У столичній міськраді поки що відклали вирішення питання щодо поділу ділянки площею 8,31 га на вул. Братиславській, 3, яка знаходиться в постійному користуванні муніципальної лікарні швидкої медичної допомоги. Частину цієї землі – а саме 14 соток – КМДА планує передати двом фізичним особам, які начебто мають на цій території свою нерухомість. Прийняттю відповідного рішення на засіданні Київради наприкінці лютого цього року завадила позиція відразу декількох депутатів, які не погодились із тим, щоб важливий медичний заклад втратив землю. Зокрема, народні обранці вказували на те, що вищезгадана нерухомість була побудована і оформлена на сумнівних підставах, а відповідний проєкт рішення не був належним чином підготовленим, через що його напередодні не погодила профільна комісія міськради. Найближчим часом дане питання має бути доопрацьовано, після чого, вочевидь, знову буде винесено до сесійної зали Київради.
Як стало відомо KВ, під час пленарного засідання Київради, яке відбулося 29 лютого 2024 року, депутатський корпус зняв з розгляду проєкт рішення щодо затвердження технічної документації стосовно поділу земельної ділянки на вул. Братиславській, 3 у Деснянському районі столиці (№08/231-834/ПР від 3 липня 2023 року).
За це у сесійній залі проголосували 80 народних обранців. Суб’єктами подання вказаного документу виступили заступник голови Київської міськдержадміністрації (КМДА) з питань здійснення самоврядних повноважень Петро Оленич і Департамент земельних ресурсів КМДА.
Йдеться про ділянку площею 8,31 га з цільовим призначенням “для експлуатації та обслуговування комплексу будівель та споруд” (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0002), яка з листопада 2001 року знаходиться в постійному користуванні Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги. Згідно зі вказаним проєктом рішенням, її пропонується поділити на дві ділянки з аналогічним цільовим призначенням – площею 8,16 га (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0091) і 0,14 га (кадастровий номер – 8000000000:62:023:0090).
Як зазначено в документі, необхідність поділу пов’язана з тим, що на меншій частині вказаної землі розташований нежилий будинок площею 182,6 кв.м., власником якого з березня 2021 року є фізичні особи Микола Дяченко і Олександр Левик. Відповідно, надалі, після затвердження проєкту рішення, ці громадяни зможуть оформити на себе право користування цією ділянкою площею 0,14 га. Зазначимо, на більшій частині даної землі розташований саме комплекс будівель лікарні швидкої допомоги.
Матеріали аерофотозйомки землі
У пояснювальній записці до проєкту рішення уточнюється, що, відповідно до Генерального плану Києва, за функціональним призначенням уся ця земля відноситься до території громадських будівель та споруд і не входить до зеленої зони.
Під час пленарного засідання Київради проти затвердження цього документу виступили відразу декілька депутатів. Зокрема, члени комісії з питань охорони здоров’я, сім’ї та соціальної політики Марина Порошенко (фракція “Європейська солідарність”, голова комісії) і Наталія Берікашвілі (фракція “Єдність”) вказали на те, що даний орган не погодив цей проєкт рішення та відправив його на доопрацювання. Однією з причин вони назвали те, що документи по цьому питанню не були належним чином підготовлені. При цьому, вони висловили думку, що, цитуємо, “відчуження земельної ділянки на території лікарні є неприпустимим”.
На можливі порушення, які пов’язані з потенційним відводом ділянки в користування згаданих громадян, звернула увагу і депутатка Алла Шлапак (фракція “ВО “Батьківщина”). Зокрема, вона повідомила про те, що будівля, завдяки якій фізичні особи мають право отримати цю землю в користування, була зведена і оформлена на сумнівних підставах.
“Це була територія лікарні. Потім незаконним рейдерським способом частину території лікарні забрав так званий ринок “Юність”. Потім там незаконно була побудована споруда, яка в незаконний спосіб рішенням (яким саме рішенням, Алла Шлапак не уточнила. – КВ) в Донецькій області, якраз в часи Януковича, було видано акт на власність цієї споруди. Попередній головний лікар був проти поділу земельної ділянки і приклав дуже багато зусиль для того, щоб повернути цю ділянку в користування лікарні. На жаль, на початку війни цей головний лікар був звільнений. Сьогоднішнє керівництво лікарні зайняло зовсім іншу позицію, фактично підтримуючи незаконні рішення, прийняті щодо цієї ділянки протягом останніх двадцяти років”, – підкреслила Алла Шлапак.
Схожу думку висловила і представниця фракції “Європейська солідарність” Вікторія Пташник.
“Це особливо цинічний проєкт рішення. Ця лікарня отримала земельну ділянку в постійне користування в 2001 році. Два громадяни України оформили на якийсь сарайчик право власності. До речі, є питання, яким чином вони оформлювали це право власності, не вирішивши питання по земельній ділянці. Бо питання по ділянці це істотна умова договору (схоже, йшлося про документи щодо права власності. – KВ) – нехай почитають цивільне законодавство”, – зазначила народна обраниця.
У свою чергу голова комісії з питань архітектури, містопланування та земельних відносин Михайло Терентьєв (фракція “УДАР”) закликав своїх колег підтримати цей проєкт рішення – мовляв, там усе чисто, і у вищезгаданих 14 соток залишається діюче цільове призначення.
“Право власності на майно набуте ще наприкінці 90-х років. Вся документація і всі матеріали чітко досліджувалися. І те, що зараз спекулюється на цьому питанні, виглядає досить дивно. Бо код [класифікації видів цільового призначення земель] залишається 03.03 – для закладів охорони здоров’я. Тобто, нічого в мінус для лікарні швидкої допомоги не йде”, – розповів депутат.
Врешті-решт секретар Київради Володимир Бондаренко, вочевидь помітивши відсутність підтримки цього проєкту рішення в депутатському корпусі, запропонував зняти його з розгляду та відправити на затвердження і доопрацювання комісій Київради, в тому числі – “медицинської”. Народні обранці погодилися з такою ідеєю та підтримали її.
Як неодноразово повідомляла КВ, протягом останніх років через дефіцит вільної від забудови землі столична влада все активніше “роздаровує” ділянки, які знаходяться в користуванні лікарень, навчальних закладів та інших комунальних структур. Однією з найрозповсюдженіших схем є проведення інвестиційних конкурсів, завдяки яким забудовники отримують землю, а місто – грошові кошти та/або певні відсотки площ у зведених на таких територіях будівлях. При цьому нерідко реалізація таких і схожих угод ніякої вигоди столичній громаді не приносить і супроводжується скандалами.
Так, у лютому 2022 року столична міськрада зробила черговий крок для того, щоб за допомогою інвестора перетворити на паркінг на 250 машиномісць прохідну Олександрівську клінічну лікарню на вул. Шовковичній, 39/1. У КМДА тоді запевняли, що ідея прекрасна – нібито це допоможе розвантажити від надмірно запарковану транспортом вулицю Шовковичну та дозволить в’їжджати на територію медустанови автомобілям швидкої допомоги.
При цьому, низка депутатів Київради під час обговорення цього питання в сесійній залі зазначали, що це в майбутньому не дозволить збільшити потужності самої лікарні, що таке “будівництво-реконструкція” порушує вимоги містобудівного законодавства (Центральний історичний ареал Києва і навіть немає детального плану цієї території) і що на сьогодні навіть незрозуміло, скільки машиномісць отримає сама Олександрівська лікарня за підсумками реалізації такого інвестпроекту.
Читайте: Киевсовет согласовал строительство паркинга на территории старейшего медучреждения Украины
Трохи раніше, у грудні 2021-го, Київрада вирішила віддати під житлову забудову майже 3,2 га землі на вул. Миколи Краснова (Академмістечко, Святошинський район). На цій землі до 2012 року розміщувався комунальний автобусний парк №4. Компанію, яка освоїть цю ділянку, має визначити Департамент економіки та інвестицій КМДА шляхом проведення інвестиційного конкурсу. Що цікаво, депутатам міськради тоді так і не пояснили, що саме, окрім житлових “свічок”, отримає в результаті відповідного інвестдоговору міська громада.
Читайте: “С барского плеча”: автобусный парк “Киевпастранса” на Академгородке застроят жильем
Також нагадаємо, що Національне антикорупційне бюро і Вищий антикорупційний суд мають близько року, щоб притягнути до кримінальної відповідальності ексочільника Департамента містобудування та архітектури КМДА Сергія Целовальника і ексдиректора ТОВ “Укрбуд Девелопмент” Олега Майбороду. Їм інкримінується зловживання службовим становищем при будівництві ЖК “Парк-хол “Горький” в Голосіївському районі, в результаті чого громаді Києва було нанесено збитки на суму 9,3 млн гривень.
За даними слідства, це сталося через те, що чиновник і забудовник “домовилися” зводити на території цього комплексу паркінг, тоді як керівництво міста ще в 1998 році передбачило там басейн для школи №130. Нещодавно обвинувачені намагалися уникнути вироку суду, пославшись на закінчення строку давності – мовляв, минуло більше десяти років з моменту видачі містобудівних умови та обмежень, відповідно до яких реалізовувався цей проєкт. Але колегія судів вирішила, що “рахувати” термін варто інакше.
Департамент земельних ресурсів КМДА з 29 червня 2021 року очолює Валентина Пелих (на колажі праворуч). Раніше, з 27 липня 2018 року по 1 квітня 2021 року, цим департаментом керував вищезгаданий Петро Оленич. Останній з 2 квітня 2021 року обіймає посаду заступника голови КМДА з питань здійснення самоврядних повноважень та курує в Києві земельні та містобудівні питання.
Київську міську клінічну лікарню швидкої медичної допомоги з вересня 2022 року очолює Віктор Дорош (на колажі в центрі). Його попередником на цій посаді був Олександр Ткаченко, який з перервами керував цим закладом з 2006 року. Дана лікарня знаходиться в підпорядкуванні Департаменту охорони здоров’я КМДА, директором якого з 23 жовтня 2017 року є Валентина Гінзбург (на колажі ліворуч). Діяльність Департаменту охорони здоров’я з 1 листопада 2022 року контролює перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.
Читайте: У Київраді зафіксували “корупційний безлад” під час війни
Фото: колаж КВ
