЗСУ, інших складових сил безпеки та сил оборони щодо керування безпілотними системами, які застосовуються державними замовниками у сфері оборони, та затвердити порядок реалізації такого експериментального проекту.
Міноборони самостійно не впорається
Проректорка НАУ з інновацій Ксенія Семенова (депутатка Київради від “Слуги народу”) розповіла, що університет має власний короткотерміновий курс підготовки операторів БпЛА. Також на його базі навчають декілька шкіл підготовки пілотів, які відкриті громадськими організаціями.
Але проблема у тому, що більше людей повинні йти служити та навчатися. Досить багато цивільних бажають навчатися пілотувати дрони, але найближчим часом призиватися вони не планують.
“Нині ми не беремо великих замовлень ЗСУ на підготовку. Але дуже хотіли б навчати масово. Проте для цього не вистачає матеріально-технічної бази. Потрібні різні типи БпЛА, щоб навчати. FPV – це не проблема. Але для того, щоб вивчати “крило”, у нас справді немає апаратів у достатній кількості”, – розповіла проректор НАУ.
Зокрема, причина недостатньої кількості дорогих БпЛА для навчання в тому, що під час навчання дрони часто б’ються та ламаються. І зрозуміло, що давати новачку для навчання БпЛА вартістю 300 тис. гривень і вище мало хто хоче (бо фронту ці дрони потрібніші, – KВ). Тому, на думку проректора НАУ з інновацій, є сенс робити симулятори польотів БпЛА (для первинного навчання початківців, – KВ), але ця галузь поки що слабо розвинута.
Ксенія Семенова також зазначила, що, на відміну від тактичної медицини, немає хоч яких стандартів підготовки операторів БпЛА ані на державному рівні, ані на міжнародному рівні. Тому “стандарт” залежить від відповідальності тих, хто організовує та проводить ці курси.
Водночас проректор НАУ підкреслила, що перспективи розвитку навчання операторів дронів є і у державних, і у приватних навчальних центрів. Бо запит дуже великий і держава сама його не закриє, а більшість шкіл навчають військових безплатно.
Ксенія Семенова також наголосила, що Міністерство оборони не проводить жодних тендерів на будь-яке навчання взагалі — чи то тактична медицина, чи щось інше.
“У нас дуже багато приватних шкіл, які крім операторів БпЛА навчають загальної військової підготовки, орієнтування на місцевості, тактичної медицини, пілотування БпЛА тощо. Але Міноборони досі вважає, що вони чудово справляються із навчанням персоналу самі. Це не так. І багато публічних військових, і політиків, і громадських активістів говорять про те, що Міноборони самостійно поки що не закрило потребу у навчанні. Проте оскільки вони не визнають, що не справляються, то й не замовляють такі послуги у сторонніх організацій. Це є проблемою. Але Міноборони все одно прийде до того, щоб замовляти ці послуги зі сторони. Бо деякі навчальні центри вже набагато випередили державні. І вчать краще, ніж Міноборони”, – впевнена проректорка НАУ.
Треба знищувати ворогів, а не власні можливості
Командир взводу “Роти крил” батальйону БпАК 3-ї штурмової бригади із позивним “Француз” стверджує, що вже нині відчувається проблема нестачі пілотів. Вони із нею стикнулися на стадії формування батальйону безпілотних систем. І така проблема виникатиме й далі, якщо держава не дасть можливості різним навчальним центрам готувати людей і присвоювати їм військові облікові спеціальності.
Нині пілотів та майбутніх пілотів вони шукають будь-де: в ТЦК, через свій рекрутинговий центр, просто друзів та знайомих. Є дуже багато різних типів БпЛА, та пілотів на них не знайдеш. А всі ті пілоти, які є, вже десь задіяні.
“У навчальних центрів, що працюють на базах підприємств-виробників безпілотників, чимало переваг. Виробник краще за всіх знає свою техніку, її плюси та мінуси. І може все розповісти про неї щодо роботи, експлуатації, позаштатних ситуацій, бо вони постійно із цим стикаються. А також збирають відгуки у різних пілотів, тримаючи із ними постійний контакт. Тому я за те, щоб відправляти на навчання пілотів безпосередньо до виробників даного типу “крило” — якщо ми кажемо про безпілотники літакового типу”, – розповів військовий.
Він впевнений, що майбутні оператори повинні навчатися у виробників. Бо держава не може забезпечити, по-перше, належний рівень підготовки, а, по-друге, належну кількість: у державних навчальних центрах (точніше – одному-єдиному державному навчальному центрі) кількість місць дуже обмежена. Тому в державний навчальний центр в чергу треба записуватись за 4-5 місяців. У приватних навчальних центрах чекати доводиться 1-2 місяці.
“Виробники могли б навчати набагато більше людей. Але сьогодні вони це роблять за власний кошт. Треба, щоб держава їх дотувала, платила за кожного навченого пілота. Тоді, звичайно, ці центри будуть розвиватися, масштабуватися та навчати більше людей. Нині це відбувається тільки на волонтерській основі”, – наголошує командир взводу.
“Француз” каже, що сьогодні вони вимушені проводити подвійну роботу. Спочатку навчають людей безпосередньо у виробників. Після цього вони їдуть у державний навчальний центр і там здобувають військову облікову спеціальність, витрачаючи на це чимало часу. Якщо військові мають змогу домовитися, щоб вони просто приїхали та склали екзамен протягом 3-5 днів, то це добре. Але у більшості випадків домовитися не виходить – і тоді людям доводиться витрачати до чотирьох тижнів.
“І в цей час робити те саме, але набагато гірше. Бо державні центри не забезпечені належною кількістю БпЛА, щоб усі могли “політати” хоча б раз на день. До них просто не доходить черга. Бо “крило” одне, воно може десь загубитися, зламатися, його можуть упустити. І вже ніхто не літає. А в навчальних центрах виробників їх є набагато більше. І за потреби їх ремонтують прямо там. Та найкращим варіантом було б, якби сертифікати могли отримувати в самих приватних центрах. Це набагато прискорило б та здешевило процес навчання пілотів. А їх нині потрібна велика кількість”, – акцентує командир взводу.
Він зазначає, що коли Міноборони чи Уряд і надалі гальмуватимуть вирішення питання із довгостроковим контрактуванням підготовки пілотів із приватними навчальними центрами виробників на платній основі, це матиме серйозні наслідки: “У нас не буде необхідної кількості пілотів, їх навчання розтягнеться на дуже великий термін. А в цей час вони могли б “літати” та виконувати бойові завдання, нищити ворогів і приносити користь для держави”.
Тому державі в особі Міноборони та Генерального штабу, а такожі всім зацікавленим у розвитку та масштабуванні безпілотних систем в Україні – якщо вони справді зацікавлені – треба спільно та разом якнайшвидше вирішувати ці питання.
Читайте: Оператори для мільйона дронів ЗСУ
Володимир Рибальченко, “Голос України”, опубліковано з несуттєвими правками KВ
Фото автора
