Чесність – поняття для кожного різне. Як казав Андре Моруа: “Щирість полягає не стільки в тому, щоб говорити все, що ти думаєш, стільки в тому, щоб ніколи не говорити того, що ти не думаєш”. І я з ним повністю погоджуюся.
Батьки з самого дитинства привчають нас говорити правду, бо якою б вона не була, все одно випливе на поверхню. І я в цьому вже переконалась. Одного разу, коли мені було 6 років, я порізала ножицями штори. Коли мене мама запитала, хто це зробив, я не зізналася. Тоді вона сказала мені: “Доню, зрозумій, щоб ти не зробила, ти завжди маєш говорити правду. Краще гірка правда, ніж солодка брехня. Я завжди зрозумію і підтримаю тебе”. Не знаю чому, але мені цей випадок запам’ятався назавжди.
Матеріал створено в рамках Проекту Юн-Пресс-KV”
Звісно ж, правда не завжди є гарною (інакше б ми її так старанно не приховували), та все ж треба хоча б намагатися не брехати. Деякі можуть подумати: “ А навіщо говорити правду? Ну і що з того, ну сказав я декілька разів неправду, на мене ж за це небо не впаде! Мене за це ніхто не покарає”. Коли ти маленький, тебе за неправду можуть покарати батьки, а коли ти вже дорослий і сам приймаєш рішення, тебе ніхто не покарає, звісно, людина може образитись, та все мине. Як би це не було гірко, проте це саме так.
Якщо ти втрачаєш чесніть перед рідними, перед друзями, перед собою ти починаєш нервувати, що тебе хтось викриє. Внаслідок цього у тебе погіршується самопочуття. Ти постійно нервуєш, в тебе починається параноя, не можеш спокійно жити. Неправда так само вкорочує тобі життя, як ті самі наркотики або паління. Це як отрута. Неправда зжирає тебе зсередини. Ти не можеш зосередитись, постійно думаєш про свій вчинок тощо.
Іноді ми не помічаємо, як сильно нас люблять близькі люди. Вони піклуються про нас, оберігають від небезпеки. Люди кажуть “кохаю”, “люблю” різними способами: “Вдягнися тепліше”, “Не сиди довго в Інтернеті”, “Одягни капелюха”, “Приїдеш – передзвони”, “Ляж відпочинь” і багатьма іншими способами. Але ми не помічаємо цього.
Зараз сучасна молодь дуже багато часу проводить в Інтернеті. І я не виняток. Через те, що я багато часу проводжу за комп’ютером і планшетом, в мене дуже погіршився зір. Моя мама і тато дуже переймаються через це. Звісно, мама контролює, щоб я багато часу не проводила за планшетом, але мені це не завжди вдається. Мама сказала мені, щоб я не брала планшет, але я все ж взяла його і сиділа цілий вечір. Потім історія повторилась. Через деякий час я зрозуміла, що мама забороняє мені сидіти за планшетом не через свою забаганку, а через те, що дуже мене кохає. Знаєте, іноді ми брешемо і навіть не розуміємо навіщо. Своєю брехнею ми робимо гірше лише собі.
Але іноді бувають такі ситуації, коли дійсно краще збрехати. Наприклад, коли ти готуєш подарунок бабусі на день народження. Ось уявіть собі. Ви дуже сильно любите свою бабусю і в неї скоро день народження. Ви хочете приготувати їй особливий подарунок, наприклад, купили светр з її ім’ям або щось інше. В той момент, коли ви ховаєте подарунок, до кімнати заходить бабуся і питає, що ви там ховаєте. Звісно ви збрешете, щоб вона не дізналась про подарунок раніше і не зіпсувала собі сюрприз. Таких ситуацій ще багато, ось, наприклад, батьки щороку трішки фантазують нам про Діда Мороза і Святого Миколая, щоб ми повірили в диво і щоб в нас була маленька казочка, бо дійсно – світ жорстокий і батьки хочуть подарувати нам казку і віру в дива. Подібних ситуацій дуже багато і я вважаю, що сумління за таку брехню тебе гризти не повинно.
Я хочу трішки відволіктися від теми і звернути увагу на дійсно важливі речі. Це друзі. Знаєте, в підлітковому віці друзі дуже важливі для кожного. Іноді, коли ти довіряєш людині, і думаєш, що це твій найкращій друг, який тебе підтримає, допоможе, людина тобі бреше прямо в очі, а ти стоїш, слухаєш і знаєш правду. В той момент тобі дуже боляче, і ти розумієш, що, виявляється, ти не знав цю людину, і в тебе на очах руйнується світ. Потім залишаються тільки спогади і більше нічого. Людина розуміє свою помилку, хоче все змінити, повернути час назад, але….. вже пізно. Ти не хочеш нічого знати і чути про цю людину, її для тебе вже не існує. Тому дуже важливо мати друга, якому ти зможеш довіряти, який тобі не збреше і з яким тобі буде легко, який буде тебе розуміти з півслова. В мене була така ситуація, тому я прекрасно знаю, про що пишу. Я дуже рада, що та людина показала своє справжнє обличчя, а не маску. Мені стає боляче від думки по те, що я довіряла масці. Після цього я знайшла людину, яка змінила моє світосприйняття і я дуже щаслива. Цікаво те, що в першому класі я відчула симпатію до цієї людини, тепер ми подруги. Я думаю, що кожному хочеться мати друга, подругу, які будуть з тобою до кінця відвертими, чесними, надійними. Тож бережіть своїх друзів, бо це дуже важливо!
Також чесність – це фактично ти сам. В людини дуже багато різних особистих якостей, за які її люблять або ж навпаки. Це може бути що завгодно: і доброта, і щирість, і чесність, і порядність, і щедрість і, взагалі, що завгодно, бо якостей у людини дуже багато, і всі вони різні. Дорослі з самого початку нашого формування намагаються закласти фундамент найкращих рис характеру. Бо в житті дуже складно коли ти злий і заздрісний, звісно з такими людьми ніхто не захоче спілкуватися і мати справу. Навіть одна крапля брехні псує весь океан довіри. Пам’ятайте про це. Якщо люди навколо довіряють тобі, не треба користуватися цим, ти повинен виправдати довіру. Це не складно: просто не казати те, чого не думаєш. Якщо ти втратиш чесність в першу чергу перед собою, втратиш довіру інших людей, тобі дійсно буде вже нічого втрачати. Навіть якщо ти маєш мільйони, навіть якщо ти маєш палаци, гарну посаду, перспективу в житті, то навіщо все це тобі, якщо ти втратив довіру? Навіщо? Якщо в тебе нікого не залишилось. Ти самотній. Якщо ти навіть не можеш бути чесним перед собою, якщо ти не можеш зізнатися собі, що ти збрехав. Знаєте, іноді в людей брехати – це як залежність. Як наркотик. Ти вже ні хвилини не можеш прожити без брехні. Без брехні собі, іншим. Ти навіть не розумієш, навіщо брешеш. Щоб здаватися краще? Щоб здаватися крутим? Ні. Це залежність. Можливо це через ставлення до тебе однолітків, можливо через проблеми в родині. Так чи інакше такі люди трапляються, і ми ніколи не дізнаємося, чому вони роблять саме так.
Іноді бувають ситуації, коли ти брешеш через помсту. Кожна людина далеко не ідеальна. І у кожного є свої “вороги”. Це просто люди, в яких інше світобачення, не подібне до твого власного. Можливо, у вас виникав конфлікт з цією людиною, так чи інакше вона автоматично потрапляє до списку “ворогів”. Коли твій “ворог” щось накоїв, ти намагаєшся йому помститися. Можливо, це і штовхає тебе на брехню. Навіть не можливо, воно так і є. Якби там не було, знайте, що ви не Бог і навіть не суддя, тому не маєте права так чи інакше своєю брехнею завдавати болю, або навіть ламати життя іншій такій же як і ви людині. Так, вона може дуже відрізнятися від вас, адже кожна людина індивідуальна. Вона така єдина на всій планеті. Це не повинно відштовхувати вас. У кожного своя думка.
Я просто хочу сказати, що ви своєю брехнею нікому краще не зробите. Так, напевно на деякий час вам полегшає. Деякий час ви будете зловтішатися, вам буде приємно від тієї думки, що ви нарешті помстились. Але і це мине. Якщо ви зламаєте життя людині, я не думаю, що вам буде приємно думати, що саме ви це зробили. А якщо, наприклад, завдяки вашій неправді людину посадили до в’язниці? Якщо діти залишились сиротами? Я не думаю, що вони будуть вам вдячні. Помста – це людська суєта. Деколи люди вважають, що Всесвіт недостатньо мудрий, і намагаються взяти його роботу на себе: будують підступи, мстять. Але світ так влаштований, що кожен отримає по заслугах. Чи це так важливо, чиєю рукою звершиться правосуддя? Я вважаю, що ні. Звісно, тобі прикро і неприємно і все частіше і частіше тебе навідує думка: “А чому йому можна брехати мені просто у вічі, чому він може сказати на мене неправду, а я ні? Чим я гірший за нього?”. Якщо людина зробила тобі боляче, не відповідай їй так само. Зроби добро, ти інша людина. Ти краще. Я по собі знаю, який неприємний наклеп. У тебе всередині спочатку глибокий шок, а потім будуються різноманітні плани помсти. Ти думаєш – навіщо? Що я тобі зробила? Ще, звісно, дуже прикро, коли цьому наклепу вірять. Знаєте, але це вже залежить від людини, якщо людина хоче в щось вірити, вона в це вірить, я в цьому переконалась. Звісно, захочеться дізнатися, навіщо людина сказала неправду? Не підходьте до неї, нічого не питайте. Навіщо? Щоб вислухати в свою адресу купу “компліментів” і ще раз переконатися, що це “гнила” людина?
Навіть два століття тому зневажали і цуралися брехунів. Як міркував французький письменник і філософ Мішель де Монтень: “Якщо я брешу, я ображаю себе в більшій мірі, ніж того, про кого збрехав”. Брехнею ти перш за все знищуєш себе, знищуєш все виховання, яке дали тобі батьки. Подумай, чи воно того варте? Не втрачай себе з дитинства, бо потім вже буде пізно. Саме в цей час ти формуєшся як особистість, ти шукаєш себе і хочеш зрозуміти хто ти, яке твоє покликання. Тож не руйнуй все своє життя і себе самого. Особисто я дуже вдячна рідним, вчителям і всім дорослим, які виховали мене такою, як я є. Будьте собою, будьте чесними в першу чергу до самого себе. Це важливо, і це стосується кожного.
Матеріал створено в рамках Проекту Юн-Пресс-KV”
Фото: http://укроп.org
Єлизавета Колесник, м. Лиман
