Керівництво столиці поки що “передумало” передавати в оренду благодійній організації (БО) “Фонд пам’яті “Бабин Яр” приміщення площею майже 4 тис. кв. м на вул. Кирилівській, 103 (Подільський район), яке знаходиться на балансі “Клінічної лікарні “Психіатрія”. Однією з причин для цього, цілком можливо, послугував суспільний резонанс навколо даної події: окремі депутати Київради обурилися, що під час війни влада міста планує “обдарувати” комунальним майном осіб, які пов’язані з російським олігархатом – Павлом Фуксом (на колажі праворуч), Михайлом Фрідманом та Германом Ханом. Таким чином питання створення в столиці “Музею історії забуття трагедії Бабиного Яру”, який планувалося розмістити на вищевказаній локації, поки що зняте.
Як стало відомо KВ, 14 травня 2022 року, під час пленарного засідання Київрада зняла з розгляду проєкт рішення “Про включення до Переліку другого типу нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва” (№08/231-3132/ПР від 20 серпня 2021 року).
Суб’єктами подачі даного документа виступили заступник голови Київської міської державної адміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Олександр Харченко (на колажі ліворуч) та Департамент комунальної власності КМДА.
За даними джерел KВ у депутатському корпусі, заступник мера Києва, секретар міськради Володимир Бондаренко офіційно не повідомив, чому вказане питання повинно бути виключене з порядку денного засідання. Депутати, яких опитала редакція, озвучили декілька версій.
Так, деякі народні обранці заявили, що питання не розглядалося з тієї причини, що у нього немає підтримки в депутатському корпусі. При цьому, за їх словами, у Київраді є особи, які категорично проти затвердження цього документу через його “російський підтекст”, а є й депутати, які вважають, що в цьому питанні треба детально розібратися. Разом з тим, декілька народних обранців повідомили журналісту KВ, що насправді цей проєкт рішення взагалі не повинен був розглядатися і опинився в порядку денному випадково – з причин чиєїсь “технічної необережності”.
Проте, остання “гіпотеза” виглядає не надто переконливо, бо діяльність Київради нинішнього IX скликання показує, що випадкових проєктів рішень не буває.
Що передбачено проєктом рішення
У документі повідомляється, що Київрада планує включити нежитлову будівлю (виробничу майстерню) загальною площею 3,9 тис. кв. м на вул. Кирилівській, 103, до Переліку об’єктів комунальної власності другого типу. Це означає, що в майбутньому дане приміщення може бути передане в безкоштовну оренду без проведення аукціону. Потенційний орендар вказаного об’єкту вже відомий – отримати у користування цю нежитлову будівлю планує БО “Фонд пам’яті “Бабин Яр”, яка має намір облаштувати на даній локації “Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру”. Термін оренди в проєкті рішення не вказано – вірогідно, його має встановити та погодити комісія Київради з питань власності.
Згідно з документом, балансоутримувачем вказаного об’єкту є комунальне некомерційне підприємство (КНП) “Клінічна лікарня “Психіатрія”, за яким дана будівля закріплена на праві оперативного управління. Керівництво лікарні проінформувало Департамент комунальної власності КМДА про те, що воно не використовує даний об’єкт, і повідомило, що передача цієї будівлі в оренду дозволить врятувати її від простою.
У проєкті рішення уточнюється, що виробнича майстерня на вул. Кирилівській, 103, не є пам’яткою культурної спадщини. Проте, за цією ж адресою, буквально “по сусідству”, розташовуються відразу дві такі пам’ятки – Комплекс Кирилівського монастиря (будівлі XII ст. та XVIII ст.) та Будинок лікарні, в якій працював український радянський психіатр, академік АН УРСР В. Протопопов (будівля 1912-13 рр.).
Відзначимо, що у правовому висновку, який був підготовлений до цього проєкту рішення управлінням правового забезпечення діяльності Київради, повідомляється про те, що ініціатива по передачі вказаної будівлі в оренду суперечить діючому законодавству України. Зокрема юристи Київради звернули увагу на те, що, згідно Порядку передачі в оренду державного та комунального майна (затверджений постановою Кабінету Міністрів України №483 від 3 червня 2020 року), майно закладів охорони здоров’я може передаватися в оренду або для розміщення відповідних закладів (для розміщення психіатричної лікарні, – KВ), або лише із збереженням профілю діяльності за конкретним цільовим призначенням (для розміщення майстерні, – KВ).
Тобто, ніякого музею на території лікарні бути не може. У зв’язку з цим управління правового забезпечення діяльності Київради повернуло даний документ без погодження.
Депутатське попередження
Ще напередодні вищевказаного пленарного засідання, 13 травня 2022 року, депутатка Київради Аліна Михайлова (фракція “Голос”) у соцмережах розкритикувала ідею щодо передачі будівлі на вул. Кирилівській, 103, в оренду БО “Фонд пам’яті “Бабин Яр”.
Вона нагадала, що даний проєкт контролюється російськими олігархами Михайлом Фрідманом, Павлом Фуксом і Германом Ханом. За інформацією Аліни Михайлової, у музеї, який заплановано розмістити на території лікарні, розповідатимуть “про поганих бандерівців, що їли євреїв і вчиняли злочини”.
“Якого чорта? Десятки тисяч наших громадян щодня ризикують життям, тисячі – віддають його у війні з росією. Для чого? Щоб ви здавали наше місто росіянам у тилу? Публічні спонсори цього проекту – росіяни Фрідман, Фукс і Хан. Фігуранти санкційних списків половини світу, включно з санкціями РНБО. Росіяни. Російські гроші, російські наративи, російські інтереси. І зараз, у травні 2022 року, коли русня влаштовує натуральний геноцид українців, Київрада збирається плюнути в души всіх загиблих і закатованих. Продовжити потурати росіянам і пускати їх у наш культурний простір. Але ж гроші не пахнуть? 4000 квадратних метрів комунальної лікарні – російським пропагандистам. Нам не так страшні московські воші, як страшні українські гниди”, – підкреслила депутатка.
Михайлова повідомила, що Київрада планувала розглянути вказаний проєкт рішення ще на початку лютого поточного року, проте тоді ряд депутатів змогли перешкодити цьому. Тому вона закликала колег у жодному разі не підтримувати вказане питання в сесійному залі.
“Звертаюсь до колег, що за всім цим стоять і збираються тиснути зелені кнопки. Суспільство уважно за вами стежить. Велика його частка зараз у формі і зі зброєю зайнята рсні, але ми повернемось – і спитаємо за кожен зашквар і кожне “рєшалово”. Вам не сподобається. Київ – не місце для рсні і корупційних муток. Ні під час війни, ні після перемоги. Хто досі цього не зрозумів – ми знаємо, як пояснити. Але раджу зрозуміти завчасно”, – написала Аліна Михайлова.
Скандальні бенефіціари
За даними аналітичної системи Youcontrol, БО “Фонд пам’яті “Бабин Яр” була заснована в червні 2005 року. Наразі керівником організації вказана Анна Фурман, засновником – БО “Благодійний фонд” Меморіал Голокосту “Бабин Яр”, кінцевими бенефіціарами – мешканці Києва Ростислав Матяш та Ігор Юрченко.
При цьому, у системі Youcontrol повідомляється, що БО “Фонд пам’яті “Бабин Яр” має відношення до групи компаній Павла Фукса, яка об’єднує близько 57 підприємств, що переважно працюють в сфері видобутку природного газу. Ключова особа даної групи – бізнесмен, меценат і член наглядової ради Меморіального Центру Голокосту “Бабин Яр” Павло Фукс. Нагадаємо, він народився у Харкові, а мешканцям столиці відомий як “власник боргів “Київського метрополітену”.
Читайте: Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Як неодноразово повідомляла KВ, вже не перший рік в столиці активно обговорюється питання щодо долі Бабиного Яру – місця масових страт та поховань цивільного населення, у тому числі євреїв, під час Другої Світової війни.
Так, БО “Благодійний фонд” Меморіал Голокосту “Бабин Яр” планує створити на вказаному місці “Меморіальний центр Голокосту “Бабин Яр”. Приміщення на вул. Кирилівська, 103, де планується відкрити “Музей історії забуття трагедії Бабиного Яру”, розташоване на відстані буквально 1 кілометра від Бабиного Яру. На противагу цій ініціативі органи Кабміна України розробляють концепцію меморіального комплексу, який має стати частиною національного історико-меморіального заповідника “Бабин Яр”, створеного державою в 2007 році. Прихильники цих двух ідей ведуть активно дискусію, яка супроводжується взаємними звинуваченнями.
Наприклад, представники української громадськості, серед яких був і голова “Асоціації єврейських організацій та громад (Ваад) України” Йосип Зісельс, називали ідею створення “приватного” меморіального комплексу неприпустимою через його “неприйнятну ідеологію” та через розміщення на території колишнього Кирилівського кладовища. Також вони вказували на те, що російські мільярдери, які мають відношення до БО “Благодійний фонд” Меморіал Голокосту “Бабин Яр”, насправді зацікавлені в тому, щоб спровокувати обурення та протести громадянського суспільства. Метою всього цього на думку громадських діячів, є нав’язування світові пропагандистської брехні про “жахливий антисемітизм України”.
У свою чергу представники БО “Благодійний фонд” Меморіал Голокосту “Бабин Яр” наводили свої аргументи. Вони повідомляли, серед іншого, про те, що Кирилівського кладовища вже не існує ні юридично, ні фактично, а також нагадували про необхідність вшанування пам’яті про трагедію в Бабиному Яру. При цьому у благодійній організації підтверджували, що серед фінансових донорів даного проєкту присутні російські мільярдери Михайло Фрідман, Герман Хан та Павло Фукс, однак виправдовували цей факт тим, що всі ці особи народилися в Україні.
Читайте: Евреи против синагоги, или “Межрелигиозный скандал” в Бабьем Яру
Відзначимо, що публічну підтримку ідеї вказаної благодійної організації неодноразово виражав міський голова Києва Віталій Кличко. Наприклад, в 2018 році він від імені столичної влади підписав Меморандум про співпрацю у створенні на території Києва Меморіального центру Голокосту “Бабин Яр”. А в 2020 році його підлеглі з КМДА пропонували Київраді виділити БО “Фонд пам’яті “Бабин Яр” три земельні ділянки на вул. Юрія Іллєнка загальною площею близько 1,1 га, які, на думку представників громадськості, мали б слугувати реалізації планів по створенню “приватного” Меморіалу Голокосту. Проте, Київрада в 2020 році так і не ухвалила відповідні рішення.
Читайте: Российский след. В Киевсовете лоббируют сомнительную передачу земли частному мемориалу в Бабьем Яру
Зазначимо, що Департамент комунальної власності КМДА із 5 листопада 2014 року очолює Андрій Гудзь. Діяльність цього департаменту з 2 квітня 2021 року контролює згаданий вище заступник голови КМДА Олександр Харченко. Він же відповідав за роботу цієї структури з 3 вересня 2020 року до 31 грудня 2020 року
При цьому, на час воєнного стану вся повнота влади в Києві належить Київській міській військовій адміністрації (КМВА), яку з початку березня 2022 року очолює генерал Микола Жирнов. В голови КМВА є два заступники, одним з яких є голова КМДА, мер Києва Віталій Кличко.
Читайте: КМДА – підрозділ військової адміністрації міста, а Кличко мій заступник, – Жирнов
Нагадаємо, що відеотрансляції пленарних засідань та комісій міськради на період воєнного стану не проводяться, а безпосередньо самі рішення, які були прийняті депутатами, публікуються лише після їхнього підписання міським головою Києва Віталієм Кличком та ще й не в повному обсязі. Тому наразі KВ доводиться збирати інформацію щодо дій столичної влади з різних джерел, в т.ч. у депутатському корпусі.
Також відзначимо, що вплив Павла Фукса на життя в довоєнному Києві був значним – через його дружні стосунки з мером Віталієм Кличко. На ці відносини не вплинули навіть санкції, накладені РНБО на Фукса в червні 2021 року.
Читайте:
Кличко общается с Фиалой, Фуксом и всеми олигархами, кроме Фирташа
Всеобщее подорожание или долги перед олигархами: с чем связано повышение тарифа на проезд в Киеве
Российский бизнесмен Фукс уже инициирует кадровые перестановки в КГГА
Фото: колаж КВ
